Ухвала суду № 137633512, 16.06.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

16.06.2026м. ДніпроСправа № 904/3987/23

за заявою ОСОБА_1 , м. Дніпро

про визнання неплатоспроможним

Суддя Бєлік В.Г.

Секретар судового засідання Голігорова Т.І.

Представники:

від боржника: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

21.07.2023 ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи на підставі ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2024 (суддя Мартинюка С.В.) затверджено план реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

Розпорядженням керівника Господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2026 №144 відповідно до пункту 2.3.44 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №904/3987/23.

Обґрунтування призначення проведення повторного автоматизованого розподілу справ: ОСОБА_2 відраховано зі штату суддів Господарського суду Дніпропетровської області.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу від 10.02.2026 здійснено повторний автоматичний розподіл справи №904/3987/23 між суддями, та визначено її до розгляду судді Бєлік В.Г.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.02.2026 справу №904/3987/23 прийнято до свого провадження.

03.02.2026 до суду через систему "Електронний Суд" від АТ КБ "ПриватБанк" надійшло клопотання про закриття провадження у справі № 904/3987/23 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

17.02.2026 до суду через систему "Електронний Суд" від заявниці надійшло клопотання про надання до суду пропозицій щодо оновленого плану реструктуризації та затвердження в новій редакції.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.02.2026 призначено розгляд клопотання Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" про закриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи ОСОБА_1 у судовому засіданні на 16.03.2026 о 12:30 год.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.02.2026 клопотання ОСОБА_1 про надання до суду пропозицій щодо оновленого плану реструктуризації та затвердження в новій редакції із доданими до неї документами - повернуто без розгляду.

09.03.2026 від ОСОБА_1 через систему "Електронний Суд" надійшло клопотання про долучення доказів відправлення.

В призначене судове засідання на 16.03.2026 з`явився представник кредитора - АТ КБ "ПриватБанк", інші учасники справи не з`явилась.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2026 відкладено судове засідання для розгляду плану реструктуризації або рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на 01.04.2026 о 10:30год. Запропоновано Боржнику надати узгоджений з кредиторами план реструктуризації грошових вимог, враховуючи раніше затверджений господарським судом план реструктуризації боргів боржника.

27.03.2026 від АТ "ТАСКОМБАНК" через систему "Електронний суд" надійшла заява про погодження та відсутність зауважень до плану реструктуризації боргів.

30.03.2026 від ОСОБА_1 через систему "Електронний суд" надійшла заява про зобов`язання АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" надати позицію щодо плану реструктуризації боргів.

01.04.2026 від АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" через систему "Електронний суд" надійшла заява про погодження на внесення до затвердженого судом плану реструктуризації боргів відповідних змін, запропонованих боржником.

В призначене судове засідання на 01.04.2026 учасники справи не з`явилась.

01.04.2026 Господарським судом Дніпропетровської області винесено ухвалу, якою, зокрема, затверджено план реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

30.04.2026 до суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про скасування арешту, накладеного постановою про відкриття виконавчого провадження, в якому боржниця просила скасувати арешт, накладений постановою про арешт коштів боржника від 29.04.2026 у виконавчому провадженні №80874374.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.2026 призначено судове засідання з розгляду клопотання про скасування арешту на 26.05.2026 о 10:30 год.

У призначене судове засідання 26.05.2026 заявниця не з`явилася, про причини неявки суд не повідомлено.

Проаналізувавши матеріали справи та клопотання заявниці, господарський суд встановив, що клопотання про скасування арешту подано без додержання вимог, викладених у статті 164, 170 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2026 клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту залишено без руху та запропоновано заявнику/боржнику протягом п`яти днів з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки клопотання про скасування арешту, а саме надати докази про направлення клопотання з додатками на адресу кредиторів, Індустріального ВДВС у м. Дніпрі Пд-Сх МУ МЮ, приватному виконавцю виконавчого округу Дніпропетровської області Шаган О.А., ТОВ "ФК "СІТІ КОЛЕКТ".

28.05.2026 від ОСОБА_1 надійшла до суду заява про усунення недоліків з доказами надіслання кредиторам, Індустріальному ВДВС у м. Дніпрі Пд-Сх МУ МЮ, приватному виконавцю виконавчого округу Дніпропетровської області Шаган О.А., ТОВ "ФК "СІТІ КОЛЕКТ" копії клопотання про скасування арешту та доданих до неї документів.

