Ухвала суду № 137995302, 01.07.2026, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

вул.Кн.Острозького, 14а, м.Тернопіль, 46025, тел.:0352520573, e-mail: inbox@te.arbitr.gov.ua

01 липня 2026 рокуСправа № 921/230/26УХВАЛА

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Хома С.О.

за участю секретаря судового засідання Баб`юка А.В.

розглянувши: Заяву № без номера документ сформований в системі "Електронний суд"22.05.2026 (вх.№3994 від 25.05.2026) представника заявника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО ФІН" адвоката Сердійчука Олександра Леонідовича

про: грошові вимоги кредитора до боржника

у справі №921/230/26 за Заявою

боржника: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий Підгаєцьким РВ УМВС України в Тернопільській області

про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (в порядку Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства)

За участю:

- боржника: не з`явився;

- представника боржника: не з`явився;

-арбітражний керуючий: не з`явився;

-представник кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО ФІН": не з`явився.

Суть справи.

Ухвалою від 06.05.2026 відкрито провадження у справі №921/230/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий Підгаєцьким РВ УМВС України в Тернопільській області; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено попереднє судове засідання на 01.07.2026 на 12 год. 00 хв.

Згідно поданого оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність від 06.05.2026 строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника 05.06.2026.

25.05.2026 через електронний кабінет суду представником заявника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО ФІН" адвокатом Сердійчуком Олександром Леонідовичем надійшла Заява № без номера документ сформований в системі "Електронний суд" 22.05.2026 (вх.№3994 від 25.05.2026) про грошові вимоги кредитора до боржника, в якій просить суд:

- визнати кредиторські вимоги ТОВ «ЕКО ФІН» до Сидор Світлани Зіновіївни, в сумі 3 460,00 грн., 5324,80 грн. судового збору та 5 000,00 грн. витрат на правничу допомогу і включити їх до реєстру вимог кредиторів.

Ухвалою від 28.05.2026 прийнято Заяву про грошові вимоги кредитора до боржника в межах провадження у справі про неплатоспроможність до розгляду та призначено розгляд на 01.07.2026.

18.06.2026 через електронний кабінет суду керуючою реструктуризацією Белінською Н.О. подано Відомості про результати розгляду вимог кредиторів по справі №921/230/26 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 № 02-1197/6713 документ сформований в системі "Електронний суд" 18.06.2026 (вх. №7780 від 18.06.2026), в яких в повному обсязі визнає вимоги ТОВ "ЕКО ФІН" за кредитним договором №89294612 від 11.12.2025 в розмірі 3460,00 грн та не визнає вимоги ТОВ "ЕКО ФІН" в розмірі 5000,00 грн витрати на правничу допомогу.

В судове засідання боржник не з`явився.

В судове засідання з`явився представник боржника не з`явився.

В судове засідання представник заявника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО ФІН" не з`явився.

В судове засідання керуючий реструктуризацією не з`явився.

Розглянувши Заяву № без номера документ сформований в системі "Електронний суд"22.05.2026 (вх.№3994 від 25.05.2026) представника заявника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО ФІН" адвоката Сердійчука Олександра Леонідовича про грошові вимоги кредитора до боржника, суд встановив наступне.

06.05.2026 судом опубліковано повідомлення №79333 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий Підгаєцьким РВ УМВС України в Тернопільській області зі строком подання заяв кредиторів з вимогами до боржника до 05.06.2026.

Як вбачається з поданих матеріалів, кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО ФІН" заявлені в межах строку, визначеного статтею 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

За змістом положень ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутств конкурсними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Відповідно до ч.1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Абзацом 11 частини 3 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що господарський суд зобов`язаний прийняти заяву кредитора, подану з дотриманням вимог цього Кодексу та Господарського процесуального кодексу України, про що постановляється ухвала, в якій зазначається дата попереднього засідання суду.

Згідно з ч. 1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Відповідно до статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства грошовим зобов`язанням є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11 Цивільного кодексу України - далі ЦК України).

За змістом постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.07.2024 року у cправі №910/1246/21, заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);

- на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них (постанова від 23.04.2019 у справі №910/21939/15);

- покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18, від 01.03.2023 у справі №902/221/22);

- розглядаючи кредиторські вимоги, суд в силу норм статей 45-47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (постанова від 21.10.2021 у справі № 913/479/18).

- використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18).

