Рішення № 137335259, 13.11.2025, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.11.2025Справа № 910/15231/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., секретар судового засідання Мамонтова О.О., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Енерджі»

до приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, акціонерне товариство «Банк Альянс»

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

про визнання протиправними дії, визнання припиненим зобов`язання, визнання відсутнім права на стягнення,

Представники:

від ТОВ «Юнайтед Енерджі» Маковій В.Г.

від ПрАТ «НАК «Укренерго» Шатарська Т.Н.

від АТ «Банк Альянс» не прибули

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва з позовом звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Енерджі» (далі - ТОВ «Юнайтед Енерджі») до приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - ПрАТ «НЕК «Укренерго»), у якому просить:

1) визнати протиправними дії ПрАТ «НЕК «Укренерго» щодо здійснення розрахунків вартості небалансів за договором про врегулювання небалансів електричної енергії № 1196-01024 від 18.07.2019, укладеним між ПрАТ «НЕК «Укренерго» та ТОВ «Юнайтед Енерджі», із застосуванням положень пункту 5.17.2 в частині показників «IMSPz,t», «min», «mах» Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 307 (вимога-1);

2) визнати припиненим зобов`язання ТОВ «Юнайтед Енерджі» за договором № 1196-01024 про врегулювання небалансів електричної енергії від 18.07.2019, укладеним між ПрАТ «НЕК «Укренерго» та ТОВ «Юнайтед Енерджі», в частині вимог ПрАТ «НЕК «Укренерго» до ТОВ «Юнайтед Енерджі» на суму 248901546,36 грн внаслідок зустрічного зарахування однорідних вимог (вимога-2);

3) визнати припиненим зобов`язання ТОВ «Юнайтед Енерджі» за договором № 1196-01024 про врегулювання небалансів електричної енергії від 18.07.2019, укладеним між ПрАТ «НЕК «Укренерго» та ТОВ «Юнайтед Енерджі», в частині вимог ПрАТ «НЕК «Укренерго» до ТОВ «Юнайтед Енерджі» у розмірі 851620076,96 грн внаслідок виконання цих вимог з боку ТОВ «Юнайтед Енерджі» (вимога-3);

4) визнати відсутнім право ПрАТ «НЕК «Укренерго» на стягнення з ТОВ «Юнайтед Енерджі» за договором № 1196-01024 про врегулювання небалансів електричної енергії від 18.07.2019, укладеним між ПрАТ «НЕК «Укренерго» та ТОВ «Юнайтед Енерджі», на суму 1520269803,95 грн (вимога-4).

Господарський суд міста Києва своєю ухвалою від 17.10.2023 відкрив провадження у справі, постановив розглядати справу в порядку загального позовного провадження.

Обґрунтовуючи вимогу-1 позивач посилається на те, що формула розрахунку ціни небалансів електричної енергії, що передбачена п. 5.17.2 Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 307 (далі - Правила ринку), всупереч Закону України «Про ринок електричної енергії» не відповідає принципу недискримінаційного ціноутворення, що зумовило виникнення заборгованості позивача перед відповідачем за договором про врегулювання небалансів електричної енергії № 1196-01024 від 18.07.2019 за купівлю-продаж небалансів у лютому та березні 2022 року (з 11 лютого по 16 березня) у розмірі 1743489275,45 грн. Позивач зазначає, що визначена п. 5.17.2 Правил ринку формула передбачає придбання відповідачем, який є оператором системи передачі (ОСП), в один і той самий розрахунковий період у позивача, який є стороною, відповідальною за баланс (СВБ) електричної енергії для врегулювання небалансів за нижчою ціною, і продаж її за вищою. На думку позивача таке диференційоване визначення ціни призводить до необґрунтованої кратної різниці у вартості одного і того ж товару, що купується учасниками ринку у ОСП та продається учасниками ринку ОСП в одному у тому ж розрахунковому періоді (годині), що, на його думку, є дискримінаційним підходом до ціноутворення на товар на ринку електричної енергії та суперечить п. 15 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про ринок електричної енергії». Позивач вважає, що не буде дискримінаційним порядок визначення ціни небалансу електричної енергії і для продажу, і для купівлі його учасниками ринку у ОСП на основі цін, що склалися на ринку «на добу наперед», які є індикативним показником для ринку в цілому. А тому дискримінаційність і несправедливість формули, визначеної п. 5.17.2 Правил ринку, унеможливлює її використання в розрахунку суми коштів, які підлягають сплаті позивачем на користь відповідача за небаланси електричної енергії, що свідчить про безпідставність нарахованого боргу у розмірі 1743489275,45 грн.

На підтвердження своїх доводів щодо дискримінаційності формули позивач посилається на висновок експерта № 25 за результатами проведеної судово-економічної експертизи від 22.08.2022, який дійшов висновку про заподіяння збитків позивачу з 24.02.2022 по 01.05.2022 у розмірі 316910045,64 грн внаслідок перевищення ціни купівлі негативних небалансів електричної енергії над ціною продажу позитивних небалансів.

Необхідність визначення ціни небалансу електричної енергії і для продажу, і для купівлі його учасниками ринку у ОСП на основі цін, що склалися на ринку «на добу наперед», позивач покладає в основу своїх розрахунків за вимогою-2, вимогою-3, вимогою-4 (визнання припиненим зобов`язання ТОВ «Юнайтед Енерджі» в частині вимог ПрАТ «НЕК «Укренерго» до ТОВ «Юнайтед Енерджі» на суму 248901546,36 грн; визнати припиненим зобов`язання ТОВ «Юнайтед Енерджі» в частині вимог ПрАТ «НЕК «Укренерго» до ТОВ «Юнайтед Енерджі» у розмірі 851620076,96 грн; визнати відсутнім право ПрАТ «НЕК «Укренерго» на стягнення з ТОВ «Юнайтед Енерджі» 1520269803,95 грн). При застосування такого порядку визначення ціни небалансу електричної енергії позивач вважає, що за період з лютого по березень 2022 року він придбав у відповідача електричної енергії для врегулювання небалансів на суму 1323741094,82 грн, а відповідач придбав у позивача електричної енергії для врегулювання небалансів на суму 327651850,7 грн. Оскільки відповідач сплатив позивачу за небаланси електричної енергії 78750304,34 грн, його заборгованість становить 248901546,36 грн. В свою чергу заборгованість позивача перед відповідачем погашена на суму 851620076,96 грн (на 718619076,96 грн сплачено коштів, 133000000 грн сплатив гарант (АТ «Банк Альнс) за гарантією, 1000 грн сплачено позивачем як гарантійний внесок). А тому борг позивача становить 472121017,86 грн. Вимоги позивача до відповідача та вимоги відповідача до позивача є зустрічними та підлягаю зарахуванню на суму 248901546,36 грн, а зобов`язання позивача перед відповідачем у розмірі 851620076,96 грн підлягає визнанню припиненим. Застосовуючи такі розрахунки, позивач вважає, що його фактичний борг становить 223219471,5 грн (1323741094,82 грн-851620076,96 грн-248901546,36 грн), що, на його думку, є підставою для ухвалення рішення про визнати відсутнім право ПрАТ «НЕК «Укренерго» на стягнення з ТОВ «Юнайтед Енерджі» 1520269803,95 грн.

