Рішення № 137007867, 01.06.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/15596/24

Провадження № 2/752/499/26

РІШЕННЯ

Іменем України

01 червня 2026 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Слободянюк А.В.,

за участю секретаря - Пулинець Л.Ю.,

розглянувши в судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києва в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Контракт-Авто", держави Україна в особі Подільського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ, Департаменту патрульної поліції, треті особи: Акціонерне товариство "Сенс Банк", Національна поліція України, ОСОБА_3 , про відшкодування шкоди, визнання права застави, витребування майна з чужого незаконного володіння та стягнення майнової шкоди,

в с т а н о в и в:

У липні 2024 року ОСОБА_1 , через адвоката Крижового Д.В. звернувся до суду з вищенаведеним позовом, в якому просить суд ухвалити судове рішення, яким:

1) визнати за ОСОБА_1 , як заставодавцем, за Договором застави № 02-10/2563 від 26 червня 2008 року, право застави щодо автомобіля марки «TOYOTA» моделі «COROLLA 1.6», 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , держаний номерний знак НОМЕР_2 ;

2) скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на автомобіль марки «TOYOTA» моделі «COROLLA 1.6», 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , держаний номерний знак НОМЕР_2 ;

3) витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 автомобіль марки «TOYOTA» моделі «COROLLA 1.6», 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , держаний номерний знак НОМЕР_2 ;

4) зобов`язати Регіональний сервісний центр МВС в м. Києві (філія ГСЦ МВС) зареєструвати (перереєструвати), видати ОСОБА_1 свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, державні номерні знаки на належний йому транспортний засіб - автомобіль марки «TOYOTA» моделі «COROLLA 1.6», 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 ;

5) стягнути на користь позивача майнову шкоду (збитки) у розмірі 303 633,60 грн солідарно з відповідачів: Першої Київської філії ТОВ «Контрак-Авто»; держави України в особі Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України; держави України в особі Подільського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Головного міжрегіонального управління юстиції (м. Київ).

Стягнути солідарно з відповідачів судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позовних вимог представником позивача зазначено наступне.

15 травня 2008 року позивач ОСОБА_1 уклав з ТОВ «ВИДИ «Автострада» Договір купівлі-продажу № ВДзА-0003/136 транспортного засобу. 21 червня 2008 року даний транспортний автомобіль марки «TOYOTA» модель «COROLLA 1,6», 2008 року випуску, д.н.з НОМЕР_3 , № кузова НОМЕР_1 , зареєстровано та отримано Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , виданого ВРЕР-7 УДАІ в м. Києві.

26 червня 2008 року ОСОБА_1 уклав з АТ «Укрсоцбанк» Кредитний договір №10-29/7601 з метою оплати придбання вказаного автомобіля. А 26 червня 2008 року - Договір застави №02-10/2563 з метою забезпечення виконання грошових зобов`язань.

Зазначає, що позивачу стало відомо, що на підставі ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 17 листопада 2014 року у справі №755/25528/14-ц за заявою ПАТ «Укрсоцбанк» видано виконавчий лист на примусове виконання рішення третейського суду у справі за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» у розмірі 269 045,51 грн, сплати третейського збору у розмірі 3 090,46 грн та судового збору у розмірі 243,60 грн.

У Подільському відділі державної виконавчої служби в м.Києві 25 лютого 2015 року було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_13 з приводу стягнення із ОСОБА_1 на користь стягувача ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості в розмірі 269 045,51 грн.

26 серпня 2015 року Головним державним виконавцем Соболєвим А.Л. винесено постанову про арешт та розшук майна боржника на підставі Договору застави № 02-10/2563 від 26 червня 2008 року, за яким за боржником зареєстровано транспортний засіб, який знаходиться в заставі ПАТ «Укрсоцбанк».

Майно, на який оголошено розшук, є автомобіль марки «TOYOTA» модель «COROLLA 1,6», 2008 року, д.н.з НОМЕР_3 , № кузова НОМЕР_1 .

Виконавче провадження № НОМЕР_13 було зупинено 26 серпня 2015 року з метою вчинення виконавчих дій щодо розшуку транспортного засобу.

18 січня 2016 року інспектором патрульної служби МВС роти №2 батальйону №4 Управління патрульної служби МВС в м. Києві Мельніченко О.Я. було складено Акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу (предмету застави) на підставі постанови №1036/15 від 22 серпня 2015 року Подільського ВДВС у м. Києві. Спірний транспортний засіб фактично вилучений у ОСОБА_1 , а тому останній був позбавлений права на користування та розпорядження цим рухомим майном.

22 червня 2015 року Головним слідчим управлінням Національної поліції України розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12015100010006084 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 255, ч.4 ст. 28, ч. 2 ст. 361, ч.4 ст. 28, ч.2 ст.361-1, ч.ч.1,2 ст.209 КК України, та за фактами вчинення невстановленими особами кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. ст.361, ч.4 ст.190, ч.4 ст.358, ч.1 ст.383, ч.1 ст.343 КК України.

Досудовим розслідуванням на цей час установлено наступні обставини вчинення кримінальних правопорушень. 08 лютого 2017 року від імені приватного нотаріуса Чортківського нотаріального округу Тернопільської області Пивовар О.І. було вчинено незаконні дії та знято обтяження та арешт з майна ОСОБА_1 , які накладено постановами про арешт майна боржника та заборони його відчуження № 49092130 від 25 лютого 2015 та № НОМЕР_13 від 26 лютого 2015 року ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві.

16 лютого 2017 року в межах кримінального провадження №12015100010006084 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від у справі №757/9305/17-к за клопотанням слідчого слідчої групи Головного слідчого управління Національної поліції України Кримського Т.С. накладено арешт на все майно ОСОБА_1 . В межах кримінального проводження у ОСОБА_1 було вилучено оригінали документів щодо заставного автомобіля.

09 серпня 2022 року державним виконавцем Подільського ВДВС у м. Києві Василюшко В.В. виконавче провадження НОМЕР_14 було поновлено, оскільки оголошений в розшук транспортний засіб не розшукано і здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. 10 серпня 2022 року державним виконавцем Подільського ВДВС у м. Києві Василюшко В.В. було винесено постанову про накладення арешту на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику у виконавчому провадженні № НОМЕР_13.