Розглядаючи кредиторські вимоги, суд має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (див.висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19, від 29.03.2021 у справі № 913/479/18, постанова Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 15.03.2023 у справі № 904/10560/17).

У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17).

У своїй Заяві кредитор просить суд визнати вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО ФІН" до ОСОБА_1 , що виникли на підставі Договору про споживчий кредит/кредитного договору № 89294612 від 11.12.2025 (далі - договір) загальною сумою 3 460,00 грн.

Як вбачається із поданої Заяви, 11.12.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКО ФІН" (Товариство / Кредитодавець / Кредитор) та ОСОБА_1 (Боржник / Позичальник / Клієнт), укладено кредитний договір № 89294612, яким передбачені, зокрема, такі умови:

Товариство приймає на себе зобов`язання надати, а Позичальник має право отримати та зобов`язаний повернути Кредит та сплатити плату за користування Кредитом, у вигляді нарахованих на Суму кредиту процентів за фактичний строк користування Кредитом у порядку, встановленому цим Договором (п. 2.1.).

Кредит надається в загальному розмірі (Сума кредиту): 2 000 (дві тисячі гривень 00 коп.) (п. 2.2.).

Строк кредитування (строк користування кредитними коштами) складає 730 (днів), який починається з 11.12.2025 та закінчується 10.12.2027 (включно) та складається із дисконтного (пільгового) періоду та поточного періоду (п. 2.3.).

Дисконтний (Пільговий) період складає 14 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 24.12.2025 (рекомендована дата платежу) (п. 2.4.).

Поточний період складає 716 днів, що настає з дня, наступного за днем завершення дисконтного (пільгового) періоду, і закінчується 10.12.2027 (дата остаточного погашення заборгованості) (п. 2.5.).

Проценти за користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду нараховуються за дисконтною (пільговою) процентною ставкою в розмірі 3.65 % відсотків річних ( Денна процентна ставка - 0.01 % за один день) від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду. При застосуванні Програми лояльності та/чи акційних умов отримання кредиту, відповідно до Правил можуть застосовуватися інші значення дисконтної (пільгової) процентної ставки. (п.2.6.).

Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду нараховуються за базовою (стандартною) процентною ставкою в розмірі 365% відсотків річних (Денна процентна ставка 1 % за один день) від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду. Застосування базової (стандартної) процентної ставки не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати процентів у бік погіршення для Клієнта, оскільки надання Кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах базової (стандартної) процентної ставки. (п. 2.7.).

Позичальнику рекомендується (не обов`язково) повернути суму кредиту та сплатити нараховані проценти в рекомендовану дату платежу 20.02.2026 (день завершення дисконтного (пільгового) періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 10.12.2027 (останнього дня строку кредитування). (п. 2.8.).

Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Приписами ч. 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 120 Кодексу України з процедур банкрутства з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника строк виконання всіх грошових зобов`язань боржника вважається таким, що настав.

Судом встановлено, що ТОВ "ЕКО ФІН" згідно з кредитним договором № 89294612 від 11.12.2025 року були перераховані ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 2 000,00 грн, що підтверджується квитанцією №46545-92878-93504 від 11.12.2025.

Відповідно до наявного у справі розрахунку заборгованості за кредитом перед ТОВ "ЕКО ФІН" (Позичальник - ОСОБА_1 ; кредитний договір № 89294612 від 11.12.2025 року), заборгованість становить 3 460,00 грн, з яких: 2 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 1 460,00 грн - заборгованість за відсотками.

На підтвердження заборгованості кредитор надає виписку за кредитом перед Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКО ФІН" за період з 15.09.2025 по 24.04.2025.

Станом на момент розгляду поданої кредиторської заяви, доказів щодо погашення Боржником заборгованості перед ТОВ "ЕКО ФІН" в загальній сумі 3 460,00 грн не надано.

Керуючий реструктуризацією Белінська Н.О. у поданих Відомостях про результати розгляду вимог кредиторів визнає вимоги за кредитним договором №89294612 від 11.12.2025 у розмірі 3460,00 гривень.

Також, Заявник просить суд визнати кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО ФІН" до ОСОБА_1 , зокрема в сумі 5000,00 грн витрат на правничу допомогу і включити їх до реєстру вимог кредиторів.

