Рішення № 138573492, 24.07.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_______________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/1882/26

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі судового засідання Я.С. Кондратюк

за участю представників:

від позивача - Лесечко М.В.,

від відповідачів - Киричук Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерного товариства Перший Український Міжнародний Банк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у загальному розмірі 755 266,43 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Перший Український Міжнародний Банк звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій товариство просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 755266,43 грн., з яких: 680555,56 грн. заборгованість за сумою кредиту (тіло), включаючи прострочену заборгованість за сумою кредиту у сумі 116666,64 грн. та строкову заборгованість за сумою кредиту у розмірі 563888,92 грн., 74710,87 грн. прострочена заборгованість за комісією.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує, що 01.10.2025 р. між Акціонерним товариством Перший Український Міжнародний Банк (кредитор) та ОСОБА_1 (позичальник) було укладено кредитний договір Кредит всеБізнес № 755894266444, за умовами якого банк надає позичальнику кредит, а позичальник зобов`язується прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені договором та типовими умовами.

Як зазначає позивач, відповідно до умов кредитування сума кредиту складає 700000 грн., строк кредитування - до 01.10.2028 р. включно, комісійна винагорода за надання кредиту 1,5% від суми кредиту та сплачується одноразово за рахунок кредитних коштів відповідно до п. 6.3.1 Типових умов; комісійна винагорода за обслуговування кредиту 1,7% від суми кредиту за кожен місяць користування кредитом, цільове використання кредиту - на придбання основних засобів та/або поповнення оборотного капіталу в межах видів діяльності позичальника.

При цьому позивач зазначає, що згідно з п. 1.4 кредитного договору позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити плату за кредит в розмірах та строки, зазначені в наведеному в договорі графіку платежів. Згідно з вказаним графіком позичальник має, починаючи з 01.11.2025 р., щомісячно не пізніше 1 числа місяця до 01.10.2028 р. сплачувати суму у розмірі 31344,44 грн., а 01.10.2028 р. 31344,60 грн., з яких на погашення основної суми (тіла) кредиту по 19444,44 грн., а 01.10.2028 р. 19444,60 грн. та на погашення комісії по 11900,00 грн. щомісячно. Загальна сума, яка має бути сплачена позичальником на погашення кредиту складає 1128400,00 грн., з яких 700000,00 грн. на погашення основної суми (тіла) кредиту та 428400,00 грн. на погашення комісії.

Позивач вказує, що відповідно до п. 3.5 Типових умов надання кредиту відбувається шляхом перерахування кредитних коштів із позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника, зазначений в п. 1.1.5 договору.

Як стверджує позивач, факт надання кредиту підтверджується платіжною інструкцією № TR.102140239.85375.29514 від 01.10.2025 р. з призначенням платежу: Зарахування на поточний рахунок кредитних коштів за договором № 755894266444 від 01/10/2025 за позикою Фізична особа-підприємець Поліщук Тетяна Анатоліївна на суму 689500,00 грн. Крім того, за ствердженнями позивача, кредитні кошти були надані на сплату комісії за надання кредиту у розмірі 10500,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № TR.102140239.85374.29514 від 01.10.2025 р. з призначенням платежу: Оплата комісії за рахунок кредитних коштів за договором № 755894266444 від 01/10/2025 за позикою фізична особа-підприємець Поліщук Тетяна Анатоліївна. Також факт видачі кредиту та користування кредитом підтверджується випискою з рахунку.

Водночас позивач зауважує, що відповідно до п. 5.1 Типових умов позичальник зобов`язаний повернути кредит в розмірах і строки, зазначені в договорі, при цьому відповідно до умов договору за користування кредитом та його обслуговування станом на 11.05.2026 р. нарахована комісія у сумі 74710,87 грн. Також на цю дату прострочена заборгованість за тілом кредиту складає 116666,64 грн.

Так, посилаючись на статтю 4, пункт 8.3.1 ст. 8 Типових умов, позивач зазначає, що ним було прийняте рішення вимагати дострокового повернення окрім простроченої заборгованості також і залишку по тілу кредиту, у зв`язку з чим банк направив боржнику вимогу про погашення заборгованості за кредитним. Проте, як вказує позивач, зазначена вимога ФОП Поліщук Тетяною Анатоліївною виконана не була, чим порушені законні права заявника на повернення кредиту.

Додатково позивач повідомляє, що в процесі підготовки позовної заяви відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було з`ясовано, що відповідач Поліщук Тетяна Анатоліївна відмовилася від статусу фізичної особи підприємця (дата запису: 13.04.2026 р., номер запису: 2009140060004001441, підстава: власне рішення). Проте, на переконання позивача, оскільки у правовідносинах із позивачем вона виступала як ФОП, а кредит був виданий з цільовим призначенням: на придбання основних засобів та/або поповнення оборотного капіталу в межах видів діяльності позичальника, справа має розглядатися господарським судом.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.05.2026 р. позовну заяву Акціонерного товариства Перший Український Міжнародний Банк прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/1882/26, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження, при цьому підготовче засідання призначено на 18.06.2026 р. о 12:00 год.

05.06.2026 р. від Поліщук Тетяни Анатоліївни до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 19615/26), відповідно до якої відповідач просить суд внести дані представника відповідача - Киричук Галини Миколаївни до додаткових відомостей для доступу до електронної справи № 916/1882/26 та надати можливість участі в усіх судових засіданнях по справі № 916/1882/26 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.06.2026 р. задоволено заяву Поліщук Тетяни Анатоліївни про участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх. № 19615/26 від 05.06.2026).

10.06.2026 р. від Акціонерного товариства Перший Український Міжнародний Банк до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 20208/26), відповідно до якої позивач просить суд забезпечити його представнику - адвокату Лесечку Миколі Володимировичу можливість участі у судовому засіданні по справі № 916/1882/26, що призначене на 18.06.2026 р. о 12.00 год., та в усіх наступних судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференцзв`язку.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.06.2026 р. задоволено заяву Акціонерного товариства Перший Український Міжнародний Банк про участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх. № 20208/26 від 10.06.2026).