13 жовтня 2022 року на запит представника позивача від Головного сервісного центру МВС надано відповідь №31/1033АЗ-8895-2022, якою повідомлено наступну інформацію:

- 21 червня 2008 року автомобіль, марки "TOYOTA" модель "COROLLA 1,6", 2008 року, д.н.з. НОМЕР_3 , № кузова НОМЕР_1 зареєстровано за ОСОБА_1 ;

- 09 лютого 2017 року на підставі перереєстрації на нового власника за Договором купівлі-продажу (СГ) (Центр 5141) та на підставі Договору комісії №5870/16/000034 від 16 грудня 2016 року, виданого Першою філією ТОВ «Контракт-Авто», транспортний засіб ОСОБА_1 у незаконний спосіб було зареєстровано за ОСОБА_3 ;

- 22 листопада 2017 року на підставі перереєстрації на нового власника за Договором купівлі-продажу (СГ) (Центр 5152) та на підставі Договору комісії №4811/17/004313 від 17 листопада 2017 року, виданого ФОП ОСОБА_4 , транспортний засіб ОСОБА_1 у незаконний спосіб було вдруге перереєстровано вже за ОСОБА_2 .

12 грудня 2023 року на запит представника позивача від Управління патрульної служби МВС в м. Києві надійшла відповідь за №133903/41/11/7/02-2022, в якій повідомлено, що вивченням інформаційно-телекомунікаційної системі «Інформаційний портал Національної поліції України було встановлено, що транспортний засіб "TOYOTA" модель "COROLLA 1,6", д.н.з. НОМЕР_3 , було евакуйовано 18 січня 2016 року о 01:30 год у Дарницькому району по вул. Декабристів, 9, на спеціальний майданчик по вул. Червоногвардійська, 20-Б. Транспортний засіб для його примусового переміщення прийняв ОСОБА_5 .

Отже, вбачається, що заставний транспортний засіб «TOYOTA» модель «COROLLA» , д.н.з. НОМЕР_3 , був евакуйований інспектором патрульної служби МВС 18 січня 2016 року, про що було складено Акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу (предмету застави). У період часу з 18 січня 2016 року по 09 лютого 2017 року, тобто більше одного календарного року транспортний засіб, власником якого є ОСОБА_1 , перебував на території спеціального майданчику по вул. Червоногвардійська, 20Б в м. Києві.

Разом з тим, затриманий автомобіль не був реалізований в рамках виконавчого провадження, жодних грошових коштів від такого відчуження транспортного засобу позивачем отримано не було, а відповідно і не було погашено заборгованість перед заставодержателем у розмірі 269 045,51 грн.

Натомість, у незаконний спосіб невідомими особами автомобіль позивача Сервісним центром МВС №5141 09 лютого 2017 року було перереєстровано за ОСОБА_3 , а 22 листопада 2017 року Сервісним центром МВС №5152 - за ОСОБА_2 . Позивач стверджує, що не підписував та не уповноважував Першу філію ТОВ «Контракт-Авто» на вчинення правочинів від імені позивача щодо реалізації на користь будь-яких осіб належного на праві власності транспортного засобу позивачу.

Зазначає, що такими протиправними діями відповідачів позивачу завдано також майнову шкоду, яку оцінено у розмірі 7 320,00 доларів США, що на день звернення до суду за курсом долару, встановленого НБУ, становить 303 633,60 грн (1 долар = 41,48 грн). Грошовий розмір майнової шкоди позивач визначає як розмір боргу перед АТ «Сенс Банк» у виконавчому провадження № НОМЕР_15.

Позивач зазначає про орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу, який становить 30 000,00 грн, позов просить задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 29 липня 2024 року позовну заяву залишено без руху (т.1 а.с.78-81)

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 15 серпня 2024 року відкрито загальне позовне провадження за позовом ОСОБА_1 до Першої Київської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Контракт-Авто», Держави Україна в особі Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Держави Україна в особі Подільського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві, Регіонального сервісного центру МВС в м. Києві (філія ГСЦ МВС), треті особи: АТ «Сенс Банк», Головне слідче управління Національної поліції України, ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, визнання права застави, витребування майна з чужого незаконного володіння та стягнення майнової шкоди (т.1 а.с.103-105).

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 29 січня 2025 року закрито провадження в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Першої Київської філії ТОВ «Контракт-Авто», Держави Україна в особі Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС в м. Києві (філія Головного сервісного центру МВС) (т.1 а.с.219-223).

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 29 січня 2025 року витребувано у Подільського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) матеріали виконавчого провадження № НОМЕР_13 щодо боржника ОСОБА_1 (т.1 а.с.224-226).

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 12 березня 2025 року за клопотанням представника позивача залучено до участі у справі як співвідповідачів: державу Україна в особі Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ; ТОВ «Контракт-Авто»; державу Україна в особі Департаменту патрульної поліції (т.2 а.с.18-10).

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 06 травня 2025 року за клопотанням представника позивача витребувано від ТОВ «Контракт-Авто» та Першої Київській філії ТОВ «Контракт-Авто» докази (т.2 а.с.148-151).

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 15 липня 2025 року за клопотанням представника позивача витребувано у Територіального сервісного центру МВС 5141 та у Територіального сервісного центру МВС 5152 інформацію (т.3 а.с. 7-10).

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 02 грудня 2025 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті (т.3 а.с.97,98).

27 вересня 2024 року Департаментом патрульної поліції подано відзив на позовну заяву, в якому повідомляє, що дійсно, 18 січня 2016 року інспектором управління патрульної служби МВС у м. Києві Мельніченко О.Я. було складено Акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу автомобіль марки «TOYOTA» моделі «COROLLA 1.6», 2008 року випуску, держаний номерний знак НОМЕР_3 , оскільки автомобіль на підставі постанови №1036/15 від 22 серпня 2015 року Подільського ВДВС у м. Києві знаходився у розшуку. Автомобіль було доставлено на спеціальний майданчик по вул. Червоногвардійській, 20-Б у м. Києві, де він знаходився до 09 лютого 2017 року.

Водночас, дії поліцейських щодо тимчасового затримання транспортного засобу протиправними не визнавались і в судовому порядку не оскаржувались. Крім тимчасового затримання транспортного засобу, який перебував у розшуку, жодних дій відповідачем щодо позивача не здійснювалось. Евакуація була здійснена в законному порядку. Фактично ОСОБА_1 був позбавлений права на користування та розпорядження належним йому автомобілем «TOYOTA» моділі «COROLLA», д.н.з НОМЕР_3 , на підставі Договору комісії від 09 лютого 2017 року, відповідно до якого автомобіль було перереєстровано на ОСОБА_3 , та 22 листопада 2017 року відбулась перереєстрація на ОСОБА_2 .

