Ухвала суду № 138221843, 13.07.2026, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

13 липня 2026 року Справа № 915/862/24

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Давченко Т.М.

за участю секретаря судового засідання Дюльгер І.М.

представники:

керуючий реалізацією: арбітражний керуючий Пляка С.В. у залі суду;

представник АТ «УКРГАЗБАНК»: Слісаренко Л.Л. в режимі ВКЗ

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 915/862/24 про неплатоспроможність фізичної особи

боржник: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 )

керуючий реструктуризацією: арбітражний керуючий Пляка Сергій Валерійович (а/с № 8, м. Миколаїв, 54017)

кредитори:

1) ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ; АДРЕСА_2 );

2) Акціонерний Банк «УКРГАЗБАНК» (код ЄДРПОУ 23697280; вул.. Єреванська, буд. 51, м. Київ, 03087);

3) Акціонерне Товариство «Сенс Банк» (ЄДРПОУ 23494714; вул. Велика Васильківська, 100, м. Київ, 03150);

4) Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570; вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001);

встановив:

У провадженні Господарського суду Миколаївської області перебуває справа про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Постановою Господарського суду Миколаївської області від 13.10.2025 фізичну особу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) визнано банкрутом, призначено керуючим реалізацією майна у справі № 915/862/24 арбітражного керуючого Пляку Сергія Валерійовича.

На розгляд суду у дане судове засідання у т.ч. призначено питання заміни кредитора АБ «УКРГАЗБАНК» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «МАНІТУ» (код ЄДРПОУ 42585871, місцезнаходження:61003, м. Харків, Майдан Конституції, буд.1, п.6, к.66-16).

Так, 05.05.2026 до суду за вх.. № 6581/26 надійшла заява АБ «УКРГАЗБАНК» від 05.05.2026 вих. № 117/13616/2026, у якій заявник просить суд заміни кредитора у справі №915/862/24 з АБ «УКРГАЗБАНК» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «МАНІТУ» (код ЄДРПОУ 42585871, місцезнаходження:61003, м. Харків, Майдан Конституції, буд.1, п.6, к.66-16) у зв`язку з відступленням права вимоги до боржника за купівлі продажу (відступлення) Прав вимоги за кредитними договорами фізичних осіб АБ «УКРГАЗБАНК», в тому числі за кредитним договором № 109-Ф/07 від 06.06.2007, укладеним між АБ «УКРГАЗБАНК» та ОСОБА_3 .

19.06.2026 до суду за вх. № 9063/26 надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «МАНІТУ» вих. № 915/682/24 від 18.06.2026про заміну кредитора у справі № 915/862/24 а саме замінити АБ «УКРГАЗБАНК» правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «МАНІТУ» (код ЄДРПОУ 42585871).

02.07.2026 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «МАНІТУ» (вх. 9694/26 від 02.07.2026) про залишення без розгляду заяви від 18.06.2026 про заміну кредитора як помилково направлену.

Водночас, 02.07.2026 до суду за вх. № 9693/26 надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «МАНІТУ» вих. № 915/682/24 від 01.07.2026 про заміну кредитора у справі № 915/862/24, у якій компанія просить суд замінити кредитора АБ«УКРГАЗБАНК» (ідентифікаційний код 23697280) на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «МАНІТУ» (ідентифікаційний код 42585871).

Також у вказаній заяві ТОВ «ФК «МАНІТУ» просить провести розгляд указаної заяви без участі представника товариства.

У судовому засіданні 13.07.2026 приймає участь представник АТ «УКРГАЗБАНК» та керуючий реалізацією.

Інші учасники, належно повідомлені про час та місце розгляду справи до суду не з`явилися, клопотань про відкладення розгляду справи чи про неможливість розгляду питання правонаступництва суду не заявлено. Враховуючи те, що судом не було визнано явку учасників у справі в судове засідання обов`язковою, суд дійшов висновку про те, що їх відсутність в судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомленні про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

У даному судовому представник АТ «УКРГАЗБАНК» просив суд задовольнити заяви банку та ТОВ «ФК «МАНІТУ» про заміну кредитора.

Керуючий реалізацією зазначив, що заява банку про заміну кредитора задоволенню не підлягає, натомість вважає можливим задовольнити заяву ТОВ «ФК «МАНІТУ» про заміну кредитора.

Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч.1, ч.2 ст. 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі ст. 233 ГПК України 13.04.2026 судом підписано вступну та резолютивну частини ухвали.

Дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази в частині розгляду заяв щодо правонаступництва за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Розгляд справи № 915/862/24 здійснюється за правилами Кодексу України з процедур банкрутства.

06.09.2024 АБ «УКРГАЗБАНК» подано заяву з кредиторськими вимогами у справі № 915/862/24 у загальному розмірі 93391042,86 грн.