Відповідач позов відхилив повністю з таких підстав:

- формула розрахунку ціни небалансів електричної енергії, що передбачена п. 5.17.2 Правил ринку, не порушує принцип недискримінаційного ціноутворення, оскільки порядок розрахунку ціни небалансів є однаковим для всіх учасників ринку та не змінюється в залежності від конкретного учасника та виду його ліцензійної діяльності, обсягу проданої/купленої електричної енергії;

- доводи позивача про дискримінаційність і несправедливість формули, що визначена п. 5.17.2 Правил ринку в частині показників «IMSPz,t», «min», «mах», та безпідставність нарахованого боргу у розмірі 1743489275,45 грн не підтверджені;

- висновки експерта № 25 за результатами проведеної судово-економічної експертизи від 22.08.2022, за якими різниця між ціною негативного та позивного небалансу є збитками, є не обґрунтованими і складені без урахування нормативно-правових актів, що регулюють ринок електричної енергії. Сам предмет дослідження експертом стосується питань права, а тому не є може бути доказом у справі;

- вимога про припинення зобов`язань на суму 248901546,36 грн шляхом зустрічного зарахування однорідних вимог суперечить процедурі припинення, врегульованій п. 5.11 договору про врегулювання небалансів електричної енергії № 1196-01024 від 18.07.2019. За нею таке припинення здійснюється за взаємною згодою сторін шляхом підписання акта зарахування;

- визнаючи обставини погашення позивачем боргу на загальну суму 862307306,65 грн (729306306,65 грн з поточного рахунку із спеціальним режимом використання, 133000000 грн за банківською гарантією, 1000 грн зва рахунок фінансової гарантії), відповідач вважає, що позивач не деталізував платежі на суму 851620076,96 грн, а вимога про визнання відсутнім права на стягнення 1520269803,95 грн є неналежним способом захисту.

29.12.2023 ПрАТ «НЕК «Укренерго» подало зустрічний позов про стягнення з ТОВ «Юнайтед Енерджі» заборгованості за договором № 1196-01024 про врегулювання небалансів електричної енергії від 18.07.2019 у сумі 51 785,52 грн, а саме: 41734,12 грн боргу, 763,73 грн пені, 7349,61 грн інфляційних втрат, 3 % річних у сумі 1938,06 грн. Зустрічний позов мотивований неналежним виконанням ТОВ «Юнайтед Енерджі» зобов`язань за вказаним договором в частині своєчасної сплати електричної енергії, отриманої у квітні 2022 року у ПрАТ «НЕК «Укренерго» для врегулювання небалансів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2024 зустрічний позов ПрАТ «НЕК «Укренерго» прийнятий до спільного розгляду із первісним позовом. Вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом та здійснено їх розгляд в загальному позовному провадженні, призначено підготовче засідання.

Відповідач за зустрічним позовом (ТОВ «Юнайтед Енерджі») відхилив зустрічні позовні вимоги повністю. ТОВ «Юнайтед Енерджі» зазначило, що з 14.03.2022 набуло статусу «дефолтний», що позбавило його можливості здійснювати господарську діяльність купівлі-продажу електричної енергії на ринку електричної енергії, тому нарахування за квітень 2022 року електричної енергії для врегулювання небалансів з боку ПрАТ «НЕК «Укренерго» є неправомірним. Також є безпідставним нарахування позивачем на цю суму пені та матеріальних втрат.

Третя особа - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), у наданих суду поясненнях заперечила проти позову ТОВ «Юнайтед Енерджі» та підтримала зустрічний позов. Як і ПрАТ «НЕК «Укренерго», третя особа вважає, що пункт 5.17.2 Правил ринку не порушує принцип недискримінаційного ціноутворення, оскільки: порядок розрахунку ціни небалансів є однаковим для всіх учасників ринку та не змінюється в залежності від конкретного учасника та виду його ліцензійної діяльності, обсягу проданої/купленої електричної енергії; обсяг небалансів електричної енергії учасників ринку повністю залежить від їх торгової діяльності та є плануванням їх господарської діяльності; ПрАТ «НЕК «Укренерго» не зазнає економічної вигоди при купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів, і ця діяльність здійснюється останнім виключно з метою забезпечення балансової надійності та операційної безпеки енергетичної системи України. Оскільки балансування системи здійснюється шляхом надання ОСП постачальникам послуг з балансування команд на збільшення (зменшення) їхнього навантаження, відносна тотожність цін списання або нарахування за небаланси та ціни на ринку «на добу наперед», що пропонує ТОВ «Юнайтед Енерджі», може призвести до унеможливлення балансування системи за рахунок відсутності резервів, порушення безпеки постачання електричної енергії в об`єднану енергетичну систему (ОЕС) України та створення передумов для виникнення аварійних ситуацій. Правил ринку затверджені НКРЕКП на виконання та відповідно до компетенцій, передбачених Законами України, є обов`язковими для виконання, а тому вимога про визнання протиправними дії ПрАТ «НЕК «Укренерго» щодо їх виконання (пункту 5.17.2 Правил ринку) є незаконною.

30 липня 2024 року Господарський суд міста Києва ухвалив рішення про часткове задоволення первісного позову та відмову у задоволенні зустрічного позову. Первісний позов задоволено в частині визнання припиненим зобов`язання ТОВ «Юнайтед Енерджі» за договором № 1196-01024 про врегулювання небалансів електричної енергії від 18.07.2019, укладеним між ПрАТ «НЕК «Укренерго» та ТОВ «Юнайтед Енерджі», в частині вимог ПрАТ «НЕК «Укренерго» до ТОВ «Юнайтед Енерджі» у розмірі 851620076,96 грн внаслідок виконання цих вимог з боку ТОВ «Юнайтед Енерджі».

29 жовтня 2024 року Північний апеляційний господарський суд скасував рішення Господарського суду міста Києва від 30 липня 2024 року в частині вимог первісного позову ТОВ «Юнайтед Енерджі», у задоволені яких було відмовлено, та ухвалив в цій частині нове рішення про:

визнання протиправними дії ПрАТ «НЕК «Укренерго» щодо здійснення розрахунків вартості небалансів за договором про врегулювання небалансів електричної енергії № 1196-01024 від 18.07.2019, укладеним між ПрАТ «НЕК «Укренерго» та ТОВ «Юнайтед Енерджі», із застосуванням положень пункту 5.17.2 в частині показників «IMSPz,t», «min», «mах» Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 307;

визнати відсутнім права ПрАТ «НЕК «Укренерго» на стягнення з ТОВ «Юнайтед Енерджі» за договором № 1196-01024 про врегулювання небалансів електричної енергії від 18.07.2019, укладеним між ПрАТ «НЕК «Укренерго» та ТОВ «Юнайтед Енерджі», на суму 1271368257,59.

18 лютого 2025 року Верховний Суд скасував постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.10.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 30.07.2024, передав справу № 910/15231/23 на новий розгляд.