Звертає увагу, що на підтвердження повідомлення державного виконавця про затримання автомобіля 18 січня 2016 року із зазначенням місця його зберігання не видається можливим, оскільки сплинув трирічний строк зберігання адміністративних матеріалів, встановлений п.9 розділу ХV Інструкції з оформлення адміністративних матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС від 07 листопада 2015 року № 1395 (т.1 а.с.196-200).

02 квітня 2025 року Головним сервісним центром МВС подано відзив на позовну заяву, в якому, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, повідомляє, що наказом МВС від 07 листопада 2015 року № 1393 затверджено Положення про Головний сервісний центр МВС, який утворено як юридичну особу та який складається із структурних підрозділів.

Повідомляє, що згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру транспортних засобів стосовно спірного транспортного засобу марки «TOYOTA» модель «COROLLA 1,6», 2008 року, здійснювались наступні реєстраційні операції:

- 21 червня 2008 року здійсненна вторинна реєстрація транспортного засобу, придбаного в торгівельній організації, за ОСОБА_1 , видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 та державні номерні знаки НОМЕР_3 ;

- 09 лютого 2017 року в ТСЦ №5141 здійснена перереєстрація спірного транспортного засобу на нового власника ОСОБА_3 на підставі Договору комісії №5870/16/000034 від 16 грудня 2016 року та Договору купівлі-продажу №5870/16/000034 від 16 грудня 2016 року, укладених суб`єктом господарювання Першою філією ТОВ «КОНТРАКТ АВТО», видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 та державні номерні знаки НОМЕР_6 ;

- 22 листопада 2017 року в ТСЦ №5152 здійснена перереєстрація спірного транспортного засобу на нового власника ОСОБА_2 на підставі Договору комісії №4811/17/004313 від 17 листопада 2017 року та Договору купівлі-продажу №4811/17/004313 від 17 листопада 2017 року, укладених суб`єктом господарювання ФОП ОСОБА_4 , видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7 та державні номерні знаки НОМЕР_2 .

Станом на день подання до суду відзиву на позов в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів наявна інформація про арешти накладені на транспортний засіб «TOYOTA COROLLA», 2008 року випуску, чорного кольору, № кузова: НОМЕР_1 , а саме: арешт шляхом заборони відчуження та розпорядження, без позбавлення права користування транспортним засобом, накладений ухвалою слідчого судді Золочівського районного суду Львівської області від 16 січня 2018 року у справі № 445/60/18; арешт, накладений ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 13 вересня 2023 року у справі №752/18837/23.

З акта огляду та тимчасового затримання спірного транспортного засобу від 18 січня 2016 року не вбачається, що разом з автомобілем у позивача було вилучено свідоцтво про його реєстрацію.

У той же час, згідно відомостей Єдиного державного реєстру транспортних засобів, свідоцтво про реєстрацію спірного транспортного засобу серії НОМЕР_4 , належне ОСОБА_1 , було наявне у ОСОБА_3 при зверненні 09 лютого 2017 року до ТСЦ №5141 з метою перереєстрації автомобіля. Після здійснення перереєстрації відповідно до процедури, вказане свідоцтво значиться в реєстрі як «здано в архів». За спливом 3 річного строку зберігання, відповідно до наказу МВС № 5-дск від 10 січня 2014 року, документи підлягають знищенню.

Вважає, що перереєстрація спірного транспортного засобу 09 лютого 2017 року в ТСЦ №5141 з позивача на ОСОБА_3 відбулась на законних підставах, а саме на підставі заяви нового власника автомобіля, Договору комісії №5870/16/000034 від 16 грудня 2016 року та Договору купівлі продажу №5870/16/000034 від 16 грудня 2016 року, а також за наявності свідоцтва про попередню реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 . Аналогічно на законних підставах відбулась перереєстрація спірного автомобіля 22 листопада 2017 року з ОСОБА_3 на ОСОБА_2 - на підставі заяви нового власника автомобіля, Договору комісії №4811/17/004313 від 17 листопада 2017 року та Договору купівлі-продажу № 4811/17/004313 від 17 листопада 2017 року.

Жодними рішеннями, діями чи бездіяльністю працівників сервісного центру МВС права позивача не порушувались, орган реєстрації діяв правомірно в межах визначених повноважень, за обставин, викладених у позові, відсутні будь-які цивільно-правові, спірні відносини між позивачем та ГСЦ МВС.

На думку відповідача, позивачем вказано не коректні та передчасні вимоги до ГСЦ МВС щодо зобов`язання зареєструвати (перереєструвати), видати ОСОБА_1 свідоцтво про реєстрацію та державні номерні знаки на спірний транспортний засіб, адже для проведення державної реєстрації (перереєстрації) транспортного засобу необхідні оплата їх власниками передбачених законодавством податків і зборів (обов`язкових платежів), а також внесення в установленому порядку платежів за державну реєстрацію (перереєстрацію), відшкодування вартості бланків реєстраційних документів та номерних знаків, перевірка даних, перевірка наявності/ відсутності обмежень, у разі наявності яких, забороняється перереєстрація на нового власника та зняття з обліку транспортних засобів, тощо. У випадку ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог до ГСЦ МВС матиме місце втручання у дискреційні повноваження сервісних центрів МВС та зобов`язання державного органу вчинити дії, які непередбачені законодавством, тобто - спонукання до порушення положень частини другої статті 19 Конституції України, відповідно до якої державні органи та їх посадові особи діють за принципом- «дозволено лише те, що прямо визначено законом» (т.2 а.с. 67-82).

07 квітня 2025 року стороною позивача подано відповідь на відзив на позовну заяву Головного сервісного центру МВС.

Вказує, що з акту огляду та тимчасового затримання спірного транспортного засобу від 18 січня 2016 року не вбачається, що разом з автомобілем у позивача було вилучено свідоцтво про його реєстрацію. Це пояснюється тим, що свідоцтво про реєстрацію на транспортний засіб у позивача дійсно не вилучалось, відповідне свідоцтво наявне в оригіналі у позивача станом на сьогоднішній день.

За наявності у позивача оригіналу відповідного свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 не зрозумілим є те, який саме документ було надано до ТСЦ N 5141, що там зберігався протягом 3-х років, та що саме було знищено, а тому такі доводи спростовуються доказами позивача, що свідчать про протилежне.

Не погоджується позивач із доводами відповідача Головного сервісного центру МВС щодо законності перереєстрації спірного автомобіля на ОСОБА_3 , а потім на ОСОБА_2 . Перереєстрація заставного транспортного засобу не могла відбуватися, оскільки такий транспортний засіб був оголошений в межах виконавчого провадження в розшук, на нього накладено арешт з метою його розшуку, а згодом вилучений у позивача та переміщений на майданчик для його подальшого зберігання та реалізації на торгах в межах виконавчого провадження (т.2 а.с.83-90).

