Рішення № 137717701, 23.06.2026, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/1362/26

Провадження № 2/209/1672/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" червня 2026 р. м.Кам`янське

Дніпровський районний суд міста Кам`янського у складі:

головуючого судді - Ковальової-Писаревої А.Б.,

за участю секретаря - Лушпай І.І.,

розглянувши у судовому засіданні за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) осіб цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Дніпропетровської обласної ради "Аульський водовід" про захист прав споживачів,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Пономарьов А.А. звернувся до Дніпровського районного суду міста Кам`янського через систему "Електронний суд" з позовом до Комунального некомерційного підприємства Дніпропетровської обласної ради "Аульський водовід" про захист прав споживачів.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що КП ДОР Аульський водовід" надається послуга з водопостачання та водовідведення, за адресою: АДРЕСА_1 . 26 червня 2020 року представником надавача послуг, була здійснена спроба здійснити повірку на місці без розпломбування, засобу обліку води водолічильника №201303007896, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Проте, повірка водолічильника не була здійсненна з обставин, які не залежать від власника земельної ділянки, про що було складено відповідний Акт ПЛВ-1 №19 від 26 червня 2020 року. 11 липня 2020 р. представником надавача послуг (контролером) здійснено розпломбування водомірного вузла, а саме водолічильника №201303007896 про що було складено відповідний акт від 11 липня 2020 року, проте, жодних інших дій по повірці чи демонтажу лічильника здійснено не було. Оскільки, станом на 27 вересня 2023 року, водомірний вузол, водолічильник за адресою: АДРЕСА_1 працівниками КП ДОР «Аульський водовід» так і не було повірено та опломбовано, позивачка 27 вересня 2023 р. звернулась до зазначеного вище КП з відповідним листом, який було проігноровано надавачем послуг. Станом на 03 грудня 2025 р. надавачем послуг ОСОБА_1 було повідомлено про можливе відключення від водопостачання, з огляду на несплату заборгованості, яка нарахована надавачем послуг. З огляду на те, що ОСОБА_1 сплачувала та сплачує послуги з водопостачання та водовідведення в повному обсязі, відповідно до показань лічильника води, позивачкою було подано до КП ДОР «Аульський водовід» листа від 05 грудня 2025 р. про те, що остання сплачує за послуги вчасно та відповідно до лічильника, а не проведення повірки лічильника, його неопломбування здійснено з вини надавача послуг та порушення саме комунальним підприємством порядку проведення повірки лічильника та проханням списати неіснуючу заборгованість. Проте, комунальне підприємство відмовилось перераховувати заборгованість, мотивуючи це тим, що водомірний вузол знаходиться в неопломбованому стані та тим, що споживач була обізнана про необхідність поновити облік водопостачання. Просить суд визнати незаконними дії КП ДОР «Аульський водовід» щодо проведення розрахунку послуги централізованого водопостачання та водовідведення по особовому рахунку № НОМЕР_1 з 11 серпня 2020 року за нормативним водоспоживанням на одну особу та поливну площу в поливний період та зобов`язати КП ДОР «Аульський водовід» провести перерахунок нарахувань за послуги централізованого водопостачання та водовідведення по особовому рахунку № НОМЕР_1 з 11 серпня 2020 року по теперішній час згідно показників водомірного вузла з приладом обліку МТК-UA 25, заводський номер 201303007896, встановленого за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Кам`янського від 17 березня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін.

06 квітня 2026 року до суду від представника відповідача Торішньої Г.А. через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. На обґрунтування відзиву зазначає, що земельна ділянка позивача, розташована за адресою: АДРЕСА_1 на своїй території має мережі водопостачання, які приєднано до квартальних мереж централізованого водопостачання 26 березня 2007 року. Відповідно до Плану мереж водопроводу, за даною адресою, приєднання до централізованих мереж виконана за межами земельної ділянки позивача, при цьому, колодязь із встановленим приладом обліку запроектовано безпосередньо на земельній ділянці позивача, тобто не в місці приєднання. Таким чином, зовнішні інженерні мережі водопроводу від приладу обліку до місця приєднання до існуючої квартальної мережі централізованого водопостачання належать та обслуговуються позивачем. На час приєднання позивача до централізованої мережі водопостачання, виконавцем послуг централізованого водопостачання в місті Дніпродзержинську було Комунальне виробниче підприємство Дніпродзержинської міської ради «Дніпродзержинськводоканал». У 2009 році виконавцем послуг централізованого водопостачання та водовідведення в м.Дніпродзержинську було визначено КП Дніпродзержинської міської ради «Міськводоканал» якому на баланс та обслуговування були передані зокрема і квартальні мережі централізованого водопостачання, до яких приєднана позивач. У 2013 році позивач звернулась до КП ДМР «Міськводоканал» із заявою про прийняття на абонентський облік опломбування приладу обліку води та 03 вересня 2013 року даний прилад було опломбовано та прийнято на абонентський облік. Як зазначено позивачкою в заяві про опломбування, так і в Акті про опломбування визначено, що дата наступної державної повірки приладу обліку 05 серпня 2016 року. В травні 2016 року даний прилад обліку було розпломбовано представниками виконавця для проведення позапланової державної повірки, так як виникли сумніви у правильності його роботи.

Позивач власними силами та за власні кошти провела державну повірку приладу обліку, та вже 17 червня 2016 року вказаний прилад обліку було опломбовано та відновлено здійснення нарахування за його показниками. В акті опломбування від 17 червня 2016 року при цьому було зазначено дату наступної планової повірки 23 травня 2019 року. Таким чином, позивач була повідомлена про дату наступної державної повірки, про що поставила власний підпис у Акті. За проведенням державної повірки приладу обліку позивач звернулась до приватної компанії ТОВ «Аквабренд», самостійно обравши дане підприємство. Наголошує, що в позові позивач помилково пов`язує дану юридичну особу із виконавцем послуги централізованого водопостачання, яким на той час було комунальне підприємство «Кам`янський міськводоканал» Дніпропетровської обласної ради». Так, у своїй позовній заяві, позивач стверджує, що 26 червня 2020 року представником надавача послуг, була здійснена спроба здійснити повірку на місці без розпломбування засобу обліку води водолічильника №201303007896, проте, повірка не була здійснена з обставин, що не залежать від позивача. Відповідач повідомляє суд та позивача, що ТОВ «Аквабренд» (ЄДРПОУ 39856427) є окремою юридичною особою, здійснює окрему господарську діяльність та самостійно відповідає за всі дії своїх працівників. Позивач самостійно, скориставшись можливістю вільного вибору, обрала саме цю юридичну особу, до якої звернулась за організацією послуг з проведення вимірювань для проведення планової державної повірки приладу обліку. До виконавця послуги централізованого водопостачання позивачка звернулась лише в липні 2020 року із заявою про розпломбування приладу обліку для проведення планової державної повірки. 20 липня 2020 року працівниками підприємства, контролерами було проведено розпломбування приладу обліку та складено відповідний Акт розпломбування у двох примірниках: один для підприємства, а другий для позивача. У даному Акті розпломбування чітко зазначено, що даний прилад не є госпрозрахунковим і не підлягає експлуатації з 11 липня 2020 року. Також, в даному Акті чітко вказано, що споживач зобов`язаний в термін до 11 серпня 2020 року поновити облік водоспоживання. Якщо протягом встановленого терміну засіб обліку води не буде прийнято в експлуатацію, нарахування за спожиті послуги буде відбуватись згідно санітарних норм. Таким чином, позивач на момент розпломбування була повідомлена про свій самостійний обов`язок здійснити державну повірку приладу обліку або встановити новий прилад обліку із діючим терміном державної повірки. Станом на день подання позову, позивач вважається споживачем без приладу обліку і нарахування здійснюється за нормативним споживанням. Відповідач не має правових підстав для врахування показників приладу обліку позивача так як він не пройшов державну повірку та знаходиться в розпломбованому стані з 20 липня 2020 року, що дозволяє споживачу його знімати та ставити на власний розсуд /а.с.24-27/.

08 квітня 2026 року до суду від представника позивача адвоката Пономарьова А.А. через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, в якій представник заперечував проти відзиву на позовну заяву та просив позов задовільнити в повному обсязі. На обґрунтування відповіді на відзив зазначає, що працівники ТОВ «Аквабренд» відвідували земельну ділянку позивачки та здійснювали всі дії щодо лічильнику разом з працівниками водоканалу та позивачці навіть не було відомо про те, що це дві різні організації. Крім того, відповідно до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» відповідач був зобов`язаний здійснити повірку та опломбування водолічильника, а споживач зобов`язаний лише сплатити вартість повірки та оплобування вузла обліку води. Стосовно тверджень комунального підприємства про те, що позивачка є оператором зовнішніх мереж, з посиланням на чинну на час виникнення спору редакцію ЗУ «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», сам дух закону та норма вказує на те, що оператором є суб`єкт господарювання, який здійснює транспортування води. ОСОБА_1 не здійснює транспортування води та не має доступу до водоводу. Транспортування води є централізованим та здійснюється відповідачем, який і є надавачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, має відповідні дозволи/ліцензії та обладнання. Тобто, оператором зовнішніх мереж є саме комунальне підприємство, а власником будівлі є ОСОБА_1 - позивачка. Таким чином, позивачка не є оператором зовнішніх мереж. Тобто, саме, КП ДОР «Аульський водовід» повинен здійснювати повірку, за необхідності, демонтаж та монтаж лічильника, транспортувати лічильник, повідомляти про необхідність такої повірки та нести відповідальність за порушення у даній сфері /а.с.41-42/.

28 квітня 2026 року до суду від представника відповідача Торішньої Г.А. через систему «Електронний суд» надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких представник просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Зазначає, що твердження представника, що позивачці не було відомо, що представники ТОВ «Аквабренд» не є працівниками надавача послуг, так як працівники відповідача відвідували земельну ділянку позивачки разом із представниками ТОВ «Аквабренд» не відповідає дійсності. Так, Акт про неможливість проведення державної повірки приладу обліку позивачки без демонтажу складено представниками ТОВ «Аквабренд» 26 червня 2020 р. При цьому, розпломбування приладу обліку для його повірки працівниками попередника відповідача проведено через місяць після складання Акту ТОВ «Аквабренд», про що свідчить дата Акту розпломбування. Таким чином, твердження позивачки, що вона прийшла до помилкового висновку, що працівники ТОВ «Аквабренд» є працівниками надавача послуг, так як вони одночасно відвідували її земельну ділянку, суперечать наданим документам. Власником ділянки зовнішніх інженерних мереж від місця приєднання до квартальної мережі централізованого водопостачання до вузла комерційного обліку є саме позивачка. І саме на належній позивачці ділянці зовнішніх мереж встановлено прилад обліку, який знаходиться в колодязі, що належить позивачці та знаходиться поза зоною досяжності надавача послуг безпосередньо на земельній ділянці позивачки. Таким чином, представники відповідача не мають доступу ані до даних інженерних мереж, ані до самого приладу обліку. Відповідач здійснює обслуговування інженерних мереж водопостачання виключно до місця приєднання позивача. Мережі водопостачання та водовідведення споживача експлуатуються та обслуговуються споживачем. Відповідач не обслуговує мережі позивачки та відповідно технологічні прилади та пристрої, встановлені на даній мережі. Посилання позивачки на дух закону, який на її думку вказує, що вона не може бути оператором власних зовнішніх інженерних мереж це лише суб`єктивний погляд самої позивачки та її представника на законодавство України. Таким чином, саме вона здійснює транспортування води від місця приєднання до мережі відповідача до власної земельної ділянки, а відповідач в свою чергу надає їй таку технічну можливість, забезпечуючи транспортування води власними мережами до місця передачі послуги, яким є місце приєднання. Так як відповідач не здійснює обслуговування приладу обліку позивачки, їй нараховувалась абонентська плата без врахування витрат на обслуговування приладу обліку /а.с.47-49/.

30 квітня 2026 року до суду від представника позивача адвоката Пономарьова А.А. через систему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення у справі, згідно яких представник зазначає, що правовий статус оператора визначається не фактом володіння окремим елементом інженерної інфраструктури, а сукупністю функцій, зокрема здійсненням експлуатації мереж як системи, забезпеченням їх функціонування та наданням послуг з розподілу (транспортування) води іншим особам. Позивачка: не здійснює управління зовнішніми мережами як цілісною системою; не забезпечує їх функціонування у розумінні діяльності оператора; не надає послуг з транспортування води третім особам; не має відповідного статусу суб`єкта господарювання у сфері централізованого водопостачання. Факт перебування окремої ділянки трубопроводу у власності позивача свідчить виключно про належність внутрішніх (абонентських) мереж, які використовуються для власного споживання ресурсу. До того ж, у всіх документах, наданих обома сторонами, ОСОБА_1 іменується відповідачем саме як споживач. Таким чином, позивач є виключно споживачем послуг централізованого водопостачання, а доводи відповідача є безпідставними /а.с.53-54/.

Сторони в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Виходячи з наведеного, суд ухвалив провести судове засідання за відсутності сторін згідно вимог ч.3 ст.211 ЦПК України, на підставі наявних у справі матеріалів без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно ч.2 ст.247 ЦПК України.

Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступних висновків.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що земельна ділянка ОСОБА_1 , розташована за адресою: АДРЕСА_1 на своїй території має мережі водопостачання, які приєднано до квартальних мереж централізованого водопостачання 26 березня 2007 року /а.с.35/. Відповідно до Плану мереж водопроводу, за даною адресою, приєднання до централізованих мереж виконана за межами земельної ділянки позивача, при цьому, колодязь із встановленим приладом обліку запроектовано безпосередньо на земельній ділянці позивача, тобто не в місці приєднання /а.с.36-39/.

Комунальним підприємством Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід» надається послуга з водопостачання та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 .

28 серпня 2013 року ОСОБА_1 звернулась до КП ДМР «Міськводоканал» із заявою про прийняття на абонентський облік опломбування приладу обліку води за адресою: АДРЕСА_3 , після планової держповірки. Дата повірки 05 серпня 2013 року. Наступна дата повірки 05 серпня 2016 року /а.с.30/.

03 вересня 2013 року прилад обліку води типу МТК-UA 25/260, заводський номер 201303007896, встановлений в колодязі за адресою: вул.Волочаївська, 15А (на теперішній час - вул.Балкова) опломбовано (шифр пломби 11876623-R-МВК/13) контролером КВП ДМР «Міськводоканал» та прийнято на абонентський облік, що підтверджується актом №3/403 опломбування водомірного вузла споживача /а.с.30 оберт-31/.

19 травня 2016 року прилад обліку води типу МТК-UA 25/260, заводський номер 201303007896, встановлений в колодязі за адресою: вул.Волочаївська 15А (на теперішній час - вул.Балкова) було розпломбовано контролером КВП ДМР «Міськводоканал» для проведення позапланової державної повірки, що підтверджується актом розпломбування №215 /а.с.31 оберт 32/.

17 червня 2016 року прилад обліку води типу МТК-UA 25/260, заводський номер 201303007896, було опломбовано та відновлено здійснення нарахування за його показниками згідно акту про опломбування №3/134 від 17 червня 2016 року /а.с.32 оберт/. Державну повірку приладу обліку води було здійснено 23 травня 2016 року /а.с.33, 33 оберт/. Наступна дата повірки зазначена 23 травня 2019 року.

26 червня 2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Аквабренд» (ЄДРПОУ 39856427) була здійснена спроба здійснити повірку на місці без розпломбування, засобу обліку води типу МТК-UA 25/260, заводський номер 201303007896, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Проте, повірка водолічильника не була здійснена у зв`язку із високою пропускною спроможністю лічильника, даний тип за місцем встановлення не обслуговується, що підтверджується актом виконаних робіт з виконання вимірювань для метрологічної повірки ПЛВ-1 №19 /а.с.7/.

ТОВ «Аквабренд» (ЄДРПОУ 39856427) є окремою юридичною особою, здійснює окрему господарську діяльність.

11 липня 2020 року контролером КВП КМР «Міськводоканал» було проведено розпломбування приладу обліку води типу МТК-UA 25/260, заводський номер 201303007896, встановлений в колодязі за адресою: АДРЕСА_3 , з особовим рахунком - НОМЕР_1 , що підтверджується актом №4/140 розпломбування водомірного вузла споживача /а.с.8, 34-34 оберт/. В Акті розпломбування зазначено: з 11 липня 2020 року водолічильник не є госпрозрахунковим і експлуатації не підлягає; за період безоблікового водокористування, у визначений у цьому акті термін витрата води нараховується згідно з середньомісячними показаннями засобів обліку споживача за попередні три місяці; споживач зобов`язаний у термін до 11 серпня 2020 року поновити облік водоспоживання; якщо протягом встановленого терміну засіб облік води не буде прийнято в експлуатацію КВП КMP «Міськводоканал» нарахування на спожиті послуги буде відбуватися згідно санітарних норм, затверджених рішенням органу місцевого самоврядування та кількості зареєстрованих осіб; для поновлення обліку водоспоживання Споживачу необхідно у вказані терміни: - встановити Держповірений водолічильник відповідно до проекту по устаткуванню вводу, БНІПу 2.04.01-85, технічних умов, паспорту водолічильника; - у письмовій формі (лист-заявка) викликати представника комунального виробничого підприємства Кам`янської міської ради «Міськводоканал» для прийняття в експлуатацію і складання відповідного акту.

Згідно позовної заяви та долученої копії акту розпломбування від 11 липня 2020 року, ОСОБА_1 було повідомлено про її самостійний обов`язок здійснити державну повірку приладу обліку або встановити новий прилад обліку із діючим терміном державної повірки.

18 листопада 2025 року за вих. №405/2025 КП ДОР «Аульський водовід» було направлено ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_1 , попередження про припинення надання комунальної послуги у зв`язку з заборгованістю за особовим рахунком № НОМЕР_1 за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення станом на 01 жовтня 2025 року в розмірі 39624,10 грн. /а.с.9/.

Згідно позовної заяви, позивачкою було подано до КП ДОР «Аульський водовід» листа від 03 грудня 2025 року (зареєстрованого за вх.№1530 від 05 грудня 2025 року) з посиланням на те, що остання сплачує за послуги вчасно відповідно до лічильника, а не проведення повірки лічильника, його неопломбування здійснено з вини надавача послуг та порушення саме комунальним підприємством порядку проведення повірки лічильника, та з проханням списати неіснуючу заборгованість /а.с.10/.

КП ДОР «Аульський водовід» за вих.№21-15/01-09/1265 від 16 грудня 2025 року позивачу ОСОБА_2 було направлено лист в якому відмовлено в перерахунку заборгованості, оскільки за її адресою водомірний вузол знаходиться в неопломбованому стані та не був прийнятий на облік комунальним підприємством /а.с. 11/.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши докази, що містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відносини у сфері метрологічної діяльності регулює Закон України «Про метрологію та метрологічну діяльність».

Згідно з вимогами ч.2 ст.17 цього Закону, законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.

Згідно п.23 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, затверджених Постановою КМУ від 05 липня 2019 року №690, повірка засобів вимірювальної техніки, які є складовою частиною вузла (вузлів) комерційного обліку, здійснюється з урахуванням Порядку подання засобів вимірювальної техніки на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 липня 2015 р. №474.

Відповідно до абз. 2 п.1 Порядку подання засобів вимірювальної техніки на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, дія цього Порядку поширюється на операторів зовнішніх інженерних мереж (суб`єктів господарювання), що здійснюють обслуговування засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків за спожиті теплову енергію і воду), суб`єктів господарювання, що надають послуги з електро- та газопостачання для побутових потреб (далі - виконавці), а також споживачів відповідних послуг - фізичних осіб, співвласників багатоквартирного будинку, у власності яких перебувають засоби вимірювальної техніки (далі - споживачі).

Поняття оператор зовнішніх мереж визначено Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» в редакції, яка діяла на момент розпломбування приладу обліку позивача 09.06.2018 року. Так, відповідно до п.11 ст.1 даного закону визначено, оператор зовнішніх інженерних мереж - власник зовнішніх інженерних мереж, а в разі якщо зовнішні інженерні мережі використовуються іншою, ніж власник, особою або є безхазяйними - особа, якій такі мережі власником передано у користування (управління, господарське відання, оренду, концесію) або яка здійснює фактичне користування такими мережами для транспортування відповідно теплової енергії, гарячої води, питної води.

Також, п.7 ст.1 даного Закону визначено, що зовнішні інженерні мережі - зовнішні теплові мережі (крім мереж систем автономного теплопостачання), зовнішні мережі гарячого водопостачання (крім мереж систем автономного гарячого водопостачання), зовнішні водопровідні мережі (крім мереж систем автономного водопостачання) до вузла комерційного обліку.

