Рішення № 13674486, 03.07.2009, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 2-2203

2009 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

" 3 " липня 2009 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Іваненко Ю.Г.

при секретарях - Семенович А.В.,

Гаврилюк І.В., Арнаутові Я.Б.

з участю представника ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - ОСОБА_5

представника відповідача ЗАТ «ОТП Банк" - Стахович О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Закритого Акціонерного товариства «ОТП Банк" про визнання недійсним договору іпотек за зустрічною позовною заявою Закритого Акціонерного товариства «ОТП Банк" до ОСОБА_3 3-тя особа: Товариство з обмеженою Відповідальністю «Юнекс» щодо звернення стягнення на Предмет іпотеки,

встановив:

11 лютого 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ЗАТ «ОТП Банк» про визнання недійсними договору іпотеки (майнової поруки) № PL 07-303/28-2 від 11 червня 2007 року, а також договору № 1 від 4 липня 2008 року про зміну договору іпотеки (майнової поруки) № PL 07-303/28-2 від 11 червня 2007 року та договір № 2 від 15 серпня 2008 року про зміну договору іпотеки (майнової поруки) № PL 07-303/28-2 від 11 червня 2007 року.

Свої вимоги мотивував тим, що спірний договір іпотеки було укладено з порушенням вимог ЦК України щодо письмової форми його укладення. Згідно із абз. 2 ч. 2 ст. 207 ЦКУ правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом, або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою. Оскільки, в порушення вказаної норми зі сторони ЗAT «ОТП-Банк» у договорі іпотеки такий його обовязковий реквізит як печатка відсутній, просив визнати недійсним вказаний договір, грунтуючись на ч. 1 ст. 218 ЦК України.

Крім того, 12 березня 2009 року ОСОБА_4 звернулася до Голосіївського районного суду м. Києва з аналогічним позовом до Закритого акціонерного товариства «ОТП Банк» про визнання недійсними тих самих договорів: договору іпотеки (майнової поруки) № PL 07-303/28-2 від 11 червня 2007 року, а також договору № 1 від 4 липня 2008 року про зміну договору іпотеки (майнової поруки) № PL 07-303/28-2 від 11 червня 2007 року та договір № 2 від 15 серпня 2008 року про зміну договору іпотеки (майнової поруки) № PL 07-303/28-2 від 11 червня 2007 року.

Свої вимоги позивачка - ОСОБА_4 мотивувала тим, що на момент укладення спірного договору іпотеки, вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 За договором в іпотеку було передано садовий будинок та земельну ділянку. Зазначені обєкти набуто у їх з ОСОБА_3 спільну сумісну власність як подружжя. Згідно із ст. 65 СК України чоловік має право розпорядитися майном, що є обєктом права спільної сумісної власності, лише за згодою другого з подружжя, яка має бути викладена у письмовій формі та з обовязковим нотаріальним посвідченням. Оскільки такої згоди вона не давала, просила визнати недійсним спірний договір іпотеки, посилаючись на ч. 2 статті 65 СК України.

Під час попереднього судового засідання вищезазначені позови обєднані до спільного розгляду в одному провадженні.

1 квітня 2009 року представник ЗАТ «ОТП Банк» - Стахович О.С. звернулась до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, який було прийнято до спільного розгляду з основними позовами.

Свої вимоги представник ЗАТ «ОТП Банк» - Стахович О.С. обгрунтовує тим, що по договору про надання Кредитної лінії № CR 07-294/28-2 від 11 червня 2007 року (зі змінами та доповненнями) ТОВ «Юнекс» отримало у Банку кредит з лімітом фінансування 4 230 000, 00 (Чотири мільйони двісті тридцять тисяч) гривень 00 коп. Майновим поручителем по вказаному договору на підставі договору іпотеки виступив ОСОБА_3, який передав у іпотеку садовий будинок та земельну ділянку, належну йому на праві власності. В передбачений кредитним договором строк ТОВ «Юнекс» не повернуло кредит. Таким чином, у Банку є всі підстави згідно із чинним законодавством України для звернення стягнення на предмет іпотеки у судовому порядку. Просила суд стягнути з ОСОБА_3 садовий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та земельну ділянку, площею 0, 0933 га, що розташована за адресою: Київська область, Обухівській район, смт. Козин, с/т Ветеран, кадастровий № 3223155400:03:003:0088.

Представник 3-ї особи - ТОВ «Юнекс» в судове засідання не зявився, про судовий розгляд повідомлений належним чином, що підтверджується оголошенням в газеті «Урядовий курєр» від 23 червня 2009 року.

Так, в даному судовому засіданні встановлено, що 11 червня 2007 року між ОСОБА_3 та Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» був укладений договір іпотеки (майнової поруки) № PL 07-303/28-2 (надалі - «Договір іпотеки») зі змінами та доповненнями, внесеними договором № 1 від 04 липня 2008 року про зміну договору іпотеки (майнової поруки) № PL 07-303/28-2 від 11 червня 2007 року та договором № 2 від 15 серпня 2008 року про зміну договору іпотеки (майнової поруки) № PL 07-303/28-2 від 11 червня 2007 року.

Згідно з умовами вказаного договору в іпотеку було передано нерухоме майно:

- садовий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; та

- земельну ділянку, площею 0, 0933 га, що розташована за адресою: Київська область, Обухівській район, смт. Козин, с/т Ветеран, кадастровий № 3223155400:03:003:0088.

Договір іпотеки було укладено з метою забезпечення грошових зобовязань ТОВ «Юнекс», що випливають з договору про надання Кредитної лінії № CR 07-294/28-2 від 11 червня 2007 року зі змінами та доповненнями, згідно з яким Боржник отримав у Банку кредит з лімітом фінансування 4 230 000, 00 (Чотири мільйони двісті тридцять тисяч) гривень 00 коп.

Згідно із ч. 1 та 2 ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобовязання, яким є спірний договір іпотеки, вчинюється у письмовій формі. Відповідно до ч. 1 ст. 218 ЦКУ недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Як встановлено ч. 2 ст. 547 ЦКУ правочин щодо забезпечення виконання зобовязання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом, або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Як вбачається з наданого позивачем та дослідженого в судовому засіданні оригіналу договору іпотеки та його копії в порушення вказаної норми у договорі іпотеки такий його обовязковий реквізит як печатка відсутній. Не містить печатки також завірена банком та долучена до матеріалів справи копія договору іпотеки. Наданий банком оригінал договору іпотеки з мокрою печаткою банку не береться судом до уваги, оскільки вказаний реквізит зявився на банківському примірнику договору іпотеки уже після порушення провадження по справі, тобто не раніше квітня 2009 року. До зустрічної позовної заяви банком долучена копія без печатки банку. Наведене свідчить, що на момент укладення договору іпотеки печатка була відсутня на обох автентичних примірниках договору іпотеки.

Крім того, ЗАТ «ОТП-банк» не заявлено вимог та не наведено жодних доказів щодо визнання вказаного правочину дійсним на підставі ч. 2 ст. 218 ЦК України.

Оскільки недійсним є основний Договір іпотеки, то не можуть вважатися дійсними і всі зміни до нього, внесені договором № 1 від 4 липня 2008 року про зміну договору іпотеки (майнової поруки) № PL 07-303/28-2 від 11 червня 2007 року та договором № 2 від 15 серпня 2008 року про зміну договору іпотеки (майнової поруки) № PL 07-303/28-2 від 11 червня 2007 року.

Таким чином, суд приходить до висновку про законність та обгрунтованість позовних вимог ОСОБА_3 та про задоволення позову в повному обсязі.

Вимоги позивачки ОСОБА_4 за позовом про визнання недійсним договору іпотеки суд вважає безпідставними та необгрунтованими виходячи із наступного.

Позивачка посилається на те, що вона не давала згоди на укладення спірного договору іпотеки, що є обовязковим, виходячи із ч. 2 статті 65 СК України, згідно з якою дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.

Вказані обставини спростовуються наявними у справі доказами. У матеріалах справи міститься належним чином завірена копія нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_4, з якої вбачається, що вона давала згоду своєму чоловіку ОСОБА_3 на укладення договору іпотеки (а.с. 165). Пояснення представника позивачки ОСОБА_5 про те, що ОСОБА_4 власноручно не підписувала заяву, а це за неї зробив її чоловік, судом не беруться до уваги, оскільки зазначені обставини є недоведеними і не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи. Клопотання про призначення почеркознавчої експертизи позивачкою чи її представником не заявлялося.

Таким чином, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_4 до ЗAT «ОПТ-БАНК» в повному обсязі.

Вимоги представника позивача за зустрічним позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки суд вважає безпідставними та необгрунтованими виходячи із наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 236 та ч. 1 ст. 216 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення та не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю та не породжує жодних прав та обовязків сторін.

Крім того, відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються:

загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки;

опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають

задоволенню вимоги іпотекодержателя;

заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 ЗУ «Про іпотеку»;

пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Частина 1 ст. 11 ЦПК України встановлює, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 10 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Як вбачається з ч. 1 ст. 591 ЦК України та ст. 39 ЗУ «Про іпотеку» задоволення вимог кредитор за рахунок майна, що є предметом іпотеки, в судовому порядку може здійснюватися виключно шляхом реалізації предмета іпотеки через продаж з публічних торгів або із застосуванням процедури продажу, встановленої ст. 38 Закону України «Про іпотеку».

В судовому рішенні має бути зазначено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 Закону України «Про іпотеку»;

Такий спосіб задоволення вимог кредитор за рахунок майна, що є предметом іпотеки, як стягнення відповідного майна, про що просить представник ЗАТ «ОТБ-банк» в прохальній частині зустрічної позовної заяви чинним цивільним законодавством не передбачений, а подібні вимоги є неправомірними та таким, що не підлягають задоволенню.

Позивачем за зустрічним позовом не доведено та не підтверджено загального розміру вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки. Не надано жодних доказів розміру виданого кредиту. Як випливає із умов кредитного договору ТОВ «Юнекс» була відкрита кредитна лінія та кредит повинен був видаватися частинами в межах ліміту 4 230 000 грн., передбаченого п. 1 договору № 1 про зміну договору про надання кредитної лінії № CR 07-294/28-2 від 11 червня 2007 року. Розрахункові документами ЗАТ «ОТП-БАНК», які б підтверджували факт видачі банком та отримання ТОВ «Юнекс» кредитних коштів в матеріалах справи відсутні.

Не доведеним є також розмір процентів за користування кредитними коштами. У відповідності до п. 1.4.1 договору № 2 від 17 липня 2008 року про зміну договору про надання Кредитної лінії № CR 07-294/28-2 від 11 червня 2007 року проценти за кредит в гривнях розраховуються банком від суми кредиту в гривнях на підставі поточної ринкової процентної ставки в розмірі, що встановлюється сторонами в кредитній заявці по відношенню до кожного траншу в гривнях. Позивачем за зустрічним позовом надано розрахунок відсотків за кредитним договором, де зазначено різні розміри процентів - 21, 75 %, 25 %, 24, 5 %, 23, 5 %, 23 %, 22 %, 24 %, проте не надано жодних доказів погодження вказаних процентів з позичальником - ТОВ «ЮНЕКС».

Також не вказана початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Крім того, згідно із ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобовязання.

Відповідно до п. 1.6 кредитного договору позичальник /ТОВ «Юнекс»/ зобовязаний виконати боргові зобовязання в строк до 10 червня 2010 року. Таким чином, строк виконання основного грошового зобовязання не настав, а, отже, підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки, передбачені ст. 33 Закону України «Про іпотеку» відсутні.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність підстав в розумінні ст. 33 Закону України «Про іпотеку» для звернення стягнення на предмет іпотеки.

При таких обставинах у задоволенні зустрічних позовних вимог ЗАТ «ОТП-банк» слід відмовити.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача за основним позовом підлягають стягненню судові витрати, сплачені позивачем, а саме: судовий збір у розмірі 8 грн. 50 коп., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 7 грн. 50 коп. та витрат на виклик сторін в розмірі 420 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 16, ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 207, 216, ч. 1 ст. 218, 236, 547, 590, 591 ЦК України, ст. ст. 33, 35, 38, 39 ЗУ «Про іпотеку» та ст. ст. 10, 60, 131, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 218 128 Цивільного процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_3 до ЗАТ «ОТП-банк» про визнання недійсним договору іпотеки - задовольнити.

Визнати недійсним договір іпотеки (майнової поруки) № PL 07-303/28-2 від 11 червня 2007 року, а також договір № 1 від 4 липня 2008 року про зміну договору іпотеки (майнової поруки) № PL 07-303/28-2 від 11 червня 2007 року та договір № 2 від 15 серпня 2008 року про зміну договору іпотеки (майнової поруки) № PL 07-303/28-2 від 11 червня 2007 року, укладені між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_3.

ОСОБА_4 в задоволенні позовної заяви до Закритого акціонерного товариства «ОТП-Банк» про визнання недійсним договору іпотеки -відмовити.

Закритому акціонерному товариству «ОТП-Банк» в задоволенні зустрічної позовної заяви до ОСОБА_3, третя особа: ТОВ «Юнекс» щодо звернення стягнення на предмет іпотеки - відмовити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «ОТП-Банк» ідентифікаційний код: 21685166, рахунок № 29099002900000 в ЗАТ «ОТІЇ Банк», МФО 300528, м. Київ-01033, вул. Жилянська, 43 / на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 судовий збір в розмірі 8 гривень 50 копійок.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «ОТП-Банк» /

ідентифікаційний код: 21685166, рахунок № 29099002900000 в ЗАТ «ОТП Банк», МФО 300528, м. Київ-01033, вул. Жилянська, 43 / на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у розмірі 7 гривень 50 копійок.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «ОТП-Банк» /

ідентифікаційний код: 21685166, рахунок № 29099002900000 в ЗАТ «ОТП Банк», МФО 300528, м. Київ-01033, вул. Жилянська, 43 / на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 судові витрати в розмірі 420 гривень.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.