14 червня 2025 року від Головного сервісного центру МВС надійшло заперечення на відповідь на відзив, в якому вказується, що на момент перереєстрації спірного транспортного засобу за ОСОБА_3 , обтяження та арешти були зняті, що свідчить про правомірність перереєстрації, в аспекті дій посадових осіб сервісного центру МВС. При цьому, зазначено, що станом на 2017 рік, ТСЦ №5141, був структурним підрозділом окремої юридичної особи (не філія ГСЦ МВС) - Регіонального сервісного центру МВС в Одеській області, який з 2020 року перебуває у стані припинення (т .2 а.с.120-122).

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Додатково, заперечуючи проти існування будь-яких договірних відносин, спрямованих на відчуження транспортного засобу позивачем, у судовому засіданні продемонстрував належний позивачу оригінал свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 .

Представник відповідача Головного сервісного центру МВС у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, посилався до доводи, викладені у заявах відповідача по суті.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись у спосіб, передбачений ст. 128 ЦПК України, причини неявки суду не повідомили.

Зокрема, відповідачу ОСОБА_2 судові повістки надсилались за зареєстрованою адресою місця проживання, однак на адресу суду повернувся конверт з відміткою «Повернення. Адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно з положеннями частини сьомої та восьмої статті 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Правилом ч.1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 Цивільного кодексу України, ч.1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу (ЦПК) України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 26 червня 2008 року ОСОБА_1 уклав з Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку (далі - АКБ) «Укрсоцбанк» Договір кредиту № 10-29/7601, відповідно до якого ОСОБА_1 для оплати придбаного автомобіля марки «TOYOTA» модель «COROLLA 1,6», 2008 року випуску, отримав у кредит грошові кошти в сумі 24 248,00 доларів США з кінцем терміном повернення основної суми заборгованості до 25 червня 2015 року (т.1 а.с.50-54).

Також 26 червня 2008 року ОСОБА_1 уклав з АКБ «Укрсоцбанк» Договір застави № 02-10/2563 з метою забезпечення виконання грошових зобов`язань за Договором кредиту № 10-29/7601 від 26 червня 2008 року. Предметом застави є транспортний засіб марки «TOYOTA» модель «COROLLA 1,6», 2008 року випуску, д.н.з НОМЕР_3 , № кузова НОМЕР_1 , зареєстрований ВРЕР-7 УДАЇ в м. Києві 21 червня 2008 року (т.1 а.с. 47-49).

Відповідно до копії Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , за ОСОБА_1 проведено реєстрацію транспортного засобу марки «TOYOTA» модель «COROLLA 1,6», 2008 року випуску, д.н.з НОМЕР_3 , № кузова НОМЕР_1 . Свідоцтво видано ВРЕР-7 УДАІ в м. Києві (т.2 а.с.100).

Оригінал даного свідоцтва було досліджено судом у судовому засіданні.

Як вказує позивач, відповідно ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 17 листопада 2014 року у справі №755/25528/14-ц за заявою ПАТ «Укрсоцбанк» видано виконавчий лист на примусове виконання рішення третейського суду у справі за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» у розмірі 269 045,51 грн, сплати третейського збору у розмірі 3 090,46 грн та судового збору у розмірі 243,60 грн.

За інформаційною довідкою про виконавче провадження від 10 серпня 2022 року, головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві 25 лютого 2015 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_13 з примусового виконання виконавчого листа від 05 грудня 2014 року № 755/25528/14-ц, виданого Дніпровським районним судом м. Києва (т. 1, а.с.60-62).

26 лютого 2015 року головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві у ВП № НОМЕР_13 винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (т. 2 а.с. 199).

Також у рамках виконавчого провадження № НОМЕР_13 26 серпня 2015 року винесено постанову про розшук майна боржника при примусовому виконанні виконавчого листа № 755/25528/14, виданого 05 грудня 2014 року Дніпровським районним судом м. Києва. Постановою оголошено у розшук майно ОСОБА_1 - автомобіль марки «TOYOTA» модель «COROLLA 1,6», 2008 року випуску, д.н.з НОМЕР_3 , № кузова НОМЕР_1 (т.1 а.с.57).

Постановою головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві у ВП № НОМЕР_13 від 26 серпня 2015 року, у зв`язку з оголошенням у розшук транспортного засобу позивача ОСОБА_1 , зупинено виконавче провадження (т.1 а.с. 62а).

18 січня 2016 року інспектором патрульної служби МВС роти № 2 батальйону №4 Управління патрульної служби МВС в м. Києві Мельніченко О.Я. було складено Акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу марки «TOYOTA» модель «COROLLA» 1,6, д.н.з НОМЕР_3 , на підставі постанови №1036/15 від 22 серпня 2015 року Подільського ВДВС у м. Києві. Власником транспортного засобу вказано ОСОБА_1 . За вказаним актом, автомобіль затримано шляхом доставлення для зберігання на спеціальний майданчик, місцезнаходження: м. Київ, вул. Червоногвардійська, 20-Б (т.1 а.с.55).

На адвокатський запит Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції щодо перебування на території спеціального майданчика по вул. Червоногвардійській, 20-Б в м. Києві спірного транспортного засобу, листом № 646аз/41/11/3/02-2023 від 13 квітня 2023 року повідомлено, що відповідно до умов Договору № 198Д від 07 листопада 2015 року, укладеного між Департаментом патрульної поліції та Державним підприємством Міністерства внутрішніх справ «Інформ-Ресурси», останнє приймало на зберігання тимчасово затримані транспортні засоби за актами приймання-передачі, також на вказане підприємство покладено обов`язок здійснення належного зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів та їх повернення володільцям. Підтвердження повідомлення державного виконавця про затримання транспортного засобу 18 січня 2016 року із зазначенням його місця зберігання не видається можливим за спливом трирічного строку зберігання адміністративних матеріалів. Рекомендовано заявнику звернутися з цим питанням до Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ «Інформ-Ресурси» (т.1 а.с.71).

Як повідомляє позивач, після фактичного затримання належного йому транспортного засобу, в рамках виконавчого провадження виконавчою службою не була проведена реалізація автомобіля. У виконавчому провадженні на момент звернення до суду з даним позовом тривають виконавчі дії зі стягнення з позивача заборгованості за виконавчим листом.

Зокрема, постановою державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Київ) від 09 серпня 2022 року, поновлено виконавче провадження № НОМЕР_13 з підстав того, що оголошений в розшук транспортний засіб не розшукано і здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними. 10 серпня 2022 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_13 накладено арешт на кошти боржника ОСОБА_1 (т. 1, а.с. 58, 59).

