Рішення № 136949101, 29.05.2026, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/8722386/25

Провадження № 2-а/521/45/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді - Леонова О.С.,

за участю секретаря судового засідання - Должненко В.О.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

29.12.2025 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просить скасувати постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, складену ВАП Управління патрульної поліції в Одеській області - 06 серпня 2025 року, № ЕГА1840368, а провадження по адміністративній справі, закрити, відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про таке.

Він зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 .

Квартира, в якій він мешкає, знаходиться на першому поверсі в будинку.

05.08.2025 року приблизно о 23 годині він виніс з квартири сміття, викинув його в сміттєвий бак у дворі будинку, після чого підійшов до під`їзду будинку. У цей час у двір його будинку заїхав поліцейський автомобіль, з якого вибігли чоловіки в поліцейській формі, які підбігли до нього, побили його та заштовхали в поліцейський автомобіль і повезли до ІНФОРМАЦІЯ_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , де, в підвальному приміщенні його, як і інших затриманих, невідомі особи держали до ранку.

На слідуючий день, в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , співробітник ІНФОРМАЦІЯ_2 склав відносно нього протокол за ст. 210 КУпАП, вручив йому копію цього протоколу та роздруківку на половині аркушу листа (на якій було вказано про оплату ним- 8500 грн. та реквізити, куди необхідно було перерахувати ці кошти) і сказав прибути йому до ІНФОРМАЦІЯ_2 - 08.08.2025 з квитанцією про оплату цієї суми, в розмірі - 8500 грн. і тоді ж йому видав повістку про явку його до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 08.08.2025р.

Копію цього протоколу та роздруківку на половині аркушу листа, в якій було вказано про оплату - 8500 грн. та реквізити, куди необхідно було перерахувати ці кошти, він долучив до позову.

08.08.2025 року він прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з адвокатом, яка намагалась пройти в канцелярію, щоб зареєструвати адвокатський запит та мала намір ознайомитись з матеріалами адміністративної справи, за результатами якої відносно нього було складено протокол за ст. 210 КУпАП.

Проте, адвокатський запит співробітники ІНФОРМАЦІЯ_2 не взяли, матеріали справи для ознайомлення не надали.

Однак, після цього у двір ІНФОРМАЦІЯ_2 вийшов співробітник і заявив, що протокол відносно нього було складено помилково і що його вже скасували і виконувати його не потрібно.

Тобто, цей співробітник заявив, що суму, в розмірі - 8500 грн. йому вже платити не потрібно, а треба у прийомні дні звернутись до секретаря комісії по наданню відстрочки і уточнити у неї які потрібно здати документи для оформлення відстрочки, оскільки він має право на відстрочку за двома підставами.

Вказане ним було виконано та він після цього став збирати документи, ходити записуватись в чергу у ІНФОРМАЦІЯ_3 у прийомні дні, щоб здати документи для відстрочки.

Після цього інциденту, після спливу більше 4 місяців, 20 грудня 2025 року з банку йому повідомили про те, що накладено арешт виконавчою службою на його картковий рахунок у банку, тобто відносно нього відкрито виконавче провадження і накладено арешт на його майно.

Тому, він звернувся до виконавчої служби і отримав копію постанови про відкриття виконавчого провадження і про накладення арешту на його майно.

З наданої копії постанови про відкриття виконавчого провадження йому стало відомо, що ВАП УПП в Одеській області було відносно нього винесено 06.08.2025 постанову № ЕГА1840368, по якій з нього стягуються кошти.

Однак, 06.08.2025 року він співробітників поліції не бачив, і ніяких постанов вони у той день відносно нього не складали, оскільки у той день, 06.08.2025 року він був в ІНФОРМАЦІЯ_4 за яких обставин, він вказав вище і саме в той день, співробітником ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно нього було складено протокол за ст. 210 КУпАП.

Як вже було вказано, чоловіки в поліцейській формі його затримали не - 06.08.2025 року, а саме: 05.08.2025 року приблизно о 23 годині в АДРЕСА_3 і відвезли його до ІНФОРМАЦІЯ_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Вони тоді ніяких документів при цьому не складали і копій ні протоколів, ні постанов, ні 05.08.2025 року, ні 06.08.2025 року поліцейські не вручали йому та поштою йому також з поліції не надходило ніяких копій постанов про притягнення його до адміністративної відповідальності.

26 січня 2026 року представник відповідача подав відзив на позовну заяву з доданими до нього документами. У відзиві на позовну заяву представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні в повному обсязі, виклавши свої аргументи про таке.

