Ухвала суду № 138054351, 06.07.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 06.07.2026Справа № 546/597/26 Провадження № 2/554/4916/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2026 року суддя Шевченківського районного суду міста Полтави Михайлова І.М., розглянувши позовну заяву Акціонерного Товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и л а:

01.07.2026 року до суду з Решетилівського районного суду Полтавської області для розгляду за підсудністю надійшла позовна заява АТ «ПУМБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Під час вирішення питання про відкриття провадження у справі судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам статті 177 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Відповідно до ч.5 ст.43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Вимогами частини 7 статті 43 ЦПК України визначено, що у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій ф ормі листом з описом вкладення.

Позовна заява подана до суду за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», проте позивачем не надано суду належних та допустимих доказів надіслання копії позову з додатками відповідачу з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Так, відповідно до п.п.17, 47 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою, згідно з тарифами оператора поштового зв`язку.

Послуга опису вкладення до поштового відправлення полягає в підтвердженні у визначеному оператором поштового зв`язку порядку відповідно до технологічного процесу здійснення такої операції вмісту вкладення до поштового відправлення із зазначенням індивідуальних ознак відповідного вкладення (конкретний вид, кількість тощо), що відрізняє його від інших речей.

Внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення.

Згідно із Порядком пересилання поштових відправлень, затвердженим наказом Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта» від 12.05.2006 року № 211, при прийманні листа (бандеролі) з оголошеною цінністю з описом вкладення працівник зв`язку звіряє вкладення з описом ф.107, а також перевіряє відповідність місця призначення, найменування адресата та суми оголошеної цінності, зазначених на відправленні та примірнику опису, розписується на ньому і проставляє відбиток календарного штемпеля.

Форма опису вкладення передбачає, що внесення виправлень до опису вкладення не допускається, про що зазначено безпосередньо на бланку опису вкладення.

У постановах Верховного Суду від 05.12.2024 року у справі № 487/2777/23, від 13.01.2020 року у справі №910/28408/15, від 26.03.2020 року у справі №910/9962/16 викладені висновки, що належним доказом направлення позовної заяви та доданих до нього документів відповідачеві у справі є бланк опису вкладення з номером поштового відправлення, завірений відповідним відділенням зв`язку, разом з фіскальним чеком/квитанцією про відправлення.

Таким чином, належним доказом направлення учаснику справи копії позовної заяви та всіх доданих до неї документів є розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), виданий відправникові оператором поштового зв`язку при прийнятті реєстрованого поштового відправлення для пересилання, та опис вкладення, оформлений відповідно до форми 107 Порядку пересилання поштових відправлень із зазначенням адреси і найменування адресата, номеру поштового відправлення та з відбитком календарного штемпеля відповідного відділення.

Однак, на доданому до позову примірнику опису вкладення не проставлено відбиток календарного поштового штемпеля, а тому останній не може вважатися належним та допустимим доказом направлення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Крім того, до позовної заяви не додано відповідного розрахункового документа (касового чеку, розрахункової квитанції тощо), що є належним доказом надання послуг поштового зв`язку та підтверджує направлення відповідачу копії позовної заяви разом із копіями доданих до неї документів.

Таким чином, позивачу необхідно надати суду докази надсилання позовної заяви з додатками відповідачу у спосіб, визначений ст.ст.43, 177 ЦПК України.

Згідно із ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача та надає йому строк для усунення недоліків.

Враховуючи, що позовну заяву складено з порушенням вимог статті 177 ЦПК України, приходжу до висновку про залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу строку для усунення наведених недоліків.

Керуючись ст.ст.177, 185, 260 ЦПК України, -

ухвалила:

Позовну заяву Акціонерного Товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.М. Михайлова