Як вбачається з витягу Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 92982011, сформованого 12 серпня 2024 року, на автомобіль марки «TOYOTA» модель «COROLLA 1,6», 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , д.н.з НОМЕР_3 , зареєстровано 08 жовтня 2019 року приватне обтяження у виді застави рухомого майна на підставі Договору застави № 02-10/2563 від 26 червня 2008 року. Боржник - ОСОБА_1 , обтяжувач - АТ «Альфа-Банк» (до змін - АТ «Укрсоцбанк») (т. 1 а.с. 86).

Також, з витягу Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 92981985, сформованого 12 серпня 2024 року, вбачається, що на автомобіль марки «TOYOTA» модель «COROLLA 1,6», 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , д.н.з НОМЕР_3 , зареєстровано 10 серпня 2022 року публічне обтяження у виді арешту рухомого майна на підставі постанови про арешт № НОМЕР_13 від 10 серпня 2022 року Подільського ВДВС м. Київ ЦМУМЮ (м. Київ). Боржник - ОСОБА_1 , обтяжувач - Подільський ВДВС у м. Києві ЦМУМЮ (м. Київ) (т. 1 а.с. 87).

Звертаючись до суду з позовом, позивач ОСОБА_1 повідомляє, що 08 лютого 2017 року від імені приватного нотаріуса Чортківського нотаріального округу Тернопільської області Пивовар О.І. було вчинено незаконні дії та знято обтяження та арешт з майна ОСОБА_1 , які накладено постановами про арешт майна боржника та заборони його відчуження № 49092130 від 25 лютого 2015 та № НОМЕР_13 від 26 лютого 2015 року ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві. За вказаними фактами розпочато ряд кримінальних проваджень, які у подальшому об`єднано з матеріалами кримінального провадження №12015100010006084 від 22 червня 2015 року.

Так, 16 лютого 2017 року в межах кримінального провадження №12015100010006084 від 22.06.2015, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі №757/9305/17-к за клопотанням слідчого слідчої групи Головного слідчого управління Національної поліції України Кримського Т.С. накладено арешт на все майно ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 90).

Судом досліджено у форматі повного доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 16 лютого 2017 року № 757/9305/17, у якій слідчим суддею встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12015100010006084 від 22 червня 2015 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.361, ч.2 ст.361 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлені особи, направили на поштові скриньки приватних нотаріусів електронні листи нібито від Міністерства юстиції України. У даних листах містились електронні файли до яких було приховано прикріплене шкідливе програмне забезпечення. При відкритті вказаних електронних листів на комп`ютери приватних нотаріусів, приховано, без їх відома, встановлено шкідливе програмне забезпечення, основними функціями якого є віддалене управління комп`ютером, викрадення даних облікових записів користувачів, передача файлів на сервер в мережі інтернет, а також програмне забезпечення, яке має функцію реєстрації натискань клавіш на клавіатурі (кейлоггер). З використанням встановленого програмного забезпечення для віддаленого доступу, було викрадено файли сертифікатів ключів доступу до Державних реєстрів та паролі доступу приватних нотаріусів. У подальшому отримавши замовлення від третіх осіб, за грошову винагороду, невстановлені особи незаконно знімають арешти, іпотеки та обтяження з об`єктів рухомого та нерухомого майна, від імені приватних нотаріусів. Так, 08 лютого 2017 року невстановленими особами від імені приватного нотаріуса Чортківського нотаріального округу Тернопільської області Пивовар О.І., були внесені зміни до Державного реєстру обтяжень рухомого майна та державного реєстру нерухомого майна, а саме незаконно знято обтяження та арешти на майно громадянина ОСОБА_1 .

Також, відповідно до ухвали слідчого судді Золочівського районного суду Львівської області від 16 січня 2018 року у справі № 445/60/18, в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017140210000755 від 22 лютого 2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 361 КК України, накладено арешт на автомобіль марки «TOYOTA COROLLA», 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 3 а.с. 152-156).

Судом досліджено у форматі повного доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалу Золочівського районного суду Львівської області від 16 січня 2018 року № 445/60/18, у якій слідчим суддею встановлено, що до Золочівського ВП ГУ НП у Львівській області, надійшла заява від в.о. начальника Золочівського ВР ДВС ГТУЮ у Львівській області Куйбіди О.П., про те, що невідома особа здійснила втручання в діяльність працівника органу державної виконавчої служби, шляхом несанкціонованого втручання в роботу автоматизованих систем, пов`язаних з реєстрацією припинення арештів рухомого майна, під її електронно-цифровим ключем.

У ході проведення досудового розслідування №12017140210000755 від 22 лютого 2017 рокубуло встановлено, що під доступом ключа, який належить в.о. начальника Золочівського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області Куйбіди О.П., було проведено реєстраційні дії, пов`язані з реєстрацією припинення обтяжень рухомого майна, у тому числі припинено обтяження 15 листопада 2017 року о 15:37:18 год., номер обтяження 16150952, тип майна: автомобіль легковий, транспорт засіб марки «TOYOTA», модель «COROLLA 1.6», д.н.з. НОМЕР_3 , серійний номер: НОМЕР_1 ; обтяжувач: Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк", ЄДРПОУ 00039019, адреса: м. Київ, вул. Ковпака, 29; боржник: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 , адреса: АДРЕСА_1 ; документ: договір застави, номер 02-10/2563 від 26.06.2008, виданий ПАТ «Укрсоцбанк». Крім цього, після незаконного припинення обтяжень, відповідно до інформації, наданої Сервісним центром № 4643, відбулось відчуження наступного рухомого майна: 22 листопада 2017 року, автомобіль марки «TOYOTA COROLLA», д.н.з. НОМЕР_9 , серійний номер НОМЕР_1 , власником якого являвся ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після відчуження належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За матеріалами справи, відповідно інформації № 31/1033АЗ-8895-2022 від 13 жовтня 2022 року Головного сервісного центру МВС, станом на 12 жовтня 2022 року за відомостями в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів відбувались наступні перереєстрації щодо транспортного засобу марки «TOYOTA» модель «COROLLA 1,6», 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 :

- 21 червня 2008 року транспортний засіб зареєстрований за ОСОБА_1 на підставі ВМД № 100000021/8/530115 від 30 травня 2008 року та довідки-рахунку № ЦБР серія 288992 від 20 червня 2008 року;

- 09 лютого 2017 року транспортний засіб зареєстрований за ОСОБА_3 на підставі Договору купівлі-продажу (СГ) (Центр 5141) та Договору комісії №5870/16/000034 від 16 грудня 2016 року, виданого Першою філією ТОВ «Контракт-АВТО»;

- 22 листопада 2017 року транспортний засіб зареєстрований за ОСОБА_2 на підставі Договору купівлі-продажу (СГ) (Центр 5152) та Договору комісії № 4811/17/004313 від 17 листопада 2017 року, виданого ФОП ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 69).