Так, представником відповідача вказано, що з матеріалів справи вбачається, що 06.08.2025 приблизно о 00 год. 40 хв., екіпажем патрульної поліції, під час комендантської години, було отримано виклик з лінії «102» про порушення тиші на дитячому майданчику компанією громадян, за адресою: АДРЕСА_4 .

Вказана адреса знаходиться в одному дворі з будинком АДРЕСА_3 .

З усних пояснень, поліцейського Каленіченко С.Д. встановлено, що поліцейські, прибувши на місце виклику, виявили у спільному дворі будинків АДРЕСА_4 ( АДРЕСА_4 ) та 139 (Балківська) компанію громадян, які, перебуваючи на дитячому майданчику порушували тишу у нічний час. В результаті профілактичної бесіди і роз`яснень чинного законодавства, на вимогу поліцейських припинити правопорушення - дані громадяни розійшлися по домівках.

Один із цих громадян із числа цієї гучної компанії, перебуваючи на дитячому майданчику з ознаками сильного алкогольного сп`яніння продовжив порушувати громадській порядок та спокій громадян, знаходячись у громадському місці у п`яному вигляді, що ображав людську гідність та громадську мораль та продовжив розпивання алкогольних напоїв, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 178 КУпАП.

На вимогу поліцейських пред`явити документи, що посвідчують особу, позивач пред`явив такий документ, внаслідок чого поліцейськими було встановлено особу правопорушника, яким виявився гр. ОСОБА_1 .

Також, перевіряючи особу позивача гр. ОСОБА_1 по наявним базам МВС, поліцейськими було встановлено, що даний громадянин відповідно до звернення ІНФОРМАЦІЯ_5 від 01.06.2025, підлягає доставленню відповідно до ст. 22 «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» за порушення ст. 210 КУпАП.

У зв`язку з цим, у відповідності до ст. 261 та ст. 262 КУпАП, поліцейськими було застосовано до ОСОБА_1 адміністративне затримання та складено протокол про адміністративне затримання.

Також, поліцейський Каленіченко С.Д. провів розгляд справи відносно гр. ОСОБА_1 про притягнення його до відповідальності за ч. 1 ст. 178 КУпАП та ознайомив його з правами згідно ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України. Позивач ОСОБА_1 скористався своїм правом на власний розсуд і не надав інспекторам письмові пояснення по суті вчиненого ним адміністративного правопорушення та не надав жодної письмової заяви чи клопотання, як під час підготовки розгляду справи, так і під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, про що свідчить відсутність відповідних записів про додання таких заяв чи клопотань до оскаржуваної постанови.

Окрім того, позивачу було роз`яснено право та строки на оскарження постанови, строк на сплату штрафу згідно постанови та роз`яснено наслідки невиконання вказаної постанови.

Інспектор виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 1840368 від 06.08.2025, згідно якої на гр. ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51 (п`ятдесят одна) гривня 00 копійок, оголосив її зміст та запропонував її копію позивачу ОСОБА_1 , однак останній від отримання цієї копії постанови відмовився, про що поліцейським було зроблено відповідний запис.

Як вказано представником відповідача, копію оскаржуваної постанови було відповідачем надіслано 06.08.2025 рекомендованим листом № 0601178350912 на адресу проживання позивача АДРЕСА_1 , однак відповідно до трекінгу «Укрпошти», 09.08.2025 відбулась невдала спроба вручення, так як позивач відмовився від отримання листа.

На думку представника відповідача, вказане свідчить про неповажність пропуску позивачем строку на звернення до суду, оскільки в діях позивача вбачається пасивна поведінка щодо захисту своїх прав.

Також, представник відповідача у відзиві на позов вказав, що саме відеозаписи є доказом вчинення адміністративного правопорушення але, відеозаписи з портативних відео реєстраторів інспекторів за даним фактом відсутні, у зв`язку із закінченням строку їх зберігання.

Однак, представник відповідача впевнений, що відеозаписи з портативних відео реєстраторів інспекторів, які відсутні за даним фактом, відповідають вимогам ст. 251 КУпАП та ст. ст. 72, 73, 74, 75, 76 КАС України.

Доказів на підтвердження вказаного у відзиві, відповідачем до відзиву не було долучено.

На вказаний відзив, позивач надав до суду відповідь на відзив, в якому вказав про таке.

Представник відповідача у відзиві на позов посилається на матеріали адміністративної справи.

Проте, ксерокопії тих матеріалів справи, про які вказує та на які посилається представник відповідача, ним не долучено до його відзиву.

