Рішення № 13671787, 02.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/13902.02.11 За позовомЗаступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» до1)Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроіндекс МПК»

2)Відкритого акціонерного товариства трест «Київміськбуд-1»імені М.П. Загороднього

простягнення 12041790,33 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від прокуратури Лиховид О.С., посв., №210;

від Міністерства фінансів України не зявився;

від позивачаРоманюк Т.І., нач. управл., дов. №654 від

07.09.2010;

від відповідача-1 не зявився;

від відповідача-2 Наконечний В.В., предст., дов. №776 від

09.08.2010;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк»(далі пзивач) звернувся до Господарського суду м. Києва із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроіндекс МПК»(далі відповідач 1) та Публічного акціонерного товариства трест «Київміськбуд-1 імені М.П. Загороднього»(далі відповідач-2) 12 041 790,33 грн. заборгованості за кредитним договором №3/VIP від 28.12.2007 (далі Кредитний договір).

У рахунок погашення заборгованості ТОВ «Євроіндекс МПК»за Кредитним договором №53/VIP від 28.12.2007 позивач просив звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме:

- нежилі приміщення (в літ. А), загальною площею 603,90 кв.м., що складає 22/100 частини від нежилих приміщень в будинку площею 2684,20 кв.м., а саме: з №3 по №8, з №11 по №17 (групи приміщень №21) площею 78,90 кв.м.; №3 по №18, №22 (групи приміщень №11) площею 221,20 кв.м.; з №1 по №20 (групи приміщень №14) площею 205,50 кв.м.; МСК площею 98,30 кв.м., що знаходяться в будинку №36-38 (тридцять шість тире тридцять вісім), розташованому по вулиці Ярославів Вал в місті Києві, та належить ВАТ трест «Київміськбкд-1»імені М.П. Загороднього на праві приватної власності;

- нежилі приміщення з №1ио №3, з №5 по №9, з №11 по №18 (групи приміщень №20) (в літ. А), загальною площею 194,20 кв.м., що знаходяться в будинку №36-38 (тридцять шість тире тридцять вісім), розташованому по вулиці Ярославів Вал в місті Києві та належить ВАТ трест «Київміськбкд-1»імені М.П. Загороднього на праві приватної власності.

Отже, ціна позову складається з:

-10000000 грн. суми кредиту, що підлягає достроковому поверненню;

-1835152,31 грн. прострочена заборгованість по процентах;

-136986,30 грн. поточна заборгованість по процентах;

-0,00 грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту;

-69651,72 грн. пеня за несвоєчасну сплату процентів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Банк належним чином виконав свої зобовязання за Кредитним договором, визначені п.3.1.1 даного договору, враховуючи те, що відповідач-1 порушує строки сплати процентів, встановлені Кредитним договором, Банк на підставі п.п.3.2.7 п.3.2 Кредитного договору звернувся до суду та вимагає дострокового повернення Позичальником частини кредиту, що залишилась та сплати процентів, нарахованих Банком згідно умовами Кредитного договору.

Ухвалою суду від 05.02.2010 було порушено провадження у справі № 34/139, розгляд справи було призначено на 22.03.2010.

Крім того, 11.03.2010 через канцелярію суду від представника відповідача-2 надійшло клопотання, відповідно до якого останній просить зупинити провадження у справі до вирішення пов'язаної справи №34/133 за позовом Публічного акціонерного товариства трест «Київміськбуд- 1 імені М.П. Загороднього»до Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк»та Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроіндекс МПК»про визнання недійсним Кредитного договору.

Ухвалою суду від 22.03.2010 зупинено провадження у даній справі до вирішення справи №34/133 за позовом Публічного акціонерного товариства трест «Київміськбуд- 1 імені М.П. Загороднього»до Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк»та Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроіндекс МПК» про визнання недійсним Кредитного договору.

30.11.2010 представник позивача звернувся до суду з клопотанням про поновлення провадження у справі, обґрунтовуючи його тим, що 18.11.2010 Київським апеляційним господарським судом була прийнята постанова, якою рішення у справі № 34/133 залишено без змін.

Ухвалою суду від 03.12.2010 поновлено провадження у справі та призначено до розгляду на 22.12.2010.

Ухвалою суду від 22.12.2010 відкладено розгляд справи на 17.01.2011.