Сформовані 28 серпня 2024 року за результатами аналітичного пошуку ТЗ по «НАІС ДДАІ» МВС України відомості з Єдиного державного реєстру транспортних засобів, містять аналогічну інформацію щодо перереєстрацій транспортного засобу марки «TOYOTA» модель «COROLLA 1,6», 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 :

- 21 червня 2008 року транспортний засіб зареєстрований у ВРЕР УДАІ в м. Києві за ОСОБА_1 , видано свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_4 та номерний знак НОМЕР_3 ;

- 09 лютого 2017 року транспортний засіб зареєстрований у ТСЦ № 5141 за ОСОБА_3 , видано нове свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_10 та номерний знак НОМЕР_6 ;

- 22 листопада 2017 року транспортний засіб зареєстрований у ТСЦ № 5152 за ОСОБА_2 , видано нове свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_7 та новий номерний знак НОМЕР_2 (т. 1 а.с. 184).

Також, як вбачається з листа Територіального сервісного центру МВС № 5152 РСЦ ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях від 30 липня 2025 року № 31/30/1552-11202-2025, 22 листопада 2017 року в ТСЦ № 5162 відносно ТЗ марки «TOYOTA» модель «COROLLA 1,6», 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , відбулась перереєстрації на нового власника ОСОБА_2 на підставі Договору купівлі-продажу № 4811/17/004313 від 17 листопада 2017 року, укладеного ФОП ОСОБА_4 з ОСОБА_3 . Вартість продажу транспортного засобу складала 170 000,00 грн (т. 3 а.с. 28, 29).

Отже, станом на час розгляду даної справи транспортний засіб марки «TOYOTA» модель «COROLLA 1,6», 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , перебуває у власності ОСОБА_2 на підставі Договору купівлі-продажу (СГ) (Центр 5152) та Договору комісії № 4811/17/004313 від 17 листопада 2017 року.

Як повідомляє відповідач Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в м. Києві у відзиві на позовну заяву, копії документів, на підставі яких 09 лютого 2017 року та 22 листопада 2017 року проводилася державна перереєстрація вказаного транспорту засобу, знищені за закінченням строку їх зберігання, який складає 3 роки.

Оцінюючи обґрунтованість позову, суд виходить із такого.

Стаття 41 Конституції України закріплює право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

За приписами частин 1,2 ст.319 ЦП України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Частиною першою статті 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним і власник не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (провадження № 14-181цс18) сформульовано, що предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально-визначеного майна, до особи, яка незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння. Власник може витребувати належне йому майно від будь-якої особи, котра є останнім набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене, та без визнання попередніх угод недійсними.

У постанові Верховного Суду України від 17 лютого 2016 року у справі № 6-2407цс15 зроблено висновок, що витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. У такому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, в тому числі від добросовісного набувача, з підстав, передбачених ч. 1 ст. 388 ЦК України.

Аналізуючи встановлені у справі фактичні обставини у поєднанні з наведеними нормами матеріального права та правовими позиціями Верховного Суду, суд приходить до таких висновків.

Спірний транспортний засіб є індивідуально визначеною річчю (марка, модель, рік випуску, номер кузова, тип, колір), що знаходиться у фактичному володінні відповідача ОСОБА_2 - зареєстрований за ним 22 листопада 2017 року у Єдиному державному реєстрі транспортних засобів. Між позивачем, як власником, і відповідачем ОСОБА_2 , як останнім набувачем, договірні відносини стосовно придбання спірного автомобіля відсутні.

Спірний транспортний засіб вибув з володіння позивача не з його волі, що з достовірністю встановлено сукупністю досліджених вище обставин. Позивач не укладав і об`єктивно не міг укласти будь-якого договору щодо відчуження автомобіля у 2017 році; оригінал свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу залишався і станом на час розгляду справи знаходиться позивача.

Наявність добросовісності у відповідача ОСОБА_2 , як останнього набувача за відплатним договором, не виключає віндикацію за п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України, оскільки спірне майно вибуло з володіння позивача не з його волі. Захищеність майнових інтересів відповідача у такому разі забезпечується його правом звернутися з відповідними вимогами до особи, у якої він придбав спірний транспортний засіб ( ОСОБА_3 ), на підставі ст. 661 ЦК України.

Обраний позивачем спосіб захисту - витребування майна з чужого незаконного володіння - є належним та ефективним для відновлення порушеного права власності позивача. Рішення суду про витребування транспортного засобу буде підставою для проведення відповідних реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі транспортних засобів.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування з чужого незаконного володіння відповідача транспортного засобу марки «TOYOTA» модель «COROLLA 1,6», 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Також підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання за ним, як за заставодавцем за Договором застави № 02-10/2563 від 26 червня 2008 року, права застави щодо спірного транспортного засобу.

Як встановлено судом, 26 червня 2008 року між ОСОБА_1 та АКБ «Укрсоцбанк» укладено Договір кредиту № 10-29/7601, для оплати придбаного автомобіля марки «TOYOTA» модель «COROLLA 1,6», 2008 року випуску. З метою забезпечення виконання грошових зобов`язань за даним договором, між ОСОБА_1 та АКБ «Укрсоцбанк» 26 червня 2008 року укладено Договір застави № 02-10/2563, предметом застави у якому виступав спірний транспортний засіб.

09 лютого 2017 року відбулось протиправне відчуження спірного транспортного засобу на користь ОСОБА_6 , чому передувало зняття обтяження з майна ОСОБА_1 , накладеного постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження у ВП № НОМЕР_13 від 26 лютого 2015 року.

Застава є способом забезпечення зобов`язань; у силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (стаття 1 Закону України «Про заставу» та стаття 572 ЦК України).

Відповідно до статті 27 Закону України «Про заставу» застава зберігає силу, якщо однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи; застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої вимоги іншій особі або переведення боргу, який виник із забезпеченої застави.

Разом з тим, зазначені норми застосовуються з урахуванням положень Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов`язань, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Відповідно до частини третьої статті 9 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо інше не встановлено законом, зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, за винятком таких випадків: 1) обтяжувач надав згоду на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження; 2) відчуження належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі-продажу або інші способи відчуження цього виду рухомого майна.

