Рішення № 137559040, 19.06.2026, Таращанський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 379/373/26

Провадження № 2/379/473/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

19 червня 2026 рокум.Тараща

Таращанський районний суд Київської області в складі

головуючого судді - Шабрацького Г.О.,

за участю секретаря судового засідання - Гопкало О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за позовною заявою ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

До Таращанського міського суду Київської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 61576,00 грн., а також сплачений судовий збір в сумі 2662,40 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 5000,00 грн.

Позов обґрунтований тим, що 25.03.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії № 933569596, відповідно до умов якого відповідач отримала від товариства кредитні кошти (з урахуванням всіх траншів) у сумі 2000,00 грн. на умовах строковості, зворотності та платності з кінцевою датою повернення кредиту 24.04.2030.

22.07.2025 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № МВ-ТП/45, відповідно до умов якого ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» відступило належні йому права вимоги за договором до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС».

Всупереч умовам укладеного договору, відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредиту не виконав та після відступлення права вимоги до позивача не надавав грошових коштів для погашення кредиту та процентів за користування ним, в результаті чого станом на дату звернення до суду виникла заборгованість у розмірі 71576,00 грн. Однак позивач, діючи у межах своїх прав, просить суд стягнути частину спірної заборгованості за договором в загальному розмірі 61576,00 грн., з яких заборгованість по кредиту 20000,00 грн., заборгованість за процентами за користування кредитом 40376,00 грн., а також понесені судові витрати з відповідача на свою користь.

Ухвалою Таращанського міського суду Київської області від 11.03.2026 відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Крім того задоволено клопотання позивача ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» про витребування в AT «ПУМБ» доказів.

30.03.2026 на виконання ухвали Таращанського міського суду Київської області від 11.03.2026 Акціонерним товариством «ПУМБ» надано інформацію про рух коштів за картковим рахунком (платіжна картка № НОМЕР_1 емітована на ім`я ОСОБА_1 ) (а.с. 212).

Представник позивача у судові засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, при зверненні до суду з позовом, а також у поданій 13.04.2026 до суду заяві просив розгляд справи проводити без участі їхнього представника, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судові засідання, не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином згідно з вимогами п. п. 2, 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України. Про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Правом подати відзив на позовну заяву в порядку ст. 178 ЦПК України відповідач не скориставсь та відзиву не подав.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно проаналізувавши фактичні обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, прийшов до наступного висновку.

Так, судом встановлено, що 25.03.2025 відповідач ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» із заявкою на отримання грошових коштів в кредит (а.с.37).

25.03.2025 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 933569596, за умовами якого кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит у формі кредитної лінії на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник, в свою чергу, зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі Правила) (п. 2.1 кредитного договору) (а.с.42-65).

За умовами п. п. 2.2-2.4, 3.1, 7.3, 8.2-8.5, 8.7.1 укладеного договору загальний розмір кредиту становить 20000,00 грн. з можливістю надання додаткових траншів протягом дисконтного періоду, що становить 25 днів, з кінцевою датою повернення (виплати) кредиту 24.04.2030, зі сплатою процентів за базовою процентною ставкою у розмірі 0,98 % в день від суми залишку кредиту, що становить 357,70 відсотків річних. За період від 25.03.2025 до 19.04.2025 кредитодавець надає позичальнику знижку в розмірі 79,59% від розміру базової процентної ставки, відповідно до чого розрахунок витрат за кредитом може здійснюватись за дисконтною процентною ставкою 0,20 відсотків від суми кредиту за кожен день користування ним, що становить 73,00% річних.

Згідно з п. 8.11 кредитного договору сторони погодили, що у разі користування кредитом після 6 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду жодних знижок на проценту ставку не надається. Перерахунок зобов`язань позичальника по оплаті процентів під базову процентну ставку, при користуванні кредитом або несплаті нарахованої комісії за надання кредиту після спливу 6 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду може здійснюватися, на вибір кредитодавця, за весь строк дисконтного періоду або лише за останні 30 календарних днів дії дисконтного періоду. Застосування знижок передбачених цим договором є правом, а не обов`язком кредитодавця, за винятком повного дострокового погашення кредиту та сплати нарахованої комісії за надання кредиту позичальником протягом 6 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду кредитування.