Позивач вважає, що вказані дії представника відповідача суперечать, абзацу другому частини другої статті 77 КАС України, (в редакції Закону № 1914-ІХ від 30.11.2021), в якому законодавцем встановлено, що суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Крім того, позивач вважає, що ствердження представником відповідача про те, що будинок АДРЕСА_4 , знаходиться в одному дворі з будинком АДРЕСА_3 не відповідає дійсності та спростовується наступним. На розі АДРЕСА_3 та Середня в м. Одесі розташовані буквою «Г» приміщення трьох будинків, в цьому приміщенні знаходяться: будинок АДРЕСА_5 , дальше в цьому приміщенні, прямо в його кутку розташований будинок, який значиться як Балківська, 137, в ньому лише одна парадна, а за ним в цьому ж приміщенні знаходиться парадна №4, за якою розташована парадна №3 будинку, який значиться, як Балківська, 139.

В цій, третій парадній цього будинку, який значиться, як АДРЕСА_3 знаходиться на першому поверсі квартира, в якій проживає ОСОБА_1 ..

Напроти приміщення будинку, який значиться як АДРЕСА_3 , є проїзд, а за цим проїздом розташовані приміщення, які належать установам: міськводоканалу, електромережі та тепломережі.

Біля цих приміщень, навпроти під`їзду парадної будинку, який значиться як АДРЕСА_6 , розташовані баки для сміття, куди і виніс ОСОБА_1 05.08.2025 року приблизно о 23 годині задовго до початку комендантської години, сміття, про це було вказано у позові ОСОБА_1 , після чого ОСОБА_1 біля своєї парадної свого будинку, який значиться, як АДРЕСА_3 , був побитий та затриманий співробітниками поліції. Жодної мови про розпиття якихось напоїв ОСОБА_1 (який ніс в руці відро із під сміття) тоді, при його затриманні, не велось.

За цими вказаними вище, приміщеннями зазначених установ є також проїзд, а за цим проїздом знаходяться два будинки зі своїм огородженням, які знаходяться на розі АДРЕСА_7 , але значаться, як по АДРЕСА_4 та АДРЕСА_8 . У цих двох новопобудованих будинках є свій двір і свій в`їзд у двір цих будинків і у дворі цих огороджених двох будинків є і свій дитячий майданчик.

Також, вказане підтверджується фотографіями, які надано позивачем та на яких зображено дитячий майданчик, який розташований за огородженням у сумісному дворі двох будинків по АДРЕСА_4 та АДРЕСА_8 .

У дворі будинку в АДРЕСА_3 , дитячий майданчик відсутній, що підтверджують зроблені фото двору цього будинку, які долучені позивачем до відповіді на відзив.

Отже надані фото підтверджують, що сумісного двору з будинками по АДРЕСА_9 та будинком в АДРЕСА_3 , не має, оскільки в цих двох ново побудованих будинках АДРЕСА_4 та АДРЕСА_4 / АДРЕСА_10 є свій двір, який загороджений огорожею.

Це підтверджується і роздруківкою з сайту Одеської міської ради, копію якої також долучено позивачем до вказаної відповіді на відзив.

Зазначене також підтверджується і самим представником відповідача, яким долучено також роздруківку, в якій вказана відстань між будинком АДРЕСА_4 та будинком в АДРЕСА_3 - більше 600 метрів, тобто, більше ніж півкілометра.

Що стосується заявленого відповідачем виклику о 00.34 години 06.08.2025 року, поліції мешканкою будинку АДРЕСА_4 про те що у дворі їх будинку АДРЕСА_4 на дитячому майданчику знаходяться молодики, які порушують тишу, то позивачем не заперечується, що можливо виклик поліції був у той час, але він жодним чином не стосується ОСОБА_1 , який у цей час не міг бути у загородженому високою огорожею, дворі будинку АДРЕСА_4 , оскільки до цього часу ОСОБА_1 вже був безпідставно затриманий біля третього під`їзду будинку по АДРЕСА_3 співробітниками поліції та доставлений до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Крім того, пояснення мешканки будинку АДРЕСА_4 , на яку посилається представник відповідача, до його відзиву ним не було долучено.

Окрім того, не долучено представником відповідача до його відзиву пояснення осіб, що розійшлися по домівках, які, як стверджує представник відповідача, були учасниками скоєння адміністративного правопорушення та свідками вчинення ОСОБА_1 правопорушення, за яке складено поліцейським постанову про те, що він після 0 год. 40 хв. пив у цій компанії пиво на дитячому майданчику, який, по факту, у дворі будинку по АДРЕСА_3 , відсутній.

