Вирок № 138267642, 16.07.2026, Радехівський районний суд Львівської області

Справа № 451/467/26

Провадження № 1-кп/451/97/26

ВИРОК

іменем України

16 липня 2026 року місто Радехів

Радехівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретаря судових засідань ОСОБА_2

найменування кримінального провадження: кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026141280000025 від 06.02.2026, відомості про особу обвинуваченого, що мають значення для справи:

обвинувачений ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який народився у с. Волиця-Барилова Радехівського району Львівської області, українець, громадянин України, освіта середня спеціальна, не одружений, на утриманні має двох малолітніх дітей, не адвокат, не нотаріус та не депутат, не працює, не військовозобов`язаний, зареєстрований за адресою на АДРЕСА_1 та проживає на АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні котрого обвинувачується особа: ч. 1 ст. 182, ч. 1 ст. 361 та ч. 4 ст. 190 КК України;

сторони кримінального провадження: сторона обвинувачення - прокурор Радехівського відділу Шептицької окружної прокуратури ОСОБА_4 , потерпілий ОСОБА_5 ; сторона захисту - обвинувачений ОСОБА_3

інші учасники судового провадження: немає;

розглянув обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань приміщення суду, що знаходиться на вул. Львівській, 24 у м.Радехів, за участі вищевказаних сторін кримінального провадження,

з участю прокурора, потерпілого та обвинуваченого

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 обвинувачується у тому, що 28 серпня 2025 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи на АДРЕСА_3 , по місцю проживання потерпілого ОСОБА_5 , умисно, в порушення вимог ст. 32 Конституції України, згідно якої «ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України, не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини», ст. 14 Закону України «Про захист персональних даних», ст. ст. 11, 21 Закону України «Про інформацію», з метою протиправного збагачення, використовуючи мобільний пристрій, марки «iPhone 10 XS» із сім-картою мобільного оператора ПрАТ «Київстар» НОМЕР_2 , з можливістю доступу до всесвітньої мережі Інтернет, без згоди та відома ОСОБА_5 , створив через мобільний додаток AT «ПУМБ» онлайн заявку на укладення договору у попередньо зазначеній банківській установі, про надання онлайн кредиту без конкретної споживчої мети на умовах строковості, зворотності, платності та через мобільний додаток «Дія» зібравши та використавши при цьому персональні дані щодо клієнта - ОСОБА_5 , а саме: його ідентифікаційний код (НОМЕР_8), дату народження ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), паспортні дані та вказавши при цьому свій мобільний номер телефону НОМЕР_3 та айклауд ІНФОРМАЦІЯ_3 , що призвело до укладення від імені та без відома ОСОБА_5 , між останнім та кредитодавцем - AT «ПУМБ» кредитного договору №200348680466 від 28.08.2025 на суму 5000,00 грн.

Також, ОСОБА_3 продовжуючи свою незаконну діяльність, 5 вересня 2025 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи на АДРЕСА_3 , а саме по місцю проживання потерпілого ОСОБА_5 , умисно, в порушення вимог ст. 32 Конституції України, згідно якої «ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України, не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини», ст. 14 Закону України «Про захист персональних даних», ст. ст. 11, 21 Закону України «Про інформацію», з метою протиправного збагачення, використовуючи мобільний пристрій марки «iPhone 10 XS» із сім-картою мобільного оператора ПрАТ «Київстар» № НОМЕР_2 , з можливістю доступу до всесвітньої мережі Інтернет, без згоди та відома ОСОБА_5 , створив через мобільний додаток AT «Універсал Банк» онлайн заявку на укладення договору в попередньо зазначеній банківській установі, про надання онлайн кредиту без конкретної споживчої мети на умовах строковості, зворотності, платності та через мобільний додаток «Дія» зібравши та використавши при цьому персональні дані щодо клієнта - ОСОБА_5 , а саме: його ідентифікаційний код (НОМЕР_8), дату народження ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), паспортні дані та вказавши при цьому свій мобільний номер телефону НОМЕР_3 та айклауд ІНФОРМАЦІЯ_3 , що призвело до укладення від імені та без відома ОСОБА_5 , між останнім та кредитодавцем - AT «Універсал Банк» кредитного договору №26204362656078 від 05.09.2025 на суму 15 000,00 грн.