Даний договір укладений в електронній формі та підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором WZUH, відправленим 25.03.2025 об 19:23:47, введеним 25.03.2025 об 19:24:15 (а.с. 65).

Підписавши вказаний договір електронним підписом, ОСОБА_1 засвідчила свою згоду на те, що невід`ємною частиною цього договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надані позичальнику до укладення цього договору, а також підтвердив, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на сайті кредитодавця: www.moneyveo.ua (п. 14.1 кредитного договору).

Правила надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (для фізичних осіб споживачів фінансових послуг), в редакції, що діє з 29.03.2024, містяться в матеріалах справи (а.с.66-73).

25.03.2025 відповідач також підписав паспорт споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до Договору № 933569596 від 25.03.2025, електронним підписом одноразовим ідентифікатором 8887, в якому визначено основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, розмір орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту, порядок повернення кредиту, наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за договором, чим також підтвердив факт отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування виходячи із обраних ним умов, а також всіх пояснень, необхідних для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до його потреб та фінансової ситуації, зокрема, шляхом роз`яснення наведеної інформації, в тому числі, суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати для нього, в тому числі, в разі невиконання ним зобов`язань за таким договором (а.с.38-41).

Під час укладення кредитного договору сторони погодили, що кожен окремий транш за цим договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки №5355-28XX-XXXX-3940, позичальник несе відповідальність за правильність наданих кредитодавцю реквізитів для зарахування суми кредиту та підтверджує, що за наданими реквізитами сума кредиту буде зарахована на його власний рахунок (п. п. 5.1,5.3 кредитного договору).

Вичерпні дані, що стосуються особи відповідача, а саме прізвище, ім`я та по батькові, паспорт, ідентифікаційний номер, місце проживання, а також реквізити належного відповідачу карткового рахунку № НОМЕР_2 , що є інформацією з обмеженим доступом, поширення якої здійснюється виключно за згодою суб`єкта персональних даних, зазначені відповідачем самостійно в заявці на отримання грошових коштів в кредит від 26.03.2025 (а.с.37).

Доказів на спростування відповідності анкетних даних ОСОБА_1 в зазначеному договорі матеріали справи не містять.

Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору на погоджених умовах.

На виконання вказаних вище умов кредитного договору № 933569596 від 25.03.2025 ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» було ініційовано платіжну операцію шляхом подання надавачу фінансових платіжних послуг платіжної інструкції, а надавачем платіжних послуг з наступними реквізитами: надавач платіжних послуг платника: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ОТП БАНК", Код банку (МФО): 300528, Код за ЄДРПОУ: 21685166; надавач платіжних послуг отримувача: AT «ПУМБ», код ЄДРПОУ 14282829, код банку (МФО): 334851; особа платника: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», Код ЄДРПОУ 38569246; особа отримувача: Бриженко Світлана Василівна, РНОКПП: НОМЕР_3 ; рахунок/платіжна карта отримувача: 5355-28ХХ-ХХХХ-3940; сума платіжної операції: 20000,00 грн.; дата завершення платіжної операції (проведення платіжної операції надавачем платіжних послуг): 25.03.2025 об 19:24:22, що підтверджується довідкою ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» за № 933569596/11022026/Э від 11.02.2026 (а.с.93).

Згідно відповіді AT «ПУМБ» від 23.03.2026 за №КНО-07.8.5/4558 БТ, підтверджено, що на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , емітовано карту № НОМЕР_2 , на яку надійшли кошти в сумі 20000,00 грн. 29.03.2026 о 19:24:20 год. (а.с.212).

