Рішення № 13674485, 16.06.2009, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 2-2568/09

РІШЕННЯ

Іменем України

16 червня 2009 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Колдіної О.О.

при секретарі - Клецовій Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «АРМА» про стягнення коштів, які знаходяться на депозитному рахунку, -

встановив:

Позивач звернулась до суду з позовом до ТОВ Комерційний банк «АРМА» про стягнення боргу за договором № ДФ 08/43915 від 12.08.2008 р. в розмірі 10 000 гривень, за договором ДФ/08/43914 від 12.08.2008 р. в розмірі 5284, 67 доларів США, що на день подання позовної заяви становить 40691, 96 гривень, суму витрат на правову допомогу в розмірі 10 000 гривень, судових витрат у справі в розмірі 636, 92 гривні.

В ході розгляду справи представник позивача зменшила розмір позовних вимог, надавши відповідну заяву, і просила суд стягнути з відповідача борг за договором № ДФ 08/43915 від 12.08.2008 р. в розмірі 10 000 гривень, за договором ДФ/08/43914 від 12.08.2008 р. в розмірі 5000 доларів США, що на день подання позовної заяви становить 38500 гривень, суму витрат на правову допомогу в розмірі 10 000 гривень, судові витрати у справі в розмірі 636, 92 гривні.

Відповідно до заяви від 30.04.2009 р. представник позивача змінила розмір позовних вимог і просила суд стягнути з відповідача борг за договором № ДФ 08/43915 від 12.08.2008 р. в розмірі 10 000 гривень, за договором ДФ/08/43914 від 12.08.2008 р. в розмірі 5000 доларів США, суму витрат на правову допомогу в розмірі 2500 гривень, 3 % річних в сумі 265, 10 гривень, індекс інфляції в розмірі 1483, 94 гривні, проценти за користування чужими грошовими коштами в сумі 1060, 43 гривні, судові витрати у справі в розмірі 636, 92 гривні.

Свої позовні вимоги позивачка обгрунтовує тим, що 12.08.2008 р. між нею та відповідачем було укладено договір банківського вкладу «Стандарт» зі сплатою відсотків в кінці строку за № ДФ/08/43914 та договір № ДФ/08/43915 банківського вкладу «Особливий» зі сплатою відсотків в кінці строку. Вона внесла на депозитний рахунок відповідно до умов договору № ДФ/08/43914 грошові кошти в сумі 5000 доларів США та на депозитний рахунок відповідно до умов договору № ДФ/08/43915 суму в розмірі 10 000 гривень.

Умовами договору банківського вкладу «Стандарт» передбачено, що по закінченню строку договору, банк зобов»язаний повернути вкладнику суму вкладу разом з нарахованими відсотками в розмірі 11, 2 % річних. Сплата відсотків і повернення вкладу здійснюється в готівковій формі або відповідно до заяви вкладника на його поточний або новий депозитний рахунок. Умовами договору, також, було передбачено, що депозитний вклад залучається на строк 6 місяців. Згідно з виписками по особовому рахунку нарахована сума відсотків становить 284, 67 доларів США, яка була сплачена відповідачем.

Умовами договору банківського вкладу «Особливий» передбачено, що по закінченню строку договору, банк зобов»язаний повернути вкладнику суму вкладу разом з нарахованими відсотками в розмірі 18, 5 % річних. Сплата відсотків і повернення вкладу здійснюється в готівковій формі або відповідно до заяви вкладника на його поточний або новий депозитний рахунок. Умовами договору, також, було передбачено, що депозитний вклад залучається на строк 6 місяців. Згідно з виписками по особовому рахунку нарахована сума відсотків становить 925, 58 гривень, яка була сплачена відповідачем.

26.12.2008 р., за два робочі дні до передбачуваної дати, як зазначено в договорі, вона звернулась до відповідача із заявою з проханням розірвати достроково депозитні договори у зв»язку з важким матеріальним становищем.

В своїй відповіді від 02.02.2009 р. Банк повідомив, керуючись Постановою Правління НБУ № 413 від 05.12.2008 p., що він не має правових підстав для дострокового розірвання договорів банківських вкладів.

09.02.2009 р. вона звернулась із заявою до Банку з проханням повернути суму депозитних вкладів та суму нарахованих відсотків 12.02.2009 р., в день закінчення строку залучення депозитних вкладів, у зв»язку із закінченням строку залучення депозитних вкладів.

Крім того, 19.02.2009 р. вона надіслала на адресу відповідача претензії, з вимогою виплатити в повному обсязі суму депозитних вкладів та нарахованих відсотків згідно з умовами договорів. Претензії залишились без відповіді та без задоволення.

Для вирішення спірних питань вона звернулась за правовою допомогою до ТОВ «Адвокатська компанія «Арцінгер та партнери», що спричинило для неї додаткові витрати в розмірі 10 000 гривень.