17.06.2026 р. від Поліщук Тетяни Анатоліївни до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 21189/26), відповідно до якого відповідач просить суд відмовити Акціонерному товариству Перший Український Міжнародний Банк у задоволенні позовних вимог в частині стягнення строкової заборгованості за кредитним договором у розмірі 563888,92 грн.; відмовити Акціонерному товариству Перший Український Міжнародний Банк у задоволенні позовних вимог в частині стягнення простроченої заборгованості за комісією у розмірі 74710,87 грн.; у решті позовних вимог вирішити спір відповідно до встановлених судом обставин та наданих сторонами доказів.

Так, відповідач зазначає, що позивач не довів належного виникнення права на дострокове стягнення всієї суми кредиту, при цьому просить стягнути не лише прострочені платежі, а й 563888,92 грн. - строкової заборгованості, строк повернення якої ще не настав.

При цьому, як стверджує відповідач, позивач повинен довести належне повідомлення відповідача про реалізацію права на дострокове повернення кредиту та момент виникнення у позичальника обов`язку виконати таку вимогу, однак з трекінгу АТ Укрпошти вбачається, що поштове відправлення № 0505590287940 не було вручено адресату та після спливу строку зберігання залишилося неврученим. Крім того, відповідач звертає увагу, що у вимозі банк просив сплатити 738759,96 грн. за цим кредитом станом на 31.03.2026, тоді як у позові вже заявлено 755266,43 грн. станом на 11.05.2026. Також відповідач наголошує, що позивач не надав деталізованого розрахунку збільшення заборгованості між датою вимоги та датою звернення до суду, що унеможливлює перевірку правильності заявлених до стягнення сум. При цьому сама вимога від 31.03.2026 не містить обґрунтування підстав, з яких позивач дійшов висновку про виникнення права на дострокове повернення всієї суми кредиту, та не містить розрахунку, який би дозволяв перевірити правомірність визначення до сплати всієї залишкової суми кредиту. Таким чином, за ствердженням відповідача, з огляду на недоведеність факту отримання відповідачем вимоги про дострокове повернення кредиту, право вимоги дострокового стягнення строкової заборгованості у розмірі 563888,92 грн. не виникло та за відсутності належних доказів отримання вимоги відповідачем відсутні підстави для стягнення строкової заборгованості.

Крім того, відповідач наголошує, що згідно з умовами кредитного договору передбачено проценти у розмірі 0,000001% річних; щомісячна комісія у сумі 11900,00 грн.

Натомість, як зауважує відповідач, у позовній заяві позивачем заявлено до стягнення 74710,87 грн. простроченої комісії за обслуговування кредиту, що нарахована виходячи з тарифу 1,7% від початкової суми кредиту щомісячно та фактично є платою за користування кредитом, що значно перевищує розмір встановленої договором процентної ставки 0,000001% річних.

Так, відповідач вказує, що фактично комісія є основною платою за користування кредитом, проте позивачем не надано детального обґрунтування економічної природи такої комісії та доказів фактичного надання послуг, за які вона стягується. Тобто, на думку відповідача, у даному випадку за своєю економічною суттю така комісія є прихованою платою за користування кредитом, на підставі чого відповідач заперечує проти задоволення вимоги позивача в цій частині.

Разом з тим відповідач зазначає, що припинила підприємницьку діяльність 13.04.2026 не з власної примхи чи з метою ухилення від виконання зобов`язань, а у зв`язку з фактичною неможливістю подальшого ведення господарської діяльності в умовах воєнного стану. Виникнення прострочення за кредитним договором стало наслідком об`єктивних обставин, пов`язаних із військовою агресією російської федерації проти України та погіршенням економічного становища відповідача, а не свідомого ухилення від виконання договірних зобов`язань. Водночас, як зауважує відповідач, остання не заперечує існування кредитних правовідносин та не вчиняє дій, спрямованих на приховування майна чи уникнення відповідальності.

У підготовчому засіданні господарського суду 18 червня 2026 року по справі № 916/1882/26 протокольно оголошено перерву до 07 липня 2026 року о 12:00 год.

23.06.2026 р. Акціонерного товариства Перший Український Міжнародний Банк до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшла відповідь на відзив (вх. № 21783/26), відповідно до якої позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на наступне.

Так, позивач зазначає, що відповідно до п. 5.1 кредитного договору Кредит всеБізнес № 755894266444 від 01.10.2025 цей договір складається з даного документа та Типових умов. З моменту укладення договору Типові умови стають його невід`ємною частиною. Банк має право в будь-який час вносити зміни до Типових умов, повідомляючи про це позичальника як передбачено Типовими умовами. Підписанням договору позичальник підтверджує своє ознайомлення та повну, безумовну і остаточну згоду з договором та Типовими умовами, умови договору та Типових умов позичальнику відомі та зрозумілі. Укладаючи договір, позичальник приймає на себе всі обов`язки та набуває всіх прав, передбачених Типовими умовами стосовно позичальника, рівно як і Банк бере на себе всі обов`язки та набуває всіх прав, передбачених типовими умовами стосовно банку.

Разом з тим, як стверджує позивач, статтею 4 Типових умов передбачено перелік подій, які повинні тлумачитись як несприятливі події, зокрема, несприятливою подією тлумачиться несплата позичальником будь-якої суми, що належить до сплати на користь Банку згідно з договором/Типовими умовами, у передбачений ними строк, та/або невиконання або неналежне виконання позичальником будь-яких інших обов`язків за договором та/або іншими договорами, укладеними між сторонами (п.п. 1 п. 4.1 ст. 4); фінансовий стан позичальника погіршиться таким чином, що поставить під сумнів можливість належного виконання позичальником взятих на себе зобов`язань згідно з договором (п.п. 6 п. 4.1 ст. 4).

