Рішення № 138533085, 17.07.2026, Городищенський районний суд Черкаської області

Справа № 691/201/26

Провадження № 2/691/697/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2026 року м. Городище

Городищенський районний суд Черкаської області в складі судді Синиці Л. П., за участю секретаря судового засідання Харук Л. Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в м. Городище Черкаської області цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СВЕА ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

В лютому 2026 року представник позивача ТОВ "Свеа Фінанс" Паладич А. О. звернулася до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Договором № 2081170 про надання споживчого кредиту, укладеним 08.02.2025 року з ТОВ "Селфі кредит" (первісний кредитор), в розмірі 64 796,98 грн, з них: заборгованість по тілу - 19998,97 грн; заборгованість по відсотках - 34798,01 грн; пеня - 10000,00 грн, яка утворилася станом на дату складання позовної заяви, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за вказаним договором, та судових витрат понесених позивачем. Оскільки, відповідно до укладеного 22.10.2025 року договору факторингу № 01.02-41/25 між ТОВ "СВЕА ФІНАНС" (позивач, новий кредитор) та ТОВ "СЕЛФІ-КРЕДИТ", до позивача ТОВ "Свеа Фінанс" перейшло право вимоги, в тому числі до відповідача, згідно Витягу до Додатку № 1 (Реєстр боржників), який містить дані стосовно саме заборгованості ОСОБА_1 за договором № 2081170.

Ухвалою судді Городищенського районного суду Черкаської області від 27 лютого 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи повідомлений належно про наявність до нього позову ТОВ "Свеа Фінанс" про стягнення заборгованості, що підтверджено даними АТ "Укрпошта" про отримання 13.03.2026 рекомендованого листа № R0 6711 9122 667, який містив ухвалу суду про відкриття провадження, своїм правом на подання відзиву на позов не скористався. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не надходило.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалось.

У відповідності до статті 13 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі представлених доказів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

За змістом частин 1, 2 статті 207 ЦПК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частина 1 статті 627 ЦК України передбачає, що відповідо до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 3, частини 12 статті 11, пункту 2 частини 1 статті 12 Закону України "Про електронну комерцію, електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Зобов`язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема із договорів.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом установлено, 08.02.2025 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СЕЛФІ КРЕДИТ" та ОСОБА_1 (споживач, відповідач) укладено Договір № 2081170 про надання споживчого кредиту за продуктом "NewShort", який підписано споживачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором Н262 08.02.2025 09:59:09, та на підставі якого відповідачу надано кредит у розмірі 20 000,00 грн, строком на 360 днів, з стандартною процентною ставкою 1% в день. Пункт 1.4. договору містить детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит. Мета отримання кредиту, відповідно до п. 1.6. договору: на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконання обов`язків найманого працівника. Пункт 2.1. договору передбачає, що кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_1 .

Із дослідженого Паспорту споживчого кредиту (підписаного ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором К209 08.02.2025 09:58:49) та Додатків № 1, № 2 до кредитного договору між сторонами означеного правочину обумовлено порядок повернення кредиту, кількість та розмір платежів, періодичність внесення, а також розмір платежів.

Факт отримання позичальником 08.02.2025 о 10:00:17 від ТОВ "Селфі кредит" грошових коштів в сумі 20000,00 грн, відповідно на виконання умов договору, підтверджено листом ТОВ "ПЕЙТЕК" від 22.10.2025 Вих. № 20251022-810, із зазначенням в тому числі, призначення платежу: зарахування на картку, ЕПЗ 5168745143542139.