Верховний Суд дійшов таких висновків та надав такі вказівки:

- апеляційний господарський суд, визнавши протиправними дії ПрАТ «Укренерго» щодо здійснення розрахунків вартості небалансів за Договором із застосуванням положень пункту 5.17.2 Правил ринку, не вказав, які ж приписи законодавства порушило ПрАТ «Укренерго» при таких розрахунках, враховуючи що Правила ринку в зазначеній частині не визнані протиправними та не скасовані, і правомірність застосування алгоритму розрахунків на підставі показників «IMSPz,t», «min», «max», які містяться у формулі, передбаченій пунктом 5.17.2 Правил ринку, підтверджено за результатами вирішення адміністративного позову судом, встановленим законом;

- апеляційний господарський суд, посилаючись на висновок експерта № 25, не перевірив, чи враховані при проведенні відповідного дослідження положення нормативно-правових актів, які мають спеціальне правове регулювання щодо учасників ринку електричної енергії, не навів позиції ПрАТ «Укренерго» щодо висновка експерта та мотиви прийняття чи відхилення їх аргументів з цього питання;

- апеляційний господарський суд, застосувавши такий спосіб захисту як визнання відсутнім права, не врахував, що звернення боржника з позовом про визнання відсутності права вимоги у кредитора та кореспондуючого обов`язку боржника не є належним способом захисту;

- суд першої інстанції, визнавши припиненими зобов`язання у розмірі 851620076,96 грн, не врахував, що ця вимога спрямована на встановлення факту, що має юридичне значення, та може встановлюватись при існуванні та розгляду спору про право цивільне.

Під час нового розгляду приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» подало заяву про залишення зустрічного позову без розгляду в порядку п. 5 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.

Суд своєю ухвалою від 28.04.2025 залишив без розгляду зустрічний позов приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Енерджі».

Під час нового розгляду товариство з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Енерджі» підтримало позов повністю з тих же підстав. В розрізі підстав, покладених Верховним Судом в основу рішення про направлення справи на новий розгляд, позивач зазначив, що:

- спір стосується застосування ПрАТ «Укренерго» при розрахунку небалансів пункту 5.17.2 Правил ринку всупереч п. 15 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про ринок електричної енергії». З огляду на це спір у справі стосується виконання договору про врегулювання небалансів електричної енергії № 1196-01024 від 18.07.2019 та оцінки дій відповідача щодо розрахунку вартості небалансів, а не надання правової оцінки пункту 5.17.2 Правилам ринку;

- експерт, що склав висновок № 25, у рамках проведення експертизи досліджувала питання наявності за бухгалтерськими та фінансово-господарськими даними факту збитків, а тому дослідження спеціальних нормативно-правових актів не змінило б вихідні дані;

- обрані способи захисту є належними та узгоджуються з правовими висновками, сформованими Верховним Судом у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.11.2023 у справі № 910/12832/21.

Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» відхилило позов повністю. Заперечення відповідача ґрунтуються на тих же доводах, що наведені ним під час первісного розгляду справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Енерджі» подало клопотання про витребування у приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» доказів, у якому просить:

витребувати всі наявні в його розпорядженні належним чином засвідчені документи та інші дані, на підставі яких приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» як оператор системи передачі та адміністратор розрахунків видавало диспетчерські команди постачальникам послуг балансування на зміну рівня відпуску або відбору електричної енергії на ринку, зокрема, але не виключно - в межах балансуючої групи товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед енерджі» як сторони, відповідальної за баланс за договором № 1196-01024 від 18.07.2019, укладеним між приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» та товариством з обмеженою відповідальністю «Юнайтед енерджі», а також всі документи та дані, які покладено в основу формування стану перебування системи у конкретний розрахунковий період (конкретну годину), а саме: в дефіциті, профіциті чи в збалансованому стані, за кожен розрахунковий період (кожну годину) кожного торгового дня, починаючи з 00:00 годин 11.02.2022 року по 00:00 годин 01.04.2022 року, зокрема, але не виключно в частині балансуючої групи товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед енерджі» як сторони, відповідальної за баланс за договором № 1196-01024 від 18.07.2019, укладеним між приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» та товариством з обмеженою відповідальністю «Юнайтед енерджі», у тому числі, але не виключно наступні документи та відомості: записи з журналу диспетчерських команд, пропозиції на балансуючу електричну енергію на розвантаження та завантаження, записи щодо акцептованих пропозицій на балансуючу електричну енергію для збільшення балансуючої електричної енергії, записи щодо акцептованих пропозицій на балансуючу електричну енергію для зниження балансуючої електричної енергії, заявки (запити) всіх учасників ринку щодо обсягів купівлі та продажу електричної енергії, дані щодо попиту та пропозиції на електричну енергію, дані щодо загальних обсягів постачання електричної енергії на ринку, а також щодо загальних обсягів надлишків (профіциту) та нестач (дефіциту) електричної енергії.

Обґрунтовуючи необхідність витребування цих документів позивач посилається на те, що на стан системи (профіцит, дефіцит чи збалансування) впливають диспетчерські команди ПрАТ «НЕК «Укренерго» в конкретний проміжок часу щодо розвантаження чи завантаження системи, а також пропозиції підприємств, які генерують електричну енергію та підприємств, які потребують продажу чи збуту небалансів електричної енергії. Від дій ПрАТ «НЕК «Укренерго» та його диспетчерських команд залежить ціна на електричну енергію для врегулювання небалансів сторін, порядок формування якої визначений формулою, що наведена у пункті 5.17.2 Правил ринку. Отже, як вважає позивач, витребувані документи дадуть можливість з`ясувати повноту здійснених відповідачем розрахунків вартості електричної енергії за договором № 1196-01024 від 18.07.2019 та правомірність застосування показників «IMSPz,t», «min», «max» у спірний період. ПрАТ «НЕК «Укренерго» є єдиними суб`єктом, який володіє всією інформацією про стан формування системи ринку електричної енергії та його передумови. Необхідність судового втручання, на думку позивача, зумовлена відмовою ПрАТ «НЕК «Укренерго» від надання цих документів позивачу за адвокатським запитом.

Суд відмовив у задоволенні цього клопотання, постановивши 05.06.2025 ухвалу, яка була занесена до протоколу судового засідання. Відмовляючи в клопотанні суд виходив з такого.

За приписами ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 ГПК України. За ч. 2 ст. 80 ГПК України для позивача такий строк визначений моментом подачі позову.

Попри те, що клопотання позивачем подано поза визначеними законом часовими межами його подачі, що, за ч. 1 ст. 81 ГПК України, є самостійною підставою для залишення його без задоволення, відмовляючи у клопотанні суд все ж таки виходив з його необґрунтованості.

Вимоги до клопотання про витребування доказів наведені у ч. 2 ст. 81 ГПК України, відповідно до якої у клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів);

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу;

5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст. 73 ГПК України). Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять інформацію про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ст. 91 ГПК України).

Отже, виходячи з процесуального закону, витребовувані докази повинні стосуватись обставин справи, які є предметом доказування.

Документи, які є предметом витребування, стосуються дослідження наявності чи відсутності підстав для надання відповідачем, як ОСП, тих чи інших команд, на підставі яких в подальшому була сформована ціна на електричну енергію для врегулювання небалансів.

