Рішення № 136971104, 29.05.2026, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа №305/468/26

Провадження по справі 2/305/179/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.05.2026. Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючої судді Марусяк М.О.

секретаря судового засідання Тафійчук М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК", в особі представника Шкапенко Олександра Віталійовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

13.02.2026, Акціонерне товариство "АКЦЕНТ-БАНК", в особі представника Шкапенко Олександра Віталійовича, звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позивач мотивує свої позовні вимоги тим, що 30.09.2025, ОСОБА_1 уклала з АТ «А-Банк» кредитний договір ABH0CT155101759258552375, щодо надання останній кредиту в розмірі 20000 гривень, строком на 60 місяців (тобто до 29.09.2030) зі сплатою процентів у розмірі 85,00% щорічно та комісії в розмірі 0 гривень (Кредитний договір складається із Заяви Клієнта та Графіку погашення кредиту). У відповідності до п.п.3-5 Кредитного договору (Заяви клієнта, далі кредитний договір), ліміт цього договору: 20000 гривень на поповнення обігових коштів зі строком повернення до 29.09.2030, терміном на 60 місяці. Згідно до п.6 Кредитного договору, за користування кредитом Позичальник сплачує проценти у розмірі 85.00 річних. Відповідно до п.7, Позичальник сплачує Банку комісію в розмірі 0.00 грн. Банк свій обов`язок виконав повністю, надав позичальнику кредит згідно до умов кредитного договору. Станом на 13.02.2026 заборгованість відповідачки за даним кредитним Договором складала суму в розмірі 26575,72 гривень, яка складається з: 19950 гривень - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 6384,68 гривень - загальний залишок заборгованості за процентами. 241,04 гривень - загальний залишок заборгованості за пенею. Кредитний договір підписано боржницею за допомогою електронного підпису, використання якого погоджено сторонами в Анкеті-Заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку (Заяві на погодження використання електронного підпису). У разі, якщо вказані документи підписано за допомогою електронного підпису, то він є аналогом власноручного підпису. У зв`язку з викладеним, позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором на загальну суму 26575,72 гривень, а також судовий збір у розмірі 2662,40 гривні.

Ухвалою судді Рахівського районного суду Закарпатської області, Марусяк М.О. від 24.02.2026 відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження. Надано відповідачці п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, для подання відзиву на позовну заяву.

Сторони в судове засідання не викликались, відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України.

Відповідачка, ОСОБА_1 , була належним чином повідомленою про наявність ухвали про відкриття провадження по справі від 24.02.2026, оскільки копії ухвали про відкриття провадження по справі, копії позову та долучені до нього документи, направлялися за місцем реєстрації відповідачки. Водночас, поштовий конверт був повернутий до суду з відміткою уповноваженої особи Укрпошти від 07.03.2026 "адресат відсутній за вказаною адресою". Поряд з цим, відповідно до роздруківки трекінгу відправлень Укрпошта від 10.03.2026, стверджується що повернення вручено одержувачу (адресат відсутній за вказаною адресою). Відповідно до довідки про доставку електронного листа, 27.03.2026 відповідачка отримувала повідомлення про наступне судове засідання на номер мобільного телефону у додаток "Viber" зазначений у позовній заяві. З огляду на відсутність відомостей про інше місце перебування ОСОБА_1 . Рахівський районний суд 27.03.2026, розміщував оголошення на офіційному сайті судової влади, що є також належним повідомленням відповідачки відповідно до ч.11 ст.128 ЦПК України, однак відзиву на день судового розгляду справи відповідачка не надала.

Згідно ч.8 ст.178 ЦПК України - у разі не надання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що відповідачкою у встановлений законом строк відзив не подано, у матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд, вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Дослідивши надані позивачем письмові докази, суд, прийшов до наступного висновку.

Згідно ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У відповідності до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Судом належними доказами встановлено, що 30.09.2025, ОСОБА_1 уклала з АТ «А-Банк» кредитний договір ABH0CT155101759258552375, щодо надання останній кредиту в розмірі 20000 гривень, строком на 60 місяців (тобто до 29.09.2030) зі сплатою процентів у розмірі 85,00% щорічно та комісії в розмірі 0 гривень (Кредитний договір складається із Заяви Клієнта та Графіку погашення кредиту).