Керуючий реструктуризацією Белінська Н.О. у поднаних Відомостях про результати розгляду вимог кредиторів не визнає вимоги в сумі 5000,00 грн. - витрати на правничу допомогу, при цьому зазначає, що витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг (виконаних робіт) та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною / третьою особою, чи тільки має бути сплачено. Однак, ТОВ «Еко Фін» не надали доказу витрат на професійну правничу допомогу.

Суд, щодо заявлених Заявником до визнання кредиторських вимог до Боржника в розмірі 5 000,00 грн витрат на правничу допомогу, зазначає наступне.

Приписи ч. 2 ст. 133 КУзПБ, передбачають, що витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об`єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом абз. 2 п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України, для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до абз. 1 ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За змістом ч.ч. 1-3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до додаткової постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.10.2024 року у справі № 911/1041/19(910/4281/23), визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Ті ж самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні ЄСПЛ "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з правовими висновками, викладеними Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19, за змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 цього Кодексу).

Відповідно до додаткової постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.02.2024 року у справі № 910/14892/22, аналіз положень КУзПБ свідчить про відсутність в них як спеціальних нормативно-правових актах норм, які регулюють порядок розподілу судових витрат.

Тому з урахуванням наведеного, для вирішення питання про розподіл судових витрат у справі про банкрутство мають бути застосовані загальні норми ГПК України.

Системний аналіз статті 123 ГПК України, статті 64 КУзПБ свідчить, що витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді не є у розумінні статті 1 КУзПБ зобов`язанням боржника перед кредитором, а є витратами понесеними в процесі розгляду грошових вимог кредитора, які мають спеціальний порядок відшкодування, передбачений нормами ГПК України та не можуть бути стягнуті окремо від цього провадження.

Тому такі витрати не відносяться до поточних вимог у справі та відносяться згідно із пунктом 1 частини першої статті 64 КУзПБ до першої черги задоволення вимог кредиторів.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачена.

Така правова позиція узгоджується із правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 22.10.2020 у справі № 904/4387/19, від 26.10.2023 у справі № 908/100/21.

Судом встановлено, що Заявником в обґрунтування понесених витрат на правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн, долучено до кредиторської заяви договір № 20-03/2024 про надання правової допомоги від 20.03.2024 року, який укладено між ТОВ "ЕКО ФІН" (надалі -Замовник) та Адвокатським об`єднанням "Лігал Ассістанс" (надалі - Адвокатське об`єднання).

Водночас, вказаним договором про надання правової допомоги, передбачені, зокрема, такі умови:

Клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором (п. 1.1.).

Надання правової допомоги Клієнту, здійснюється партнерами, адвокатами, співробітниками Адвокатського Об`єднання (п. 2.8.).

Вартість Послуг узгоджується сторонами у формі заявок на надання юридичної допомоги, які є невід`ємними додатками до договору (п. 4.1.).

Якщо інше не передбачено заявкою на надання юридичної допомоги, Клієнт зобов`язується оплатити надані Адвокатським об`єднанням послуги у строк до 60 (шістдесяти) банківських днів з моменту підписання акту про надання юридичної допомоги та надання Адвокатським об`єднанням Клієнту відповідного рахунку для оплати (п. 4.2.).

Акт про надання юридичної допомоги вважається підписаним, якщо протягом 5 (п`яти) днів з моменту його отримання Клієнтом, останній не надав Адвокатському об`єднанню письмові аргументовані заперечення на акт (п. 4.4.).

Сума, визначена актом про надання юридичної допомоги цього договору є гонораром Адвокатського Об`єднання за надання юридичної допомоги та поверненню не підлягає (п.4.5.).

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання та є безстроковим у своїй дії (п. 7.1.).

Разом з цим, суд звертає увагу на те, що Заявником не надано обумовлених договором № 20-03/2024 про надання правової допомоги від 20.03.2024 року доказів, зокрема, заявки на надання юридичної допомоги, акту про надання юридичної допомоги, рахунку для оплати, які б підтверджували надання Адвокатським об`єднанням "Лігал Ассістанс" правової допомоги Клієнту - ТОВ "ЕКО ФІН" в розмірі 5 000,00 грн, яка заявлена останнім до визнання у цій справі.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що Заявником не підтверджено належними письмовими доказами обсягу наданих Клієнту - ТОВ "ЕКО ФІН" послуг з правової допомоги, а також відповідних виконаних робіт та їх вартості в сумі 5 000,00 грн.