Також, представником відповідача не долучено і відеозапису знаходження у дворі будинку АДРЕСА_4 ОСОБА_1 після 00.34 години 06.08.2025 року, який повинен був бути зафіксований бодікамерами (нагрудними відео реєстраторами співробітників поліції та долучений до матеріалів адмінсправи до складення відносно ОСОБА_1 постанови).

Також, всупереч наведеному, відеозаписи з нагрудних відео реєстраторів співробітників поліції за період з 05.08.2025 по 06.08.2026 року, представником відповідача до суду не надано та не були ці відеозаписи своєчасно долучені до матеріалів справи, за результатами якої відповідачем було складено постанову відносно ОСОБА_1 , оскільки вони, зі слів того ж представника відповідача, відсутні.

Тобто, за відсутності жодного відеозапису, представник відповідача вказав, що докази, а саме: відеозаписи, яких він особисто не бачив, начеб-то відповідають вимогам ст. 251 КУпАП та нормам статтей 72. 73, 74. 75, 76 КАС України і вони являються доказом вчинення адміністративного правопорушення.

Більш того, на думку цього представника відповідача, оскільки строк зберігання відеозаписів з портативних та відеореєстраторів, установлених у службових транспортних засобах, становить 30 діб, то натепер відеозаписи з портативних відео реєстраторів інспекторів за даним фактом відсутні у зв`язку із закінченням строку їх зберігання.

Проте, з вищенаведеним, указаним твердженням цього представника відповідача погодитись не можливо, оскільки, як він сам звернув увагу на те, що у відповідності до ч.І ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, у даній справі відеозаписи стали доказами, вони повинні були бути при прийнятті постанови відносно ОСОБА_1 долучені до матеріалів адміністративної справи та вивчені і оглянуті та, як доказ, ці відеозаписи разом з матеріалами цієї справи повинні були зберігатись, а не знищуватись окремо від справи.

Однак, за твердженням цього представника відповідача, вони начеб-то були, але, як слідує з запису представника відповідача, їх чомусь ніхто не вивчав при розгляді справи відносно ОСОБА_1 , до справи вони в якості доказів також не були долучені і вони з невідомої причини наразі стали знищеними.

Отже, виходячи з цього описання представником відповідача, жодного доказу у справі при прийнятті постанови відносно ОСОБА_1 , не було.

Крім того, у відзиві на позов представником відповідача вказано, що він відібрав усні пояснення і з цих усних пояснень поліцейського Каленіченко С.Д., наданих йому, ним було встановлено,

При цьому, представник відповідача не пояснив яким чином він долучив до матеріалів справи та до свого відзиву ті усні пояснення, які у когось начеб-то він відбирав.

Крім того, за змістом частини першої статті 178 КУпАП, передбачена адміністративна відповідальність за розпивання пива (крім безалкогольного).

Тобто, законодавець розмежує пиво та пиво безалкогольне.

Однак, представник відповідача у своєму відзиві не вказав, яке саме пиво пив Ірлик С.В. чи-то воно було просто пивом, чи воно було безалкогольним, за розпивання якого адмінвідповідальність не передбачена Законом і яким саме чином це питання перевірялось складачем постанови відносно ОСОБА_1 перед тим, як скласти постанову відносно ОСОБА_1 .

Окрім того, представником відповідача в подальшому у своєму відзиві до суду, було детально описано (аркуш відзиву 7) про оформлення матеріалів поліцейськими у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

Проте, складені постанова та матеріали відносно ОСОБА_1 за складеною постановою не мають відношення до забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

Ознайомившись з такими записами представника відповідача у його відзиві до суду та не надання ним жодного доказу до того відзиву, позивач висловив сумнів щодо нетверезого стану ОСОБА_1 у той час, про який веде мову представник відповідача: оскільки за твердженням цього ж представника, ОСОБА_1 , внаслідок вживання слабоалкогольних напоїв знаходився у такому п`яному вигляді що ображав людську гідність та громадську мораль та на вимогу поліцейських, Ірлик С.В. начеб-то взагалі не реагував, але при цьому, у цей же час, як стверджується цим же представником відповідача: Ірлика С.В. було: ознайомлено з його правами, згідно ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України і ОСОБА_1 на свій розсуд скористався своїми правами і йому було роз`яснено право та строки на оскарження постанови, строк на сплату штрафу згідно постанови та роз`яснено наслідки невиконання вказаної постанов», але отримати копію оскаржуваної постанови ОСОБА_1 чомусь відмовився.

Проте, як вказує позивач ОСОБА_1 , він не відмовлявся ні від чого і при ньому вказана постанова не була складена співробітником поліції.