При цьому позивач зазначає, що п. 4.2 ст. 4 Типових умов визначено, що у випадку виникнення будь-якої несприятливої події Банк набуває право вимагати від позичальника достроково повернути виданий позичальникові кредит, а позичальник зобов`язаний, незважаючи на положення п. 1.1.3, п. 1.4 договору, п. 5.1.1 Типових умов, виконати таку вимогу Банку і повернути отриманий кредит в повному обсязі разом із платою за кредит і штрафними санкціями, що підлягають сплаті позичальником на користь Банку згідно з договором, в строк не пізніше 1 (одного) банківського дня з моменту отримання відповідної вимоги.

Між тим позивач додає, що п. 8.3.1 ст. 8 Типових умов встановлено обов`язок позичальника невідкладно повідомляти Банк про зміни в документах та інформації, що були надані позичальником при укладенні договору (зокрема: паспортних даних, адреси проживання, контактних даних тощо), а також, про виникнення несприятливих подій. Таке повідомлення разом з оригіналами або належним чином засвідченими копіями відповідних підтверджуючих документів має бути надіслане позичальником в строк не пізніше 1 (одного) робочого дня з моменту настання відповідної події.

Відтак, за ствердженнями позивача, згідно з виписки по рахунку вбачається, що відповідач почала допускати неналежне виконання умов договору з грудня 2025 року, що продовжується і станом на поточну дату, що однозначно тлумачиться як несприятлива подія.

Однак, позивач зауважує, що відповідачем не надано доказів невідкладного звернення до позивача з повідомленням про настання несприятливої події, зокрема, щодо погіршення фінансового стану та надання підтверджуючих документів, з огляду на що, відповідач не дотрималась положень договору та Типових умов в момент настання несприятливих подій.

Таким чином, позивач наголошує, що у зв`язку з настанням несприятливої події позивач обґрунтовано набув право вимагати у відповідача дострокового повернення кредиту, про що на адресу відповідача було надіслано вимогу.

Крім того, позивач додає, що ризик неотримання поштової кореспонденції покладається виключно на відповідача.

Наразі позивач вказує, що твердження представника відповідача про те, що комісійна винагорода є прихованою платою за користування кредитом, є необґрунтованим та безпідставним, оскільки комісійна винагорода є платежем, що узгоджений та визначений позивачем і відповідачем при підписанні договору та прийнятті відповідачем Типових умов, разом з тим проценти за користуванням кредитом не нараховувалися.

Також позивач інформує, що відповідачем не надано жодних доказів того, що запровадження на території України воєнного стану вплинуло на можливість чи неможливість здійснення нею підприємницької діяльності.

У підготовчому засіданні господарського суду 18 червня 2026 року по справі № 916/1882/26 протокольно оголошено перерву до 07 липня 2026 року о 12:00 год.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.07.2026 р. закрито підготовче провадження у справі № 916/1882/26 за позовом Акціонерного товариства Перший Український Міжнародний Банк до Поліщук Тетяни Анатоліївни про стягнення заборгованості у загальному розмірі 755266,43 грн., при цьому призначено справу до судового розгляду по суті у засіданні суду на 24 липня 2026 р. об 11:30 год.

Стосовно подання позовної заяви до фізичної особи Поліщук Тетяни Анатоліївни суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Цивільного кодексу України фізична особа - підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Як встановлено судом, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 2755874 від 19.05.2026 р., що наявний у матеріалах справи, державним реєстратором 13.04.2026 було проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи підприємця Поліщук Тетяни Анатоліївни (номер запису: 2009140060001441).

Відповідно до частини другої статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Предметна та суб`єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена ст. 20 ГПК України.

В силу ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Аналогічні за змістом висновки щодо критеріїв розмежування судової юрисдикції наведено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі N 905/2260/17, від 21.08.2019 у справі N 922/4239/16, від 25.02.2020 у справі N 916/385/19, від 23.03.2021 у справі № 367/4695/20.

При цьому у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 серпня 2019 року у справі N 646/6644/17 (провадження N 14-352цс19) зроблено висновок про те, що при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин (участь у них суб`єкта владних повноважень), натомість визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір.

Таким чином, ознаками господарського спору, підвідомчого господарському суду, є, зокрема, участь у спорі суб`єкта господарювання, наявність між сторонами, господарських відносин, врегульованих Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, іншими актами господарського і цивільного законодавства і спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції (п. 22 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.10.2019 р. у справі № 214/4137/17).

При цьому визначальною ознакою справи господарської юрисдикції є суть (зміст, характер) спору (п. 4.13 ухвали Верховного Суду від 07.07.2021 р. у справі № 910/5179/20).

Так, кожна фізична особа має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (ст. 42 Конституції України). Це право закріплено й у ст. 50 Цивільного кодексу України, де зазначено, що право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю та за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.

Тому підприємець - це юридичний статус фізичної особи, який засвідчує право цієї особи на заняття самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (п. 22 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 920/50/19, постанови Верховного Суду від 16.12.2020 у справі № 916/2437/17, від 03.02.2021 у справі № 902/655/19, від 01.06.2021 у справі № 910/15940/20, від 07.09.2021 у справі № 918/139/21).

Відповідно до ч. 1 ст. 128 Господарського кодексу України громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до ст. 58 цього Кодексу.

Фізична особа, яка в установленому законом порядку набула статус підприємця, не втрачає свого статусу фізичної особи.

Таким чином, вирішення питання про юрисдикційність спору залежить від того, чи виступає фізична особа - сторона у відповідних правовідносинах як суб`єкт господарювання та чи можна визначити ці правовідносини як господарські.

Як зазначено судом вище, згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (відповідь № 2755874 від 19.05.2026 р.) 13.04.2026 р. внесено запис про державну реєстрацію припинення ФОП за рішенням Поліщук Т.А.