За змістом статті 12 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» взаємні права та обов`язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом.

Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом.

Реалізація майна, що є предметом застави, без припинення обтяжень, не припиняє заставу, тому вона зберігає чинність при переході власності предмета застави до іншої особи, але в такому випадку має значення факт здійснення реєстрації такого обтяження у відносинах, що виникають з третіми особами.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 ЦК України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень. У разі передачі рухомого майна в забезпечення боржником, який не мав на це права, таке забезпечення є чинним, якщо в Державному реєстрі немає відомостей про попереднє обтяження відповідного рухомого майна. Обтяжувач, права якого порушені внаслідок дій боржника, визначених цією статтею, вправі вимагати від боржника відшкодування завданих збитків.

Встановлено, що на час відчуження спірного автомобіля, у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна були відсутні відомості про обтяження, суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати збереження сили застави для останнього власника майна ОСОБА_2 .

Крім того, правові підстави припинення застави визначені в ст. 28 Закону України «Про заставу» та включають: припинення забезпеченого заставою зобов`язання; загибель заставленого майна; придбання заставодержателем права власності на заставлене майно; примусовий продаж заставленого майна; закінченні терміну дії права, що складає предмет застави; в інших випадках припинення зобов`язань, установлених законом.

Відповідно до ст. 593 ЦК України, право застави припиняється у разі: припинення зобов`язання, забезпеченого заставою; втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави; реалізації предмета застави; 4) набуття заставодержателем права власності на предмет застави. Право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом. У разі припинення права застави на нерухоме майно до державного реєстру вносяться відповідні дані. У разі припинення права застави внаслідок виконання забезпеченого заставою зобов`язання заставодержатель, у володінні якого перебувало заставлене майно, зобов`язаний негайно повернути його заставодавцеві.

Належним виконанням зобов`язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання.

Зміст зазначених норм вказує на те, що для вирішення питання про припинення застави з підстав припинення основного зобов`язання суд повинен встановити факт припинення зобов`язань за кредитним договором у зв`язку з його повним і належним виконанням боржником.

За обставинами цієї справи, у зв`язку невиконанням зобов`язань за кредитним договором, третейським судом було ухвалено рішення щодо боржника ОСОБА_1 , та за виконавчим листом Дніпровського районного суду м. Києва від 05 лютого 2014 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_13, у ході якого тривають виконавчі дії.

Оскільки застава має похідний характер від основного зобов`язання, що забезпечується нею, вона втрачає чинність з припиненням основного зобов`язання, незалежно від підстав такого припинення. Проте саме з припиненням основного зобов`язання шляхом його виконання закон пов`язує виникнення у заставодержателя обов`язку повернути заставодавцеві предмет застави, який перебував у його володінні.

Отже, з урахуванням наведених обставин справи, поданих сторонами доказів, відсутні підстави вважати, що боржником було виконано зобов`язання в повному обсязі, а відтак, вважати, що зобов`язання за договором застави слід вважати припиненими.

При оцінці обраного позивачем способу захисту порушеного права у виді визнання за позивачем, як заставодавцем, права застави, суд враховує, що на час розгляду справи судом у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна на підставі Договору застави № 02-10/2563 від 26 червня 2008 року зареєстровано обтяження у виді застави рухомого майна від 08 жовтня 2019 року (реєстраційний номер обтяження 27077765), де боржником вказаний ОСОБА_1 , у зв`язку з чим суд висновує, що державна реєстрація обтяження за договором застави є чинною на час розгляду справи в суді.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права, що однаково означає як наявність права, так і його відсутність або й відсутність обов`язків.

Спосіб захисту права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала потреби у повторному зверненні до суду. Тому спосіб захисту, передбачений пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України, може застосовуватися для захисту інтересу в юридичній визначеності лише в разі неможливості захисту позивачем його права (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі №522/1528/15-ц (пункт 58), від 22 лютого 2022 року у справі №761/36873/18 (пункт 9.21)).

Визнання права у позитивному значенні (визнання існуючого права) та у негативному значенні (визнання відсутності права та відповідного йому обов`язку) є способом захисту інтересу позивача у юридичній визначеності (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі №916/1415/19 (пункт 6.14) та від 26 січня 2021 року у справі №522/1528/15-ц (пункти 54-56)).

Підсумовуючи викладене, виходячи із загальних засад цивільного законодавства та судочинства, права особи на захист в суді порушених або невизнаних прав, рівності процесуальних прав і обов`язків сторін (статті 3, 12-15, 20 ЦК України), потрібно зробити висновок про те, що в разі відсутності згоди заставодержателя на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження та волі самого заставодавця на відчуження нерухомого майна, порушене право заставодавця підлягає захисту судом, у тому числі, шляхом визнання за ним права застави на підставі пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України.

Таким чином, порушене право заставодавця в спірних правовідносинах підлягає судовому захисту за його позовом шляхом визнання за ним, як заставодавцем, права застави. Суд вважає означений спосіб ефективним та таким, що відповідає характеру порушення прав та інтересів позивача, який бажає здійснити реалізацію заставного майна у виконавчому провадженні з метою сплати заборгованості за невиконання кредитного зобов`язання перед банком.

Що стосується вимоги про солідарне стягнення майнової шкоди (збитків) у розмірі 303 633,60 грн, обґрунтовуючи суму збитків, позивач вказує, що оцінює завдану йому майнову шкоду у розмірі 7 320,00 доларів США станом на 22 листопада 2017 року вчинення протиправного відчуження на користь діючого власника ОСОБА_2 в гривневому еквіваленті становило 196 176,00 грн відповідно до курсу долара встановленого НБУ, а на день звернення з відповідної заявою до суду становить 303 633,60 грн відповідно до курсу долара США встановленого НБУ - 1 дол. США = 41,48 грн.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 56 Конституції України визначено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування та посадової або службової особи згаданих органів при здійсненні ними своїх повноважень, визначені статтями 1173 та 1174 ЦК України відповідно.

Відповідно до ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Статтею 1174 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Законом визначено, що обов`язок відшкодувати завдану потерпілому шкоду покладається не на посадову особу, незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю якої завдано шкоду, а на державу Україна.

Правовою підставою цивільно-правової відповідальності за відшкодування шкоди, завданої рішеннями, діями чи бездіяльністю службової особи органу державної влади при здійсненні ними своїх повноважень, є правопорушення, що включає як складові елементи шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв`язок між ними. Шкода відшкодовується незалежно від вини. Належним доказом протиправних (неправомірних) рішень, дій чи бездіяльності є, як правило, відповідне судове рішення (вирок) суду, що набрало законної сили, інші докази.

За змістом ч. 1 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" N 606-XIV від 21 квітня 1999 року (в редакції, яка діяла на момент затримання транспортного засобу) (далі - Закон), державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим

Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 2) здійснювати перевірку виконання юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі

конфіденційну; 4) безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища; 5) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 6) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону, у разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника державний виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов`язковою для виконання органами Національної поліції.

Згідно з матеріалами справи, у рамках виконавчого провадження № НОМЕР_13, 26 серпня 2015 року винесено постанову про розшук майна боржника при примусовому виконанні виконавчого листа № 755/25528/14, виданого 05 грудня 2014 року Дніпровським районним судом м. Києва. Постановою оголошено у розшук майно ОСОБА_1 - автомобіль марки «TOYOTA» модель «COROLLA 1,6», 2008 року випуску, д.н.з НОМЕР_3 , № кузова НОМЕР_1 .

Відповідно до Акта огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 18 січня 2016 року інспектором патрульної служби МВС роти № 2 батальйону №4 Управління патрульної служби МВС в м. Києві Мельніченко О.Я. було затримано транспортний засіб марки «TOYOTA» модель «COROLLA» 1,6, д.н.з НОМЕР_3 . Власником транспортного засобу вказано ОСОБА_1 , автомобіль затримано шляхом доставлення для зберігання на спеціальний майданчик, місцезнаходження: м. Київ, вул. Червоногвардійська, 20-Б.

Суд зазначає, що процедура тимчасового затримання, зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках та їх повернення визначено Порядком тимчасового затримання працівниками уповноважених підрозділів Національної поліції транспортних засобів та їх зберігання, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 17 грудня 2008 року №1102 (далі - Порядок № 1102), у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин.

Тимчасове затримання транспортного засобу здійснюється також у разі виявлення транспортного засобу боржника, оголошеного в розшук відповідно до статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" (абзац 2 пункту 2 Порядку №1102).

У даному випадку правовою підставою для затримання транспортного засобу було саме наявність відповідної постанови державного виконавця у виконавчому провадженні № НОМЕР_13.

За наявності правових підстав, передбачених пунктом 2 цього Порядку, тимчасове затримання транспортного засобу проводиться шляхом його блокування або доставлення для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку.

Пунктом 4 Порядку №1102 визначено процедуру складення акта огляду та тимчасового затримання транспортного засобу у разі тимчасового затримання транспортного засобу.

Відповідно до пункту 8 Порядку №1102 про місце зберігання тимчасово затриманого транспортного засобу поліцейський повідомляє водієві під час складання протоколу про адміністративне правопорушення або винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення, а в разі його відсутності - до чергової частини територіального органу Національної поліції. Про тимчасове затримання транспортного засобу боржника поліцейський повідомляє державному виконавцю протягом трьох діб.

Матеріали виконавчого провадження № НОМЕР_13 (т. 3, а.с. 183-217) не містять відомостей, чи повідомлявся орган державної виконавчої служби органом Міністерства внутрішніх справ про тимчасове затримання транспортного засобу у виконавчому провадженні.

Отже, у даному випадку, за встановленими судом фактичними обставинами справи, Подільський відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) не володів інформацією щодо затримання зазначеного транспортного засобу боржника, а тому у діях даного відповідача відсутня протиправність діяння, що спричинила позивачу шкоду, що є обов`язковим елементом для покладання на особу відповідальності за спричинену майнову шкоду. Саме бездіяльність працівників патрульної служби мала наслідком вилучення з спеціального майданчику для зберігання транспортних засобів невстановленими особами транспортного засобу позивача з наступним протиправним відчуженням автомобіля.

Разом з тим, у ході судового розгляду, ухвалою суду від 29 січня 2025 року закрито провадження в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Першої Київської філії ТОВ «Контракт-Авто», Держави Україна в особі Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України та Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС в м. Києві.

Після залучення до участі у справі ухвалою суду від 12 березня 2025 року в якості співвідповідачів державу Україна в особі Департаменту патрульної поліції, будь-яких позовних вимог позивач до зазначеного відповідача не заявляв, відтак, відсутні підстави для покладення на цього відповідача обов`язку з відшкодування майнової шкоди.

Так само, з тих же підстав, не підлягають розгляду позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання Регіонального сервісного центру МВС в м. Києві (філія ГСЦ МВС) зареєструвати (перереєструвати) та видати ОСОБА_1 свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, а також стягнути на користь позивача солідарно майнову шкоду (збитки) з Першої Київської філії ТОВ «Контрак-Авто».

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що позов задоволено частково з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1 937,92 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 49, 81, 89, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Контракт-Авто", держави Україна в особі Подільського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ, Департаменту патрульної поліції, треті особи: Акціонерне товариство "Сенс Банк", Національна поліція України, ОСОБА_3 , про відшкодування шкоди, визнання права застави, витребування майна з чужого незаконного володіння та стягнення майнової шкоди, - задовольнити частково.

Витребувати з незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 транспортний засіб марки «TOYOTA» моделі «COROLLA 1.6», 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , держаний номерний знак НОМЕР_2 .

Визнати за ОСОБА_1 , як заставодавцем за Договором застави № 02-10/2563 від 26 червня 2008 року, право застави щодо транспортного засобу марки «TOYOTA» моделі «COROLLA 1.6», 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 .

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1 937 (одна тисяча дев`ятсот тридцять сім) грн 92 коп.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач - ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_11 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Контракт-Авто», адреса: 01133, м. Київ, б-р М. Примаченко, буд.1/27, код ЄДРПОУ 37193925.

Відповідач - Подільський відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), адреса: 04208, м. Київ, просп. Георгія Гонгадзе, буд.5-Б, код ЄДРПОУ 34482497.

Відповідач - Головний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ, місцезнаходження: 04071, Україна, м. Київ, вул. Лук`янівська, буд.62, код ЄДРПОУ 40109173.

Відповідач - Департамент патрульної поліції м. Києва, адреса: 03048, м. Київ, вул. Ф. Ернста, буд. 3 код ЄДРПОУ 40198646.

Третя особа - Акціонерне товариство «Сенс Банк», адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д, код ЄДРПОУ 23494714.

Третя особа - Національна поліція України, адреса: 01601, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, буд. 10, код ЄДРПОУ 40108578.

Третя особа - ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_12 , адреса: АДРЕСА_4 .

Повний текст судового рішення складений 01 червня 2026 року.

Суддя А.В. Слободянюк