Ухвала суду № 136947471, 13.05.2026, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-п/754/108/26

Справа № 754/182/18

У Х В А Л А

Іменем України

13 травня 2026 року м.Київ

Деснянський районний суд м.Києва в складі:

головуючого-судді Скрипки О.І.

при секретарі Моторенко К.О.

за участю заявниці ОСОБА_1 ,

представника заявниці Цимейко Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві заяву відповідачки ОСОБА_1 в особі представника адвоката Цимейко Ганни Олегівни про перегляд заочного рішення суду по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

Заочним рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 04.02.2020 року, ухваленому у цивільній справі за вищезазначеним позовом, позовні вимоги задоволено.

28.04.2026 року до суду надійшла заява правонаступника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення суду. У даній заяві представник заявника зазначає про те, що ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , і яка 25.05.2023 року звернулась до П`ятнадцятої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 . Також у спадковій справі заявлені вимоги кредитора спадкодавця АТ «Сенс Банк» за рішенням Деснянського районного суду м. Києва у справі № 754/182/18. 24.12.2025 року ухвалою суду по справі № 754/182/18 задоволено заяву АТ «Сенс Банк» про заміну сторони виконавчого провадження № 66335625, а саме замінено боржника ОСОБА_2 на ОСОБА_1 . Постановами приватного виконавця накладені арешти на кошти ОСОБА_1 в рамках виконавчого провадження № 66335625. Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, яку прийняла ОСОБА_1 та яка складається з 83/100 частини квартири АДРЕСА_1 . 27/100 зазначеної квартири належить ОСОБА_1 та є її єдиним житлом. Станом на сьогодні банк намагається звернути стягнення на 83/100 частини зазначеної квартири в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №10-29/5302 від 14.02.2008 року.

В якості підстав для перегляду та скасування заочного рішення представник заявника зазначає те, що ОСОБА_1 намагалась вступити у справу, як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, однак суд відмовив їй. Також ОСОБА_1 намагалась зупинити провадження у справі у зв`язку з хворобою її матері ОСОБА_2 . Однак суд також відмовив у задоволенні цього клопотання. У зв`язку з тяжкою хворобою ОСОБА_2 не могла брати участь в судових засіданнях. Крім того, сума заборгованості, заявлена банком, є необґрунтованою, в зв`язку із чим для проведення розрахунку заборгованості за кредитним договором представник ОСОБА_1 20.04.2026 року звернулась до ПП «Центр економічних експертиз та фінансового аналізу «Севікс», а також наявні підстави вважати, що банк звернувся до суду після закінчення строків позовної давності.

Представником заявника також заявлено клопотання щодо поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, мотивоване тим, що заявника не було допущено до розгляду справи під час судового розгляду, копію заочного рішення вона не отримувала і лише 08.04.2026 року ОСОБА_1 ознайомилась з матеріалами цивільної справи № 754/182/18 та матеріалами виконавчого провадження № 66335625.

Посилаючись на викладене, представник заявника просить поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду з заявою про перегляд заочного рішення Деснянського районного суду м. Києва від 04.02.2020 року у цивільній справі № 754/182/18, вказане заочне рішення скасувати та призначити справу до розгляду в загальному порядку.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м.Києва від 01.05.2026 року заяву прийнято до розгляду та призначено судове засідання.

В судовому засіданні заявник та її представник ОСОБА_3 заяву підтримали та просили про її задоволення.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника позивача на підставі наявних матеріалів.

Проаналізувавши матеріали даної справи і зміст заяви про перегляд рішення по ній, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 , як правонаступником відповідача, пропущено строк на подання заяви про перегляд заочного рішення з наступних підстав.

Суд звертає увагу, що ВП ВС в своїй постанові від 12.06.2024 року по справі № 756/11081/20 дослідила питання процесуальних особливостей оскарження судового рішення, постановленого в порядку заочного провадження, реалізації учасниками процесу права на апеляційне оскарження заочного рішення та, зокрема, процесуальних наслідків подання заяви про перегляд заочного рішення з пропуском установленого законом строку.