Так, у даній справі господарським судом встановлено, що на момент укладення відповідачем спірного договору останній згідно з відомостями, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, був зареєстрований як суб`єкт підприємницької діяльності.

Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що даний спір має вирішуватися в порядку господарського судочинства, незважаючи на припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця Поліщук Тетяни Анатоліївни.

Під час розгляду справи у судовому засіданні 24.07.2026 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі, натомість представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення строкової заборгованості за кредитним договором у розмірі 563888,92 грн. та простроченої заборгованості за комісією у розмірі 74710,87 грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

01 жовтня 2025 року між Акціонерним товариством Перший Український Міжнародний Банк (кредитор) та фізичною особою-підприємцем Поліщук Тетяною Анатоліївною (позичальник) укладено кредитний договір Кредит всеБізнес № 755894266444, відповідно до п. 1.1.1 якого сума кредиту складає 700 000 гривень.

- Валюта кредитування гривня (п. 1.1.2 договору від 01.10.2025 р.).

- Строк кредитування до 01 жовтня 2028 включно (п. 1.1.3 договору від 01.10.2025 р.).

- Комісійна винагорода за надання кредиту 1,5 % (п. 1.1.4.1 договору від 01.10.2025 р.).

- Комісійна винагорода за обслуговування кредиту 1,7% за один місяць користування кредитом. Комісійна винагорода розраховується шляхом множення тарифу комісійної винагороди на суму кредиту відповідно до п. 6.3.2. Типових умов, та сплачуються щомісячно згідно графіку платежів, наведеного в п. 1.4. договору (п. 1.1.4.2 договору від 01.10.2025 р.).

- Процентна ставка за користування кредитом 0,000001% річних. Проценти нараховуються відповідно до п. 6.2 Типових умов та сплачуються згідно графіку платежів, наведеного в п. 1.4. договору (п. 1.1.4.3 договору від 01.10.2025 р.).

- Процентна ставка на прострочену суму кредиту 0,000001% річних. Проценти нараховуються та сплачуються відповідно до п. 6.2 Типових умов (п. 1.1.4.4 договору від 01.10.2025 р.).

- Поточний рахунок позичальника № НОМЕР_1 в АТ ПУМБ (п. 1.1.5 договору від 01.10.2025 р.).

- Рахунок для погашення боргових зобов`язань № НОМЕР_2 в АТ ПУМБ (п. 1.1.6 договору від 01.10.2025 р.).

Згідно з п. 1.1.7 договору від 01.10.2025 р. цільове використання кредиту - на придбання основних засобів та/або поповнення оборотного капіталу в межах видів діяльності позичальника, на здійснення яких позичальник має право відповідно до законодавства України і кредитування яких не заборонено законодавством України та договором, а також на сплату комісійної винагороди, передбаченої п.1.1.4.1 договору (у разі наявності такої комісійної винагороди), в сумі, що визначається згідно п.1.1.4.1 договору. Позичальник не має права використовувати кредит на такі цілі: задоволення особистих потреб, не пов`язаних з підприємницькою діяльністю; інші цілі, заборонені законодавством України та Типовими умовами.

Відповідно до п. 1.1.8 договору від 01.10.2025 р. типові умови кредитування в рамках кредитного договору Кредит всеБізнес, укладеного в системі Інтернет-банкінг ПУМБ digital business Акціонерного товариства Перший український міжнародний банк, що розміщуються на Інтернет-сайті банка та є невід`ємною частиною договору.

У п. 1.4 договору передбачено, що позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити плату за кредит в розмірах та строки, зазначені у наведеному графіку платежів, за яким, починаючи з 01.11.2025 по 01.10.2028 кожного 01 числа наступного місяця сума платежу за кредитом щомісячно складає 31344,44 грн. (з яких: платіж за основною сумою кредиту 19444,44 грн., комісійна винагорода за обслуговування кредиту 11900 грн.).

Пунктом 1.5 договору від 01.10.2025 р. закріплено, що повернення кредиту, сплата плати за кредит та інших боргових зобов`язань здійснюється позичальником шляхом безготівкових перерахувань грошових коштів на користь банку на рахунок для погашення боргових зобов`язань.

Відповідно до п. 2.2 договору від 01.10.2025 р. банк надає кредит протягом трьох банківських днів з дня укладення Договору. Кредит надається разово однією сумою в розмірі, зазначеному в п.1.1.1 договору. Банк приймає рішення про надання кредиту на власний розсуд та відповідно до своїх внутрішніх положень, тобто зобов`язання банку щодо надання кредиту за договором є відкличними. Ненадання кредиту в зазначений строк вважається відмовою Банку в наданні кредиту та договір вважається таким, що припинив свою дію.

Приписами п. 2.3 договору від 01.10.2025 р. передбачено, що позичальник уповноважує банк здійснити за рахунок кредитних коштів переказ суми комісійної винагороди за надання кредиту у розмірі, визначеному відповідно до п. 1.1.4.1 договору, на користь банку, згідно з п.6.3.1 типових умов. Сума кредиту, що залишиться після переказу суми комісійної винагороди за надання кредиту на користь банку, зараховується на поточний рахунок позичальника, зазначений в п.1.1.5 договору.