Такі висновки відповідають позиції Верховного Суду у постановах від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц, від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18, від 26 травня 2021 року у справі № 204/2972/20, від 13 жовтня 2021 року у справі № 209/3046/20, від 01 червня 2022 року у справі № 175/35/16-ц, від 04 вересня 2024 року у справі № 426/4264/19.

Таким чином, ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» свої зобов`язання за вищевказаним кредитним договором виконало у повному обсязі, надавши відповідачу кредит на умовах, визначених договором, однак відповідач здійснив лише часткове погашення нарахованої заборгованості у розмірі 6388,00 грн., в решті взяті на себе зобов`язання порушив, заборгованість не погасив, в результаті чого виникла прострочена заборгованість, що згідно з розрахунком ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» на 22.07.2025 становить заборгованість по кредиту 43156,00 грн., 20000,00 - за тілом кредиту; заборгованість за процентами за користування кредитом 11956,00 грн., комісія 1200,00 грн., заборгованість за неустойкою 10000,00 грн. (а.с.30-32).

Таким чином, здійснивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, боргу за договором, що відповідає позиції Верховного Суду у постановах від 05.06.2018 в справі № 338/180/17, від 23.12.2020 в справі № 127/23910/14-ц.

22.07.2025 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № МВ-ТП/45, відповідно до якого клієнт відступив фактору права вимоги за переліком в Реєстрі прав вимоги, а фактор зобов`язався їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (п. 2.1 договору факторингу), при цьому, під правами вимоги згідно з п. 1.3 у вказаному договорі розуміється весь обсяг прав грошових вимог клієнта за кредитним договором (наявних та майбутніх), зокрема прав грошових вимог до боржника по сплаті сум боргу за кредитним договором, строк платежу за якими настав, а також прав грошових вимог, які виникнуть в майбутньому.

Згідно з п. 4.1 Договору факторингу наявне право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту укладання реєстру прав вимоги (а.с.20-25).

Згідно витягу з Реєстру прав вимоги від 22.07.2025 до Договору факторингу № МВ-ТП/45 від 22.07.2025, ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 згідно кредитного договору № 933569596 від 25.03.2025 в сумі 43156,00 грн., з яких: заборгованість по кредиту 20000,00 грн., заборгованість за процентами за користування кредитом станом на дату відступлення права вимоги 11956,00 грн., комісія 1200,00 грн., заборгованість за неустойкою 10000,00 грн. (а.с.26-27).

Після відступлення права вимоги ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», як новим кредитором, в межах строку кредитування з 22.07.2025 по 14.12.2025 донараховано проценти 28420,00 грн., таким чином загальний розмір заборгованості становить 20000,00+40376,00+1200,00+10000,00 = 71576,00 грн. (а.с.33-36).

ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» надіслано відповідачу ОСОБА_1 повідомлення від 22.07.2025 про відступлення права вимоги за кредитним договором до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» (а.с.94).

У зв`язку з простроченням сплати відповідачем заборгованості за кредитним договором понад один місяць позивачем ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на підставі п. 9.1.1.7 договору та частини 4 статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» достроково розірвано договір № 933569596 від 25.03.2025, про що повідомлено відповідача листом № ТП/933569596 від 15.12.2025 та необхідність оплати всієї суми заборгованості в розмірі 71576,00 грн. (а.с. 95).

Окрім того, ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» зверталось до відповідача з досудовою вимогою про сплату заборгованості в розмірі 71576,00 грн. (а.с.96).

Всупереч умовам договору, відповідач не виконав свої зобов`язання та після відступлення права вимоги не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», ні на рахунки первісного кредитора.

Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно положень ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом положень ст.ст. 526, 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок у зобов`язанні належним чином, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За змістом статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Отже, відступлення права вимоги призводить до заміни сторони за кредитним договором (кредитора), проте не змінює умови укладеного кредитного договору.

Частиною першою статті 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке настане у майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).

Водночас, з тлумачення статті 516, частини 2 статті 517 ЦК України випливає, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.