Більш того. ОСОБА_1 заявив, що він взагалі не вживає алкогольних напоїв, оскільки багато років хворіє вірусним гепатитом, при якому вживати алкоголь категорично забороняється.

З цим захворюванням він знаходиться на диспансерному обліку.

Обставини його затримання ОСОБА_1 було детально викладено у його позові до суду.

Об`єктивно встановити обставини складення постанови відносно ОСОБА_1 можливо було б доказами, які повинен був надати до суду відповідач.

Проте, жодних доказів щодо вказаного представником відповідача у його відзиві, він до відзиву до суду не долучив.

Щодо пропущеного строку позивачем на звернення до суду, то представник відповідача у своєму відзиві вказав, що копію оскаржуваної постанови було надіслано 06.08.2025 рекомендованим листом № 0601178350912 на адресу проживання позивача АДРЕСА_1 , однак відповідно до трекінгу «Укрпошти» 09.08.2025 відбулась невдала спроба вручення, так як позивач відмовився від отримання листа.

Позивач ОСОБА_1 вказав про те, що вказане цим представником відповідача, не відповідає дійсності оскільки, згідно до долученого цим же представником відповідача роздрукованого тексту трекінгу «Укрпошти»: «09.08.2025 відбулась невдала спроба вручення, так як (неправильна адреса)», а 21.08.2025 - закінчення терміну зберігання.

Повторно, за правильно вказаною адресою, копію постанови ОСОБА_1 відповідач не направив.

Більш того, замість того, щоб повторно направити ОСОБА_1 , (вказавши його правильну адресу) копію постанови, яка була складена відносно ОСОБА_1 за його відсутності, представник відповідача у відзиві до суду навмисно вказав неправдиві відомості, а саме, що ніби-то в трекінгу «Укрпошти» вказано, що 09.08.2025 відбулась невдала спроба вручення, так як позивач відмовився від отримання листа.

Крім того, заявлене представником відповідача спростовується наданою ним же до суду РОЗДРУКІВКОЮ трекінгу «Укрпошти». згідно до якої. 09.08.2025 відбулась невдала спроба вручення, так як (неправильна адреса), а 21.08.2025 - закінчення терміну зберігання.

Позивач вважає, що наведене лише підтверджує те. що відповідач та його представник здатні надавати до суду неправдиві відомості, щоб завести суд в оману.

Крім того, згідно до тексту долученої представником відповідача до його відзиву аркушу роздруківки, яку названо представником відповідача, як «Облік звернень ТЦК та СП», в ньому вказано, що ОСОБА_1 доставлено до «відділення поліції №3 ( м.Одеса) Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області», але о якій саме годині було здійснено цю доставку ОСОБА_1 до цього «відділення поліції №3 (м.Одеса» в ньому чомусь жодним чином не зазначено.

Як і не зазначено, для чого саме було доставляти ОСОБА_1 до «відділення поліції №3». якщо, як стверджується представником відповідача, було звернення РТЦК.

Однак жодного доказу щодо цього представником відповідача не долучено до його відзиву.

Разом із позовною заявою позивач подав заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду. Клопотання мотивоване тим, що про існування оскаржуваної постанови від 06.08.2025 року позивач дізнався лише 20.12.2025р. від виконавчої служби, якою було накладено арешт на його кошти в банку.

Інші процесуальні дії у справі

Ухвалою Хаджибейського районного суду міста Одеси від 30 грудня 2025 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Цією ж ухвалою суд вирішив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами та встановив відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Клопотань від учасників справи про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку про наступне.

Обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

Судом встановлено, що 06.08.2025 року інспектором ВАП Управління патрульної поліції в Одеській області було винесено постанову серії ЕГА № 1840368 у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 178 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51,00 грн.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 визнано винним у розпиванні пива та перебуванні у п`яному виглядів громадському місці на дитячому майданчику поблизу будинку АДРЕСА_4 , який, за твердженням відповідача, знаходиться у спільному дворі з будинком АДРЕСА_3 , чим порушено громадський порядок.

Спірні правовідносини виникли у сфері забезпечення громадського порядку та пов`язані з реалізацією суб`єктом владних повноважень компетенції щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Про існування оскаржуваної постанови позивач дізнався 20 грудня 2025 року під час вчинення виконавчих дій щодо арешту його рахунків.