Ухвалою суду від 07.07.2025 визнано грошові вимоги АБ «УКРГАЗБАНК» у розмірі 93386198,06 грн та зобов`язано керуючого реструктуризацією включити визнані судом вимоги банку у розмірі 93386198,06 грн та понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 4844,80 грн. до реєстру вимог кредиторів боржника.

Згідно зазначеної ухвали грошові вимоги АБ «УКРГАЗБАНК» виникли на підставі Договору поруки № 109-П/07 від 06.06.2007, укладеного між ВАТ АБ «УКРГАЗБАНК», правонаступником якого є ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «УКРГАЗБАНК» (надалі Банк/АБ «УКРГАЗБАНК») та ОСОБА_1 (поручитель), відповідно до якого Поручитель зобов`язується перед Кредитором відповідати за виконання Позичальником - ОСОБА_3 зобов`язань по Кредитному договору № 109-Ф/07 від 06.06.2007.

07.07.2025 за результатами попереднього засідання судом постановлено ухвалу, якою визначено розмір та перелік усіх визнаних вимог для внесення керуючим реструктуризацією боржника до реєстру вимог кредиторів ОСОБА_1 , в тому числі вимоги АБ «УКРГАЗБАНК»: позачергові вимоги (судовий збір) - 4844,80 грн, вимоги другої черги - 55151788,13 грн (заборгованість за кредитним договором, 3% річних та судові витрати позовного провадження); вимоги третьої черги - 38234409,93 грн (пеня за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків).

Щодо заяви АТ «УКРГАЗБАНК» про заміну кредитора. Так, банк звернувся до суду із заявою, у якій просить суд замінити його на правонаступника - ТОВ «ФК «МАНІТУ».

Згідно ст.43 Кодексу України з процедур банкрутства, у разі вибуття чи заміни кредитора у справі про банкрутство господарський суд за заявою правонаступника або іншого учасника (учасників) справи здійснює заміну такої сторони її правонаступником на будь-якій стадії провадження у справі. Усі дії, вчинені у справі про банкрутство до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно ч. 1 ст. 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 06.08.2019 року у справі 910/2541/18, вирішуючи переданий на розгляд господарського суду спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов. Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. Суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Як роз`яснив Конституційний Суд України у своїм рішенням від 01.12.2004 № 18-рп/2004 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України, поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається у ч. 1 ст. 4 ЦПК та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «права» (інтерес у вузькому розумінні цього слова), означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним. Поняття «охоронюваний законом інтерес» у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «права» має один і той же зміст.

У вказаному рішенні Конституційного Суду України дано офіційне тлумачення поняття «охоронюваний законом інтерес», як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог. Отже, позивач, реалізуючи право на судовий захист, звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого не є, зобов`язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, в свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Зі змісту заяви АБ «УКРГАЗБАНК» (вх. № 6581/26 від 05.05.2026) вбачається, що за Договором купівлі продажу (відступлення) Прав вимоги за кредитними договорами фізичних осіб АБ «УКРГАЗБАНК» від 03.06.2025, банком було відступлено право вимоги до боржника у даній справі ТОВ «ФК «МАНІТУ». Посилаючись на наведені обставини, АБ «УКРГАЗБАНК» просить замінити його, як кредитора на правонаступника - ТОВ «ФК «МАНІТУ».

Так, згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Реалізуючи передбачене ст. 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Разом з тим, у заяві про заміну кредитора на правонаступника банком не вказано яким саме чином порушуються/зачіпаються права, законні інтереси банку та які він захищає шляхом звернення до суду з заявою про заміну кредитора на правонаступника.

Зі змісту заяви АБ «УКРГАЗБАНК» про заміну кредитора на правонаступника вбачається, що така заява подана банком фактично в інтересах іншої юридичної особи.

Аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 28.03.2018 у справі 910/20338/16, так, колегією суддів Касаційного господарського суду зазначено зокрема, що здійснюючи заміну сторони (позивача) у справі за клопотанням ТОВ «Українська торгівельно-промислова група «Спеценергомаш», суд фактично замість ТОВ «Фінансова компанія «Екс-Райт» (який внаслідок вчинення відповідної процесуальної дії набув статусу позивача) вирішив питання про те, чи вважає останній свої права порушеними та чи існують підстави для звернення з позовом до суду (і намір скористатися таким правом).

Відтак, враховуючи наведені вище обставини та положення Кодексу, суд вважає належним залишити без розгляду заяву АБ «УКРГАЗБАНК» про заміну кредитора у справі на правонаступника.

Щодо заяви ТОВ «ФК «МАНІТУ» від 18.06.2026 про заміну кредитора у справі № 915/862/24 (вх. № 9063/26 від 19.06.2026).