Згідно матеріалів справи та документів, наданих відповідачем, встановлено, що прилад обліку води ОСОБА_1 встановлений у колодязі, тобто не у місці безпосереднього приєднання мережі позивача до мереж виконавця послуги.

Тобто, власником зовнішніх інженерних мереж від місця врізки/приєднання позивачки в квартальну мережу централізованого водопостачання до комерційного приладу обліку є саме позивачка, дана ділянка нею використовується та обслуговується. Таким чином, в розумінні Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» саме ОСОБА_1 є оператором зовнішніх мереж.

Відповідно до п.1 ст.6 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», обслуговування та заміна вузлів комерційного обліку здійснюються оператором зовнішніх інженерних мереж відповідно до цього Закону з урахуванням вимог Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність".

Витрати оператора зовнішніх інженерних мереж на обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку (їх складових частин) відшкодовуються споживачами відповідної комунальної послуги, а також власниками (співвласниками) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання у такій будівлі, шляхом сплати виконавцю комунальної послуги внесків на обслуговування та заміну вузла комерційного обліку.

У разі якщо виконавець комунальної послуги не є оператором відповідних зовнішніх інженерних мереж, він зобов`язаний перераховувати сплачені споживачами та власниками (співвласниками) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання, внески на обслуговування та заміну вузла комерційного обліку оператору зовнішніх інженерних мереж відповідно до договору.

Відповідно до вимог Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», на споживача покладається обов`язок із здійснення обслуговування вузла комерційного обліку, який є її власністю, встановлений на її зовнішніх інженерних мережах та нею використовується.

Пізніше, зазначену норму закону було змінено. Так, в редакції закону від 01 травня 2022 року визначено, що витрати оператора зовнішніх інженерних мереж на обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку (їх складових частин) відшкодовуються споживачами відповідної комунальної послуги, а також власниками (співвласниками) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання у такій будівлі, шляхом сплати виконавцю комунальної послуги плати за абонентське обслуговування.

Згідно відзиву на позовну заяву зазначено, що враховуючи той факт, що позивачка є і споживачем і оператором зовнішніх мереж в одній особі, то вона не сплачувала виконавцю комунальної послуги централізованого водопостачання внески на обслуговування та заміну вузла комерційного обліку, а після внесення змін до законодавства та початку нарахування відповідачем абонентської плати, Позивач сплачувала абонентську плату без врахування витрат на обслуговування комерційного приладу обліку.

Відповідно до ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Відповідно до ст.322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що прилад обліку води типу МТК-UA 25/260, заводський номер 201303007896, встановлений в колодязі за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 на праві власності.

ОСОБА_1 була обізнана про дату проведення планової повірки та свій обов`язок по її проведенню, так як вона самостійно звернулась до приватного підприємства ТОВ «Аквабренд» та замовила послугу проведення повірки приладу обліку без демонтажу за власні кошти, а вже після того, як з`ясувалось, що даний тип приладу обліку не підлягає повірці на місці встановлення, вона звернулась до виконавця послуг за розпломбуванням для подальшого демонтажу та повірки. Крім того у 2016 році позивачка вже здійснювала аналогічну процедуру, а саме - державну повірку даного приладу обліку води власними силами та за власні кошти, що підтверджується належними доказами.

Відповідно до ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому досліджені наявних у справі доказів. Жодний доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки суд відображає в рішенні, в якому наводить мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Згідно зі ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.79 ЦПК України).

Ст.80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

З огляду на викладене, враховуючи вимоги ст.ст.12, 81 ЦПК України, зважаючи на те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження передбачених Законом підстав для проведення перерахунку нарахувань за послуги централізованого водопостачання та водовідведення по особовому рахунку № НОМЕР_1 з 11 серпня 2020 року по теперішній час, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Крім того, оскільки судом відмовлено у задоволенні позову, сплачений при поданні позову судовий збір не підлягає стягненню з відповідача та залишається за позивачем.

Керуючись ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 133, 141, 279, 258-259, 264, 265, 268, 273, 280-284, 354-355, 365 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Дніпропетровської обласної ради "Аульський водовід" про захист прав споживачів - відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 23 червня 2026 року.

Суддя А.Б. Ковальова-Писарева