Водночас, підстави позову, які фактично покладені в основу всіх вимог позивача, стосуються неправомірності (дискримінаційності) запровадженої п. 5.17.2 Правил ринку формули визначення ціни небалансу електричної енергії і для продажу, і для купівлі учасниками ринку у ОСП. Позивач пов`язує неправомірність дій відповідача у застосуванні механізмів ціноутворення, що запровадженні п. 5.17.2 Правил ринку.

Отже спір у справі не стосується з`ясування об`єктивності поведінки відповідача та обґрунтованості його команд на збільшення або зменшення електричного навантаження, а тому документи, щодо яких заявлено клопотання, не стосуються спірних обставин.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Енерджі» як ліцензіат на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії є учасником ринку електричної енергії.

Таку діяльність позивач провадить з 2019 року і з цього ж періоду між товариством з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Енерджі» та приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» існують правовідносини щодо небалансів електричної енергії.

Ці правовідносини засновані на договорі про врегулювання небалансів електричної енергії, який є договором приєднання. Заява товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Енерджі» про приєднання до договору про врегулювання небалансів електричної енергії акцептована приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» 18.07.2019, яке надало договору ідентифікатор № 1196-01024 (далі - Договір).

З моменту укладення Договору його умови періодично змінювались шляхом видачі приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» наказів про затвердження умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії. У спірний період (лютий-березень 2022 року) були чинні умови договору про врегулювання небалансів електричної енергії, затверджені наказом приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» від 31.01.2022 № 58. З огляду на це тут і далі під терміном «Договір» суд розуміє умови договору про врегулювання небалансів електричної енергії, що затверджені наказом приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» від 31.01.2022 № 58.

Пунктом 1.1 Договору передбачено, що цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови врегулювання небалансів електричної енергії СВБ, у тому числі її балансуючої групи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Енерджі», яка є стороною, що приєдналась до Договору, набула статусу учасника ринку та за цим Договором здійснює діяльність як сторона, відповідальна за баланс (СВБ).

Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» за Договором є оператором систем передачі (ОСП).

За Договором ТОВ «Юнайтед Енерджі» врегульовує небаланси електричної енергії, що склалися в результаті діяльності його балансуючої групи на ринку електричної енергії, або передає свою відповідальність за небаланси електричної енергії іншій СВБ шляхом входження до її балансуючої групи (пункт 1.3 Договору).

Згідно з пунктом 1.4 Договору ПрАТ «НЕК «Укренерго» врегульовує небаланси електричної енергії з ТОВ «Юнайтед Енерджі» у порядку, визначеному Законом України «Про ринок електричної енергії» та Правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 307 (далі - Правила ринку).

За умовами договору врегулювання небалансів електричної енергії ТОВ «Юнайтед Енерджі», як стороною, відповідальною за баланс, здійснюється шляхом вчинення правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії та оплати платежів відповідно до Правил ринку (пункт 1.5 Договору).

У пункті 2.1 Договору зазначено, що вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати зі сторони СВБ та ОСП, розраховуються АР (адміністратором ринку) для кожного розрахункового періоду доби відповідно до Правил ринку. Оплата платежів відповідно до цього договору здійснюється з урахуванням податків та зборів, передбачених діючим законодавством.

Порядок розрахунку обсягу, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається Правилами ринку (п. 2.2 Договору).

За умов Договору (пункти 5.9, 5.10) договірна фіксація обсягу придбаної електричної енергії для врегулювання небалансів здійснюється шляхом складання сторонами акту купівлі-продажу.

На виконання умов Договору сторонами складено такі акти купівлі продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів протягом спірного періоду (лютий, березень 2026 року):

- акт № ВН/22/02-1196 від 28.02.2022, за яким за період з 01.02.2022 по 28.02.2022 СВБ отримала, а ОСП поставило електричну енергію для врегулювання небалансів на суму 693206866,5 грн, та ОСП отримало, а СВБ поставило електричну енергію для врегулювання небалансів на суму 93396945,26 грн;

- акт № ВН/22/03-1196 від 31.03.2022, за яким за період з 01.03.2022 по 31.03.2022 СВБ отримала, а ОСП поставило електричну енергію для врегулювання небалансів на суму 1355722271,42 грн, та ОСП отримало, а СВБ поставило електричну енергію для врегулювання небалансів на суму 541016,92 грн.

В подальшому шляхом складання актів-корегування до вказаних вище актів сторони змінили обсяги купленої електричної енергії, а саме:

- акт-корегування № ВР/22/02-1196 від 18.07.2022 до акту № ВН/22/02-1196 від 28.02.2022, за яким фактичні дані комерційного обліку постачання ОСП електричної енергії СВБ для врегулювання небалансів становлять 686940514,77 грн, та фактичні дані постачання СВБ електричної енергії ОСП для врегулювання небалансів становлять 100178050,69;

- акт-корегування № ВР/22/03-1196 від 10.08.2022 до акту № ВН/22/03-1196 від 31.03.2022, за яким фактичні дані комерційного обліку постачання ОСП електричної енергії СВБ для врегулювання небалансів становлять 1225941550,96 грн, та фактичні дані постачання СВБ електричної енергії ОСП для врегулювання небалансів становлять 2812037,98 грн;

- акт-корегування № ВР/22/03-1196 від 11.05.2023 до акту № ВН/22/03-1196 від 31.03.2022, за яким фактичні дані комерційного обліку постачання ОСП електричної енергії СВБ для врегулювання небалансів становлять 1225538001,4 грн, та фактичні дані постачання СВБ електричної енергії ОСП для врегулювання небалансів становлять 2814569,44 грн.

Визначення вартості електричної енергії для врегулювання небалансів здійснено ПрАТ «НЕК «Укренерго» на підставі Правилами ринку, що затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 307, а саме формули, визначеної пунктом 5.17.2.

Зокрема, за пунктом 5.17.2 Правил ринку списання/нарахування за небаланс для сторони, відповідальної за баланс, протягом розрахункового періоду t визначається за формулою, відповідно до якої -

ціна платежу за позитивний небаланс визначається:

а) на рівні (а) ціни небалансу IMSP t, тобто найменшої ціні пропозиції на балансуючу електричну енергію на розвантаження, в умовах (в) профіциту системи;

б) на рівні PDAM t - визначеної на торгах на ринку «добу на перед» (РДН) ціни купівлі-продажу електричної енергії для розрахункового періоду t, помноженої на коефіцієнт (1 - 0,05), тобто на рівні ціни РДН-5%, в умовах (в) дефіциту системи;

ціна платежу за негативний небаланс визначається:

а) на рівні PDAM t - визначеної на торгах на РДН ціни купівлі-продажу електричної енергії для розрахункового періоду t, помноженої на коефіцієнт (1 + 0,05), тобто на рівні ціни РДН+5%, в умовах (6) профіциту системи;

б) на рівні (а) ціни небалансу IMSP t, тобто найбільшої ціни пропозиції на балансуючу електричну енергію на завантаження, в умовах (в) дефіциту системи.