Згідно ч.12 ст. 176 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

Оскільки ОСОБА_1 усунула недоліки у строк, встановлений судом,, суд продовжує розгляд розгляд клопотання у справі про неплатоспроможність.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2026 продовжено розгляд клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту у справі №904/3987/23 та призначено судове засідання на 16.06.2026 о 12:30 год.

В зазначене судове засідання учасники справи не з`явились, повідомлені про час та місце проведення судового засідання належним чином. Ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2026 отримана останніми 28.05.2026 в електронних кабінетах системи «Електронний суд»

Розглянувши клопотання та дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.

Боржниця подала клопотання про скасування арешту, накладеного відповідно до постанови про арешт коштів боржника від 29.04.2026 у виконавчому провадженні № 80874374.

Вказане клопотання мотивоване тим, що приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Шаган О.А. 29.04.2026 відкрив виконавче провадження та наклав арешт на кошти боржниці. Вказує, що накладений у межах виконавчого провадження № 80874374 арешт на грошові кошти блокує її рахунки та перешкоджає отримувати дохід, що фактично унеможливлює виконання затвердженого судом плану реструктуризації боргів. Посилаючись на положення ЗУ "Про виконавче провадження", боржник просить суд скасувати зазначений арешт, оскільки обмеження щодо розпорядження майном у процедурі неплатоспроможності належать до виключної компетенції господарського суду.

Суд встановив, що відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від 29.04.2026 ВП № 80874374 приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Шаган О.А. відкрив виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "СІТІ КОЛЕКТ" заборгованості.

Згідно з постановою про арешт коштів боржника від 29.04.2026 ВП № 80874374 приватний виконавець наклав арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику.

При вирішенні цього клопотання суд виходить з такого.

Суд зазначає, що виконання судових рішень є заключним етапом процедури захисту суб`єктивних прав та законних інтересів кредитора. При цьому у правовій доктрині переважає підхід до розуміння стадії виконання судових рішень саме як заключної стадії цивільного/господарського процесу. Такий підхід наразі втілений і в чинному законодавстві України (ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження").

За ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Конституційний Суд України в Рішенні від 15.05.2019 № 2-р(ІІ)/2019 наголосив, що забезпечення виконання державою судового рішення як невід`ємної складової права кожного на судовий захист закладено на конституційному рівні у зв`язку із внесенням Законом України від 02.06.2016 № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" змін до Конституції України та доповненням її, зокрема, статтею 129-1, частиною другою якої передбачено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист, яка охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Отже, виконавче провадження є стадією судового процесу - відокремленою системою процесуальних дій, що вкладаються в алгоритм процесуальної діяльності суду та учасників справи і спрямовані на досягнення відповідної процесуальної мети.

Судовий контроль за виконанням судового рішення є щонайпершим елементом в юридичному механізмі забезпечення виконання судового рішення (див. Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18рп/2012).

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Закон України "Про виконавче провадження" виокремлює порядок: виконання рішень немайнового характеру; виконання рішень шляхом звернення стягнення на кошти та інше майно боржника.

Закон України "Про виконавче провадження" і КУзПБ містять прогалини і колізії в частині унормування дій виконавців у разі, якщо щодо боржника порушується процедура банкрутства. Це досить істотно ускладнює вирішення низки питань у процедурі банкрутства, створює суперечки (у тому числі судові) на практиці.

Так, у випадку відкриття провадження у справі про банкрутство стосовно особи, яка є боржником у виконавчому провадженні, постає питання співвідношення цих двох процедур задоволення вимог кредиторів, оскільки метою виконавчого провадження є виконання рішення про стягнення з боржника на користь окремого кредитора без урахування зобов`язань чи вимог інших кредиторів (стягувачів), а метою справи про банкрутство - справедливе (згідно із черговістю та пропорційно) задоволення усієї сукупності кредиторів, які звернулися у справі про банкрутство (неплатоспроможність) з вимогами до боржника.

Задля вирішення проблеми такої конкуренції у спеціальному законодавстві передбачено низку запобіжників, зокрема:- виключну підсудність справ у майнових спорах, стороною яких є боржник, або щодо його майна, інших спорів з вимогами до боржника (п. 8 ч. 1 ст. 20, ч. 13 ст. 30 ГПК, ч. 2 ст. 7 КУзПБ);- зупинення вчинення виконавчих дій (п. 4 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження");- мораторій на задоволення вимог кредиторів (ч. 3 ст. 41 КУзПБ);- особливий порядок звернення стягнення на майно боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, та застосування обмежень щодо розпорядження таким майном (ч. 14 ст. 39, ч. 5 ст. 41 КУзПБ).