Відтак, суд дійшов висновку грошові вимоги ТОВ "ЕКО ФІН" в розмірі 5 000,00 грн - витрат на правничу допомогу - відхилити.

Згідно ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства, вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості:

1)у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;

2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами;

3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.

Вимоги кожної наступної черги задовольняються за рахунок коштів від продажу майна боржника після повного задоволення вимог попередньої черги, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Виходячи з вимог ст.ст. 45, 47 Кодексу України з процедур банкрутства у справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору. При цьому суд досліджує надані кредитором письмові докази, встановлює підстави виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характер та зміст та розмір.

Згідно ч.2 ст.133 Кодексу України з процедур банкрутства витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об`єктів, що підлягають продажу, а також витрати на проведення аукціону), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

ТзОВ "ЕКО ФІН" за подання Заяви про грошові вимоги кредитора до боржника сплачено судовий збір в сумі 5 324,80 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №0650060002 від 20.05.2026.

Таким чином, витрати на оплату судового збору в сумі 5 324,80 грн відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

З огляду на наведене вище, норми чинного законодавства, суд вважає за необхідне подану Заяву ТзОВ "ЕКО ФІН" про визнання грошових вимог до боржника № без номера документ сформований в системі "Електронний суд" 22.05.2026 (вх.№3994 від 25.05.2026) задовольнити частково та визнати грошові вимоги кредитора ТзОВ "ЕКО ФІН" у сумі 3460,00 грн - заборгованість та в сумі 5 324,80 грн - судовий збір.

Черговість задоволення грошових вимог кредитора:

-в сумі 5 324 грн 80 коп.- судовий збір за подання заяви про грошові вимоги кредитора до боржника (відшкодовується у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів);

-в сумі 3460 грн 00 коп. заборгованість за Договором про споживчий кредит/ кредитний договір №89294612 від 11.12.2025 (яка складається із заборгованість за тілом (основна сума боргу) 2000,00 грн та суми заборгованості за відсотками 1460,00 грн),-

вимоги другої черги.

Керуючись ст.ст. 9, 45, 47, 113, 122, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Заяву № без номера документ сформований в системі "Електронний суд" 22.05.2026 (вх.№3994 від 25.05.2026) представника заявника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО ФІН" Сердійчука Олександра Леонідовича про грошові вимоги кредитора до боржника задовольнити частково.

2.Визнати грошові вимоги кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО ФІН", 01104, місто Київ, б.Міхновського Миколи, будинок 38, офіс 324 ЄДРПОУ 43564082, до боржника ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий Підгаєцьким РВ УМВС України в Тернопільській області, у сумі 3460,00 грн - заборгованість та в сумі 5324,80 грн - судовий збір.

Черговість задоволення грошових вимог кредитора:

-в сумі 5324,80 грн - судовий збір за подання заяви про грошові вимоги кредитора до боржника (відшкодовується у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів);

-в сумі 3460,00 грн, а саме: 2000,00 грн заборгованості за тілом кредиту та 1460,00 грн заборгованості за відсотками (за Договором про споживчий кредит/ кредитний договір №89294612 від 11.12.2025), -

вимоги другої черги.

3.Грошові вимоги в розмірі 5 000,00 грн витрат на правничу допомогу відхилити.

4.Керуючому реструктуризацією Белінській Наталії Олександрівні грошові вимоги кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО ФІН" до боржника Сидор Світлани Зіновіївни включити до реєстру вимог кредиторів.

5.Ухвали, прийняті господарським судом у справі про банкрутство набирають законної сили з моменту їх прийняття та можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

6.Ухвалу надіслати:

-боржнику ОСОБА_1 до електронного кабінету підсистеми ЄСІТС "Електронний суд";

-представнику боржника адвокату Оверковському К.В. до електронного кабінету підсистеми ЄСІТС "Електронний суд";

-арбітражному керуючому Белінській Наталії Олександрівні до електронного кабінету підсистеми ЄСІТС "Електронний суд";

-кредитору Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕКО ФІН" до електронного кабінету підсистеми ЄСІТС "Електронний суд";

-представнику кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО ФІН" Сердійчуку Олександру Леонідовичу до електронного кабінету підсистеми ЄСІТС "Електронний суд".

Ухвалу підписано: 07 липня 2026 року.

Суддя С.О. Хома