Пунктом 3.4 договору від 01.10.2025 р. погоджено, право на договірне списання коштів з рахунків позичальника. При настанні строків виконання будь-яких боргових зобов`язань банк набуває право, а позичальник цим доручає банку протягом строку дії договору самостійно списувати (переказувати) грошові кошти в розмірі, необхідному для виконання зазначених зобов`язань, з рахунку(ів) позичальника в банку та переказувати їх на користь банку в рахунок виконання відповідних боргових зобов`язань (на рахунок для погашення боргових зобов`язань), відповідно до п. 7.8, 7.9 типових умов. Платіжні операції, пов`язані між собою спільними ознаками та зазначені в абзаці першому цього пункту, вважаються пов`язаними між собою платіжними операціями в розумінні Закону України Про платіжні послуги. При цьому згода на виконання банком першої з пов`язаних платіжних операцій надається позичальником шляхом підписання цього договору. Відкликання згоди на виконання пов`язаної платіжної операції в межах договірного списання на користь банку може бути здійснено позичальником за погодженням з банком у будь-який час, але не пізніше списання коштів з рахунку позичальника, та за умови відсутності у позичальника будь-яких боргових зобов`язань, в т.ч. і тих, строк виконання яких ще не настав.

Положеннями п. 5.1 договору від 01.10.2025 р. погоджено, що цей договір складається з даного документа та типових умов. З моменту укладення договору типові умови стають його невід`ємною частиною. Банк має право в будь-який час вносити зміни до типових умов, повідомляючи про це позичальника як передбачено типовими умовами. Підписанням договору позичальник підтверджує своє ознайомлення та повну, безумовну і остаточну згоду з договором та типовими умовами, умови договору та типових умов позичальнику відомі та зрозумілі. Укладаючи договір, позичальник приймає на себе всі обов`язки та набуває всіх прав, передбачених типовими умовами стосовно позичальника, рівно як і банк бере на себе всі обов`язки та набуває всіх прав, передбачених типовими умовами стосовно банку.

Сторони домовились, що договір укладається сторонами в формі електронного документа за допомогою системи Інтерент Банкінг. Договір є оригіналом електронного документу після його підписання сторонами шляхом накладення КЕП уповноваженого представника Банку та КЕП/ УЕП позичальника (тип підпису на розсуд позичальника) (п. 5.3 договору від 01.10.2025 р.).

Відповідно до п. 5.4 договору від 01.10.2025 р. договір набуває чинності з моменту його підписання Банком та Позичальником шляхом накладення КЕП/УЕП позичальника (тип підпису-на розсуд позичальника) та КЕП уповноваженого представника банку (з моменту накладення останнього електронного підпису) та діє до моменту виконання сторонами взятих на себе зобов`язань згідно договору в повному обсязі.

Згідно п. 5.5 договору від 01.10.2025 р. до підписання договору позичальник ознайомився з Типовими умовами завантаживши їх за посиланням, що доступне під час укладення Договору в Кабінеті Digital. Сторони домовились, що розміщення Типових умов за посиланням в Кабінеті Digital є належним способом надання Типових умов позичальнику. Датою надання Типових умов позичальнику та датою приєднання позичальника до Типових умов є дата підписання договору позичальником. Після підписання договору зі свого боку банк направляє позичальнику підписаний обома сторонами договір на адресу електронної пошти позичальника, зазначену в реквізитах договору.

Позичальник підписанням договору підтверджує свою згоду на отримання на зазначену в розділі Реквізити та підписи Сторін договору адресу електронної пошти позичальника підписаного сторонами договору, а також будь-яких інших документів та інформації, пов`язаних з виконанням та/або обслуговуванням договору (п. 5.6 договору від 01.10.2025 р.).

Як убачається з матеріалів справи, зазначений кредитний договір від 01.10.2025 р. сторони підписали шляхом накладання кваліфікаційного електронного підпису, що підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, за результатами перевірки якого підтверджено вірність ЕЦП уповноваженого представника АТ Перший Український Міжнародний Банк та ФОП Поліщук Т.А. (а.с. 19).

Також до матеріалів справи позивачем долучено Типові умови кредитування в рамках кредитного договору Кредит всеБізнес, укладеного в системі Інтернет-Банкінг ПУМБ DIGITAL BUSINESS АТ Перший Український Міжнародний Банк (діють з 02 грудня 2024 року), які визначають, зокрема, наступні умови кредитування.

Відповідно до п. 3.5 ст. 3 Типових умов надання кредиту відбувається шляхом перерахування кредитних коштів в сумі, зазначеній в п. 1.1.1 договору, із позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника, зазначений в п. 1.1.5 договору, в строки, зазначені в п. 2.2 договору (з урахуванням умов п. 2.3 договору).

За умовами п. 4.1 ст. 4 Типових умов кожна з перелічених нижче подій повинна тлумачитись як несприятлива подія, зокрема, (1) несплата позичальником будь-якої суми, що належить до сплати на користь Банку згідно з договором/Типовими умовами, у передбачений ними строк, та/або невиконання або неналежне виконання позичальником будь-яких інших обов`язків за договором та/або іншими договорами укладеними між сторонами; (3) кредит або його частина був використаний не за цільовим призначенням, визначеним договором; (6) фінансовий стан позичальника погіршився таким чином, що поставить під сумнів можливість належного виконання позивальником взятих на себе зобов`язань згідно з договором.

Згідно з п. 4.2 ст. 4 Типових умов у випадку виникнення будь-якої несприятливої події, Банк набуває право вимагати від позичальника достроково повернути виданий позичальникові кредит, а позичальник зобов`язаний, незважаючи на положення п. 1.1.3, п. 1.4 договору, п. 5.1.1 Типових умов, виконати таку вимогу Банку і повернути отриманий кредит в повному обсязі разом із платою за кредит і штрафними санкціями, що підлягають сплаті позичальником на користь Банку згідно з договором, в строк не пізніше 1 (одного) банківського дня з моменту отримання відповідної вимоги. У разі невиконання позичальником зазначеної вимоги банк має право здійснювати договірне списання грошових коштів з рахунків позичальника в порядку, встановленому договором та Типовими умовами, для погашення боргових зобов`язань позичальника. Направлення зазначеної в цьому пункті вимоги є умовою для набуття банком права на дострокове договірне списання коштів та не стосується дострокового стягнення заборгованості в судовому порядку, яке здійснюється в порядку процедур, передбачених законодавством.