Пропуск процесуального строку може бути значним та очевидним (наприклад, за наявності беззаперечних доказів про отримання відповідачем копії заочного рішення), проте у випадку застосування запропонованого Великою Палатою Верховного Суду підходу відповідач отримує безумовне право на апеляційне оскарження заочного рішення навіть у разі, коли йому було достовірно відомо про таке рішення вже значний час, який може вимірюватися як роками, так і десятиріччями, що не повною мірою узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) в контексті застосування принципу правової визначеності як складової основного принципу цивільного судочинства - верховенства права.

Зокрема, у контексті сформованої Великою Палатою Верховного Суду практики щодо дій суду першої інстанції при розгляді заяв про перегляд заочного рішення, зазначено, що заочним розглядом справи є специфічна процедура розгляду цивільної справи та її вирішення за відсутності відповідача. Умовами проведення заочного розгляду справи є: 1) належне повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання; 2) нез`явлення відповідача у судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) неподання відповідачем відзиву на позовну заяву та 4) відсутність заперечень позивача проти такого вирішення справи. Лише в разі одночасного існування всіх перелічених умов суд може ухвалити заочне рішення в справі (частина перша статті 280 ЦПК України).

Суд зобов`язаний перевірити дотримання відповідачем вимог статей 284, 285 ЦПК України, зокрема в частині строку подання заяви про перегляд заочного рішення, до прийняття такої заяви до розгляду. Суд не наділений правом, оминувши процесуальну дію щодо встановлення дотримання або порушення заявником строків звернення до суду, перейти до розгляду заяви по суті.

Тому правила частини третьої статті 287 ЦПК України щодо повноважень місцевого суду не можуть застосуватися в ситуації, коли відсутні підстави для розгляду заяви про перегляд заочного рішення по суті, та, відповідно, не можуть бути підставою для залишення такої заяви без задоволення.

Водночас відсутність у главі 11 «Заочний розгляд справи» розділу III «Позовне провадження» ЦПК України прямої вказівки на ті повноваження суду, які мають бути ним реалізовані у разі пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, дає підстави для висновку про те, що відповідно до загальних положень ЦПК України про наслідки пропуску процесуальних строків (частина друга статті 126 ЦПК України) така заява має бути залишена без розгляду.

Можливість застосування статті 126 ЦПК України до процедури заочного розгляду справи не суперечить і частині другій статті 281 цього Кодексу, за змістом якої розгляд справи і ухвалення рішення проводиться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

Отже, Велика Палата Верховного Суду констатувала, що інститут процесуальних строків є наскрізним та міжгалузевим інститутом процесуального права, а положення глави 6 «Процесуальні строки» розділу І «Загальні положення» ЦПК України застосовуються до всіх видів проваджень, на всіх стадіях цивільного судочинства, а також поширюються на процедури заочного розгляду цивільних справ, крім випадків, коли відповідними главами встановлені спеціальні правила.

Так само мають бути застосовані й загальні положення ЦПК України щодо подання та розгляду клопотань про поновлення процесуальних строків, якщо відповідною главою, присвяченою заочному розгляду, це питання прямо не врегульовано. Отже, якщо відповідач подає клопотання про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, суд повинен застосувати загальні положення ЦПК України, а саме статтю 127 цього Кодексу, у якій вказано, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Відповідно до постанови Великої Палати Верхового суду від 30.01.2019 року по справі № 755/10947/17 визначено, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.

З матеріалів справи вбачається, і даний факт підтверджено ОСОБА_1 , що під час розгляду справи за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором у 2019 році заявляла клопотання про залучення її до участі у справі та зупинення провадження у справі, тобто була достовірно обізнана про розгляд справи в суді, суть та характер спору.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, спадкова справа після її смерті заведена 27.02.2023 року на підставі претензії АТ «Сенс Банк», яке є правонаступником ПАТ «Укрсоцбанк».

