Ухвала суду № 138272318, 16.07.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/17664/23

Провадження №6/369/397/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.2026 року м. Київ

Києво-Святошинського районного суду Київської області у складі:

головуючої судді Пінкевич Н.С.,

при секретарі Худинець Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», стягувач: Акціонерне товариство «Райффайзен Банк», боржник: ОСОБА_1 , заінтересована особа Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Урбанська Лілія Андріївна, про заміну сторони виконавчого провадження -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», стягувач: Акціонерне товариство «Райффайзен Банк», боржник: ОСОБА_1 , заінтересована особа Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Урбанська Лілія Андріївна, про заміну сторони виконавчого провадження.

До суду 13.07.2026 року від ОСОБА_1 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі у зв`язку з тим, що він перебуває у складі Збройних Сил України та бере безпосередню участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України. Просив суд зупинити провадження у справі.

У судове засідання сторони не з`явились, повідомлялись належним чином.

Суд, дослідивши заяву ОСОБА_1 , дійшов до такого висновку.

Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 59 від 28.02.2025 року, солдата ОСОБА_1 призвано на військову службу за призовом під час проведення загальної мобілізації в особливий період.

Згідно довідки в/ч НОМЕР_1 від 31 січня 2026 року вбачається, що солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в військовій частині НОМЕР_1 .

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п. 2 ч. 1 ст. 251 цього Кодексу - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Таким чином, процесуальний закон пов`язує необхідність зупинення провадження у справі з фактом перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних сил України, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Так, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"; від 24.02.2022 року №2102-ІХ в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року строком на 30 діб та неодноразово продовжувався і діє станом на сьогодні.

Згідно з Закону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Згідно з ч. 9 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», щодо військового обов`язку громадяни України поділяються, зокрема, на військовослужбовців, тобто осіб, які проходять військову службу.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 1 Закону України «Про Збройні сили України», Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності. Збройні Сили України забезпечують стримування збройної агресії проти України та відсіч їй, охорону повітряного простору держави та підводного простору у межах територіального моря України у випадках, визначених законом, беруть участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.

Велика Палата Верховного Суду своїм рішенням від 12 листопада 2025 року у справі № 754/947/22 відступила від попередньої судової практики Верховного Суду у справах 756/3462/20, 557/1226/23, 904/4027/22 та 852/2а-1/24 Великої Палати щодо вирішення питання зупинення провадження у справі.

Зокрема, зазначила, що введення на території України воєнного стану для забезпечення відсічі та стримування агресії російської федерації, зокрема можливостями ЗСУ, передбачає, що настає особливий період, упродовж якого, зокрема здійснюється мобілізація.

У зв`язку із оголошенням воєнного стану на всій території України ЗСУ починає функціонувати на всій території України в умовах особливого періоду, який передбачає переведення ЗСУ у повному складі на території усієї України на воєнний стан, зокрема організацію і штат воєнного часу.

Відповідно, будь-який військовослужбовець в Україні, мобілізований до ЗСУ, який здійснює військову службу у конкретній військовій частині під час воєнного стану, введеного Указом, є таким, що перебуває у штаті воєнного часу ЗСУ, які переведені на воєнний стан.

Військовослужбовець може перебувати у військовій частині ЗСУ, яка незадіяна до ведення воєнних (бойових) дій, але це не виключає його оперативного відрядження до іншої військової частини, яка задіяна у відповідних діях. На переконання колегії суддів, у цьому й полягає одна зі складових функціонування ЗСУ в умовах особливого періоду. Це саме стосується, наприклад, військовослужбовців, які відряджені до військових адміністрацій.

Тому, з урахуванням процесуальних прав військовослужбовця, у п. 2 ч. 1 ст.251 ЦПК України мова йде саме про переведення ЗСУ на воєнний стан. Ця норма процесуального права не містить виключень щодо ситуацій, коли здійснення конкретних завдань військовослужбовцем, який перебуває на військовій службі у військовій частині ЗСУ під час воєнного стану, об`єктивно не перешкоджають йому приймати участь у судових засіданнях. У цьому випадку, до внесення змін у процесуальне законодавство, використання військовослужбовцем свого права, залежить від його власної совісті.

При цьому, на відміну від положень п.1 ч.1 та ч.3 ст.252ЦПК України,участь у справі представника не є перешкодою для зупинення провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.251ЦПК України.

Станом на час вирішення питання про зупинення, суд не має актуальних відомостей щодо того, чи перебуває ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України, відтак відсутні підстави для зупинення провадження у даній справі.

Керуючись статтями 251, 252, 253, 260, 261, 353 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження по цивільній справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», стягувач: Акціонерне товариство «Райффайзен Банк», боржник: ОСОБА_1 , заінтересована особа Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Урбанська Лілія Андріївна, про заміну сторони виконавчого провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення, до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали виготовлений 16 липня 2026 року.

Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