Положеннями п. 5.1 ст. 5 Типових умов закріплено, що позичальник зобов`язаний повернути кредит в розмірах і строки, зазначені в ст. 1 договору.

Підпунктом 6.3.1 п. 6.3 Типових умов визначено, що позичальник зобов`язаний сплатити банку комісійну винагороду за надання кредиту, яка розраховується шляхом множення тарифу комісійної винагороди за надання кредиту, зазначеного в п. 1.1.4.1. договору, на розмір суми кредиту, визначеної в п. 1.1.1 договору. Комісійна винагорода сплачується за рахунок кредитних коштів в день перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника. Даним пунктом Типових умов позичальник уповноважує банк здійснювати переказ суми комісійної винагороди за надання кредиту у розмірі, визначеному відповідно до цього пункту Типових умов та п.1.1.4.1 договору, на користь банку (пункт 6.3.1).

Відповідно до підп. 6.3.2 п. 6.3 Типових умов позичальник зобов`язаний щомісячно сплачувати Банку комісійну винагороду за обслуговування кредиту. Розмір зазначеної комісії розраховується шляхом множення тарифу комісійної винагороди за обслуговування кредиту, зазначеного в п. 1.1.4.2 договору на розмір суми кредиту, зазначеної в п. 1.1.1 договору. Комісійна винагорода за обслуговування кредиту сплачується щомісячно згідно графіку платежів, зазначеному в п. 1.4 договору, відповідний розрахунковий період повний місяць. Під повним місяцем у цьому пункті Типових умов розуміється період, який визначається від попереднього до наступного терміну (дати) платежу згідно з графіком платежів, зазначеним в п. 1.4 договору, під першим повним місяцем розуміється період з дати надання кредиту до дати першого платежу згідно з графіком платежів.

Приписами підп. 8.2.1 п. 8.2 Типових умов визначено, що Банк має право призупинити надання позичальнику кредиту та/або вимагати його дострокового повернення у випадках, передбачених договором, Типовими умовами та/або законодавством України.

У пункті 12.1 Типових умов погоджено, що будь-які повідомлення та/або документи, що направляються сторонами одна одній у зв`язку з договором, повинні бути викладені в письмовій формі. Повідомлення будуть вважатись поданими належним чином, якщо вони надіслані: - для повідомлень, оформлених на папері, - рекомендованим листом або доставлені особисто на адресу у сторін. Повідомлення та/або документи вважаються надісланими з дати їх відправлення однією стороною іншій за адресою, зазначеною у договорі. Стороною вважається такою, що знала про зміну адреси іншої сторони, виключно у разі укладання сторонами відповідного договору про внесення змін та доповнень /додаткової угоди до договору. Сторони погодились, що повідомлення та/або документи вважаються отриманими позичальником на 7 календарний день з дати реєстрації банком рекомендованого листа у відділенні поштового зв`язку (при цьому позичальник несе ризик отримання таких листів у строк, що перевищує сім календарних днів) або в день особистого вручення позичальнику, зазначений в повідомленнях та/або документах.

В силу частини 1 статті 55 Закону України Про банки і банківську діяльність відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про банки і банківську діяльність банківський кредит - будь-яке зобов`язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов`язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов`язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Так, укладений між сторонами по справі кредитний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно зі ст. ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України, і згідно зі ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Так, згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 202 Цивільного кодексу України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За статтею 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

Як убачається з матеріалів справи, Акціонерним товариством Перший Український Міжнародний Банк було надано відповідачу Поліщук Тетяні Анатоліївні (ФОП) кредитні кошти, що підтверджується платіжною інструкцією № TR.102140239.85375.29514 від 01.10.2025 р. на суму 689500,00 грн. з призначенням платежу: Зарахування на поточний рахунок кредитних коштів за договором № 755894266444 від 01/10/2025 за позикою Фізична особа-підприємець Поліщук Тетяна Анатоліївна. Вказане також підтверджується випискою по рахунку № НОМЕР_3 ФОП Поліщук Тетяни Анатоліївни з 01.10.2025 по 11.05.2026.

Крім того, кредитні кошти були надані на сплату комісії за надання кредиту в розмірі 10500,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № TR.102140239.85375.29514 від 01.10.2025 р. на суму 10500,00 грн. з призначенням платежу: оплата комісії за рахунок кредитних коштів за договором № 755894266444 від 01/10/2025 за позикою Фізична особа-підприємець Поліщук Тетяна Анатоліївна.

Крім того, як вбачається з наданої позивачем виписки по особовому рахунку № НОМЕР_3 ФОП Поліщук Тетяни Анатоліївни з 01.10.2025 по 11.05.2026, останньою було повернуто кредитні кошти у загальному розмірі 32256,14 грн., з яких: 01.11.2025 року здійснено платіж за основною сумою кредиту у розмірі 19444,44 грн. та 11900,00 грн. комісійної винагороди за обслуговування кредиту, а також 01.12.2025 р. зроблено платіж у розмірі 911,70 грн. погашення строкової заборгованості за щомісячною комісією.

Разом з тим, як встановлено судом, відповідачка прийняті на себе зобов`язання щодо своєчасного повернення кредитних коштів та плати за кредит (комісійної винагороди за обслуговування кредиту) в обумовлені графіком строки за вказаним договором належним чином не виконувала, сплативши частково лише 32256,14 грн., а саме: 19444,44 грн. в рахунок погашення за тілом кредиту та 12811,70 грн. в рахунок погашення комісії, що підтверджується наданою позивачем випискою по рахунку для погашення боргових зобов`язань АТ ПУМБ за період з 01.10.2025 року по 11.05.2026 року.

Отже, судом встановлено, що відповідачка порушила виконання своїх зобов`язань за договором Кредит всеБізнес № 755894266444 від 01.10.2025, у зв`язку з чим станом на 11.05.2026 за останньою рахується прострочена заборгованість за сумою кредиту (тілом) у розмірі 116 666,64 грн. та за комісією у розмірі 74 710,87 грн.