Аналогічні висновки послідовно зроблені Верховним Судом у постановах від 23.02.2022 у справі № 761/1543/20, від 19.01.2022 року у справі № 639/86/17, від 14.07.2021 у справі № 554/8549/15-ц, від 12.02.2020 у справі № 522/22802/17, від 07.02.2018 у справі № 2-2035/11, які суд враховує до даних спірних правовідносин відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.

За змістом ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Отже, факт правонаступництва, за яким до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшли права кредитора до відношенню до ОСОБА_1 за вказаним вище договором, доведено сукупністю наявних у матеріалах справи доказів.

Водночас, відповідач після заміни кредитора жодних належних дій для погашення існуючої заборгованості не вчинив, в результаті чого виникла вказана вище прострочена заборгованість перед ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за кредитним договором № 933569596 від 25.03.2025, що підлягає стягненню з відповідача в межах пред`явлених вимог, а саме заборгованість по кредиту 20000,00 грн., заборгованість за процентами за користування кредитом 40376,00 грн., заборгованість по комісії за надання кредиту 1200,00 грн., всього в загальному розмірі 61576,00 грн.

Будь-яких доказів на спростування вказаних розрахунків, а також доказів належного виконання умов вищезазначених договорів відповідач суду не надав.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд виходить з наступного.

Положенням ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

У відповідності до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Так, як вбачається з матеріалів справи, позивачем ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» при зверненні до суду з позовом сплачено з урахуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 відповідно до ч. 3 ст. 4 ст. Закону України «Про судовий збір» та зараховано до державного бюджету судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Окрім того, позивачем у зв`язку з розглядом даної справи понесені витрати на професійну правничу допомогу, що підтверджується наданим суду договором про надання правової допомоги № 5 від 02.12.2024, укладеним між АО «Ліга юридичних технологій та інновацій» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», додатковою угодою № 2745 від 10.02.2026 до договору про надання правової допомоги № 5 від 02.12.2024, актом приймання-передачі наданих послуг від 10.02.2026, платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 111 від 10.02.2026, що містять детальний опис виконаних адвокатом робіт, витрачений на їх виконання час та вартість наданих послуг на загальну суму 5000,00 грн. (а.с.99-113).

Згідно з ч. 1ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

У п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК України передбачено, що витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За нормами частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Частинами 1, 2 статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частинами 3-5 ст. 137 ЦПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат .

До схожого висновку Верховний Суд дійшов у своїй постанові від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) та постанові від 15 червня 2022 року у справі № 910/12876/19 (провадження № 12-94гс20).

Отже, витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною та доказами такої сплати.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N19336/04) зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (п.268). У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З урахуванням наведених норм права, конкретних обставин справи, обґрунтованості та реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, розміру наданої правової допомоги та виконаними адвокатом послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання робіт з надання правової допомоги, обсягом наданих адвокатом послуг, суд доходить висновку, що клопотання позивача про стягнення на його користь із відповідача понесених витрат на правову допомогу підлягає до часткового задоволення, та з відповідача на його користь слід стягнути витрати на правову допомогу у розмірі 3000, 00 грн.

Враховуючи викладене, з огляду на повне задоволення позову, з відповідача на користь позивача на підставі ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню понесені ним судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525-526, 530, 629, 1048-1049, 1050, 1054, 1077-1078 ЦК України, ст.ст. 12-13, 19, 81, 89, 141, 211, 223, 263-265, 268, 272-276 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» заборгованість за кредитним договором № 933569596 від 25.03.2025 в розмірі 61576 (шістдесят одну тисячу п`ятсот сімдесят шість) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» судові витрати в розмірі 5 662 (п`ять тисяч шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок, що складається з судового збору в розмірі 2662,40 гривень та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000,00 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, що може бути подана ним протягом тридцяти днів з дня проголошення заочного рішення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складання у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС», код ЄРДПОУ 39700642, місцезнаходження: 14017, Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Жабинського, буд. 13;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_3 зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено та підписано 19 червня 2026 року.

Суддя Таращанського районного суду Київської області Григорій ШАБРАЦЬКИЙ