Ухвала суду № 137801718, 24.06.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

про визнання вимог кредитора

"24" червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 916/427/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Мусієнко О.О.

за участі секретаря судового засідання Дробиш К.А.,

дослідивши матеріали справи

за заявою боржника: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

про неплатоспроможність

у відкритому судовому засіданні за участі

представників сторін та учасників:

від заявників: ПАТ АБ Укргазбанк Царюк М.З. (брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду);

боржник: Ковалішина С.М. (брала участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду);

керуючий реструктуризацією: арбітражний керуючий Карасюк О.В. (брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду).

Судове засідання 24.06.2026 проведено в порядку ст. 197 ГПК України в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.04.2026 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ; введено процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 ; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; призначено керуючим реструктуризацією боргів боржника арбітражного керуючого Карасюка Олександра Володимировича.

24.04.2026 на офіційному сайті Верховного Суду опубліковано повідомлення про відкриття провадження у справі № 916/427/26 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (публікація № 79214 від 27.04.2026).

Публічне акціонерне товариство Акціонерний Банк Укргазбанк (далі АБ Укргазбанк, заявник) звернулося із заявою, сформованою в системі Електронний суд 22.05.2026 (вх. № 3-528/26 від 22.05.2026), в якій просить визнати вимоги конкурсного кредитора, не забезпечені заставою, до боржника фізичної особи ОСОБА_2 в розмірі 60 571, 22 грн; затвердити вимоги АБ Укргазбанк у реєстрі вимог кредиторів ОСОБА_2 на загальну суму 60 571, 22 грн.

Заява обґрунтована не виконанням належним чином боржником взятих на себе зобов`язань, у зв`язку з чим заявник звернувся до Кодимського районного суду Одеської області суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 2022/ ОВР/006-000143 від 21.11.2022, за результатом розгляду якої рішенням Кодимського районного суду Одеської області від 06.01.2025 у справі № 503/1314/24 позов АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості було задоволено, встановлено стягнути з ОСОБА_3 заборгованість за договором № 2022/ОВР/006-000143 від 21.11.2022 в розмірі 52 824, 02 грн, з яких: 24 459, 34 грн заборгованість по кредиту (поточна), 16 191, 00 грн заборгованість по кредиту (прострочена), 1174, 80 грн заборгованість по процентам (поточна), 10 998, 88 грн заборгованість по процентах (прострочена) та стягнути з ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 2422,40 грн. Вказує, що постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Г.В. від 19.03.2026 відкрито виконавче провадження ВП № 80558316 з виконання виконавчого документу від 02.02.2026, виданого на виконання рішення Кодимського районного суду Одеської області від 06.01.2025 у справі № 503/1314/24.

Боржник у відзиві, сформованому в системі Електронний суд 03.06.2026 (вх. № 19393/26 від 03.06.2026), вказала про визнання грошових вимог АБ Укргазбанк у повному обсязі у розмірі 60 571, 22 грн, з яких: 5324, 80 грн витрати, які відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів та 55 246, 42 грн вимоги другої черги задоволення вимог кредиторів.

У повідомленні за вих. № 02-01/111-35 від 22.05.2026 за результатами розгляду грошових вимог кредитора керуючий реструктуризацією арбітражний керуючий Карасюк Олександр Володимирович вказав про визнання ним вимог АБ Укргазбанк у повному обсязі у розмірі 60 571, 22 грн, з яких: 5324, 80 грн витрати, які відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів та 55 246, 42 грн вимоги другої черги задоволення вимог кредиторів.

Розглянувши заяву АБ Укргазбанк про грошові вимоги, відзиви на неї, вислухавши учасників справи, суд встановив:

Рішенням Кодимського районного суду Одеської області від 06.01.2025 у справі № 503/1314/24 стягнуто з ОСОБА_3 на користь АБ Укргазбанк заборгованість за договором № 2022/ОВР/006-000143 від 21.11.2022 в розмірі 52 824, 02 грн, з яких: 24 459, 34 грн заборгованість по кредиту (поточна), 16 191, 00 грн заборгованість по кредиту (прострочена), 1174, 80 грн заборгованість по процентам (поточна), 10 998, 88 грн заборгованість по процентах (прострочена) та судовий збір в розмірі 2422, 40 грн.

На примусове виконання рішення суду 02.02.2026 виданого виконавчий лист.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області ВП № 80558316 від 19.03.2026 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 503/1314/25, виданого 02.02.2026 Кодимським районним судом Одеської області.

Згідно з ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі КУзПБ) передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Грошове зобов`язання (борг) у відповідності до ст. 1 КУзПБ це зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

Кредитор згідно з ст. 1 КУзПБ юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУзПБ подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб. Попереднє засідання суду проводиться не пізніше 60 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Частиною 1 ст. 45 КУзПБ передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Адміністратор за випуском облігацій, який діє як конкурсний кредитор, подає заяву з вимогами до боржника з урахуванням вимог статті 93-1 цього Кодексу. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Згідно з ч. 6 ст. 45 КУзПБ заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

Частиною 4 ст. 133 КУзПБ передбачено, що вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; 2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами; 3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.

У питанні порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство та ролі й обов`язків суду на цій стадії суд враховує усталені правові висновки Верховного Суду, що полягають у такому:

- заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);

- у попередньому засіданні господарський суд зобов`язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником. Заявлені до боржника грошові вимоги конкурсних кредиторів можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);

- на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них (постанова від 23.04.2019 у справі № 910/21939/15);

- покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18);

- розглядаючи кредиторські вимоги суд, в силу норм статей 45 - 47 КУзПБ, має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (постанова від 21.10.2021 у справі № 913/479/18).

- використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18);

- сутність підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство полягає, зокрема, в такому: перевірка обґрунтованості та розміру вимог кредиторів здійснюється судом незалежно від наявності розбіжностей щодо цих вимог між боржником та особами, які мають право заявляти відповідні заперечення, з одного боку, та кредитором, що заявив грошові вимоги до боржника, з іншого боку; при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство слід виходити з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості; під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство визнання боржником або арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги (частина перша статті 75 ГПК України), саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку (постанова від 22.12.2022 у справі № 910/14923/20).

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 75 ГПК України).

Преюдиція - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Преюдиція ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішення у такій справі правовідносини.

Суб`єктивними межами є те, що у двох справах беруть участь одні й ті самі особи чи їх правонаступники, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини. Об`єктивні межі стосуються обставин, встановлених рішенням суду.

Преюдиційні обставини не потребують доказування, якщо одночасно виконуються такі умови: обставина встановлена судовим рішення; судове рішення набрало законної сили; у справі беруть участь ті самі особи, які брали участь у попередній справі, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини. Не потребують доказування обставини, встановлені рішенням суду, тобто ті обставини, щодо яких мав місце спір і які були предметом судового розгляду. Не має преюдиційного значення оцінка судом конкретних обставин справи, які сторонами не оспорювалися, мотиви судового рішення, правова кваліфікація спірних відносин. Преюдиційне значення можуть мати ті факти, щодо наявності або відсутності яких виник спір, і які, зокрема зазначені у резолютивній частині рішення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.07.2018 у справі № 917/1345/14 зазначила, що преюдиційне значення у справі надається обставинам, встановленим судовим рішенням, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиційне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особи, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У відповідності до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Дослідивши матеріали заяви про грошові вимоги, господарським судом встановлено, що наявність і розмір невиконаного грошового зобов`язання боржника перед заявником в сумі 55 246, 42 грн, що виникло із укладеного сторонами 21.11.2022 договору № 2022/ОВР/006-000143, встановлено рішенням Кодимського районного суду Одеської області від 06.01.2025 у справі № 503/1314/24, яке набрало законної сили 02.02.2026.

Таким чином, обставини, встановлені судом у справі № 503/1314/24 в силу приписів ст.75 ГПК України мають преюдиційне значення та не потребують доведення заново.

24.04.2026 на офіційному сайті Верховного Суду опубліковано повідомлення про відкриття провадження у справі № 916/427/26 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (публікація № 79214 від 27.04.2026).

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство, тобто першим днем перебігу цього строку є день, наступний за днем офіційного оприлюднення такого оголошення. Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд відповідно до постанови від 20.05.2021 по справі № 904/2166/20.

Ураховуючи те, що оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника було оприлюднено за № 79214 від 27.04.2026, граничною датою для пред`явлення заяв до боржника є 27.05.2026.

Заява АБ Укргазбанк про грошові вимоги до боржника сформована в системі Електронний суд 22.05.2026 та зареєстрована судом за вх. № 3-528/26 від 22.05.2026, тобто подана в межах строку встановленим ст. 45 КУзПБ.

Судом встановлено, що заборгованість боржника перед заявником в сумі 55 246, 42 грн виникла до відкриття провадження у справі про банкрутство (до 24.04.2026), а тому є конкурсною заборгованістю.

Ураховуючи вищевикладене, суд визнає конкурсні грошові вимоги АБ Укргазбанк до фізичної особи ОСОБА_1 у сумі 55 246, 42 грн, що підлягають задоволенню у другу чергу задоволення вимог кредиторів та витрати у сумі 5324, 80 грн (судовий збір), що підлягають відшкодуванню у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Керуючись ст. ст. 45, 122, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Визнати конкурсні грошові вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерного Банку Укргазбанк (03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1; код ЄДРПОУ 23697280) до фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) у сумі 55 246, 42 грн, що підлягають задоволенню у другу чергу задоволення вимог кредиторів та витрати у сумі 5324, 80 грн (судовий збір), що підлягають відшкодуванню у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Ухвала є підставою для внесення відомостей до реєстру вимог кредиторів у відповідності до ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

Ухвала набирає законної сили 24 червня 2026 року та відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства може бути оскаржена в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

Повну ухвалу складено та підписано 29 червня 2026 року.

Копію ухвали надіслати до електронного кабінету користувача підсистеми Електронний суд: ОСОБА_1 , арбітражного керуючого Карасюка О.В., ПАТ АБ Укргазбанк.

Суддя О.О. Мусієнко