Так, 19.06.2026 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «МАНІТУ» про заміну кредитора, у якій товариство просить замінити ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «УКРГАЗБАНК» (ідентифікаційний код 23697280) правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «МАНІТУ» (ідентифікаційний код 42585871).

Однак, 02.07.2026 ТОВ «ФК «МАНІТУ» подана заява (вх. 9694/26 від 02.07.2026) про залишення без розгляду заяви від 18.06.2026 про заміну кредитора як помилково направленої.

Суд звертає увагу, що нормами Кодексу України з процедур банкрутства та Господарського процесуального кодексу України не врегульовано вирішення питання про залишення без розгляду заяв про правонаступництво, в той же час, положеннями ст.11 ГПК України визначено, що якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).

Пунктом 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України унормовано, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Враховуючи, що заява ТОВ «ФК «МАНІТУ» про залишення без розгляду заяви про заміну кредитора подана до початку розгляду цієї заяви по суті, суд вважає за можливе задовольнити заяву ТОВ «ФК «МАНІТУ» від 01.07.2026.

Щодо заяви ТОВ «ФК «МАНІТУ» від 01.07.2026 про заміну кредитора у справі № 915/862/24 (вх. № 9693/26 від 02.07.2026).

Згідно заяви ТОВ «ФК «МАНІТУ» від 01.07.2026 за результатами проведення електронних торгів з продажу пулу активів права вимоги зобов`язань за кредитними договорами, що укладені фізичними особами у кількості 1294 угоди, згідно протоколу №635103 сформованого Організатором електронних торгів ДП «СЕТАМ» 24.04.2025 та затвердженого АБ «УКРГАЗБАНК», переможцем торгів стало ТОВ «ФК «МАНІТУ» (том 4 а.с. 122-123).

На підставі цього протоколу 03.06.2026 між АБ «УКРГАЗБАНК» (банк) так ТОВ «ФК «МАНІТУ» (Новий кредитор) укладено Договір купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги за кредитними договорами фізичних осіб АБ «УКРГАЗБАНК» (том 4 а.с. 96-101), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С., реєстр. №807 (надалі Договір).

В порядку та на умовах, визначених Договором, Банк відступає (передає) шляхом продажу Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває (приймає) у обсязі та на умовах, визначених цим Договором Права вимоги за фінансовими кредитами, включаючи права вимоги у вигляді грошових коштів, без ПДВ, та Новий кредитор сплачує Банку грошові кошти за відступлені йому Права вимоги в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Докази сплати коштів додані до заяви про заміну кредитора.

Пунктом 1.2. Договору визначено, що за цим Договором відступаються права вимоги за фінансовими кредитами, включаючи права вимоги у вигляді грошових коштів, без ПДВ, які існують станом н дату його укладення за кредитними договорами фізичних осіб у кількості 1289 кредитних договорів, за якими фізичні особи та/або особи, які є поручителями/майновими поручителями та/або особи, які зобов`язані сплатити борг/виконати вимогу Банку за зобов`язаннями фізичних осіб на іншій правовій підставі (далі Боржники) повинні сплатити борг/виконати вимогу Банку згідно з укладеними кредитними договорами (далі - Основні договори) та договорами поруки, договорами іпотеки, договорами застави (далі Договори забезпечення), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них і права вимоги за якими відступаються на підставі цього Договору до Боржників (включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників, або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржника або які зобов`язані виконати обов`язки Боржників за Основними договорами та Договорами забезпечення) та зазначені/перелічені/наведені в Реєстрі, погодженому Сторонами у Додатку №1 до цього Договору (далі Права вимоги).

Згідно Додатку №1 до Договору (том 4 а.с. 102-120), Банк, серед іншого, відступив Новому кредитору, а Новий кредитор набув Права вимоги Банку за кредитним договором №109-ф/07 від 06.06.2007, укладеним між АБ «УКРГАЗБАНК» та ОСОБА_3 (порядковий номер НОМЕР_3 у Додатку №1 до Договору).

Стосовно договору поруки, на підставі якого банком були заявлені вимоги у даній справі суд зазначає, що умовою відповідальності поручителя, визначеною в ч. 1 ст. 554 ЦК України, є порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою.

Тобто договір поруки має похідний характер, оскільки він виникає як спосіб забезпечення виконання основних зобов`язань, а не як самостійний вид правочину.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, забезпечуючи єдність судової практики, у Постанові від 2 березня 2026 року у справі № 2-3467/12 (провадження № 61-2593сво25) виснував, що у разі відступлення права вимоги за основним зобов`язанням одночасно здійснюється відступлення і за додатковим (акцесорним) зобов`язанням, що відповідає правовій природі забезпечувальних зобов`язань та договору цесії. Забезпечувальні зобов`язання, які не мають самостійного характеру, наслідують долю основного зобов`язання і є невід`ємними від нього. Інші умови можуть бути визначені сторонами в договорі відступлення права вимоги.