Мотивована оцінка аргументів сторін, застосовані норми права та мотиви їх застосування

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з вимог частини 2 статті 19 Конституції України, згідно з якою органи державної влади зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до приписів ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За приписами ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Представник відповідача у відзиві посилається на матеріали адміністративної справи та зазначає, що з матеріалів справи він вбачає, що 06.08.2025 приблизно о 00 год. 40 хв., екіпажем патрульної поліції, під час комендантської години, було отримано виклик з лінії «102» про порушення тиші на дитячому майданчику гучною компанією громадян, за адресою: м. Одеса, вул. Картамишевська, поблизу будинку 40, який знаходиться в одному дворі з будинком АДРЕСА_3 .

Суд критично оцінює доводи представника відповідача, оскільки ксерокопії тих матеріалів справи, на які він посилається, ним не долучено до його відзиву та ним стосовно вказаного не надано і інших доказів, як то: відсутні пояснення мешканки будинку АДРЕСА_4 , на яку посилається представник відповідача, не долучено представником відповідача до його відзиву і пояснень осіб, які, як стверджує представник відповідача, були учасниками скоєння адміністративного правопорушення та свідками вчинення ОСОБА_1 правопорушення, за яке складено поліцейським постанову про те, що він після 0 год. 40 хв. пив у цій компанії пиво на дитячому майданчику, у дворі будинку по АДРЕСА_3 .

Також, доводи про те, що будинок АДРЕСА_4 , знаходиться в одному дворі з будинком АДРЕСА_3 , суд відхиляє, оскільки вказане спростовується самим представником відповідача, яким долучено роздруківку, згідно до якої, відстань між будинком АДРЕСА_4 та будинком в АДРЕСА_3 - більше 600 метрів, отже, більше ніж півкілометра.

Доводи відповідача не знаходять свого підтвердження в матеріалах справи та спростовуються наданими позивачем доказами, а саме фотографіями дворів будинків АДРЕСА_4 та двору будинку АДРЕСА_3 , на яких зображено дитячий майданчик, який розташований за огородженням у сумісному дворі двох будинків по АДРЕСА_4 та АДРЕСА_8 .

Згідно до фото двору будинку АДРЕСА_3 , у дворі цього будинку по АДРЕСА_3 , дитячий майданчик відсутній.

Отже, надані фото підтверджують, що сумісного двору з будинками по АДРЕСА_9 та будинком в АДРЕСА_3 , не має, оскільки в цих будинках АДРЕСА_4 та АДРЕСА_4 / АДРЕСА_10 є свій двір, який загороджений огорожею.

Це підтверджується і роздруківкою з сайту Одеської міської ради, копію якої також долучено позивачем до відповіді на відзив.

Крім того, посилання представником відповідача на усні пояснення поліцейського Каленіченко С.Д., суд також не приймає до уваги, оскільки представником відповідача не заявлено клопотання про виклик цього поліцейського ОСОБА_2 в якості свідка у судове засідання та надання ним пояснень в судовому засіданні в якості свідка.

Також, суд не може прийняти до уваги пояснення представника відповідача про те, що поліцейський Каленіченко С.Д. провів належним чином розгляд справи відносно гр. ОСОБА_1 про притягнення його до відповідальності за ч. 1 ст. 178 КУпАП та ознайомив його з правами згідно ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України і позивач ОСОБА_1 скористався своїм правом на власний розсуд та не надав інспекторам письмові пояснення по суті вчиненого ним адміністративного правопорушення і не надав жодної письмової заяви чи клопотання, як під час підготовки розгляду справи, так і під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та, що ОСОБА_1 від отримання копії постанови відмовився, оскільки на підтвердження вказаного представником відповідача до суду не надано відеозаписи з портативних відео реєстраторів інспекторів за даним фактом, як і не надано ним і жодного іншого доказу знаходження у дворі будинку АДРЕСА_4 ОСОБА_1 після 00.34 години 06.08.2025 року, який повинен був бути доведений до складення відносно ОСОБА_1 постанови.

Також, всупереч наведеному, відеозаписи з нагрудних відео реєстраторів співробітників поліції за період з 05.08.2025 по 06.08.2026 року, представником відповідача до суду не надано та не були ці відеозаписи своєчасно долучені до матеріалів справи, за результатами якої відповідачем було складено постанову відносно ОСОБА_1 , оскільки вони, зі слів того ж представника відповідача, відсутні.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 січня 2025 року у справі № 335/6977/22 сформулювала правовий висновок, згідно з яким дії працівників патрульної поліції мають ознаки очевидної протиправності та свавільності, якщо вони явно суперечать об`єктивним фактичним обставинам та порушують права особи. З огляду на встановлену невідповідність фактичних обставин місця події тим, що викладені у постанові, Суд констатує ознаки свавільності у діях суб`єкта владних повноважень під час фіксації обставин правопорушення.