Крім цього, ОСОБА_3 продовжуючи свою незаконну діяльність, 26 вересня 2025 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи на АДРЕСА_3 , а саме по місцю проживання потерпілого ОСОБА_5 , умисно, в порушення вимог ст. 32 Конституції України, згідно якої «ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України, не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини», ст. 14 Закону України «Про захист персональних даних», ст. ст. 11, 21 Закону України «Про інформацію», з метою протиправного збагачення, використовуючи мобільний пристрій марки «iPhone 10 XS» із сім-картою мобільного оператора ПрАТ «Київстар» № НОМЕР_2 , з можливістю доступу до всесвітньої мережі Інтернет, без згоди та відома ОСОБА_5 , створив через мобільний додаток AT «Райффайзен Банк» онлайн заявку на укладення договору в попередньо зазначеній банківській установі, про надання онлайн кредиту без конкретної споживчої мети на умовах строковості, зворотності, платності та через мобільний додаток «Дія», зібравши та використавши при цьому персональні дані щодо клієнта - ОСОБА_5 , а саме: його ідентифікаційний код (НОМЕР_8), дату народження ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), паспортні дані та вказавши при цьому свій мобільний номер телефону НОМЕР_3 та айклауд ІНФОРМАЦІЯ_3 , що призвело до укладення від імені та без відома ОСОБА_5 , між останнім та кредитодавцем - АТ «Райффайзен Банк» кредитного договору №00000000000050233198 від 26.09.2025 на суму 5 000,00 грн.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковано органом досудового розслідування як незаконне збирання та використання конфіденційної інформації про особу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 182 КК України.

У період часу з 28.08.2025 по 26.09.2025, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_3 перебуваючи на АДРЕСА_3 , а саме по місцю проживання потерпілого ОСОБА_5 , умисно, з метою власного незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер вчинених дій, з метою заволодіння грошовими коштами останнього та з метою несанкціонованого втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем, а саме, мобільних додатків інтернет - банкінгів AT «Райффайзен Банк», AT «Універсал Банк», AT «ПУМБ», від імені та без відома ОСОБА_5 , попередньо отримавши доступ до них (дистанційного банківського обслуговування) особистих кабінетів у банківських установах, діючи умисно, з корисливих мотивів, без дозволу ОСОБА_5 , використовуючи мобільний пристрій марки «iPhone 10 XS» із сім-картою мобільного оператора ПрАТ «Київстар» № НОМЕР_2 , в якому установив додатки до автоматизованої системи віддаленого доступу WЕB-банкінгу, які згідно Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» є програмно-технічним комплексом, та відповідно до Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» є інформаційною (автоматизованою) системою, через всесвітню мережу «Інтернет» здійснив несанкціоновані входи до облікового запису (акаунту) ОСОБА_5 , платіжних застосунків, що є системою призначеною для дистанційного керування особистими кабінетами у банківських установах AT «Райффайзен Банк», AT «Універсал Банк», AT «ПУМБ» у режимі реального часу (інтернет-банкінг) в тому числі електронними платежами, після чого, у вказаних додатках створював підроблені платіжні документи від імені ОСОБА_5 , та здійснював ряд переказів грошових коштів, що призвело до втручання у роботу вищевказаних інформаційних (автоматизованих) систем.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковано органом досудового розслідування як несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 361 КК України.

