Ухвала суду № 138385355, 06.07.2026, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/5287/26

Категорія

У Х В А Л А

06 липня 2026 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Войтенко Т. В. ,

при секретарі - Крупина Ю. А.,

за участю представника заявника - ОСОБА_1 ,

представника позивача - Хуторянець О.В. ,

розглянувши заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову у справі за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк», в інтересах якого діє Хуторянець Олександр Володимирович, до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Синьовид Ірина Олексіївна про визнання недійсним договору дарування квартири,-

В СТ А Н О В И В:

В провадженні Подільського районного суду м. Києва перебуває справа за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк», в інтересах якого діє Хуторянець Олександр Володимирович, до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Синьовид Ірина Олексіївна про визнання недійсним договору дарування квартири.

В обґрунтування своєї заяви АТ «Райффайзен Банк» зазначило, що 23.02.2026 року ОСОБА_3 на користь його дружини ОСОБА_4 було укладено договір дарування квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

При цьому на дату відчуження належного йому нерухомого майна ОСОБА_3 був обізнаний з фактом тривалого невиконання ТОВ «Полісся-2002» зобов`язань за Кредитним договором № 010/190-2/394 від 18 листопада 2021 року, укладеного в рамках Генерального Договору на здійснення кредитних операцій №01/150-2/971 від 10 липня 2018 року, поручителем за якими виступає ОСОБА_3 на підставі договору поруки № 12/190-2/238, укладеного між ним та Банком 24 грудня 2020 року.

Обставини щодо перебування вищевказаної квартири до 23.02.2026 року у власності ОСОБА_3 , а також відчуження останньої на користь своєї дружини у період існування заборгованості позивач підтверджує інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 19.03.2026 року, з якої вбачається, що 23.02.2026 року право власності на квартиру за договором дарування, посвідченим приватним нотаріусом КМНО Синьовид І.О., набула ОСОБА_4 , а також відомостями зі справи №910/752/26, яка розглядалася Господарським судом міста Києва, у якій не було накладено арешт на спірну квартиру, в результаті чого відповідач зміг дану квартиру вивести зі своєї власності, подарувавши дружині.

На підставі цієї інформації позивач зробив висновок щодо бажання відповідача ОСОБА_3 ухилитись від виконання договірних зобов`язань та фраудаторність правочину доручання.

Посилаючись на те, що відповідачка ОСОБА_4 може відчужити набуту у власність на підставі оспорюваного правочину квартиру, що безумовно призведе, у разі задоволення позову, до неможливості виконання рішення суду в майбутньому чи утруднить його виконання, заявник звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну квартиру.

В рамках провадження у даній справі ухвалою Подільського районного суду м.Києва від 02 квітня 2026 року було накладено арешт на об`єкт нерухомого майна - квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1193852680000, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_4 .

28.06.2026 від адвоката Любаренка Ігоря Олеговича в інтересах ОСОБА_3 надійщла Заява про скасування заходів забезпечення позову.

Підставами для скасування арешту заявник зазначив такі. Забезпечення позову є винятковим процесуальним заходом, який застосовується лише за наявності реальної загрози невиконання або утруднення виконання можливого судового рішення (ст. 149 ЦПК України). Сам по собі факт пред`явлення позову, значний розмір позовних вимог чи наявність спору не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення. При подачі позову заявник не надав доказів реальної загрози невиконання або утруднення виконання можливого судового рішення Позивач не надав і не може надати жодних доказів того, що ОСОБА_3 вчиняє або має намір вчиняти дії, спрямовані на відчуження спірної квартири; приховування майна; пошкодження або зменшення вартості майна; ухилення від виконання можливого судового рішення. Вважає, що в матеріалах справи відсутні будь-які документи, що свідчать про наміри відчуження квартири; оголошення про продаж; договори дарування, купівлі-продажу або інші правочини щодо спірного майна (крім оспорюваного договору дарування від 23.02.2026); докази перерахування коштів або передачі майна третім особам; акти огляду, фотоматеріали, відеозаписи або показання свідків, які б підтверджували пошкодження майна.

