Ухвала суду № 137357342, 29.05.2026, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/4539/26

Провадження №2-з/367/94/2026

УХВАЛА

Іменем України

29 травня 2026 року місто Ірпінь

Суддя Ірпінського міського суду Київської області Білогруд О.О., розглянувши заяву подану одночасно із позовною заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на нерухоме майно, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «УКРТЕХФІНАНС» про визнання поруки припиненою та припинення обтяження,

установив:

представником ОСОБА_1 адвокатом Череміним Д.В. подано до Ірпінського міського суду Київської області заяву про забезпечення позову у цивільній справі №367/4539/26, шляхом накладення арешту на майно, що належить ОСОБА_1 , а саме: земельну ділянку за кадастровим №3210945900:01:032:0049, площею 0,1500 га, що розташована у АДРЕСА_1 . Заяву обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою про визнання поруки припинено та припинення обтяження. Оскільки кредитні кошти не було своєчасно повернуто, то ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернувся до суду із позовною заявою та рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 20.09.2016 у справі №367/1726/16-ц, однак у задоволені позовних вимог відмовлено. У березні 2026 року ОСОБА_1 дізналася, що 08.02.2022 іпотекодержателем за Додатковим договором №1 до іпотечного договору, укладеного 13.05.2011 між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 , є ТОВ «Фінансова компанія «УКРТЕХФІНАНС» (код ЄДРПОУ 42563968). Така переуступка відбулася коли існувало рішення суду від 20.09.2016 та на момент переуступки боргу ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» було відомо, що ОСОБА_2 помер. З огляду на наявність ризику переоформлення відповідачами у справі права власності на об`єкт, який перебуває у іпотеці земельну ділянку за кадастровим №3210945900:01:032:0049, ОСОБА_1 звернулася із заявою про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на указану земельну ділянку, заборонивши вчиняти будь-які дії до набрання рішення суду законної сили у справі №367/4539/26.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду указану заяву разом з позовною заявою передано для розгляду судді Білогруд О.О.

Згідно з частиною першою статті 153 ЦПК України суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Дослідивши заяву про забезпечення позову суддя дійшла такого висновку.

Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно, що належать відповідачеві (пункт 1 частини першої статті 150 ЦПК України).

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод чи інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Таким чином, забезпечення позову вживається у випадку якщо позивач має побоювання, які викликані тим, що відповідачем протягом розгляду справи по суті буде вчинено дії, що призведуть до неможливості виконання рішення суду, у разі ухвалення судом рішення про задоволенні позовних вимог.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне вчинення таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

При розгляді заяв про забезпечення позову вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до вимог частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами (правова позиція, викладена у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20).

Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову суд має здійснити: 1) оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; 2) забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; 3) з`ясувати зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; 4) ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; 5) запобігання порушенню прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у зв`язку з вжиттям таких заходів.

Водночас, співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову» (правова позиція, викладена у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18).

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (правова позиція, викладена у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви (правова позиція, викладена у Постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду, викладена Постанові від 17.10.2018 у справі № 183/5864/17-ц).

Так, у заяві про забезпечення позову поданою ОСОБА_1 міститься прохальна частина про вжиття заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на земельну ділянку за кадастровим №3210945900:01:032:0049, площею 0,1500 га, що розташована у АДРЕСА_1 , яка належить їй на праві приватної власності, та є предметом договору іпотеки. ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою про визнання поруки припиненою та припинення обтяження. Згідно матеріалів судової справи провадження у ній відкрито ухвалою від 21.04.2026, постановлено розгляд здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Суд вважає переконливими доводи позивача про те, що метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів заявниці, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову, оскільки у разі здійснення відповідачами будь-яких реєстраційних дій щодо указаного майна, вирішення зазначеного спору буде ускладнено та потягне за собою виникнення нових судових спорів.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Установлено, що заявлений ОСОБА_1 такий вид заходу забезпечення позову, як накладення арешту на нерухоме майно, передбачений нормами чинного законодавства, відповідає предмету позову, співмірний із заявленими вимогами та є доцільним заходом забезпечення позову у межах цієї цивільної справи. Натомість, невжиття такого заходу забезпечення позову, може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду та ефективний захист прав позивача.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідачів.

Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку, що вимоги про забезпечення позову є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки указаний спосіб забезпечення є адекватним захистом для попередження потенційних труднощів у подальшому при виконанні судового рішення.

Як передбачено частиною сьомою статті 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.

Станом на час розгляду судом заяви про забезпечення позову у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з частиною третьою статті 154 ЦПК України.

Ухвала суду про забезпечення позову згідно зі статтею 258 ЦПК України є видом судового рішення, яке відповідно до статті 124 Конституції України та статті 18 ЦПК України є обов`язковим для виконання всіма державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами на всій території України.

Таким чином, ухвала про забезпечення позову є обов`язковою до виконання всіма суб`єктами, кому вона адресована та кого вона стосується і повинна бути виконана цими суб`єктами самостійно.

Керуючись статтями 149 -154, 157 ЦПК України, -

постановив:

1. Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі №367/4539/26 задовольнити.

2. Вжити заходи по забезпеченню позову, шляхом накладення арешту на майно, що належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), до набрання законної сили рішення суду у цивільній справі №367/4539/26, а саме:

- земельну ділянку з кадастровим номером 3210945900:01:032:0049, площею 0,1500 га, що розташована у АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2579833432080.

3. Заборонити органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав (в тому числі, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, нотаріусам (державним/приватним), іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»), а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, вчиняти будь-які дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно, щодо об`єкта нерухомого майна: земельної ділянки з кадастровим номером 3210945900:01:032:0049, площею 0,1500 га, що розташована у АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2579833432080, до набрання законної сили рішення суду у цивільній справі №367/4539/26.

4. Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

5. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

6. Копію ухвали суду для виконання направити до відповідних компетентних органів, а також заявнику та учасникам провадження.

7. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

8. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

8. Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reestr.court.gov.ua.

Стягувач (позивач): ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 ;

Боржники (відповідачі):

1) Публічне акціонерне товариства «Райффайзен Банк Аваль», код ЄДРПОУ 14305909, місце знаходження: 01011, місто Київ, вулиця Генерала Алмазова, 4;

2) Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «УКРТЕХФІНАНС», код ЄДРПОУ 42563968, адреса місця знаходження: 0101, місто Київ, вулиця Михайла Грушевського, будинок 10, кімната 212.

Суддя О.О. Білогруд