У ході проведення судового засідання 17.01.2011 позивач підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач-2 проти позову заперечив з тих підстав, що у тексті позовної заяви була тільки вимога про стягнення заборгованості з ТОВ «Євро індекс МПК»на користь ПАТ АБ «Укргазбанк»заборгованість за кредитом у розмірі 12041790,33 грн., проте у заявах про збільшення позовних вимог зявились додаткові вимоги, питання щодо задоволення яких не порушувалось при поданні позову, зокрема щодо стягнення простроченої заборгованості по процентам, заборгованості по неустойці (пені) за несвоєчасне повернення кредиту, заборгованість по неустойці (пені) за несвоєчасну сплату процентів.

На підставі викладених вимог, відповідач-2 просив суд відмовити позивачу у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 17.01.2011 відкладено розгляд справи на 26.01.2011.

Ухвалою суду від 26.01.2011 відкладено розгляд справи на 02.02.2011.

Відповідач-1 проти позову заперечив з аналогічних підстав та додатково вказав на те, що позивачем неправильно здійснено розрахунок суми заборгованості по штрафним санкція, оскільки за період з 26.01.2010 до 30.03.2010 та 31.03.2010 до 29.04.2010 діяла інша облікова ставка.

При цьому, відповідач-1 вказав на те, що вимога, у відповідності до ст. 35 Закону України «Про іпотеку»Банком відповідачам не надсилалась, а відтак, за наведених підстав просив відмовити позивачу у задоволені позову.

Представник позивача надав суду новий розрахунок заборгованості відповідача-1, проведений станом на 24.12.2010, у відповідності до якого заборгованість відповідача зменшилась. Даний розрахунок зроблений із урахуванням заперечень відповідача-2.

Отже, за остаточними вимогами Банку заборгованість відповідача становить 16865149,95 грн. та складається з:

-10000000 грн. простроченої заборгованості по кредиту;

-5078987,88 грн. простроченої заборгованості по процентам;

-1179863,01 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту;

-606299,06 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів.

Саме в такому розмірі Банк просив суд задовольнити його вимоги, та в рахунок погашення зазначеної вище заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

28 грудня 2007 року між ПАТ АБ «Укргазбанк»(Банк) та ТОВ «Євроіндекс»(Позичальник) було укладено Кредитний договір предметом якого є надання Банком Позичальнику кредиту в сумі 45000000 грн.

Пунктом 1.2 Кредитного договору сторони визначили, що цільове призначення (мета) кредиту: поповнення обігових коштів.

Проценти сплачуються на рахунок №206830529041.980 в Київській регіональній дирекції ВАТ АБ «Укргазбанк», МФО 320478, або на рахунок №3600305029041 (у разі погашення процентів у термін до останнього робочого дня місяця, за який сплачуються проценти), а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п.1.3 цього договору, в день дострокового погашення заборгованості по кредиту, або в день дострокового розірвання цього договору.

Відповідно до п.п.3.3.3 п.3.3 Кредитного договору, Позичальник зобов'язується у разі виникнення простроченої заборгованості за простроченим кредитом, сплачувати проценти за користування кредитом, виходячи з процентної ставки, встановленої п. 1.4.2 цього договору, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості.

Відповідно до п.1.4 Кредитного договору за користування кредитних коштів у межах встановленого згідно п.1.3 цього договору терміну кредитування процентна ставка встановлюється в розмірі 20% річних (п.п.1.4.1); при цьому, за користування кредитними коштами понад термін, визначений в п.1.3 цього договору, процента ставка встановлюється в розмірі 30% річних (п.п.1.4.2).

Підпунктом 1.4.4 Кредитного договору (зі змінами та доповненнями, внесеними договором №4 про внесення змін та доповнень), встановлено строки сплати процентів:

- за період з 26.12.2008 до 30.11.2008 - один раз на місяць, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом;

- за період з 01.12.2008 до 31.08.2009 - не пізніше 10.09.2009 року;

- за період з 01.09.2009 року по 25.03.2010 року - щомісячно не пізніше 10-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п.1.3 цього договору, в день дострокового погашення заборгованості по кредиту, або в день дострокового розірвання цього договору.

30.09.2008, 26.12.2008, 04.01.2009, 26.03.2009 між сторонами укладено договори №№1, 2, 3 та 4 про внесення змін до Кредитного договору.

Згідно з п.1.3 Кредитного договору, з урахуванням змін викладених у договорів №4 від 26.03.2009 кредит надається з 28 грудня 2007 року до 25 березня 2010 року (п.1.3.1). Позичальник у будь-якому випадку зобовязаний повернути кредит у повному обсязі в термін не пізніше 25 березня 2010 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін до цього договору або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу ІV цього договору.

