Рішення № 138166652, 09.07.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/16671/24

Провадження № 2/369/2027/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Фінагеєвої І.О.,

за участю секретаря Крикуна І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №369/16671/24 за позовом Акціонерного товариства "Банк "Український Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2024 року Акціонерне товариство «БАНК УКРАЇНСЬКИЙ КАПІТАЛ» звернулося до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19 липня 2021 року між Акціонерним товариством «БАНК «УКРАЇНСЬКИЙ КАПІТАЛ» (далі - AT«БАНК «УКРАЇНСЬКИЙ КАПІТАЛ», та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №19/07_001 від 19 липня 2021 року (далі - Кредитний договір). Відповідно до умов Кредитного договору банк зобов`язався надати позичальнику кредит в розмірі 71680,00 грн., з кінцевим терміном повернення кредиту до 18 липня 2022 року, а позичальник, зобов`язалася належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, сплатити відсотки за користування кредитними коштами згідно умов договору та тарифів кредитора, та виконати всі інші зобов`язання в порядку та строки визначені договором.

У зв`язку з неналежним виконанням позичальником умов договору, в останньої виникла заборгованість у розмірі 42289,25 грн. з яких: 29865,22 грн. - заборгованість за кредитом; 1,01 грн. - заборгованість за відсотками; 12423,02 грн. - заборгованість за простроченою щомісячною платою за обслуговування кредитної заборгованості (комісією).

На підставі викладеного, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь AT «БАНК «УКРАЇНСЬКИЙ КАПІТАЛ» заборгованість за Кредитним договором №19/07_001 від 19 липня 2021 року у загальному розмірі 42289,25 грн та суму сплаченого судового збору у розмірі 3028,00 грн.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 листопада 2024 року відкрито позовне провадження у цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про дату час та місце слухання справи сповіщений належним чином. Будь-яких заяв, клопотань станом на дату ухвалення рішення суду не надано.

У судове засідання відповідач не з`явилася, про дату, час та місце слухання справи сповіщена належним чином, причини неявки не повідомила. Відповідач на адресу суду відзиву на позовну заяву не подала, причини неможливості подати відзив суду не повідомила. Ухвалу суду про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з додатками отримала, вказана кореспонденція повернулася на адресу суду з відміткою працівника поштового зв`язку «вручено особисто». Будь-яких заяв, клопотань станом на час прийняття рішення до суду не надходило.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв`язку з неподанням відповідачем відзиву, та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням п.п. 3,4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за №761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов такого висновку.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено, що 19 липня 2021 року між AT«БАНК «УКРАЇНСЬКИЙ КАПІТАЛ» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 19/07_001 від 19 липня 2021 року.

Пунктами 1.1., 1.2. Кредитного договору передбачено, що Банк надає Позичальнику у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності, забезпеченості та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 71680,00 грн. з кінцевим терміном повернення Кредиту до 18 липня 2022 року включно. Кредит надавався Позичальнику на споживчі цілі.

Згідно п.п. 1.1.1, 1.1.2 Кредитного договору, плата за користування Кредитом у вигляді процентів становить 0,01 % річних та є фіксованою.

Відповідно п.1.3.1 Договору позичальник вносить щомісячну плату за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 3,59% від суми наданого кредиту, така щомісячна плата є фіксованою.

Відповідно до п.1.5. Загальна вартість Кредиту за цим Договором, з урахуванням процентної ставки за Кредитом та вартості всіх супровідних послуг, пов`язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням, погашенням та укладенням цього Договору, які необхідно здійснити на користь Кредитора, зазначена у реальній процентній ставці в абсолютному значенні подорожчання Кредиту (у грошовому виразі). Розмір реальної річної процентної ставки дисконтує всі майбутні грошові платежі Позичальника за Кредитом до чистої суми виданого Кредиту і з урахуванням сплати процентів, плати за користування Кредитом, та інших платежів, пов`язаних з наданням супровідних послуг, передбачених цим Договором, та складає 112,60 %. Абсолютне значення подорожчання Кредиту підсумовує всі Платежі Позичальника на користь Кредитора, третіх осіб враховує процентну ставку за користування Кредитом, плати та інші платежі, пов`язані з наданням супровідних послуг, передбачені цим Договором, Абсолютне значення подорожчання Кредиту/детальний розпис загальної вартості кредиту наведено в Додатку № 1 (Графік платежів) до цього Договору, який є його невід`ємною частиною.

Пунктом 1.6. встановлено, що протягом строку дії договору проценти та плати за кредитом та сукупними послугами третіх осіб залишаються незмінними. В межах цього договору надаються послуги відкриття та обслуговування поточного (карткового) рахунку і страхування життя Позичальника.

Положеннями п.п. 2.1 - 2.3 Кредитного договору передбачено, що надання Кредиту на цілі, визначені в п. 1.2. цього Договору, проводиться шляхом перерахування кредитних коштів з Рахунку № НОМЕР_1 на поточний рахунок Позичальника № НОМЕР_1 , відкритий у Кредитора, моментом (датою) надання Кредиту вважається день (дата) перерахування кредитних коштів на поточний рахунок Позичальника в сумі Кредиту.