З моменту переходу до нового кредитора права вимоги за основним зобов`язанням, порука за яким не припинилася, право вимоги до поручителя вважається таким, що одночасно перейшло до нового кредитора, якщо інше не передбачено договором відступлення права вимоги.

З урахуванням указаної позиції Верховного суду Банк відступаючи право вимоги за кредитним договором №109-ф/07 від 06.06.2007 відступив Новому кредитору й право вимоги за договором поруки №109-П/07 від 06.06.2007, укладеним між АБ «УКРГАЗБАНК» та ОСОБА_1 .

За загальним правилом, правонаступництво - це перехід прав і обов`язків від одного суб`єкта до іншого. Правонаступництво є самостійною підставою заміни кредитора у зобов`язанні, його слід розглядати як певний юридичний механізм похідного правонабуття, за яким до правонаступника переходять суб`єктивні права та обов`язки попередника.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків. передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином, а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісною кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісною кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину. При цьому заміна кредитора саме у зобов`язанні допускається протягом усього часу існування зобов`язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом. Наявність судового рішення про задоволення вимоги кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору, тому заміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається, на стадії виконання судового рішення не обмежує цивільних прав учасників правовідносин.

Згідно із статтею 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Тобто, сторони нікчемного правочину не зобов`язані виконувати його умови, причому навіть і тоді, коли суд не визнає його недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

За КУзПБ підставою для заміни кредитора є укладений дійсний та виконаний договір відступлення права вимоги. Якщо правонаступник набув усіх прав нового кредитора та виконав усі вимоги, які передбачають передання прав (в т.ч. оплату за договором), то це є належною підставою заміни кредитора у справі про банкрутство.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 04.12.2018 у справі № 31/160(29/170(6/77-5/100) зазначив, що для правильного вирішення питання заміни кредитора у справі про банкрутство його правонаступником слід встановити чи були визнані кредиторські вимоги правопопередника та в якому розмірі, а також обсяг переданих правонаступнику прав вимоги до банкрута. При цьому, оцінюючи обсяг переданих прав, потрібно враховувати загальновизнаний принцип приватного права «nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet», який означає, що ніхто не може передати більше прав, ніж має сам.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою. припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідною учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ст. 43 Кодексу України з процедур банкрутства у разі вибуття чи заміни кредитора у справі про банкрутство господарський суд за заявою правонаступника або іншого учасника (учасників) справи здійснює заміну такої сторони її правонаступником на будь-якій стадії провадження у справі.

Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу. Усі дії, вчинені у справі про банкрутство до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.

З урахуванням зазначеного, зважаючи на чинність договору купівлі-продажу прав вимог та виконання сторонами умов цього договору, право грошової вимоги АБ «УКРГАЗБАНК» до ОСОБА_1 щодо виконання грошового зобов`язання за Кредитним договором №109-ф/07 від 06.06.2007 та Договором поруки №109-П/07 від 06.06.2007 перейшло до ТОВ «ФК «МАНІТУ».

Таким чином, дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 ГПК України, проаналізувавши вищенаведені факти та обставини відповідно до наведених норм чинного законодавства, які регулюють здійснення процесуального правонаступництва, суд дійшов висновку про задоволення заяви ТОВ «ФК «МАНІТУ» від 01.07.2026 про заміну кредитора правонаступником.

Згідно із ч.2 ст.232 ГПК України процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Керуючись ст. 2, 43 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 2, 52, 226, 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Залишити без розгляду заяву Акціонерного Банку «УКРГАЗБАНК» про заміну кредитора у справі на правонаступника (вх. № 6581/26 від 05.05.2026).

2. Задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «МАНІТУ» вх. № 9694/26 від 02.07.2026 та залишити без розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «МАНІТУ» про заміну кредитора від 18.06.2026 (вх. № 9063/26 від 19.06.2026).

3. Задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «МАНІТУ» про заміну кредитора від 01.07.2025 (вх.. № 9693/26 від 02.07.2026).

4. Замінити кредитора у справі № 915/862/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) Акціонерний Банк «УКРГАЗБАНК» (код ЄДРПОУ 23697280) на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «МАНІТУ» (код ЄДРПОУ 42585871).

5. Ухвалу надіслати учасникам у справі, зазначеним у вступній частині ухвали та Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «МАНІТУ».

Ухвала суду відповідно до приписів ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Південно - західного апеляційного господарського суду у строк, визначений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 15.07.2026.

Суддя Т.М. Давченко