В звязку з порушенням Позичальником умов Кредитного договору, Банк на підставі п.п.3.2.7 п.3.2 Кредитного договору вимагав дострокового погашення заборгованості Позичальника за кредитом, включаючи нараховані проценти за користування кредитом та штрафні санкції.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика»глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад»ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Частиною 2 статті 1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 509 ЦК України та ч. 1 ст. 173 ГК України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 193 ГК України, приписи якої кореспондуються з приписами ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Окрім цього відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання.

Як було встановлено судом, позивач належним чином виконав свій обов'язок щодо надання Позичальнику грошових коштів (Кредиту) в межах Кредитного договору.

Однак, відповідач-1, отримавши вищезазначену суму Кредиту та користуючись грошовими коштами, в порушення умов Кредитного договору, вимог ст.ст. 526, 1054 ЦК України, свої зобов'язання за Кредитним договором належним чином не виконав.

Як встановлено у п.п.3.2.7 п.3.2 Кредитного договору Банк має право відмовитися від надання Позичальникові передбаченого договором кредиту частково або в повному обсязі, а також достроково вимагати погашення заборгованості Позичальника за кредитом, включаючи нараховані проценти за користування кредитом, комісії та штрафні санкції у випадку, зокрема невиконання Позичальником умов цього договору.

Таким чином, станом на 25.11.2009 за Позичальником рахувалась непогашена заборгованість за Кредитним договором (заборгованість за кредитом та процентами) у розмірі 15078987,88 грн. яка складається з:

-10000000 грн. борг по кредиту;

-5078987,88 грн. борг по процентам, нарахованим за період з 28.12.2007 до 24.12.2010;

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань наступають наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 5.3 Кредитного договору визначено, що за порушення строків (визначених в цьому договорі) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом Позичальник зобовязаний сплатити Банку неустойку (пеню) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період існування заборгованості, обчисленої від суми простроченого платежу за кожен день прострочення виконання зобовязань від дня виникнення такого прострочення до повного погашення заборгованості.

У відповідності до ч.6 ст. 232 ГК України сторони домовляються, що нарахування пені за прострочення виконання зобовязань (щодо строків (визначених в цьому договорі) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом) припиняється через один рік від дня, коли зобовязання мало бути виконано. Сплата штрафних санкцій (неустойки, пені) за цим договором не звільняє Позичальника від відшкодування збитків, завданих Банку, в повному обсязі.

Таким чином, станом на 24.12.2010, розмір пені за невиконання відповідачем-1 зобов'язань перед позивачем за Кредитним договором по простроченим процентам складає 606299,06 грн. та по простроченому кредиту складає 1179863,01 грн.

Що ж стосується заперечень відповідачів проти задоволення позову з тих підстав, що позивачем у позові не просив пеню за несвоєчасне повернення кредиту, а лише за несвоєчасну сплату процентів, що на думку відповідачів є не збільшенням позовних вимог, а доповнення їх іншими додатковими вимогами, які виникли після подання позову (інші процентні періоди), то суд зазначає наступне.

Суд не може погодитись з такими твердженнями виходячи із вищенаведеного.

Під збільшенням розміру позовних вимог (частина друга статті 22 ГПК) слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві (абзац другий підпункту 3.7 пункту 3 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 N 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Тому збільшення розміру позовних вимог не може бути пов'язано з пред'явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві. Якщо такі додаткові позовні вимоги зв'язані з раніше заявленими позовними вимогами підставою виникнення або поданими доказами (наприклад, коли позов подано на суму основного боргу і позивач до прийняття рішення просить додатково стягнути пеню за прострочку платежу), то їх може бути пред'явлено з дотриманням, зокрема, приписів статті 58 ГПК (п.3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України, від 02.06.2006, № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році».

Враховуючи той факт, що за тривалий період розгляду справи в суді, який зокрема пов'язаний з заявленими клопотанням відповідачів, які виключно були направлені на відкладання розгляду даної справи та свідчить про навмисне затягування з їх сторони строків розгляду справи по суті, строк у який Позичальник повинен був повернути кредиту та сплатити проценти за його користування вже давно сплив, суд дійшов висновку, що прокуратурою нові додаткові вимоги не заявлялись, а відтак доводи відповідачів в цій частині є безпідставними.

В забезпечення виконань зобовязань ТОВ «Євроіндекс МПК»за Кредитним договором між відповідачем-2 та позивачем 30.09.2008 був укладений договір іпотеки без оформлення заставної.

