Ухвала суду № 136949102, 28.05.2026, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/8495/26

Номер провадження № 2-з/521/107/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 року м. Одеса

Суддя Хаджибейського районного суду міста Одеси Леонов О.С., розглянувши матеріали заяви Акціонерного товариства «УКРСИББАНК» в особі представника адвоката Безушко Вікторії Валеріївни про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

25 травня 2026 року до Хаджибейського районного суду м. Одеси за підсудністю з Пересипського районного суду міста Одеси надійшла цивільна справа № 523/8495/26 за заявою АТ «УКРСИББАНК» про забезпечення позову до подання позовної заяви.

У своїй заяві заявник просить вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1431972051101, в РПВН 21828166).

Детально дослідивши матеріали заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що заява подана з істотними порушеннями норм процесуального законодавства та підлягає поверненню заявнику з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 151 ЦПК України, до заяви про забезпечення позову додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно з супровідним листом Пересипського районного суду м. Одеси від 25.05.2026 року, при передачі матеріалів було констатовано, що судовий збір за подання даної заяви не зараховано. У самій заяві представник заявника зазначає: «Платіжне доручення про сплату судового збору за подання цієї заяви буде надіслано додатково».

Суд наголошує, що норми ЦПК України носять імперативний характер і не передбачають можливості відстрочення чи надання доказів сплати судового збору «додатково» після подання заяви про забезпечення позову (окрім випадків, прямо передбачених законом щодо звільнення від сплати або відстрочення, про що заявник не клопотав). Відсутність документа, що підтверджує сплату судового збору на момент подання заяви, є самостійною і безумовною підставою для визнання заяви такою, що не відповідає вимогам закону.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна обов`язково містити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Всупереч вказаній нормі, подана заява не містить жодної конкретної пропозиції. Заявник лише безапеляційно стверджує, що «зустрічне забезпечення позову не є необхідним та... не є обов`язковим», оскільки, на його думку, відповідачу не будуть заподіяні збитки.

Суд зазначає, що інститут зустрічного забезпечення спрямований на гарантування відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову. Пропозиція заявника щодо зустрічного забезпечення має бути викладена чітко (наприклад, готовність внести певну суму коштів на депозитний рахунок суду, надання банківської гарантії тощо). Констатація заявником власного бачення про «необов`язковість» такого забезпечення не є пропозицією в розумінні п. 6 ч. 1 ст. 151 ЦПК України. Питання про те, чи є необхідність у застосуванні зустрічного забезпечення, вирішується виключно судом в ухвалі (ч. 8 ст. 153 ЦПК України), а обов`язком заявника є надати відповідні пропозиції для їх оцінки судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява повинна містити інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Заявник просить накласти арешт на цілий об`єкт нерухомого майна (квартиру) з метою майбутнього звернення до суду з позовом немайнового характеру (скасування записів, визнання недійсними договорів). Проте, у заяві про забезпечення позову взагалі не наведено відомостей щодо ринкової чи оціночної вартості вказаної квартири та не додано жодних доказів на підтвердження такої вартості.

Накладення арешту на майно є суттєвим втручанням у право власності (ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Суд позбавлений можливості об`єктивно оцінити співмірність заявленого заходу забезпечення позову (арешту цілої квартири) із наслідками та метою майбутнього позову, оскільки не володіє інформацією про вартість майна, яке підлягає арешту.

Відповідно до ч. 10 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Оскільки заява АТ «УКРСИББАНК» не містить доказів сплати судового збору, належних пропозицій щодо зустрічного забезпечення та відомостей про вартість майна, необхідних для перевірки співмірності заходів, вона підлягає безумовному поверненню заявнику.

Керуючись ст. ст. 149-154, 258-260, 353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Акціонерного товариства «УКРСИББАНК» про забезпечення позову повернути заявнику.

Роз`яснити заявнику, що відповідно до положень процесуального законодавства, повернення заяви про забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню із такою заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення (після сплати судового збору у встановленому законом розмірі та усунення інших недоліків, детально описаних в мотивувальній частині цієї ухвали).

Копію ухвали про повернення заяви невідкладно надіслати особі, яка її подала, разом із поданою заявою та доданими до неї документами.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Леонов О.С.

28.05.26