Крім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що в період часу з 28.08.2025 по 26.09.2025, ОСОБА_3 , точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи у АДРЕСА_3 , а саме по місцю проживання потерпілого ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення за рахунок активів AT «ПУМБ» (ЄДРПОУ 14282829), AT «Райффайзен Банк» (ЄДРПОУ 14305909), AT «Універсал Банк» (ЄДРПОУ 21133352) шляхом обману, та шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, а саме, мобільного пристрою марки «iPhone 10 XS» із сім-картою мобільного оператора ПрАТ «Київстар» № НОМЕР_2 , чорного кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_5 , ввійшовши в особистий кабінет мобільних додатків інтернет - банкінгів AT «Райффайзен Банк», AT «Універсал Банк», AT «ПУМБ» потерпілого ОСОБА_5 та від його імені, видаючи себе за вказаного клієнта вищевказаних банківських установ, здійснив зарахування на рахунки НОМЕР_5 відкритого у AT «ПУМБ» кредитних коштів за договором №200348680466 від 28 серпня 2025 року за позикою в розмірі 5000 грн, НОМЕР_6 відкритого у АТ «Універсал Банк» кредитних коштів за договором №26204362656078 від 05.09.2025 за позикою в сумі 15 000 грн та та НОМЕР_7 відкритого у AT «Райффайзен Банк» кредитних коштів за договором №00000000000050233198 від 26.09.2025 за позикою в сумі 5 000 грн., якими у подальшому заволодів шляхом переведення та зняття із свого відкритого рахунку в AT «Універсал Банк», чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 25 000 гривень.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковано органом досудового розслідування як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), через незаконні операції з використанням електронно - обчислювальної техніки, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 182, ч. 1 ст. 361 та ч. 4 ст. 190 КК Українивизнав повністю, визнав всі фактичні обставини вчинення кримінальних правопорушень, як вони пред`явлені в обвинуваченні по кожному епізоду, та дав показання, що він дійсно заволодів майном ОСОБА_5 шляхом обману. Шкоду відшкодував у повному обсязі. Щиро кається у вчиненому, просив його суворо не карати, усвідомив вчинене та пообіцяв, що такі випадки більше ним не повторяться.

Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і учасниками процесу не оспорюються.

Потерпілий ОСОБА_5 подав суду заяву про залишення позову без розгляду, просив не притягувати обвинуваченого до відповідальності, оскільки обвинувачений має на утриманні двох дітей, відшкодував йому шкоду у повному обсязі, претензії до обвинуваченого відсутні.

Орган пробації у досудовій доповіді від 23.06.2026 встановив середній ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства ( а. с. 51-52).

Суд зауважує, що згідно рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасникам справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Відповідно до ст.349 КПК України, за згодою всіх учасників судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 182, ч. 1 ст. 361 та ч. 4 ст. 190 КК Українидоведена повністю встановленими органом досудового розслідування обставинами та встановлена в судовому засіданні.

Відповідно до положень ст.50 КК України до особи, визнаної винною за вироком суду у вчиненні кримінального правопорушення застосовується покарання, яке є заходом примусу і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Згідно з ч.1 ст.65 КК України суд призначає покарання: в межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених ч.2 ст.53 цього Кодексу; відповідно положень Загальної частини цього Кодексу ; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 182, ч. 1 ст. 361 та ч. 4 ст. 190 КК України.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , у відповідності до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, сприяння в розкритті кримінальних правопорушень та добровільне відшкодування завданих збитків, шляхом повернення коштів.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , у відповідності до ст.67 КК України, судом не встановлено.

Досліджуючи дані, які характеризують особу обвинуваченого суд бере до уваги, що він раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, не працює, на обліку у лікаря-нарколога, лікаря- психіатра в КНП «Радехівська центральна районна лікарня» не перебуває.

Відтак, з урахуванням усіх обставин суд вважає, що покарання обвинуваченому повинно бути призначено в межах санкцій ч. 1 ст. 182, ч. 1 ст. 361 та ч. 4 ст. 190 КК Україниіз застосуванням ст. ст. 70,75 КК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні

12 березня 2026 року ОСОБА_5 подав цивільний позов, який поступив до суду із обвинувальним актом, до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальними правопорушеннями ( а.с. 10-11).