Оскільки, Банк прострочив виконання грошового зобов»язання, позивачка просить стягнути з відповідача суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того, в обгрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що ст. 536 ЦК України передбачено сплату процентів за користування чужими грошовими коштами.

Угодою між сторонами не був передбачений розмір процентів за користування грошовими коштами після закінчення дії договорів депозитних вкладів, вона вважає, що він повинен визначатись в розмірі облікової ставки НБУ, а саме 12 %..

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги і обгрунтування позову в повному обсязі і просила суд їх задовольнити, з обставин, викладених у заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з»явився, надавши заперечення проти позову, з яких вбачається, що Банк визнає позовні вимоги частково в частині стягнення коштів, які знаходяться на депозитних рахунках позивачки і судових витрат у справі, проти задоволення позову в іншій частині відповідач заперечує, оскільки, вони не грунтуються на вимогах закону і не передбачені умовами договорів.

Крім того, відповідач звернувся із клопотанням про розгляд справи у відсутність представника КБ «АРМА» і відстрочення виконання рішення суду.

Представник позивача не заперечувала проти розгляду справи у відсутність представника відповідача, однак, заперечувала проти відстрочення судом виконання рішення суду.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд.вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12.08.2008 р. між ОСОБА_1 та ТОВ «Комерційний банк «АРМА» було укладено договір банківського вкладу «Стандарт» зі сплатою відсотків в кінці строку в розмірі 11, 2 % за № ДФ/08/43914 та договір № ДФ/08/43915 банківського вкладу «Особливий» зі сплатою відсотків в кінці строку в розмірі 18, 5 % річних.

Позивачка внесла на депозитний рахунок відповідно до умов договору № ДФ/08/43914 грошові кошти в сумі 5000 доларів США та на депозитний рахунок відповідно до умов договору № ДФ/08/43915 суму в розмірі 10 000 гривень.

Договори були укладені строком на 6 місяців.

Відповідно до п.3.2.4 Договору банківського вкладу, по закінченню строку договору, банк зобов»язаний повернути вкладнику суму вкладу разом з нарахованими відсотками. Сплата відсотків і повернення вкладу здійснюється в готівковій формі або відповідно до заяви вкладника на його поточний або новий депозитний рахунок.

Згідно з п.3.4.6 Договору, для отримання вкладу після кінцевої дати його залучення вкладник зобов»язаний письмово повідомити банк про такі наміри за 2 робочих дні до передбачуваної дати отримання грошових коштів, якщо сума вкладу перевищує 1000 доларів США або еквівалент цієї суми у гривнях.

Судом встановлено, що 26.12.2008 р., за два робочі дні до передбачуваної дати, як зазначено в договорі, позивачка звернулась до Банку із заявою про розірвання достроково депозитних договорів у зв»язку з важким матеріальним становищем.

В своїй відповіді від 02.02.2009 р. Банк повідомив, керуючись Постановою Правління НБУ № 413 від 05.12.2008 p., що правові підстави для дострокового розірвання договорів банківських вкладів, відсутні.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.02.2009 р. ОСОБА_1 звернулась із заявою до Банку з проханням повернути суму депозитних вкладів та суму нарахованих відсотків 12.02.2009 р., в день закінчення строку залучення депозитних вкладів, у зв»язку із закінченням строку залучення депозитних вкладів.

Крім того, 19.02.2009 р. вона надіслала на адресу відповідача претензії, з вимогою виплатити в повному обсязі суму депозитних вкладів та нарахованих відсотків згідно з умовами договорів.

Судом встановлено, що на день розгляду справи вклади в розмірі 5000 доларів США та 10000 гривень, які були внесені позивачкою на депозитні рахунки банку, їй не повернуті, однак, з наданих суду матеріалів вбачається, що 31.03.2009 р. ОСОБА_1 були сплачені проценти в розмірі 284, 67 доларів США за договором ДФ /08/43914, а 04.03.2009 р. проценти в розмірі 925, 58 гривень за договором ДФ/08/43915.

Згідно з ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов»язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов»язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1058 Цивільного кодексу України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов»язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. Згідно з ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 1060 Цивільного кодексу України, за договором банківського вкладу незалежно від його виду, банк зобов»язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Враховуючи викладені обставини, оскільки, на день розгляду справи з боку відповідача не надано доказів про виконання свого обовязку в частині повернення суми вкладів позивачці, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення з Банку на її користь суми в розмірі 5000 доларів США відповідно до умов договору ДФ/08/43914 та суми в розмірі 10000 гривень відповідно до умов договору ДФ/08/43915, є обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до вимог ст..625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що відповідно до постанови Правління Національного банку України № 230 від 16.04.2009 р. «Про призначення тимчасової адміністрації в Товаристві з обмеженою відповідальністю Комерційному банку «АРМА», у відповідача призначено тимчасову адміністрацію строком на один рік з 17.04.2009 р. З метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців з 17.04.2009 р. до 16.10.2009 р.