Суд також не приймає до уваги заяву представника відповідача про те, що копію оскаржуваної постанови було надіслано 06.08.2025 рекомендованим листом № 0601178350912 на адресу проживання позивача ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , однак, відповідно до трекінгу «Укрпошти» 09.08.2025 відбулась невдала спроба вручення, так як позивач відмовився від отримання листа, оскільки заявлене представником відповідача спростовується наданою ним же до суду Роздруківкою трекінгу «Укрпошти». згідно до якої: 09.08.2025 відбулась невдала спроба вручення, так як (неправильна адреса), а 21.08.2025 - закінчення терміну зберігання.

Крім того, суд звертає увагу на те, що законодавець розмежує пиво та пиво безалкогольне і за змістом частини першої статті 178 КУпАП, передбачена адміністративна відповідальність за розпивання пива (крім безалкогольного), за розпивання безалкогольного пива адміністративна відповідбльність не передбачена.

Проте, складаючи постанову відносно ОСОБА_1 за розпивання ним пива, відповідачем не вказано, яке саме пиво той розпивав і яким саме чином складач постанови відносно ОСОБА_1 це питання перевірив перед тим, як скласти постанову відносно ОСОБА_1 за розпивання ним пива.

Встановити обставини складення постанови відносно ОСОБА_1 можливо було б доказами, які повинен був надати до суду відповідач, як суб`єкт владних повноважень.

Однак, відповідач під час винесення постанови не виконав вимог ст. 280 КУпАП, не з`ясував належним чином, чи підлягає саме ця особа адміністративній відповідальності та не дослідив докази, що підтверджують вчинення ймовірного правопорушення.

Також, жодних доказів щодо вказаного представником відповідача у його відзиві, він до відзиву до суду не долучив.

Для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення, дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль.

Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду: від 15.11.2018 року, у справі № 524/5536/17; від 30.05.2018 року, у справі № 337/3389/16; від 17.07.2019 року у справі № 295/3099/17; від 05.03.2020 року у справі № 607/7987/17.

Обов`язок щодо збирання доказів приписами ч. 2 ст. 251 КУпАП законодавцем покладено на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Проте, доказів щодо розпивання пива та продовження розпивання алкогольних напоїв ОСОБА_1 06.08.2025 приблизно о 00 год. 40 хв., під час комендантської години, на дитячому майданчику за адресою: АДРЕСА_4 , в одному дворі з будинком АДРЕСА_3 , не було надано відповідачем до суду, як і не було надано відповідачем до його відзиву жодного доказу щодо скоєння позивачем ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 178 КУпАП.

Посилання відповідача на те, що докази по адміністративній справі начеб-то були, але знищено було ці докази (відеозаписи події) протягом 30 днів, суд не може прийняти до уваги, оскільки докази у справі повинні бути досліджені до прийняття постанови по справі та після цього вони зберігаються разом з матеріалами справи і не можуть бути знищеними протягом 30 днів після скоєної події.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 18 липня 2019 року у справі № 216/5226/16-а, належним доказом вчинення адміністративного правопорушення є матеріали (відеофіксація), що відображають безпосередньо саму подію правопорушення (зокрема, факт розпивання напоїв у визначеному місці), а не лише процесуальну послідовність винесення постанови. Такі докази мали бути досліджені інспектором поліції та долучені до матеріалів справи безпосередньо під час винесення оскаржуваної постанови. Посилання на їх подальше знищення не звільняє відповідача від обов`язку довести факт вчинення правопорушення у порядку ч. 2 ст. 77 КАС України.

Суд констатує, що відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів (пояснень свідків, результатів огляду на стан сп`яніння тощо), які б об`єктивно підтверджували факт вживання позивачем саме алкогольних напоїв. Водночас, долучена позивачем медична довідка про перебування на диспансерному обліку з діагнозом вірусний гепатит С узгоджується з його доводами щодо неможливості вживання алкоголю за медичними показаннями.

Згідно зі статтею 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається винна дія чи бездіяльність.

За наведених вище обставин у діях ОСОБА_1 - відсутні як об`єктивна, так і суб`єктивна (вина) сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 178 КУпАП.

Отже, відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 178 КУпАП.

Зважаючи на наведене та на відсутність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 178 КУпАП, у відповідності до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.

З урахуванням викладеного та того, що відсутня подія адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 178 КУпАП, також в діях ОСОБА_1 відсутня вина та склад адміністративного правопорушення, постанова, складена відносно ОСОБА_1 з порушенням норм закону, а тому вказана спірна постанова від 06.08.2025 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 178 КУпАП підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення, закриттю.

Докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення

Роздруківка «Облік звернень ТЦК та СП»: Відхиляється судом як доказ вчинення правопорушення за ст. 178 КУпАП, оскільки стосується процедури доставлення особи за зверненням ТЦК (ст. 210 КУпАП), що виходить за межі предмета доказування у цій справі. Суд оцінює виключно правомірність постанови серії ЕГА № 1840368.

Усні пояснення поліцейського Каленіченка С.Д., викладені у відзиві: Відхиляються, оскільки представником відповідача не заявлялось клопотання про допит вказаної особи як свідка у судовому засіданні, а переказ слів інспектора представником у відзиві не є допустимим доказом у розумінні ст. 74 КАС України.

Чи були і ким порушені права чи інтереси

Суд дійшов висновку, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, було порушено право позивача на об`єктивний, неупереджений та законний розгляд справи про адміністративне правопорушення, гарантоване ст. 280 КУпАП. Позивача було безпідставно піддано адміністративному стягненню за відсутності в його діях події та складу правопорушення, чим порушено ст. 7 КУпАП (забезпечення законності при застосуванні заходів впливу) та втручання у майнові права особи через відкриття безпідставного виконавчого провадження.

Оскаржувана постанова винесена не у спосіб, що передбачений законом, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тобто з порушенням критеріїв правомірності, визначених ч. 2 ст. 2 КАС України.

Також, судом досліджено виникнення поважних причин, які перешкодили вчасному зверненню позивача до суду для оскарження постанови.

Згідно ст. 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Приписами ч.2 ст. 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Оскаржувана постанова відносно ОСОБА_1 винесена, як вказано в самій постанові 06.08.2025 року, а вручена своєчасно не була, як і відправлена поштою за належною адресою, позивачу не була.

Отже, про існування оскаржуваної постанови ОСОБА_1 стало відомо лише 20.12.2025р. від виконавчої служби, якою було накладено арешт на його кошти в банку.

У відповідності до ч.3 ст. 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно до ч.1 ст. 121 КАС України, суд, за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Отже, наявні підстави для поновлення пропущеного процесуального строку звернення з позовом до суду.

Норми права, які Суд не застосував.

Судом не застосовано положення статей 261, 262 КУпАП, на які посилається відповідач, оскільки правомірність здійснення адміністративного затримання не є предметом заявлених позовних вимог.

Оцінюючи оскаржуване рішення суб`єкта владних повноважень на предмет відповідності критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, Суд доходить висновку, що постанова винесена необґрунтовано (без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, та за відсутності доказів) та не безсторонньо (з ігноруванням об`єктивних просторових обставин).

За таких обставин, Суд вважає доведеним факт порушення прав позивача на об`єктивний та законний розгляд справи про адміністративне правопорушення, що призвело до безпідставного накладення стягнення та неправомірного втручання у його майнові права. Відтак, оскаржувана постанова є протиправною, підлягає скасуванню, а справа закриттю на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП.

Щодо розподілу судових витрат

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем.

Оцінюючи заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу, Суд застосовує критерій співмірності, визначений частиною п`ятою статті 134 КАС України.

Суд враховує, що, незважаючи на віднесення даної справи до категорії справ незначної складності, дії відповідача щодо надання у відзиві неповної та частково недостовірної інформації зумовили об`єктивну необхідність для представника позивача готувати розгорнуту відповідь на відзив та самостійно збирати додаткові докази (фотофіксацію місцевості, інформацію з реєстрів). Зазначене виправдовує обсяг та вартість фактично наданих правничих послуг. Відтак, Суд вважає доведеним, розумним та співмірним стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у зменшеному судом розмірі 3000,00 грн.

Керуючись статтями 2, 9, 77, ч. 1 ст.121, ст. ст. 122, 132, 134, 139, 143, 241-246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Поновити ОСОБА_1 строку звернення до суду.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Скасувати постанову ВАП Управління патрульної поліції в Одеській області № ЕГА1840368, від 06 серпня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП - НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 178 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51 (п`ятдесят одна) гривня 00 копійок. Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 178 КУпАП закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Стягнути з Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП - НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_11 , витрати по сплаті судового збору, у розмірі 605 гривень 60 коп. та суму витрат на професійну правничу допомогу, в сумі 3000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання: АДРЕСА_11 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП): НОМЕР_1 .

Відповідач: Департамент патрульної поліції (в особі Управління патрульної поліції в Одеській області), місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3 (адреса УПП: 65114, м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 5); ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 40108646.

Повне рішення суду складено 29 травня 2026 року.

Суддя О.С. Леонов

29.05.26