Ухвала суду № 137844493, 01.07.2026, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/3196/26

Провадження №2/639/1689/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2026 року Новобаварський районний суд міста Харкова

в складі: головуючого судді Баркової Н.В.,

за участю секретаря Скороход Б.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача АТ «Перший Український Міжнародний Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 71 399,58 грн. та стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 2 662,40 грн.

Вказана позовна заява містить відомості про те, що документ сформовано в системі «Електронний суд».

Ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова від 15.04.2026 року прийнято позов до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Призначено судове засідання.

20.04.2026 року до початку судового засідання відповідачем ОСОБА_1 на адресу суду подано відзив на позов та клопотання, в якому відповідач в тому числі просить суд розгляд вищевказаної цивільної справи проводити за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче засідання. Зазначене клопотання відповідач обґрунтовує тим, що справа містить спірні питання щодо допустимості ключових доказів, підстав та правомірності збільшення кредитного ліміту, повноважень представника позивача та правильності розрахунку заявленої суми. Зазначені обставини потребують безпосереднього дослідження первинних документів і надання сторонам можливості подати пояснення у судовому засіданні. Розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без такого дослідження може унеможливити повне та всебічне з`ясування обставин справи. Тому відповідач просить перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження з обов`язковим викликом сторін.

В судове засідання 01.07.2026 року учасники справи не з`явились, повідомлені належним

чином про дату, час і місце розгляду справи. Представник позивача подав до суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи в його відсутність.

Належним чином повідомлений про день і час розгляду справи відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не сповістив, однак надав відзив.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.

Суд, дослідивши клопотання відповідача та матеріали цивільної справи, приходить до наступних висновків.

Частиною ч. 4 та 5 ст. 277 ЦПК України передбачено: якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про:

1) залишення заяви відповідача без задоволення;

2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Якщо відповідач не подасть у встановлений судом строк такі заперечення, він має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк з поважних причин.

Частиною 2 та 4,5 ст. 19 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку

1) наказного;

2) позовного провадження (загального або спрощеного);

3) окремого провадження.

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду 1) малозначних справ; 2) справ, що виникають з трудових відносин; 3) справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд; 4) справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Частиною 6 ст. 19 ЦПК України встановлено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є:

1) справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) справи про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства);

4) справи про розірвання шлюбу;

5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи:

1) малозначні справи;

2) що виникають з трудових відносин;

3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.

У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя;

2) щодо спадкування;

3) щодо приватизації державного житлового фонду;

4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу;

5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Як передбачено ч.8 ст. 279 ЦПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Принциповою відмінністю між спрощеним та загальним порядком розгляду справи у позовному провадженні є те, що, згідно з нормами статей 274-279 ЦПК України, не проводяться судові дебати та не здійснюється підготовче провадження у справі при спрощеному порядку та наявні відмінності в процедурі оскарження рішення. При цьому законодавцем передбачено, що спрощене провадження може здійснюватися як без виклику (повідомлення) сторін, третіх осіб, так із їхнім викликом (повідомленням) у судове засідання, у якому, в такому випадку, може здійснюватися, зокрема, надання пояснень сторін.

Частиною 7 ст. 277 ЦПК України визначено, що ч.ч. 2-6 ст. 277 ЦПК України не застосовуються, якщо відповідно до цього Кодексу справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження.

Крім того, відповідно п. 3 ч. 1 ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Наголошуючи на необхідності зміни порядку розгляду справи зі спрощеного на загальний, відповідач ОСОБА_1 не посилається на існування будь-яких передбачених законом обставин, через які доцільно розглядати дану справу саме в загальному провадженні. Крім того, предмет даного позову не підпадає під обмеження, які визначені ч. 4 ст. 274 ЦПК України, справа є малозначною, кількість учасників справи і обсяг доказів є невеликим. Отже суд не знаходить передбачених законом підстав для розгляду даної справи в порядку загального позовного провадження, у зв`язку з чим вважає за необхідне залишити клопотання відповідача, яке містить заперечення проти розгляду даної справи в порядку спрощеного позовного провадження - без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 19, 43, 253, 260, 261, 274, 277, 279, 353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання відповідача ОСОБА_1 від 19.04.2026 року, яке містить заперечення проти розгляду цивільної справи №639/3196/26 за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в порядку спрощеного провадження залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на неї може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складено 01.07.2026 року.

Суддя Н.В. Баркова