Крім цього, факт укладення договору про надання споживчого кредиту, як і отримання коштів, відповідачем ОСОБА_1 не заперечується і не спростовується, та додатково підтверджується тим, що позичальником останній платіж було здійснено 24.06.2025 у сумі 5000,00 грн (сплачуючи кредит відповідач вчинив конклюдентні дії, що свідчать про прийняття укладеного кредитного договору, який створив для нього певні цивільні права та обов`язки, частину з яких було реалізовано).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Із розрахунку заборгованості ТОВ "СЕЛФІ КРЕДИТ" за Договором № 2081170 від 08.02.2025 про надання споживчого кредиту станом на 22.10.2025, заборгованість позичальника ОСОБА_1 , складала 64 796,98 грн, з них заборгованість по тілу - 19 998,97 грн; заборгованість по відсотках - 34 798,01 грн; пеня - 10 000,00 грн. З приміткою, що починаючи з 22 квітня 2024 року Товариство здійснює нарахування неустойки (штрафу) за прострочення щодо повернення кредиту та сплати процентів за договором, які укладені з 24 січня 2024 року відповідно до внесених змін Законом № 3498-ІХ.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 512, 514 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

22.20.2025 між ТОВ "СЕЛФІ КРЕДИТ" та ТОВ "СВЕА ФІНАНС" (фактор, позивач) укладено договір факторингу № 01.02-41/25, на підставі якого ТОВ "Селфі Кредит" відступило свої права вимоги, а ТОВ "Свеа Фінанс" набуло право вимоги за первинними договорами, у розмірі заборгованості боржника перед ТОВ "СЕЛФІ КРЕДИТ", визначеними в реєстрі боржників. У тому числі, за даним договором факторингу ТОВ "Свеа Фінанс" було відступлено право вимоги за заборгованістю ОСОБА_1 перед ТОВ "СЕЛФІ КРЕДИТ" за договором № 2081170 від 08.02.2025, в розмірі 64 796,98 грн (заборгованість по тілу - 19 998,97 грн; заборгованість по відсотках - 34 798,01 грн; пеня - 10 000,00 грн), що підтверджено Витягом з Реєстру боржників Додаток № 1 до договору від 22.10.2025 року № 01.02-41/25, порядковий номер 764.

Відповідно до частини 1 статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Частина 1 статті 516 ЦК України визначає, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статей 610, 611, 625 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Ураховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, а у разі прострочення виконання зобов`язання сплатити пеню, якщо інше не встановлено договором або законом.

За встановлених обставин, на підставі досліджених матеріалів цивільної справи, враховуючи викладені вище норми матеріального права, суд дійшов висновку, що оскільки відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконував свої зобов`язання за договором № 2081170 від 08.02.2025, не повернув кредитодавцю основну суму боргу та відсотки за користування кредитом, тому факт порушення умов означеного договору зі сторони відповідача є доведеним стороною позивача.

Розглядаючи обґрунтованість вказаного позивачем розрахунку заборгованості, суд проаналізувавши досліджені у справі докази у їх сукупності, прийшов до висновку, що обов`язок ОСОБА_1 по поверненню кредиту та нарахованих відсотків за його користування, знайшов своє підтвердження у повному обсязі, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості у розмірі 54 796,98 гривень.

В іншій частині позовних вимог, а саме, щодо стягнення з відповідача суми нарахованої пені у розмірі 10 000,00 гривень, слід відмовити, оскільки пеня за договором нарахована за період з 08.02.2025 (дата видачі кредиту), то відповідач звільняється від обов`язку її сплати на користь ТОВ "Свеа Фінанс".

Так, з аналізу приписів пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування", пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, за якими у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється, зокрема, від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

За таких обставин, з урахуванням того, що відповідач не скористався своїми процесуальними правами на подання відзиву на позов та доказів на спростування заявлених позовних вимог, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають частковому задоволенню, оскільки достовірно встановлено, що відповідач порушив умови договору, що призвело до виникнення заборгованості.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 207, 512, 514, 516, 526, 610, 611, 625, 626, 628, 638, 1049, 1054, 1077, 1082 ЦК України, ст. ст. 2, 13, 81, 141, 259, 263 - 265, 352, 354, 355 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СВЕА ФІНАНС" заборгованість за Договором № 2081170 про надання споживчого кредиту від 08.02.2025 року, розмірі 54 796,98 грн (п`ятдесят чотири тисячі сімсот дев`яносто шість гривень дев`яносто вісім копійок), з них : заборгованість по тілу 19 998,97 грн; заборгованість по відсотках 34 798,98 грн, та судовий збір у розмірі 2 251,60 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення до Черкаського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СВЕА ФІНАНС", код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Л. П. Синиця