Так, згідно з п. 4 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" за загальним правилом виконавець зобов`язаний зупинити вчинення виконавчих дій у разі відкриття господарським судом провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом.

За змістом ч. 1, 2 ст. 41 КУзПБ мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій.

Приписами ч. 3 цієї статті передбачено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється, зокрема, стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах.

Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів, виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю та життю громадян, виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов`язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення (абз. 1 ч. 5 ст. 41 КУзПБ).

Тож на час здійснення провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) примусове виконання певної категорії рішень державним/приватним виконавцем не зупиняється та може здійснюватися, зокрема, шляхом звернення стягнення на кошти/інше майно боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, а отже, відповідні виконавчі дії впливатимуть на обсяг, склад чи ліквідність майнових активів боржника.

У виконавчому провадженні звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред`явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця). Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову (ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження").

Водночас, як неодноразово наголошував Верховний Суд, з моменту відкриття стосовно боржника справи про банкрутство (неплатоспроможність) він перебуває в особливому правовому режимі і нормами КУзПБ, які мають пріоритет у правовідносинах за участю боржника, встановлені спеціальні правила звернення стягнення на його майно.

Зокрема, за приписами ч. 14 ст. 39 КУзПБ з моменту відкриття провадження у справі арешт майна боржника чи інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство.

Звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (ч. 5 ст. 41 КУзПБ).

За такого правового регулювання правомірними можна вважати ті дії щодо звернення стягнення на майно боржника, які будуть здійснені в межах провадження у справі про банкрутство (постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 914/2350/18(914/608/20), Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі № 905/1923/15, Верховного Суду від 10.06.2022 у справі № 918/984/21, від 26.01.2023 у справі № 910/21981/16).

Здійснюючи системне тлумачення приписів діючого законодавства, слід виходити з того, що процедура банкрутства - це спеціальна правова процедура, норми КУзПБ є спеціальними і під час їх співставлення з нормами загальними вони повинні мати процесуальний пріоритет.

За приписами КУзПБ зміст судового контролю у відносинах неплатоспроможності та банкрутства полягає у тому, що рішення чи дії боржника та третіх осіб, що можуть вплинути на майнові активи боржника, мають бути підконтрольні суду, що здійснює провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ст. 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Згідно зі ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 124 КУзПБ план реструктуризації боргів боржника розробляється з метою відновлення платоспроможності боржника. Задоволення вимог кредиторів здійснюється згідно з планом реструктуризації боргів боржника за рахунок коштів, отриманих від виконання плану реструктуризації боргів боржника, боржником або арбітражним керуючим, якщо планом реструктуризації боргів боржника передбачена його подальша участь у виконанні такого плану, у черговості, визначеній ст. 133 цього Кодексу. У разі реалізації в процедурі реструктуризації боргів майна боржника, яке є предметом забезпечення, план реструктуризації боргів має передбачати позачергове задоволення вимог кредитора за зобов`язаннями, які таке майно забезпечує. Кошти, що залишилися після реалізації майна боржника, яке є предметом забезпечення, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів згідно із затвердженим господарським судом планом реструктуризації боргів у черговості, визначеній цим Кодексом.

За ч. 1 та ч. 2 ст. 127 КУзПБ план реструктуризації боргів боржника набирає чинності з дня його затвердження господарським судом і є обов`язковим для боржника та кредиторів. З дня затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника вимоги, включені до такого плану, можуть бути задоволені лише у порядку і спосіб, визначені в плані реструктуризації боргів боржника.

Ураховуючи зазначене, з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника виникають певні правові наслідки, зокрема: задоволення вимог кредиторів до боржника може відбуватися лише в межах провадження у справі про неплатоспроможність та у порядку, передбаченому КУзПБ; арешт майна боржника та інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про неплатоспроможність; вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі: відкриття господарським судом провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом. Виконавець не зупиняє вчинення виконавчих дій у разі перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника).

Відповідно до ч. 4 ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження" арешт, накладений виконавцем на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей протягом строку, на який виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, не знімається, крім випадків, передбачених п. 10, 15 ч. 1 ст. 34 цього Закону. У період зупинення вчинення виконавчих дій виконавець має право звертатися до суду в порядку, встановленому цим Законом, а також вживати заходів до розшуку боржника (його майна) або проведення перевірки його майнового стану.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 120 КУзПБ з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника арешт майна боржника та інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про неплатоспроможність, а попередньо накладені арешти та обмеження можуть бути зняті на підставі ухвали господарського суду.

Відповідно до ст. 7 КУзПБ майнові спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом у межах справи про банкрутство.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 КУзПБ мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Ухвала про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій стосовно боржника.

Частиною 3 статті 121 КУзПБ встановлено вичерпний перелік вимог, на які дія мораторію не поширюється. Грошова вимога ТОВ "ФК "СІТІ КОЛЕКТ" про стягнення заборгованості не належить до виняткових категорій. Відтак, задоволення вимог цього кредитора допускається виключно в межах процедури реструктуризації боргів боржника.

Відповідно до ч. 5 ст. 121 КУзПБ дія мораторію припиняється з дня закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Оскільки суд не закривав провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , дія мораторію щодо боржниці триває.

При цьому відомості щодо відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, які оприлюднені на офіційному вебпорталі судової влади України, є загальновідомими. Після оприлюднення відомостей про справу про неплатоспроможність відносно боржника процесуальні дії можуть вчинятися лише у справі про банкрутство, а виконавче провадження підлягає обов`язковому зупиненню.

Ухвалою господарського суду від 07.08.2023 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Призначено керуючим реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Белінську Н.О. Призначено попереднє засідання суду на 10.10.2023.

Отже, в силу наведених положень та наслідків, що настають у зв`язку з відкриттям провадження у справі про неплатоспроможність, а також враховуючи публічний та доступний характер відомостей про відкриття такої справи, презюмується обов`язок осіб, зазначених, зокрема, у ч. 7 ст. 119 КУзПБ, бути обізнаними про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи та введення мораторію.

Таким чином, отримавши від стягувача виконавчий документ, приватний виконавець зобов`язаний був перевірити наявність відкритого провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 і введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, відкрити виконавче провадження та відразу зупинити вчинення виконавчих дій на підставі п. 4 ч. 1 ст. 34 ЗУ "Про виконавче провадження".

Відкривши виконавче провадження 29.04.2026, приватний виконавець всупереч імперативним приписам КУзПБ вдався до активних заходів примусового виконання, застосувавши арешт до коштів боржниці.

Такі дії приватного виконавця прямо порушують встановлений законодавцем режим мораторію, нівелюють виключну компетенцію господарського суду щодо застосування обмежень до майна боржника та створюють перешкоди боржнику у виконанні затвердженого судом плану реструктуризації боргів.

Оскільки оскаржувана постанова винесена приватним виконавцем 11.05.2026, тобто після відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника і введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, то вона суперечить наведеним приписам КУзПБ.

06.05.2026 від приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Шагана О.А. до суду надійшов супровідний лист разом з постановою від 01.05.2026 ВП № 80874374 про зупинення вчинення виконавчих дій.

Зняття арешту з майна передбачено ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження", зокрема, ч. 5 вказаного закону визначено, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Ураховуючи, що погашення вимог кредиторів має здійснюватись саме згідно із затвердженим судом планом реструктуризації у цій справі, а наявність накладеного арешту перешкоджає виконанню плану реструктуризації, а тому відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 120 КУзПБ він може бути знятий на підставі ухвали господарського суду.

Отже, оскільки накладений арешт на кошти боржника є обмеженням, яке перешкоджає виконанню плану реструктуризації боргів, останній підлягає зняттю.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про обґрунтованість клопотання та наявність правових підстав для зняття арешту, накладеного на грошові кошти (рахунки) боржниці в межах виконавчого провадження № 80874374.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 12, 113, 120 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 233 - 235, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту, накладеного відповідно до постанови про арешт коштів боржника від 29.04.2026 у виконавчому провадженні № 80874374.

Скасувати арешт, накладений відповідно до постанови про арешт коштів боржниці ОСОБА_1 від 29.04.2026 у виконавчому провадженні № 80874374.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду протягом десяти днів.

Повну ухвалу складено та підписано - 22.06.2026.

Суддя В.Г. Бєлік