Відповідно до ст..2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», мораторій -це зупинення виконання банком майнових зобов»язань і зобов»язань щодо сплати податків і зборів, строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов»язань та зобов»язань щодо сплати податків і зборів, застосованих до прийняття рішення про ведення мораторію.

Згідно з ч.3 ст. 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність» протягом дії мораторію забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України.

Виходячи з наведених норм законодавства, суд вважає, що мораторій не звільняє банк від виконання грошового зобов»язання за договорами, хоча можливість виконання такого обов»язку може настати лише після закінчення дії мораторію.

Оскільки, з боку відповідача, на момент закінчення дії договорів банківського вкладу, а саме станом на 12.02.2009 р., не були виконані грошові зобов»язання щодо повернення суми вкладів, суд вважає, що вимоги позивачки щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних від простроченої суми та інфляційних збитків в період з 13.02.2009 р. (з наступного дня після закінчення терміну дії договорів банківського вкладу) по 17.04.2009 р. (до призначення Тимчасової адміністрації і введення мораторію на вимоги кредиторів) є обгрунтованими і підлягають задоволенню.

Умовами договорів банківського вкладу, які були укладені між сторонами, не визначався порядок користування грошовими коштами позивачки після закінчення дії договору.

Згідно з ст..536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов»язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст..8 Цивільного кодексу України, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини.

Статтею 1048 Цивільного кодексу встановлено, що якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

За час користування Банком грошовими коштами позивачки, які знаходились на депозитних рахунках, облікова ставка становила 12 % річних.

Зважаючи на викладене, на думку суду, підлягають задоволенню вимоги позивачки щодо стягнення процентів за користування чужими коштами в період з 13.02.2009 р. по 17.04.2009 р. в розмірі 1060, 43 гривень.

Не підлягають задоволенню вимоги позивачки щодо стягнення з відповідача суми витрат за надання правової допомоги в розмірі 2500 гривень з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачкою та ТОВ «Адвокатська компанія «Арцінгер та партнери» був укладений договір про юридичне обслуговування № 8606 предметом якого є надання Виконавцем Замовнику юридичних послуг, зокрема: надання усних та письмових консультацій, підготовка та складання процесуальних документів, представництво інтересів Замовника на території України в компетентних судах за позовами Замовника до ТОВ «Комерційний банк «АРМА», представництво інтересів замовника на території України в інших державних та недержавних закладах, установах, підприємствах, товариствах та організаціях.

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що за надання зазначених в п. 1 Послуг Замовник переказує Виконавцю на рахунок фіксований гонорар в сумі 10 000 гривень.

Позивачкою, на підтвердження своїх вимог про стягнення коштів за надання правової допомоги надано суду квитанцію про сплату на рахунок ТОВ «Адвокатська компанія «Арцінгер та партнери» 2500 гривень за надання юридичних послуг в якості авансу.

Однак, даний фінансовий документ, не визначає, за які саме послуги були сплачені кошти, чи пов»язана дана оплата з наданням юридичної допомоги при підготовці документів і розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Комерційний банк «АРМА».

Крім того, інтереси позивачки в суді представляла фізична особа - ОСОБА_2 на підставі нотаріально посвідченої довіреності, що не передбачає оплату представництва.

Представником ОСОБА_2 не надано суду документів, які б підтверджували, що вона є працівником ТОВ «Адвокатська компанія «Арцінгер та партнери» і уповноважена представляти інтереси ОСОБА_1 відповідно до умов договору про надання юридичних послуг.

На підставі ст. 88 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у справі пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 8, 525, 526, 536, 1058, 1060 Цивільного кодексу України, ст.. ст. 10, 60, 213-215 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «АРМА» (код ЄДРПОУ 26379729, МФО 380300) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму боргу за договором № ДФ/08/43915 від 12.08.2008 р. в розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «АРМА» (код ЄДРПОУ 26379729, МФО 380300) на Користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму боргу за договором № ДФ/08/43914 від 12.08.2008 р. в рбзмірі 5000 (п»ять тисяч) доларів США, що на день розгляду справи становить 38150 (тридцять вісім тисяч сто п»ятдесят) гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «АРМА» (код ЄДРПОУ 26379729, МФО 380300) на Користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) три проценти річних в сумі 265 (двісті шістдесят п»ять) гривень 10 копійок, індекс інфляції в розмірі 1483 (одна тисяча чотириста вісімдесят три) гривні 94 копійок, проценти за користування чужими грошовими коштами в сумі 1060 (одна тисяча шістдесят) гривень 43 копійки.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «АРМА» (код ЄДРПОУ 26379729, МФО 380300) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір в сумі 509 (п»ятсот дев»ять) гривень 59 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 30 гривень

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскарженим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання зави про апеляційне оскарження.