Для визначення стану, в якому перебувала система на момент розрахунку, необхідно виходити з наступного:

1) якщо ціна небалансу IMSP t дорівнює PDAM t (ціні РДН) - система перебувала в збалансованому режимі; при цьому, ціна платежу за позитивний небаланс дорівнює PDAM t - 5%, ціна платежу за негативний небаланс дорівнює PDAM t + 5%;

2) якщо ціна платежу за позитивний небаланс дорівнює PDAM t - 5%, а ціна платежу за негативний небаланс перевищує ціну небалансу IMSP t, система перебувала в дефіцитному режимі;

3) якщо ціна платежу за негативний небаланс дорівнює PDAM t + 5%, а ціна платежу за позитивний небаланс є нижчою за ціну небалансу IMSP t, система перебувала в профіцитному режимі.

Вирішення спору у цій справі перш за все стосується меж судового дослідження, яке у ній можливо. При визначенні такого дослідження суд виходить з принципу підвідомчості (юрисдикції), тобто поширення компетенції суду на перевірку і оцінку тих чи інших обставин та наявності повноважень щодо формування за ними судових висновків.

У розрізі надання відповіді щодо власної компетенції і меж судового втручання суд виходить з того, що Правила ринку, які затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 307, є нормативно-правовим актом - офіційним письмовим документом, прийнятий уповноваженим органом держави, що встановлює, змінює норми права, розрахований на багаторазове застосування та діє для невизначеного кола осіб. Тобто Правила ринку є джерелом права.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, ухвалюючи постанову про затвердження Правил ринку реалізувала власні публічно-владні управлінські функції. Справи у публічно-правових спорах належать до юрисдикції адміністративних судів (стаття 19 Кодексу адміністративного судочинства України).

Аргументи позивача про невідповідність запровадженої пунктом 5.17.2 Правил ринку формули списання/нарахування за небаланс недискримінаційному підходу до ціноутворення на товар на ринку електричної енергії та суперечливість її п. 15 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про ринок електричної енергії» є обставиною, що підлягає з`ясуванню в межах вирішення спору про чинність і правомірність пункту 5.17.2 Правил ринку, тобто публічно-правового спору.

Такий спір вирішувався адміністративними судами у справі № 640/17271/22 за позовом ТОВ «Юнайтед Енерджі» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг щодо оскарження пунктом 5.17.2 Правил ринку саме з підстав порушення принципу дискримінації при ціноутворенні вартості небалансів електричної енергії.

Щодо формули Правил ринку, за якою здійснюється списання/нарахування за небаланс, суд зазначив, що формула розрахунку за небаланс, передбачена пунктом 5.17.2 Правил ринку, офіційно оприлюднена, надає всім учасникам ринку електроенергії доступ до вихідних даних для розрахунків; процедура розрахунку є відкритою та документованою, може бути перевірена контролюючим органом.

Шостий апеляційний адміністративний суд 27.03.2024 відмовив у позові про визнання нечинним та скасування пункту 5.17.2 Правил ринку в частині показників «IMSPz,t», «min», «mах».

Апеляційний адміністративний суду дійшов висновку, що норма Правил ринку (пункт 5.17.2) визначає формулу списання або нарахування платежів та не створює для ТОВ «Юнайтед Енерджі» нерівних умов порівняно з іншими учасниками ринку, які виконують роль сторін, відповідальних за баланс, оскільки коригування фінансових або фізичних розрахунків для кожного суб`єкта ринку здійснюється залежно від його небалансів, - якщо СВБ перевищив планові обсяги, то йому нараховується відповідна сума, а якщо не забезпечив достатнього обсягу, то з нього списується певна сума. Формула списання та нарахування небалансів електроенергії не порушує принципу недискримінаційності; відмінності у фінансових наслідках для сторін, відповідальних за баланс, зумовлені їх фактичними небалансами, а не дискримінаційним підходом Регулятора; механізм (формула) врегулювання небалансів має на меті стимулювати учасників ринку до точного прогнозування обсягів споживання та виробництва електроенергії, виконує коригуючу функцію, спрямовану на забезпечення балансу в енергосистемі, і не є інструментом ціно- чи тарифоутворення; вартість небалансів залежить від дефіциту чи профіциту електроенергії, відображає стан ринку електричної енергії в реальному часі; правила розрахунку за небаланс є однаковими для всіх учасників ринку електроенергії.

З такими висновками Шостого апеляційного адміністративного суду погодився Верховний Суд (постанова від 10.12.2024).

Отже власна компетенція суду у цій справі може бути поширена виключно на вирішення питання правомірності дій відповідача щодо застосування пункту 5.17.2 Правил ринку. Суд вважає, що доводи позивача про дискримінаційність пункту 5.17.2 Правил ринку є спробою змінити у межах господарської справи висновки судів адміністративної юрисдикції у публічно-правовому спорі, що не відповідає завданням господарського судочинства (ст. 2 ГПК України).

Надаючи відповідь на питання правомірності дій відповідача щодо застосування пункту 5.17.2 Правил ринку при визначенні вартості електричної енергії для врегулювання небалансів за Договором суд виходить з принципу правової визначеності, який є складовим принципом верховенства права.

Частина 1 статті 8 Конституції України визначає, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Складовими принципу верховенства права є, зокрема, правова передбачуваність та правова визначеність, які необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях (рішення Конституційного Суду України від 31 березня 2015 року № 1-рп/2015).

Юридична визначеність є ключовою у питанні розуміння верховенства права; держава зобов`язана дотримуватися та застосовувати у прогнозований і послідовний спосіб ті закони, які вона ввела в дію; юридична визначеність передбачає, що норми права повинні бути зрозумілими і точними, а також спрямованими на забезпечення постійної прогнозованості ситуацій і правових відносин. Принцип юридичної визначеності вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) та стабільності. У контексті статті 8 Конституції України юридична визначеність забезпечує адаптацію суб`єкта правозастосування до нормативних умов правової дійсності та його впевненість у своєму правовому становищі, а також захист від свавільного втручання з боку держави (рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2017 року № 2-р/2017, від 27 лютого 2018 року № 1-р/2018, від 20 червня 2019 року № 6-р/2019).

Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначає Закон України «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон № 2019).

Правові основи функціонування ринку електричної енергії наведені у ст. 2 Закону № 2019, складовою яких є правила ринку, які, у тому числі, визначають правила функціонування балансуючого ринку та ринку допоміжних послуг та є нормативно-правовим актом (п. 1 ч. 2).

Предметом регулювання правил ринку за ч. 3 ст. 2 Закону № 2019 (в редакції станом на 2022 рік) є визначення, зокрема, порядку реєстрації учасників ринку, порядку та вимоги до забезпечення виконання зобов`язань за договорами про врегулювання небалансів електричної енергії, правила балансування, правила функціонування ринку допоміжних послуг, порядок проведення розрахунків на балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг, порядок виставлення рахунків, порядок внесення змін до правил ринку, положення щодо функціонування ринку при виникненні надзвичайної ситуації в ОЕС України.

Затвердження правил ринку, за ст. 6 Закону № 2019, віднесено до повноважень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (Регулятор), яка здійснює державне регулювання ринку електричної енергії.

Правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначає Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (далі - Закон про НКРЕКП)

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону про НКРЕКП Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема у сфері енергетики щодо діяльності з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії. Таке регулювання Регулятор здійснює, зокрема, шляхом нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом (ч. 2 ст. 3 Закону про НКРЕКП).

Рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями (абз. 3 ч. 5 ст. 14 Закону про НКРЕКП).

Правила ринку, як рішення Регулятора, є актом законодавства України, що входить в правову основу функціонування ринку електричної енергії, визначає, зокрема, порядок реєстрації учасників ринку, порядок та вимоги до забезпечення виконання зобов`язань за договорами про врегулювання небалансів електричної енергії, правила балансування, правила функціонування ринку допоміжних послуг, порядок проведення розрахунків на балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг, порядок виставлення рахунків, порядок внесення змін до цих Правил, положення щодо функціонування ринку при виникненні надзвичайної ситуації в об`єднаній енергетичній системі України. Відповідний правовий сформовано у постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 01.12.2023 у справі № 910/9216/22.

Отже Правила ринку, як акт законодавства, є джерелом права. Панування права в суспільстві є змістом принципу верховенства права. Доктрина правової визначеності вимагає застосовувати чинні нормативно-правові акти, ухвалені уповноваженим органом у межах його компетенції. Умовою незастосування такого акту може бути тільки невідповідність його акту вищої юридичної сили (ч. 7 ст. 11 ГПК України).

Небаланс електричної енергії - розрахована відповідно до правил ринку для кожного розрахункового періоду різниця між фактичними обсягами відпуску або споживання, імпорту, експорту електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, та обсягами купленої і проданої електричної енергії, зареєстрованими відповідно до правил ринку (ст. 1 Закону № 2019).

Тобто небаланс електричної енергії - це розбіжність між прогнозними та реальними обсягами споживання електричної енергії.

В залежності від різниці фактичного обсягу відпуску або споживання електричної енергії небаланси можуть бути позитивними та негативними.

Позитивний небаланс - це небаланс при якому обсяг відпуску електричної енергії більше ніж обсяг запланований до продажу або обсяг спожитої електричної енергії менше, ніж обсяг закупленої електричної енергії.

Негативний небаланс це небаланс при якому обсяг відпуску електричної енергії менше, ніж обсяг запланований до продажу або обсяг спожитої електричної енергії більше, ніж обсяг закупленої електричної енергії.

На балансуючому ринку оператор систем передачі здійснює купівлю та продаж електричної енергії з метою врегулювання небалансів електричної енергії сторін, відповідальних за баланс (ч. 3 ст. 68 Закону № 2019).

Оператор системи передачі з метою балансування обсягів виробництва та споживання електричної енергії та/або врегулювання системних обмежень надає постачальникам послуг з балансування команди на збільшення (зменшення) їхнього навантаження, здійснюючи відбір відповідних заявок постачальників послуг з балансування у порядку, визначеному правилами ринку (ч. 7 ст. 68 Закону № 2019).

Врегулювання небалансів електричної енергії здійснюється шляхом купівлі-продажу електричної енергії з метою врегулювання небалансів (ст. 70 Закону № 2019). При позитивному небалансі ОСП викупляє у СВБ надлишок електричної енергії за нижчою ціною, ніж на інших сегментах ринку електричної енергії. При негативному небалансі ОСП докуповує обсяг додатково потрібної електричної енергії за більш високими цінами, покладаючи ці витрати на сторону відповідальну за баланс (СВБ).

Вартість небалансів електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, розраховується адміністратором розрахунків для кожного розрахункового періоду доби залежно від обсягу небалансів електричної енергії цієї сторони та цін небалансів, визначених правилами ринку. Порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається правилами ринку (ч. 6 ст. 70 Закону № 2019).

Ціна небалансу електричної енергії (IMSP) формується відповідно до того як складеться загальний небаланс в той чи інший розрахунковий період, а саме при дефіцитній системі буде видано більше команд на завантаження, при профіцитній на розвантаження.

Обсяг небалансів електричної енергії повністю залежить від його торгової діяльності на сегментах ринку електричної енергії та є результатом планування його господарської діяльності. Сторона відповідальна за баланс є господарюючим суб`єктом, яка здійснює свою господарську діяльність на власний ризик з метою досягнення економічних та соціальних результатів та одержання прибутку. А тому СВБ, формуючи небаланс в ту чи іншу сторону (позитивний або ж негативний), впливає на те, як буде збалансована система в певний період часу. Саме таке його таке планування діяльності впливає на команди, які видаються для балансування системи в разі збільшення обсягу споживання або ж навпаки відбору і, як наслідок, на ціноутворення небалансів.

Ціна небалансів не є державною регульованою ціною у розмірі Закону України «Про ціни та ціноутворення».

Отже, врегульований пунктом 5.17.2 Правил ринку порядок обчислення належних до списання або нарахування небалансів електричної енергії є складовою законодавства, що визначає правові основи функціонування ринку електричної енергії, його застосування при визначенні вартості небалансів електричної енергії є обов`язковим в силу закону, та відсутні інші акти вищої юридичної сили, які б спростовували правомірність методики обчислення нарахування небалансів електричної енергії або іншим чином врегульовували таке нарахування.

З огляду на це доводи відповідача щодо застосування пункту 5.17.2 Правил ринку при визначені вартості електричної енергії для врегулювання небалансів за Договором є правомірними.

Відповідно, вимога позивача про визнання протиправними дій ПрАТ «НЕК «Укренерго» щодо здійснення розрахунків вартості небалансів за Договором із застосуванням положень пункту 5.17.2 в частині показників «IMSPz,t», «min», «mах» Правил ринку задоволенню не підлягає.

Вирішення вимоги-2, вимоги-3 та вимоги-4 (визнання припиненим зобов`язання ТОВ «Юнайтед Енерджі» в частині вимог ПрАТ «НЕК «Укренерго» до ТОВ «Юнайтед Енерджі» на суму 248901546,36 грн; визнання припиненими зобов`язань ТОВ «Юнайтед Енерджі» в частині вимог ПрАТ «НЕК «Укренерго» до ТОВ «Юнайтед Енерджі» у розмірі 851620076,96 грн; визнання відсутнім права ПрАТ «НЕК «Укренерго» на стягнення з ТОВ «Юнайтед Енерджі» 1520269803,95 грн) потребує дослідження зобов`язання як цивільного правовідношення і підстав його виникнення.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Отже, на основі норм зобов`язального права за допомогою певних юридичних фактів виникає зобов`язання, під яким розуміють правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Суб`єктами зобов`язання є його сторони: управомочена сторона - кредитор, та зобов`язана сторона - боржник. У переважній більшості зобов`язань кожний із суб`єктів зобов`язання є водночас і кредитором і боржником один щодо одного. А тому, відповідно до ч. 3 ст. 510 ЦК України, якщо кожна із сторін зобов`язання має одночасно і права, і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Зобов`язальні правовідносини, як цивільні правовідносини, виникають з обставин, які мають значення юридичних фактів. Перелік юридичних фактів, що є підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків, встановлено в ст. 11 ЦК України і з їх настанням норми права пов`язують виникнення, зміну або припинення цивільних правовідносин.