Заявник вважає, що судом при накладенні арешту на майно, не враховано тієї обставини, що у ТОВ «ПОЛІССЯ-2002» достатньо заставного майна, вартість якого у 6,19 рази перевищує розмір позовних вимог. Станом на квітень-травень 2026 року ТОВ «ПОЛІССЯ-2002» передало в заставу/іпотеку майно ринковою вартістю понад 75 442 629 грн, яке включає: багатопильні верстати, сушильні камери O.S.Panto OS/F 100 (2018 р.в.), верстати для заточування дискових та стрічкових пилок, гідравлічні розпиловні верстати, кромкообрізні верстати, конвеєри, торцювальні верстати та інше обладнання. За таких обставин позивач має реальну можливість повністю задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на заставне майно основного боржника без необхідності обмеження майнових прав поручителя.

Крім того, вказує, що ОСОБА_3 є поручителем. Порука є акцесорним (додатковим) зобов`язанням щодо основного зобов`язання (кредитного договору). Вважає, що звернення стягнення на особисте майно поручителя за наявності застави основного боржника вартістю понад 75 млн грн при позовних вимогах близько 12 млн грн є передчасним, непропорційним та таким, що суперечить засадам справедливості, пропорційності та економічності судочинства (ст. 2 ЦПК України).

Також вважає, що арешт повинен бути скасований ухвалою суду, адже реальна шкода кредитору від дарування квартири ОСОБА_3 на користь своєї дружини не зменшило обсяг забезпечення, наданого основним боржником ТОВ «ПОЛІССЯ-2002». Банк і надалі має повний доступ до заставного майна вартістю понад 75 млн грн. Вважає, що оспорюваний договір дарування не завдав і не міг завдати АТ «Райффайзен Банк» жодної реальної майнової шкоди.

Відтак, просив скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Подільського

районного суду міста Києва від 02 квітня 2026 року у справі № 758/5287/26, а саме - зняти арешт з квартири АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1193852680000).

У судовому засіданні представник вимоги заяви підтримав з підстав, зазначених у заяві.

Представник банку просив відмовити у задоволенні заяви, посилаючись на те, що ОСОБА_3 будучи поручителем, вчинив дії щодо виведення майна зі своєї власності, намагається зняти арешт, щоб мати можливість і надалі чинити перешкоди у зверненні стягнення на майно.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, суд дійшов висновку про доцільність збереження арешту майна, а відтак, про відсутність підстав для задоволення заяви про його скасування.

Так, судом встановлено, що ухвалою Подільського районного суду м.Києва від 02 квітня 2026 року було накладено арешт на об`єкт нерухомого майна - квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1193852680000, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_4 .

Накладаючи арешт, суд виходив з того, що під час провадження в іншій справі №910/752/26, яка розглядалася Господарським судом міста Києва, за позовом АТ «Райффайзен Банк» до ТОВ «ПОЛІССЯ-2002», ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ТОВ «ПОЛІССЯ-2023» про стягнення солідарно заборгованості за Кредитним договором у сумі 282 486,64 доларів США, у якій суд відмовив у задоволенні заяви Банку про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну квартиру, ОСОБА_3 через 10 днів відчужив квартиру своїй дружині. Вказані дії суд визнав активними діями ОСОБА_3 щодо виведення майна, за рахунок вартості якого може бути забезпечене виконання рішення суду про стягнення заборгованості, зі своєї власності. Відтак, встановив докази реальних намірів відчуження квартири на шкоду інтересах банку.

Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову. Подібні правові висновки сформульовано Великою Палатою Верховного Суду

у постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження

№ 14-729цс19), а також Верховним Судом у постановах від 13 грудня 2021 року у справі № 367/3765/20 (провадження № 61-549св21), від 12 січня 2022 року у справі № 568/525/21 (провадження № 61-14463св21), від 19 травня 2022 року у справі № 619/2293/21 (провадження № 61-15440св21).

Наразі провадження у справі триває. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Скасування арешту на даній стадії судового розгляду буде передчасним, адже призведе до неможливості виконання рішення суду, в разі задоволення позову, якщо спірну квартиру буде виведено з власності ОСОБА_4 .

Таких висновків суду не змінюють твердження ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 про достатність іншого заставного майна ТОВ «ПОЛІССЯ-2002». Кредитор має право задовольняти свої вимоги за рахунок будь-якого заставного майна.

Відтак, у задоволенні заяви ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Подільського районного суд м.Києва від 02 квітня 2026 р., слід відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 149, 150, 152,153, 353 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Подільського районного суд м.Києва від 02 квітня 2026 р., у справі за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк», в інтересах якого діє Хуторянець Олександр Володимирович, до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Синьовид Ірина Олексіївна про визнання недійсним договору дарування квартири - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

СуддяТ. В. Войтенко