У позовній заяві зазначає, що діями ОСОБА_6 йому було завдано матеріальних збитків на загальну суму 25 000 гривень. Так. в період часу з 28.08.2025 по 26.09.2025, ОСОБА_3 , точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи у АДРЕСА_3 , а саме по місцю проживання потерпілого ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення за рахунок активів AT «ПУМБ» (ЄДРПОУ 14282829), AT «Райффайзен Банк» (ЄДРПОУ 14305909), AT «Універсал Банк» (ЄДРПОУ 21133352) шляхом обману, та шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, а саме, мобільного пристрою, марки «iPhone 10 XS» із сім-картою мобільного оператора ПрАТ «Київстар» № НОМЕР_2 , чорного кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_5 , ввійшовши в особистий кабінет мобільних додатків інтернет - банкінгів AT «Райффайзен Банк», AT «Універсал Банк», AT «ПУМБ» потерпілого ОСОБА_5 та від його імені, видаючи себе за вказаного клієнта вищевказаних банківських установ, здійснив зарахування на рахунки НОМЕР_5 відкритого у AT «ПУМБ» кредитних коштів за договором №200348680466 від 28.08.2025 за позикою в сумі 5 000 грн. 00 коп., НОМЕР_6 відкритого у AT «Універсал Банк» кредитних коштів за договором №26204362656078 від 05.09.2025 за позикою в сумі 15 000 грн. 00 коп. та НОМЕР_7 у AT «Райффайзен Банк» кредитних коштів за договором №00000000000050233198 від 26.09.2025 за позикою в сумі 5 000 грн. 00 коп. якими в подальшому заволодів шляхом переведення та зняття із свого відкритого рахунку в AT «Універсал Банк», чим спричинив йому матеріальну шкоду на загальну суму 25 000 гривень. Відтак, вважає за необхідне просити суд стягнути з відповідача в його користь матеріальну шкоду заподіяну кримінальними правопорушенням грошові кошти в сумі 15 000 гривень, а саме за неповернену суму грошових коштів.

У відповідності до ч.1 ст.128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Згідно вимог до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

16.07.2026 року від потерпілого ОСОБА_5 до суду поступила заява про залишення цивільного позову без розгляду ( а.с.70).

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

З врахуванням заяви потерпілого ( цивільного позивача) суд прийшов висновку про залишення без розгляду позову ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальними правопорушеннями.

В ході досудового розслідування 10.03.2026 слідчим суддею Радехівського районного суду Львівської області ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у виді особистого зобов`язання на строк два місяці, починаючи з 10.03.2026 по 10.05.2026, який за клопотання сторони обвинувачення не продовжувався.

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ч. 9 ст.100 КПК України.

Процесуальних витрат у справі не має.

Керуючись приписами частини четвертої статті 174 КПК України щодо вирішення одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, питання про скасування арешту майна, зокрема, у випадку не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, суд вбачає наявними підстави для скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Радехівського районного суду Львівської області від 04.03.2026.

Відповідно до вимог ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитись проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку у день його проголошення.

Керуючись ст. ст. 373, 374, 615 КПК України, ст. 257 ЦПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 182, ч. 1 ст. 361, ч. 4 ст. 190 КК та призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 182 КК України у виді одного року обмеження волі;

- за ч. 1 ст. 361 КК України у виді одного року обмеження волі;

- за ч. 4 ст. 190 КК у виді трьох позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання ОСОБА_3 визначити у виді трьох років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом одного року шести місяців не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов"язки.

Згідно ст.76 КК України на засудженого ОСОБА_3 покласти обов`язок періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання чи роботи.

Рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження.

Скасувати арешти, накладений ухвалою слідчого судді Радехівського районного суду Львівської області від 04.03.2026.

Після набрання вироком законної сили, речові докази: мобільний телефон «Хіоmі Redmi», який прилучено до кримінального провадження №12026141280000025 від 06.02.2026 у якості речового доказу та зберігається у камері зберігання речових доказів у ВнП №1 Шептицького РВП ГУ НП у Львівській області повернути ОСОБА_3 .

Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальними правопорушеннями залишити без розгляду.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Радехівський районний суд Львівської області шляхом подачі апеляції учасниками судового провадження протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору

Головуючий суддяОСОБА_7

Вирок суду виготовлений в нарадчій кімнаті 16 липня 2026 року.