Договір як правочин є різновидом юридичного факту, дії, в основі якого лежить погоджена воля двох або більше сторін, спрямована на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Правовий зв`язок, який існує між суб`єктами зобов`язань, ніколи не може бути довічний. Цей зв`язок має властивість зникати, і суб`єктивні права і обов`язки, що становили зміст зобов`язального правовідношення, відпадають, у зв`язку з чим дія існуючого цивільно-правового зобов`язання припиняється. За таких обставин постає питання про припинення зобов`язання, що існувало раніше.

За своєю сутність припинення зобов`язання може бути ототожнене з закінченням (зникненням) правового зв`язку між його суб`єктами, внаслідок чого останні втрачають суб`єктивні права й обов`язки, що склали зміст зобов`язального правовідношення раніше встановленого виду.

Зобов`язання припиняється частково або повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Припинення зобов`язань врегульовано главою 50 ЦК України, яка містить норми, що визначають, коли суб`єктивні права й обов`язки, що складали зміст відповідного зобов`язального правовідношення, перестають існувати. Одним із таких способів є припинення зобов`язання належним виконанням.

Зміст зобов`язання включає суб`єктивне право і відповідний йому суб`єктивний обов`язок.

Суб`єктивне цивільне право - це вид і міра можливої, дозволеної поведінки учасника цивільних правовідносин. Суб`єктивний цивільний обов`язок - це вид і міра належної поведінки зобов`язаного учасника цивільного правовідношення.

Суб`єктивні права і обов`язки взаємопов`язані, і їх здійснення залежить від реалізації тих чи інших.

Цивільне право характеризується тією властивістю, що суб`єкти цивільного права мають право вимагати від зобов`язаних осіб певної поведінки, закладеної у змісті правовідношення. Цивільно-правовий обов`язок, що становить міру поведінки, якої має дотримуватись зобов`язана особа, тісно пов`язаний з тим правом вимоги, яким наділена уповноважена особа.

Невиконання або виконання з порушенням умов (неналежне виконання) суб`єктивного цивільного обов`язку є порушенням зобов`язань (ст. 610 ЦК України), що має наслідком можливість застосування інституту захисту цивільного права.

Право на захист - один з основних елементів будь-кого суб`єктивного цивільного права. Це нормативно врегульована можливість управомоченого суб`єкта застосувати засоби правоохоронного характеру для відновлення порушеного права та застосування передбачених законом методів для припинення дій, завдяки яким право було порушено.

Захист суб`єктивних цивільних прав та охоронюваних законом інтересів здійснюється у передбаченому законом порядку із застосуванням певних форм, засобів та способів захисту. Способи захисту наведені у ст. 16 ЦК України, перелік яких не є вичерпним. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Необхідною умовою захисту права у той чи інший спосіб є його ефективність, тобто відповідність змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам, та спроможність відновити право. Спосіб захисту порушеного права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду. Тому спосіб захисту інтересу, передбачений пунктом першим частини другої статті 16 ЦК України, може застосовуватися лише в разі недоступності для позивача можливості захисту його права.

Необхідність застосування такого способу права як визнання права виникає у тих випадках, коли існування у певної особи права викликає сумнів, не підтверджується даними встановленої форми, а також суб`єктивне право оспорюється.

Договір, що укладений між сторонами, є правовою підставою для нарахування позитивних та негативних небалансів електричної енергії СВБ та ОСП та сплати. Отже відносини, які виникли між сторонами за Договором, є відносинами купівлі-продажу, за якими, в залежності від небалансу електричної енергії, кожна зі сторін є продавцем та покупцем одна щодо одної.

У рамках Договору, як зобов`язального правовідношення, стан виконання обов`язку щодо оплати небалансу електричної енергії не належить до суб`єктивного права покупця (боржника), стан якого, у випадку його заперечення/невизнання, підлягає окремому захисту шляхом визнання припиненим обов`язку або визнання відсутнім права.

Така позиція суду узгоджується з правовим висновком сформованим Великою Палатою Верховного Суду у справі № 522/1528/15-ц (постанова від 26.01.2021). Згідно з цим висновком, для належного захисту інтересу від юридичної невизначеності у певних правовідносинах особа може на підставі пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України заявити вимогу про визнання відсутності як права вимоги в іншої особи, що вважає себе кредитором, так і свого кореспондуючого обов`язку, зокрема у таких випадках:

кредитор у таких правовідносинах без звернення до суду з відповідним позовом може звернути стягнення на майно особи, яку він вважає боржником, інших осіб або інакше одержати виконання поза волею цієї особи-боржника в позасудовому порядку; особа не вважає себе боржником у відповідних правовідносинах і не може захистити її право у межах судового розгляду, зокрема, про стягнення з неї коштів на виконання зобов`язання, оскільки такий судовий розгляд кредитор не ініціював (наприклад, кредитор надсилає претензії, виставляє рахунки на оплату тощо особі, яку він вважає боржником). Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Спосіб захисту порушеного права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду. Тому спосіб захисту інтересу, передбачений пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України, може застосовуватися лише в разі недоступності позивачу можливості захисту його права. Задоволення позову про визнання відсутності права вимоги в особи, що вважає себе кредитором, і відсутності кореспондуючого обов`язку особи-боржника у відповідних правовідносинах є спрямованим на усунення правової невизначеності. Тобто, відповідне судове рішення має забезпечити, щоби обидві сторони правовідносин могли у майбутньому знати про права одна одної та діяти, не порушуючи їх. А тому такий спосіб захисту є виключно превентивним. Якщо кредитор, який діяв в умовах правової невизначеності, у минулому порушив права особи, яку він вважає боржником, то для останнього ефективним способом захисту буде той, який спрямований на захист порушеного права, а не на превентивний захист інтересу. Тобто звернення з позовом для усунення правової невизначеності, яка існувала у минулому, в означеній ситуації не є ефективним способом захисту. Зокрема, якщо суд розглядає справу про стягнення з боржника коштів, то останній має захищати свої права саме в цьому провадженні, заперечуючи проти позову та доводячи відсутність боргу, зокрема відсутність підстав для його нарахування, бо вирішення цього спору призведе до правової визначеності у правовідносинах сторін зобов`язання. Наявність відповідного боргу чи його відсутність, як і відсутність підстав для нарахування боргу, є предметом доказування у спорі про стягнення з відповідача коштів незалежно від того, чи подав останній зустрічний позов про визнання відсутності права кредитора, зокрема про визнання поруки припиненою. Тому для захисту права відповідача у ситуації, коли кредитор вже звернувся з вказаним позовом про стягнення коштів, не потрібно заявляти зустрічний позов, а останній не може бути задоволений. Аналогічно після звернення кредитора з позовом про стягнення коштів боржник не може заявляти окремий позов про визнання відсутності права вимоги в кредитора та кореспондуючого обов`язку боржника. Такий окремий позов теж не може бути задоволений, оскільки боржник має себе захищати у судовому процесі про стягнення з нього коштів, заперечуючи проти відповідного позову кредитора, наприклад, і з тих підстав, що порука припинилася. Застосування боржником способу захисту інтересу, спрямованого на усунення правової невизначеності у відносинах із кредитором, є належним лише в разі, якщо така невизначеність триває, ініційований кредитором спір про захист його прав суд не вирішив і відповідне провадження не було відкрите. У разі, якщо кредитор уже ініціював судовий процес, спрямований на захист порушеного, на його думку, права, або такий спір суд уже вирішив, звернення боржника з позовом про визнання відсутності права вимоги у кредитора та кореспондуючого обов`язку боржника не є належним способом захисту.