У відповідності до п.п.3-5 Кредитного договору (Заяви клієнта, далі кредитний договір), ліміт цього договору: 20000 гривень на поповнення обігових коштів зі строком повернення до 29.09.2030, терміном на 60 місяці. Згідно до п.6 Кредитного договору, за користування кредитом Позичальник сплачує проценти у розмірі 85.00 річних. Відповідно до п.7, Позичальник сплачує Банку комісію в розмірі 0.00 грн.

Відповідачкою, окрім Анкети-Заяви також підписано і Паспорт споживчого кредиту "Швидка готівка", в якому чітко зазначені всі обговорені умови кредитування, строки, процентна ставка, та багато іншого.

АТ «А-БАНК» свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав ОСОБА_1 кредит у розмірі, відповідно до умов Договору. Відповідачка, не надала своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором.

Видача відповідачці кредитних коштів в сумі гривень на рахунок, підтверджується меморіальним ордером N TR.49296404.115772.65455, відповідно до якого було успішно перераховано кошти у сумі 20000 гривень за договором ABH0CT155101759258552375 від 30.09.2025.

Відповідно до умов Договору позичальниці надано кредит у розмірі 20000 гривень, на строк, вказаний в заяві про надання послуги "Швидка готівка".

Згідно з розрахунком про стан заборгованості за кредитним договором ABH0CT155101759258552375 від 30.09.2025, станом на 13.02.2026 заборгованість становить 26575,72 гривень, яка складається з: 19950 гривень - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 6384,68 гривень - загальний залишок заборгованості за процентами; 241,04 гривень - загальний залишок заборгованості за пенею.

Правильність поданого позивачем розрахунку заборгованості відповідачкою не оспорювався, а відтак такий розрахунок є належним та допустимим доказом, який підтверджує заборгованість за укладеним договором.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст.525 ЦК України).

Згідно з положеннями ч.ч.1, 2 ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами або законом про банки і банківську діяльність. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Як визначено ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальницею кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів, відтак позов підлягає частковому задоволенню.

Така правова позиція викладена і у постанові Верховного суду від 03.07.2019 року у справі №342/180/17-ц, а висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Водночас, відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У свою чергу, представник позивача просить суд стягнути із відповідача 241,04 гривень суму заборгованості по пені, яка, як вбачається із матеріалів справи, була нарахована у період воєнного стану в Україні.

Тому, стягнення пені (неустойки) за кредитним договором у період дії воєнного стану не відповідає вимогам закону та позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають, що відповідає висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі №183/7850/22.

З огляду на викладене, суд відмовляє у стягненні 241,04 гривень пені, оскільки в Україні з 24.02.2022 по цей час діє воєнний стан на всій території, отже відповідач звільнений від сплати пені за прострочення зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріально права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Виходячи з принципу змагальності цивільного процесу, сторони повинні подати всі докази на підтвердження своєї позиції до суду першої інстанції в установлений законом строк.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчинення чи невчиненням нею процесуальних дій.

Позивачем надано суду докази на підтвердження обставин, на які він посилається, відповідач будь-які докази до суду не надав та не скористався своїм процесуальним правом подання відзиву на позов.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Стаття 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Так, судом задоволено позовні вимоги на 99,09% від заявлених (26334,68:26575,72х100).

Виходячи з наведеного, враховуючи положення ст.ст.133 та 141 ЦПК України та взявши до уваги те, що у зв`язку із розглядом справи в суді позивач, поніс судові витрати, а саме, сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 гривень, суд стягує з відповідачки на користь позивача 2638,20 гривень, судових витрат на оплату судового збору, що пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, ст.526, 530, 536, 610, 1048-1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.12, 13, 76, 77, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за Кредитним договором №ABH0CT155101759258552375 від 30.09.2025, у розмірі 26334 (двадцять шість тисяч триста тридцять чотири) гривні 68 копійок, яка складається з: 19950 (дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесять) гривень - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 6384 (шість тисяч триста вісімдесять чотири) гривні 68 копійок - загальний залишок заборгованості за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» витрати зі сплати судового збору у розмірі 2638 (дві тисячі шістсот тридцять вісім) гривень 20 копійок.

У задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк», 241 (двісті сорок одну) гривню 04 копійки, заборгованості за пенею - відмовити.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач, Акціонерне товариство "Акцент- Банк», юридична адреса: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд.11, код ЄДРПОУ:14360080, МФО:307770.

Відповідачка, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті, чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Головуюча: М.О. Марусяк