Таким чином, як встановлено судом, Акціонерне товариство Перший Український Міжнародний Банк свої зобов`язання за кредитним договором № 755894266444 від 01.10.2025 р. виконав належним чином, надавши ФОП Поліщук Тетяні Анатоліївні кредитні кошти, натомість, як з`ясовано судом відповідач не виконав у повному обсязі, з огляду на що сума боргу відповідача по кредиту складає 755266,43 грн.

Відповідно до п. 1.4 договору сторони встановили зобов`язання відповідача здійснювати повернення кредиту частинами (щомісячними платежами) у розмірі та в строки, визначені договором.

Разом з тим відповідно до ст. 4 Типових умов несплата позичальником будь-якої суми, що належить до сплати на користь Банку згідно з договором/Типовими умовами, у передбачений ними строк, та/або невиконання або неналежне виконання позичальником будь-яких інших обов`язків за договором та/або іншими договорами укладеними між сторонами тлумачиться як несприятлива подія.

При цьому згідно з п. 4.2 ст. 4 Типових умов у випадку виникнення будь-якої несприятливої події, Банк набуває право вимагати від позичальника достроково повернути виданий позичальникові кредит, а позичальник зобов`язаний, незважаючи на положення п. 1.1.3, п. 1.4 договору, п. 5.1.1 Типових умов, виконати таку вимогу Банку і повернути отриманий кредит в повному обсязі разом із платою за кредит і штрафними санкціями, що підлягають сплаті позичальником на користь Банку згідно з договором, в строк не пізніше 1 (одного) банківського дня з моменту отримання відповідної вимоги.

Відтак, враховуючи несплату позичальником заборгованості у передбачені кредитним договором від 01.10.2025 р. терміни, Акціонерне товариство Перший Український Міжнародний Банк звернулося до ФОП Поліщук Тетяні Анатоліївні із вимогою про погашення простроченої заборгованості за вих. № 234 від 31.03.2026, в якій вимагав негайно достроково погасити заборгованість у розмірі 738759,96 UAH.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 06.12.2019 у справі № 756/2996/17, у зв`язку з порушенням боржником виконання зобов`язання за кредитним договором, в силу ст. 1050 ЦК України банк не позбавлений можливості реалізувати своє право на дострокове повернення кредиту, в тому числі, як в позасудовому порядку шляхом направлення відповідної вимоги, так і безпосередньо в судовому порядку шляхом подання відповідного позову. Відсутність або наявність письмової досудової вимоги не є перешкодою для реалізації права звернутись до суду за захистом своїх порушених прав.

Тобто, звернення до суду з вимогою дострокового повернення всієї суми кредитних коштів у зв`язку з порушенням умов договору не означає односторонньої відмови від договору, а є наслідком невиконання чи неналежного виконання боржником своїх договірних зобов`язань. Це спосіб цивільно-правової відповідальності боржника. Адже у ст. 599 ЦК зазначено, що зобов`язання припиняються його виконанням, проведеним належним чином (а не в силу ухвалення рішення суду).

Зазначені положення законодавства, як правило, вносяться до відповідних пунктів кредитних договорів та використовуються банками як засіб впливу на недобросовісних позичальників.

Відповідно до п. 1.4 договору сторони встановили зобов`язання відповідача здійснювати повернення кредиту частинами (щомісячними платежами) у розмірі та в строки, визначені договором.

При цьому направлення письмової вимоги про дострокове повернення всієї суми кредиту позичальнику не є обов`язковим. У рішенні Конституційного Суду України від 09.07.2002 у справі № 1-2/2002 зазначено, що положення ч. 2 ст. 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб`єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Тобто, звернення позивача з позовом до суду про дострокове повернення кредиту у зв`язку з порушенням відповідачем зобов`язань є правом кредитора, направленим на захист в суді його порушеного права.

Саме тому право банку на дострокове повернення всієї суми кредиту є необмеженим та може бути застосоване ним за умов будь-якого прострочення виконання зобов`язання позичальником. Судова практика з даного питання однозначна та досить стала, а отже, отримуючи кредит, відповідач повинен розуміти законність та об`єктивність такої вимоги зі сторони банку (позивача) та бути готовим до можливості банку користуватись даним правом.

При цьому судом враховано, що звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц.

Як свідчать матеріали справи, звертаючись до господарського суду з даним позовом, банк фактично прагне реалізувати право на дострокове повернення всієї суми кредитної заборгованості - як простроченої, так і строкової.

Водночас судом не приймаються доводи відповідача про те, що право вимоги дострокового стягнення строкової заборгованості не виникло з огляду на недоведеність факту отримання відповідачем вимоги про дострокове повернення кредиту, оскільки, як вбачається з наданих до суду доказів, відповідна вимога про погашення простроченої заборгованості була направлення на офіційну адресу ФОП Поліщук Тетяни Анатоліївни, що підтверджується списком згрупованих відправлень, фіскальним чеком від 03.04.2026 р., описом вкладення від 03.04.2026 р. (а.с.33).

При цьому направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу відповідача є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, яким в даному випадку є Банк.

Відтак, надсилання поштового відправлення на належну юридичну адресу свідчить про належне виконання відправником свого обов`язку щодо його направлення, а забезпечення отримання такого відправлення є відповідальністю отримувача, тобто відповідача.

Таким чином, враховуючи несплату відповідачем платежів за основною сумою кредиту та комісійної винагороди за обслуговування, що належали до сплати на користь Банку згідно з п. 1.4 кредитного договору від 01.10.2025 р., а також направлення вимоги про погашення простроченої заборгованості, суд дійшов до висновку, що Банк набув право вимоги дострокового стягнення строкової заборгованості.

Відповідно до наданого АТ Перший Український Міжнародний Банк детального розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за договором № 755894266444 від 01.10.2025 р. станом на 11.05.2026 р. вбачається, що за останнім обліковується заборгованість у розмірі 755266,43 грн., яка складається з: 680555,56 грн. заборгованість за сумою кредиту (тіло), включаючи прострочену заборгованість за сумою кредиту у сумі 116666,64 грн. та строкову заборгованість за сумою кредиту в розмірі 563888,92 грн., 74710,87 грн. прострочена заборгованість за комісією.

Відтак, як стверджує позивач, що не спростовано відповідачем, останнім порушені умови кредитного договору № 755894266444 від 01.10.2025 р. та не повернуто позивачу заборгованість за кредитом, у зв`язку з чим станом на момент звернення до суду з даною позовною заявою згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості залишок заборгованості за кредитом складає 680555,56 грн., з простроченої заборгованості за комісією 74710,87 грн.

Враховуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку про наявність у відповідача заборгованості зі сплати основного боргу у сумі 680555,56 грн.

За змістом ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України вбачається, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

У ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України зазначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначеній родовими ознаками, у такій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України закріплено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому згідно з п. 6.3.2 типових умов, які є невід`ємною частиною договору позичальник зобов`язаний щомісячно сплачувати Банку комісійну винагороду за обслуговування кредиту. Розмір зазначеної комісії розраховується шляхом множення тарифу комісійної винагороди за обслуговування кредиту, зазначеного в п. 1.1.4.2 договору на розмір суми кредиту, зазначеної в п. 1.1.1 договору. Комісійна винагорода за обслуговування кредиту сплачується щомісячно згідно графіку платежів, зазначеному в п. 1.4 договору, відповідний розрахунковий період повний місяць.

Так, п. 1.1.4.2 кредитного договору від 01.10.2025 р. сторони погодили, що комісійна винагорода за обслуговування кредиту складає 1,7% за один місяць користування кредитом. Комісійна винагорода розраховується шляхом множення тарифу комісійної винагороди на суму кредиту відповідно до п. 6.3.2. Типових умов, та сплачуються щомісячно згідно графіку платежів, наведеного в п. 1.4. договору.

У п. 1.4 договору передбачено, що позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити плату за кредит в розмірах та строки, зазначені у наведеному графіку платежів, за яким, починаючи з 01.10.2025 по 01.10.2028 (включно) кожного 01 числа наступного місяця сума платежу за кредитом щомісячно складає 31344,44 грн (з яких: платіж за основною сумою кредиту 19444,44 грн., комісійна винагорода за обслуговування кредиту 11900,00 грн).

Таким чином, як вбачається з умов кредитного договору від 01.10.2025 р., сторони погодили розмір та порядок розрахунку комісійної винагороди за обслуговування кредиту, натомість п.п. 1.1.4.3, 1.1.4.4 спірного договору закріплено також проценту ставку за користування кредитом. При цьому відповідач, підписавши вказаний договір, погодився зі вказаними умовами.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, позивачем не заявлено до стягнення проценти за користування кредитом, натомість нараховано лише комісійну винагороду за обслуговування кредиту, з якою відповідач погодився, підписавши відповідний договір.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості, з огляду на вказані положення договору банком за весь період нараховувалися комісійна винагорода за обслуговування кредиту за тарифом 1,7% за один місяць, що розраховується шляхом множення тарифу комісії на суму кредиту. При цьому відповідач частково сплачував нараховану позивачем комісію, що вбачається з розрахунку заборгованості. Так, станом на 11.05.2026 р. прострочена заборгованість відповідача по нарахованій комісії складає 74710,87 грн.

Так, неповернення позичальником отриманих кредитних коштів за вищевказаним договором та несплата комісії за користування кредитними коштами є порушенням умов цього договору, що є недопустимим згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України. Відтак, суд погоджується з вимогами позивача про стягнення вказаної заборгованості по кредиту та простроченій комісії.

Разом з тим слід зазначити, що заявлену позивачем до стягнення суму заборгованості за кредитом у розмірі 680555,56 грн. та по простроченій комісії у сумі 74710,87 грн. відповідач не спростував, докази її погашення у матеріалах справи відсутні.

Адже, частиною першою, третьою статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, якими в силу ст. 73 ГПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Таким чином, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Акціонерного товариства Перший Український Міжнародний Банк про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 755894266444 від 01.10.2025 обґрунтовані, відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим підлягають задоволенню.

У зв`язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та рішення відбулось на користь позивача, згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору у сумі 9063,20 грн. (із застосуванням коефіцієнту 0,8), понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства Перший Український Міжнародний Банк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у загальному розмірі 755266,43 грн. задовольнити.

2. СТЯГНУТИ з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Акціонерного товариства Перший Український Міжнародний Банк (04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4; код ЄДРПОУ 14282829) заборгованість за кредитним договором Кредит всеБізнес № 755894266444 від 01.10.2025 року станом на 11.05.2026 р. включно у розмірі 755 266/сімсот п`ятдесят п`ять тисяч двісті шістдесят шість/грн. 43 коп., з яких: 680 555/шістсот вісімдесят тисяч п`ятсот п`ятдесят п`ять/грн. 56 коп. за сумою кредиту (тіло), включаючи прострочену заборгованість за сумою кредиту у розмірі 116 666/сто шістнадцять тисяч шістсот шістдесят шість/грн. 64 коп. та строкову заборгованість за сумою кредиту у розмірі 563 888/п`ятсот шістдесят три тисячі вісімсот вісімдесят вісім/грн. 92 коп., 74 710/сімдесят чотири тисячі сімсот десять/грн. 87 коп. простроченої заборгованості за комісією, витрати зі сплати судового збору у сумі 9063/дев`ять тисяч шістдесят три/грн. 20 коп.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено та підписано 29 липня 2026 р.

Суддя В.С. Петров