Фактично сформовані позивачем вимога-2, вимога-3 та вимога-4 є вимогами про встановлення фактів, які мають юридичне значення. Такі вимоги не можуть бути самостійними предметами спору, а є обставинами, що підлягають встановленню при вирішенні спору про право цивільне.

Відповідно до частини другої статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала, що особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту її права чи інтересу. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц , від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц, від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17, від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц, від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18, від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17, від 22.06.2021 у справах № 334/3161/17 і № 200/606/18, від 29.06.2021 у справі № 916/964/19, від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19, від 26.10.2021 у справі № 766/20797/18, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 14.12.2021 у справі № 643/21744/19, від 25.01.2022 у справі № 143/591/20, від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20, від 09.02.2022 у справі № 910/6939/20, від 22.02.2022 у справі № 761/36873/18, від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17, від 28.09.2022 у справі № 483/448/20, від 14.12.2022 у справі № 477/2330/18, від 04.07.2023 у справі № 233/4365/18, від 23.01.2024 у справі № 523/14489/15-ц, від 10.04.2024 у справі № 760/20948/16-ц.

Якщо обраний позивачем спосіб захисту порушеного права враховує зміст порушеного права, характер його порушення, наслідки, які спричинило порушення, правову мету, якої прагне позивач, обставини, наслідки порушення, такий спосіб захисту відповідає властивості (критерію) належності.

Іншою не менш важливою, окрім належності, є така властивість (критерій) способу захисту порушених прав та інтересів, як ефективність можливість за наслідком застосування засобу захисту відновлення, наскільки це можливо, порушених прав та інтересів позивача.

Ефективним є спосіб захисту, який забезпечує відновлення порушеного права позивача (спричиняє потрібні результати) без необхідності вчинення інших дій з метою захисту такого права, повторного звернення до суду задля відновлення порушеного права. Тобто спосіб захисту, який виходячи з характеру спірних правовідносин та обставин справи здатен призвести до відновлення порушених, невизнаних або оспорюваних прав та інтересів (має найбільший ефект у відновленні).

Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18).

У постанові від 13.02.2024 у справі № 910/2592/19 Велика Палата Верховного Суду наголосила, що рішення суду має остаточно вирішувати спір по суті та захищати порушене право чи інтерес. Якщо для реалізації рішення суду необхідно ще раз звертатися до іншого суду й отримувати ще одне рішення це означає, що обраний спосіб захисту є неефективним. Інакше кажучи, застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії). Саме в такому значенні має розумітися ефективний захист порушених прав особи.

Розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах.

Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Такий висновок викладено, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19.

Наведене також узгоджується з положеннями статті 2 ГПК України, зокрема, завданням суду є вирішення спору, який виник між учасниками справи, у ефективний спосіб з метою запобігання ситуаціям, які б спричинили повторне звернення до суду з іншим позовом, або захисту порушеного права в інший спосіб, тобто вирішення спору між сторонами у такий спосіб, щоб учасники правовідносин не мали необхідності докладати зайвих зусиль для врегулювання спору повторно, або врегулювання спору в іншій спосіб, або врегулювання іншого спору, який виник у зв`язку із судовим рішенням тощо.

З огляду на викладене вимога-2, вимога-3 та вимога-4 є неефективними та неналежними способами захисту, розгляд яких не має наслідком відновлення майнових інтересів сторін за Договором, що є самостійною підставою для відмови у їх задоволенні. Суд не досліджує стан виконання розрахунків між сторонами за Договором, оскільки ці обставини підлягають встановленню при вирішенні вимог про стягнення заборгованості.

Незважаючи на те, що суд не досліджує стан розрахунків за Договором, судовій оцінці як доказ підлягає висновок експерта № 25 від 22.08.2022. Одним із питань, на які експерт надав відповідь, є питання про розмір збитків, завданих позивачу внаслідок перевищення ціни купівлі за кожну годину негативних балансів електричної енергії над ціною продажу позитивних небалансів електричної енергії у спірний період. Запропонований експертом механізм визначення збитків є різницею між позитивними та негативними небалансами електричної енергії. Попри те, що у висновку експерт посилається на Правила ринку як нормативно-правовий акт, що визначає ціну небалансів, при визначенні ціни негативних небалансів експерт не керується цими правими, застосовуючи до них критерій собівартості. При цьому підстави такого застосування експерт не обґрунтовував.

Крім того, відповідно до цивільного законодавства (стаття 22 Цивільного кодексу України), збитки - це втрати, які особа зазнала через знищення/пошкодження майна, або витрати на відновлення порушеного права, а також неотримані доходи

Отже збитки є фундаментальною правовою категорією, встановлення наявності яких або їх відсутності не належить до компетенції експерта.

За змістом частини 1 статті 73, частин 1, 3 статті 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 ГПК України). Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (статті 77 ГПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (стаття 86 ГПК України).

Відповідно до статті 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.

А тому висновок експерта № 25 в частині визначення розміру збитків є недопустимим доказом.

Окремо підлягають оцінці доводи позивача про застосування для визначення ціни небалансу електричної енергії для продажу та її купівлі учасниками ринку у ОСП ціни, що склалися на ринку «на добу наперед». Здійснюючи таку оцінку суд звертається до частини першої статті 19 Конституції України, у якій сформований принцип приватного права (в аспекті законності), згідно з яким правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. У частині другій статті 19 Конституції України закріплений принцип публічного права (в аспекті законності), відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Застосування запропонованого позивачем порядку визначення ціни небалансу електричної енергії для продажу та її купівлі учасниками ринку у ОСП свідчило б про примушення відповідача робити інше, ніж його зобов`язано законодавством, зокрема пунктом 15.17.2 Правил ринку.

Зі сторони суду таке примушення було б вчиненням невластивих дій для суду, оскільки фактично свідчило б про перебирання на себе правотворчих функцій виконавчої влади шляхом формування замість компетентного органу норм права (порядку визначення вартості небалансів). Суд має додержуватися законодавства, від приписів якого він не може відступити у зв`язку з їх диспозитивністю, і не підміняти його своїм власним висновком. Суд як орган державної влади наділений державою певними функціями і повноваженнями, є джерелом утвердження законності та справедливості, основним принципом його роботи має бути «dura lex, sed lex».

Така поведінка із сторони суду суперечила б принципу поділу влади на законодавчу, виконавчу та судову, та також порушувала б систему стримувань і противаг (суд втручається в компетенцію суб`єктів нормотворення та може ігнорувати їх волю).

Підсумовуючи наведене суд констатує, що позов є не обґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України суд покладає судові витрати на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Енерджі» у позові до приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго».

Покласти судові витрати на товариство з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Енерджі».

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складений 12.06.2026.

Суддя С. А. Ковтун