25.03.2023 року ОСОБА_1 звернулась до П`ятнадцятої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

28.07.2023 року представник заявника ОСОБА_4 звернулась до Деснянського районного суду м.Києва із заявою про ознайомлення з матеріалами справи із посиланням на те, що ОСОБА_1 є спадкоємцем ОСОБА_2 .

31.07.2023 року представник заявника ОСОБА_4 ознайомилась із матеріалами справи, про що свідчить її власноручний напис на заяві.

Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 24.12.2025 року замінено боржника ОСОБА_2 у виконавчому провадженні №66335625, яке перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Хоменка В.В. на її правонаступника (спадкоємця) ОСОБА_1 .

Вказаною ухвалою також встановлено, що АТ «Сенс Банк» на адресу П?ятнадцятої київської державної нотаріальної контори направило заяву-претензію №6979-72.1/2023 від 17.02.2023 року з вимогами до спадкоємців, підставою якої була заведена спадкова справа №216/2023 від 27.02.2023 року щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Відповідно до листа П?ятнадцятої київської державної нотаріальної контори від 18.05.2024 року спадкоємицею, яка прийняла спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 є її донька - ОСОБА_1 .

Відповідно до копії заяви про прийняття спадщини від імені ОСОБА_1 від 25.05.2023 року нотаріусом роз?яснено права та обов?язки спадкоємця, нотаріусом роз?яснено, що спадкоємець відповідає по боргах спадкодавця, зі змістом претензії АТ «Сенс Банк» та сумою боргу спадкоємець ознайомлена.

Наведене в сукупності свідчить про те, що:

- ОСОБА_1 з 2019 року обізнана про розгляд даної справи в суді;

- 31.07.2023 року представник заявника ОСОБА_4 ознайомилась із матеріалами справи, в тому числі і з заочним судовим рішенням.

З огляду на вищевикладене, твердження відповідача щодо необізнаності до 08.04.2026 року про ухвалене рішення не знайшли свого підтвердження.

Тобто, ОСОБА_1 , як правонаступник відповідача, однозначно була обізнана у 2019 році про розгляд справи, а в липні 2023 року щодо існуючого судового рішення, яке вже виконувалося (зокрема, в лютому 2026 року накладено арешт на кошти ОСОБА_1 ), але лише в квітні 2026 року звернулася до суду із заявою про перегляд даного заочного рішення.

При цьому відповідачем не було зазначено у чому полягала саме об`єктивна неможливість подання заяви про перегляд заочного рішення у встановлений строк, а також не було надано доказів, які б свідчили про наявність об`єктивних обставин пропуску строку на звернення до суду з заявою про перегляд заочного рішення.

Наведені обставини вказують на відсутність підстав для розгляду заяви про перегляд заочного рішення, оскільки безпричинно пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

У справі «Юніон Аліментаріа Сандерс проти Іспанії» від 07 липня 1989 року ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Європейський суд з прав людини, у своїх рішеннях (у справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі») наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Варто зазначити, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення.

Згідно ст. 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Деснянського районного суду м.Києва від 04.02.2020 року по справі № 754/182/18, а тому відмовляє у задоволенні клопотання про його поновлення і, як наслідок, залишає заяву про перегляд заочного рішення без розгляду. Інші доводи сторони ОСОБА_1 на висновки суду не впливають та підстав для задоволення даного клопотання та розгляду заяви про перегляд заочного рішення по суті не дають.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 126, 127, 287, 353 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання відповідачки ОСОБА_1 в особі представника адвоката Цимейко Ганни Олегівни про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення відмовити.

Заяву відповідачки ОСОБА_1 в особі представника адвоката Цимейко Ганни Олегівни про перегляд заочного рішення суду по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без розгляду.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: