Рішення № 138106798, 06.05.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/18282/25

Номер провадження2/205/1477/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2026 року м. Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Мовчан Д.В.

при секретарі Волкобоєвої А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» в особі свого представника звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 28.07.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики № 75924753.

Позивач зазначає, що відповідач порушив умови укладеного кредитного договору в частині своєчасного погашення платежів та процентів, передбачених умовами кредитного договору, у зв`язку із чим станом на 19.11.2025 року за Договором позики № 75924753 від 28.07.2021 року виникла заборгованість на загальну суму 4 742 грн 65 коп., з яких: 1 460 грн 00 коп. заборгованість за основною сумою боргу, 3 282 грн 65 коп. заборгованість за процентами за користування кредитом.

Також позивач зазначає, що 21.12.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Управління активами» було укладено Договір факторингу № 2112, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передало, відступило, Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Управління активами» за плату належні йому права вимоги, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Управління активами» прийняло належні Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Відповідно до Витягу з реєстру боржників № 4 від 21.12.2021 року до Договору факторингу № 2112 від 21.12.2021 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Управління активами», до останнього перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Договором позики № 75924753 від 28.07.2021 року.

Крім того, позивач зазначає, що 31.10.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Управління активами» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» було укладено Договір факторингу № 310323-ФМ, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Управління активами» передало, відступило, Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» за плату належні йому права вимоги, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» прийняло належні Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Управління активами» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Відповідно до Витягу з реєстру боржників від 31.10.2023 року до Договору факторингу № 310323-ФМ від 31.10.2023 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Управління активами» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», до останнього перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Договором позики № 75924753 від 28.07.2021 року.

Оскільки у позасудовому порядку відповідач свої договірні зобов`язання не виконує та заборгованість за договором позики не погашає, позивач змушений звернутися до суду та просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Договором позики № 75924753 від 28.07.2021 року станом на 19.11.2025 року у загальному розмірі 4 742 грн 65 коп., а також судовий збір у розмірі 2 422 грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 500 грн 00 коп.

Відповідач у встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі строк відзив на позовну заяву не подав.

Будь-яких інших заяв по суті справи до суду також не надходило.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Представник позивача подала суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності. У такій заяві представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» зазначає про повне підтримання своїх позовних вимог, просить здійснити розгляд справи за її відсутності, позов задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечують.

Від відповідача будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 04.02.2026 року вирішено витребувати у АТ «Універсал Банк», місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Оленівська, буд. 23, код ЄДРПОУ 21133352, інформацію, а саме: 1) щодо належності ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , карткового рахунку № НОМЕР_2 ; 2) виписку по картковому рахунку № НОМЕР_2 , відкритому в АТ «Універсал Банк» на ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , за період з 28.07.2021 року по 31.07.2021 року.

На виконання вказаної ухвали суду АТ «Універсал Банк» надано відповідь від 06.04.2026 року № БТ/Е-12197 із доданою випискою про рух коштів за картковим рахунком платіжної картки № НОМЕР_3 ОСОБА_1 за період з 28.07.2021 року по 31.07.2021 року.

Інші процесуальні дії у справі, зокрема забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо, судом не застосовувалися.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, ніяких письмових заяв чи клопотань від такого учасника справи до суду не надходило.

Відповідно до частини четвертої статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, який належним чином був повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки наявних у даній цивільній справі доказів достатньо для вирішення спору по суті та враховуючи, що належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання відповідач у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив та не подав відзив, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд відповідно до статті 280 ЦПК України ухвалив здійснювати заочний розгляд справи.

Враховуючи, що учасники справи та їх представники у судове засідання не з`явилися, відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З огляду на викладені вимоги процесуального законодавства, враховуючи нижченаведені фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, оцінку доказів та аргументів сторін, суд ухвалює заочне рішення з огляду на таке.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Щодо вимог позивача про стягнення заборгованості за тілом кредиту суд зазначає таке.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, що передбачено статтями 15, 16 ЦК України.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій, електронній, формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин також вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови, пункти, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Абзацом другим частини другої статті 639 ЦК України передбачено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа, кредитодавець, зобов`язується надати грошові кошти, кредит, позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений із недодержанням письмової форми, є нікчемним, що передбачено статтею 1055 ЦК України.

Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію, оферту, укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти, оферти, однією стороною та її прийняття, акцепту, другою стороною.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання електронного правочину. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Як зазначалося вище, з матеріалів справи вбачається, що 28.07.2021 року відповідач уклав із Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» Договір позики № 75924753. Кредит надавався клієнту в безготівковій формі на реквізити банківського рахунку, вказаного відповідачем як клієнтом.

З урахуванням встановлених обставин справи та досліджених доказів суд доходить висновку про укладення та підписання відповідачем за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора кредитного договору із Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів».

Факт отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується, зокрема, відповіддю АТ «Універсал Банк» від 06.04.2026 року № БТ/Е-12197 та доданою до неї випискою про рух коштів за картковим рахунком платіжної картки № НОМЕР_3 за період з 28.07.2021 року по 31.07.2021 року, з якої вбачається зарахування 28.07.2021 року на вказану платіжну картку грошових коштів у розмірі 1 460 грн 00 коп. від FinEx*Credit.

У зв`язку із тим, що отримання відповідачем кредитних коштів підтверджено належними доказами у справі, у такого учасника справи в силу укладеного договору виникло зобов`язання повернути такі кошти у розмірах та у строки, зазначені у кредитному договорі.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості та взявши до уваги умови кредитного договору, суд вважає доведеною обставину порушення відповідачем умов такого кредитного договору в частині своєчасного повернення суми отриманого кредиту.

Таким чином, застосовуючи правові висновки Великої Палати Верховного Суду, висловлені у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, суд доходить висновку, що відповідач зобов`язаний повернути позивачу фактично отриману суму кредитних коштів, а тому позов у частині стягнення заборгованості за тілом кредиту ґрунтується на законі та підлягає задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення заборгованості за процентами суд зазначає таке.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, позивачем нараховані проценти за користування кредитом згідно з Договором позики № 75924753 від 28.07.2021 року за період з 28.07.2021 року по 19.11.2025 року.

Разом із цим строк дії позики у такому договорі встановлений сторонами 23 дні, тобто до 20.08.2021 року включно.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 року у справі № 910/4518/16 зазначила, що проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за користування кредитом, тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу.

У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду вказала, що зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі строків погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту в межах цього строку.

Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

У такому випадку в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Таким чином, враховуючи, що позивачем нараховані проценти за користування кредитом згідно з Договором позики № 75924753 від 28.07.2021 року за межами строку дії такого кредиту, у задоволенні вимог позивача в частині стягнення процентів за користування кредитом за період з 21.08.2021 року по 19.11.2025 року у розмірі 2 603 грн 45 коп. слід відмовити у зв`язку з їх необґрунтованістю.

Водночас вимоги позивача про стягнення процентів за період дії кредитного договору, а саме з 28.07.2021 року по 20.08.2021 року, у розмірі 679 грн 20 коп. за Договором позики № 75924753 від 28.07.2021 року підлягають задоволенню, оскільки відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Щодо наявності у позивача права вимоги на підставі укладених договорів факторингу суд зазначає таке.

Відповідно до положень статей 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу, фінансування під відступлення права грошової вимоги, одна сторона, фактор, передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони, клієнта, за плату, у будь-який передбачений договором спосіб, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи, боржника. Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав, наявна вимога, а також право вимоги, яке виникне в майбутньому, майбутня вимога.

Згідно зі статтею 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

За Договором факторингу № 2112 від 21.12.2021 року та Договором факторингу № 310323-ФМ від 31.10.2023 року позивач отримав право вимоги за вказаним кредитним договором.

Відповідно до Витягу з реєстру боржників № 4 від 21.12.2021 року до Договору факторингу № 2112 від 21.12.2021 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Управління активами», до останнього перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Договором позики № 75924753 від 28.07.2021 року.

Відповідно до Витягу з реєстру боржників від 31.10.2023 року до Договору факторингу № 310323-ФМ від 31.10.2023 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Управління активами» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», до останнього перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Договором позики № 75924753 від 28.07.2021 року.

Таким чином, позивач належними та допустимими доказами довів як наявність у відповідача ОСОБА_1 кредитної заборгованості за договором, укладеним із Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», так і наявність у позивача права вимоги за цим договором згідно з договорами факторингу.

Отже, з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», слід стягнути за Договором позики № 75924753 від 28.07.2021 року заборгованість на загальну суму 2 139 грн. 20 коп., з яких: 1 460 грн. 00 коп. - заборгованість за основною сумою боргу, 679 грн. 20 коп. заборгованість за відсотками за користування кредитом. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення відсотків за Договором позики № 75924753 від 28.07.2021 року поза межами кредитного договору, відмовити.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів, зокрема договорів, рахунків, актів тощо.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт, наданих послуг, виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу наведених норм процесуального законодавства вбачається, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, на користь якої ухвалене рішення. Водночас суд не зобов`язаний присуджувати стороні всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, встановить, що заявлений розмір таких витрат є завищеним щодо іншої сторони спору.

При визначенні суми компенсації витрат на професійну правничу допомогу суд враховує складність справи, витрачений адвокатом час, обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, ціну позову, значення справи для сторони, а також співмірність заявлених витрат із характером спору.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у сумі 4 500 грн 00 коп. позивач надав суду Договір № 24-08/25/ФІІ про надання правової допомоги від 25.08.2025 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» в особі директора Ґедзь Ольги Віталіївни та адвокатом Ткаченко Юлією Олегівною, а також акт про підтвердження факту надання правничої, правової, допомоги на суму 4 500 грн 00 коп.

При визначенні суми відшкодування суд виходить із критерію реальності адвокатських витрат, їх дійсності та необхідності, а також критерію розумності їхнього розміру з урахуванням конкретних обставин справи.

Аналогічний підхід застосовує Європейський суд з прав людини, який у своїй практиці зазначає, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Суд звертає увагу на те, що предметом спору у цій справі є стягнення заборгованості за кредитним договором. Судова практика розгляду такої категорії справ є сталою та поширеною. Складання позовної заяви у справі цієї категорії за наявності звичайної професійної підготовки у галузі права об`єктивно не потребує надмірних додаткових зусиль, значного часу або спеціальних правових досліджень.

Крім того, справа розглянута у порядку спрощеного позовного провадження, має типовий характер, не містить складного предмета доказування, значної кількості учасників справи або необхідності вчинення представником позивача значного обсягу процесуальних дій. Безпосередньої участі у судових засіданнях представник позивача не брала.

У зв`язку із цим суд доходить висновку, що заявлена позивачем сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 500 грн 00 коп. є неспівмірною зі складністю справи, ціною позову, обсягом фактично наданої адвокатом допомоги та характером виконаної роботи.

З огляду на викладене суд вважає співмірним у даному випадку стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 грн 00 коп.

Щодо судового збору суд зазначає таке.

Згідно зі статтею 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у розмірі 2 139 грн 20 коп. із заявлених 4 742 грн 65 коп., судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 087 грн 68 коп. з розрахунку: 2 139 грн 20 коп. х 2 422 грн 40 коп. : 4 742 грн 65 коп. = 1 087 грн 68 коп.

На підставі викладеного та керуючись статтями 15, 16, 205, 207, 509, 526, 527, 530, 610, 611, 625, 626, 628, 638, 639, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055, 1077, 1078, 1081, 1082 ЦК України, статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (місце знаходження: 08205, Київська область, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, код ЄДРПОУ 43311346) заборгованість за Договором позики № 75924753 від 28.07.2021 року, станом на 19.11.2025 року, у загальному розмірі 2 139 грн. 20 коп., з яких: 1 460 грн. 00 коп. - заборгованість за основною сумою боргу, 679 грн. 20 коп. заборгованість за відсотками за користування кредитом за період з 28.07.2021 року по 20.08.2021 року.

3. В частині позовних вимог щодо стягнення заборгованості по відсоткам за період 21.08.2021 року по 19.11.2025 року по Договором позики № 75924753 від 28.07.2021 року у розмірі 2 603 грн. 45 коп. відмовити.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (місце знаходження: 08205, Київська область, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, код ЄДРПОУ 43311346) судові витрати по справі у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 грн. 00 коп.

5. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (місце знаходження: 08205, Київська область, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, код ЄДРПОУ 43311346) пропорційно до розміру задоволених позовних вимог понесені та документально підтверджені судові витрати по справі у вигляді судового збору у розмірі 1 087 грн. 68 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржувати заочне рішення до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Мовчан Д.В.