Відповідно до п.3.1. Кредитного договору Позичальник сплачує Кредитору проценти за користування кредитом виходячи із розміру процентної ставки, встановленої у підпункті 1.1.1 пункту 1.1 цього Договору. Нарахування та сплата процентів за користування Кредитом за цим Договором здійснюється на залишок заборгованості за Кредитом (непогашену суму Кредиту), протягом строку, на який надано Кредит за цим Договором. З дати надання кредиту до кінцевого терміну повернення Кредиту, при цьому кількість днів у місяці приймається, виходячи із фактичної кількості днів користування кредитом в місяці, у році - 360 днів в періоді нарахування (факт/360). Періодом нарахування процентів за користування Кредитом за цим Договором вважається місяць, який обчислюється з дати, що відповідає моменту (дню) надання Кредиту за цим Договором в поточному місяці по день, який припадає на дату, відповідну моменту (дню) надання Кредиту за цим Договором в кожному відповідному наступному місяці. При розрахунку процентів (плати) за користування Кредитом враховується день надання та не враховується день повернення (погашення) Кредиту.

Згідно п. 3.2 Договору кредиту Позичальник здійснює погашення Кредиту, сплату процентів (плати) за користування Кредитом за період користування Кредитом, нарахованих відповідно до п. 3.1. цього Договору, та внесення платежів передбачених пунктом 1.3. цього Договору (крім страхового платежу, передбаченого п. 1.З.2.), шляхом здійснення фіксованих платежів (далі - «Ануїтетні платежі» або «Ануїтетний платіж») на Рахунок НОМЕР_2 у чітко встановлений цим Договором термін 19 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому наданий Кредит. У випадку, якщо день сплати Платежу припадає на вихідний, святковий або календарний день, який у поточному місяці відсутній (29, 30 або 31 число), то Позичальник зобов`язаний сплатити Платіж у попередній банківський день. Розмір Ануїтетного платежу становить: з дати укладання цього Договору до 18 липня 2022 року включно в сумі 8547,31 грн., останній платіж в рахунок повернення Кредиту та процентів Позичальник зобов`язана була здійснити не пізніше терміну (дати) остаточного повернення Кредиту, визначеної цим договором.

Відповідно п.3.10 Договору плата за обслуговування кредитної заборгованості, встановлена згідно п.1.3.1 цього Договору.

Відповідно до п.8.1 Договору кредитор має право достроково припинити строк користування кредитом та вимагати погашення заборгованості за кредитом у повному обсязі, включаючи сплату суми боргу за кредитом, що залишилася, належних процентів, оплат, пені, штрафів, неустойок та інших платежів та відшкодування завданих банку збитків у разі невиконання позичальником будь-яких своїх зобов`язань за цим Договором, або у випадку порушення строків платежів, більш ніж один календарний місяць.

У вказаному договорі відповідач зазначила, що даний договір підписаний ОСОБА_1 власноручно та один із оригіналів даного Договору разом з Додатком № 1 отримано нею особисто.

Відповідно до Додатку № 1 до Кредитного договору №19/07_001 від 19 липня 2021 року встановлено Графік платежів з 19 липня 2021 року по 18 липня 2022 року, та підписано власноручно ОСОБА_1 .

Також, AT «БАНК «УКРАЇНСЬКИЙ КАПІТАЛ» на підтвердження укладення договору надано Заявку на отримання кредиту, Письмову згоду, Паспорт споживчого кредиту.

Крім того, суду надано копії виписок по особовому рахунку позичальника за період з 19 липня 2021 року по 26 липня 2024 року, якими підтверджено, що ОСОБА_1 користувалася кредитними коштами.

Таким чином, AT «БАНК «УКРАЇНСЬКИЙ КАПІТАЛ» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі 71680,00 грн, що підтверджується меморіальним ордером №2134393 від 19 липня 2021 року.

Згідно наданого банком розрахунку заборгованості за кредитом у гривні вбачається, що загальна заборгованість перед банком становить 42289,25 з яких 29865,22 грн. - заборгованість за кредитом; 1,01 грн. - заборгованість за відсотками; 12423,02 грн. - заборгованість за простроченою щомісячною платою за обслуговування кредитної заборгованості (комісією).

Відповідно до частин 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно зі ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях. Пропозиція укласти договір може бути відкликана до моменту або в момент її одержання адресатом. Пропозиція укласти договір, одержана адресатом, не може бути відкликана протягом строку для відповіді, якщо інше не вказане у пропозиції або не випливає з її суті чи обставин, за яких вона була зроблена.

Відповідно до ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.

Виконання кредитором своїх зобов`язань, фактична видача позичальнику кредиту та часткове виконання позичальником зобов`язань щодо повернення тіла кредиту та сплати відсотків за користування кредитом підтверджені позивачем наданням до справи розрахунку заборгованості за кредитом у гривні.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно із ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.

Відповідно до ч. 2 ст.1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Разом з цим суд зазначає, що 10 червня 2025 року від відповідача ОСОБА_1 в рахунок часткового погашення заборгованості за Кредитним договором № 19/07_001 від 19 липня 2021 року надійшли грошові кошти у розмірі 3000,00 грн, що підтверджується копією банківської виписки з 10 червня 2025 року по 11 червня 2025 року, долученою до матеріалів справи. Станом на дату здійснення вказаного платежу прострочена заборгованість відповідача за кредитним договором становила 29865,22 грн, у зв`язку з чим після зарахування сплачених коштів її розмір зменшився та складає 26865,22 грн.

Отже, відповідач належним чином не виконує своїх зобов`язань по кредитному договору, заборгованість, яка виникла, добровільно не погашена, обґрунтованого заперечення щодо нарахованої суми заборгованості та відзиву на позов не надано, у зв`язку із чим, суд вважає за можливе задовольнити вимоги позовної заяви у цій частині та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у загальному розмірі 26866,23 коп., з яких: 26865,22 грн. - прострочена заборгованість за тілом кредиту; 1,01 грн. - заборгованість за відсотками.

Щодо стягнення комісії в розмірі 12423,02 грн. як заборгованості за простроченою щомісячною платою за обслуговування кредитної заборгованості, суд зазначає наступне.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №363/1834/17 зазначено, що банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг (ч. 3 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»), однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (п. 3 ч. 3 ст. 47 цього Закону), зокрема надання споживчого кредиту. Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст ст. 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин 1, 2, 5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема, інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч. 1 та 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі №202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами 1 та 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору.

Схожі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 вересня 2022 року у справі №755/11636/21 (провадження №61-7098св22), від 08 лютого 2023 року у справі №168/349/20 (провадження №61-2223св21), та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 листопада 2022 року у справі №755/9486/21 (провадження №61-5581св22).

Наведені висновки підтримані у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі №204/224/21 (провадження № 61-4202сво22), а саме зазначено, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин 1 та 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Із позову вбачається, що відповідач підписавши зазначений Кредитний договір повністю підтвердила факт прийняття пропозиції банку укласти договір на узгоджених сторонами умовами та її надана була вся необхідна інформація, однак зазначені обставини не відповідають дійсності, оскільки інформація, яка викладена на офіційному банківському сайті АТ «БАНК УКРАЇНСЬКИЙ КАПІТАЛ» та вся інформація щодо Закону України «Про споживче кредитування», також інформація, яка передбачена у Правилах розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, затверджених постановою Правління Національного банку України від 08.06.2017 року № 49, та інформація, що зазначена в частині другій статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», не підписані позичальником, яка є відповідачем по справі та відсутні відомості, що вона з ними ознайомлена.

З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, Верховний Суд неодноразово вказував на те, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором.

Умовами Кредитного договору № 19/07_001 від 19 липня 2021 року передбачено обов`язок позичальника щомісячно сплачувати плату за розрахунково-касове обслуговування щомісячно 3,59% від суми кредиту. Позивач розрахував заборгованість за комісією 12423,02 грн., однак не надав суду доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позичальнику та за які банком встановлена щомісячна комісія за розрахунково-касове обслуговування.

Враховуючи викладене, суд вважає, що положення Кредитного договору № 19/07_001 від 19 липня 2021 року щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату (3,59%) за розрахунково-касове обслуговування є нікчемними, а тому, суд відмовляє у задоволенні позову в цій частині.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що доказів повернення кредиту чи спростування вказаних обставин, на час розгляду справи відповідачем не надано, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором № 19/07_001 від 19 липня 2021 року в розмірі 26866,23 грн, з яких: 26865,22 грн. прострочена заборгованість за тілом кредиту; 1,01 грн. заборгованість за відсотками.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача на 63,5% від ціни позову, з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 1922,78 грн (3028,00 * 63,5% : 100% = 1922,78).

Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 12, 13, 76-82, 89, 141, 178, 247, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 289, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства "Банк "Український Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «БАНК УКРАЇНСЬКИЙ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором №19/07_001 від 19 липня 2021 року у загальному розмірі 26866 (двадцять шість тисяч вісімсот шістдесят шість) грн. 23 коп., з яких: 26865,22 грн. - прострочена заборгованість за тілом кредиту; 1,01 грн. - заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «БАНК УКРАЇНСЬКИЙ КАПІТАЛ» судовий збір у розмірі 1922 (одна тисяча дев`ятсот двадцять дві) грн. 78 коп.

У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня винесення рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про позивача: Акціонерне товариство «БАНК УКРАЇНСЬКИЙ КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ: 22868414, адреса місцезнаходження: 03117, м. Київ, просп. Берестейський, 67.

Інформація про відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Інна ФІНАГЕЄВА