Відповідно до п.2.1.1. Іпотечного договору, предметом іпотеки є нерухоме майно

-нежилі приміщення (в літ. А), загальною площею 603,90 кв.м., що складає 22/100 частини від нежилих приміщень в будинку площею 2684,20 кв.м., а саме: з №3 по №8, з №11 по №17 (групи приміщень №21) площею 78,90 кв.м.; №3 по №18, №22 (групи приміщень №11) площею 221,20 кв.м.; з №1 по №20 (групи приміщень №14) площею 205,50 кв.м.; МСК площею 98,30 кв.м., що знаходяться в будинку №36-38 (тридцять шість тире тридцять вісім), розташованому по вулиці Ярославів Вал в місті Києві, та належить Іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі Договору №1198 купівлі-продажу нежилих приміщень комунальної власності шляхом викупу, посвідченого ОСОБА_1., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 1 червня 2007 року за реєстровим №2122, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 1 червня 2007 року за номером 2123919; Акту №1261 приймання-передачі нежилих приміщень комунальної власності від 02 липня 2007 року, зареєстрованого в Комунальному підприємстві “Київське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна” 10 липня 2007 року і записано в реєстрову книгу №5п-І50 за реєстровим №637-п;

-нежилі приміщення з №1 по №3, з №5 по №9, з №11 по №18 (групи приміщень №20) (в літ. А), загальною площею 194,20 кв.м., що знаходяться в будинку №36-38 (тридцять шість тире тридцять вісім), розташованому по вулиці Ярославів Вал в місті Києві та належить Іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі Договору купівлі-продажу нежилих приміщень, посвідченого ОСОБА_2., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, 6 грудня 2007 року за реєстровим №4590, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 06.12.2007 року за номером 2547801; договору №1 про внесення змін до договору купівлі-продажу, посвідченого ОСОБА_2., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, 17 червня 2008 року за реєстровим №2546, зміни до якого зареєстровано в Державному реєстрі право чинів 17 червня 2008 року; Акту прийому-передачі від 06.12.2007 року, та зареєстрованих в Комунальному підприємстві “Київське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна”26 червня 2008 року і записаних в реєстрову книгу №д.29п.-292 за реєстровим №637-п.

Пунктом 2.2 Іпотечного договору загальна заставна вартість предмета іпотеки складає 23079000 грн.

29.12.2008 та 24.04.2009 між позивачем та відповідачем-2 укладались договори про внесення змін та доповнень №1 та №2 відповідно.

Пунктом 7.1 Договору іпотеки визначено, що дійсний договір набуває юридичної сили з моменту його підписання та нотаріального посвідчення і дії до повного виконання зобовязань, забезпечених іпотекою за цим договором. У випадку подовження строків виконання зобовязань за кредитним договором (шляхом укладення додаткових угод до нього), іпотека, передбачена цим договором, зберігається до повного виконання вказаних зобовязань.

Пунктом 6.2 Договору іпотеки визначено, що у випадку порушення Іпотекодавцем обовязків за цим та/або Позичальником за кредитним договором Іпотекодержетль надсилає Іпотекодавцю та Позичальнику письмове повідомлення про порушення обовязків за цим та/або кредитним договором, в якому зазначається сталий зміст порушених зобовязань, вимога про виконання порушеного зобовязання у тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога Іпотекодержателя залишається без задоволення, Іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на Предмет іпотеки.

За рахунок Предмета іпотеки, Іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи суму кредиту, процентів, відшкодування збитків, завданих про строчкою виконання (а у випадках, передбачених законом, кредитним чи цим договорами, - пеню, штраф), витрати, повязані з предявленням вимоги за кредитним договором і зверненням стягнення та реалізації предмета іпотеки, витрати на утримання і збереження предмета іпотеки, витрати на страхування предмета іпотеки, а також інших збитків, завданих порушенням умов кредитного договору або цього договору (п.6.5 Договору іпотеки).

Статтею 3 Закону України «Про іпотеку»передбачено, що у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Відповідно до ст.33 Закону у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Статтею 12 Закону визначено, що у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки. У разі порушення іпотекодавцем обов'язків щодо збереження чи страхування предмета іпотеки іпотекодержатель може скористатися правами, визначеними згідно з частиною першою цієї статті, або вжити заходів для збереження чи страхування предмета іпотеки у власних інтересах та за власний кошт. Іпотекодавець зобов'язаний негайно на вимогу іпотекодержателя відшкодувати останньому всі витрати, понесені у зв'язку з вжиттям заходів щодо збереження та страхування предмета іпотеки.

Згідно з статтею 35 Закону у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку. Вимога, встановлена частиною першою цієї статті, не перешкоджає іпотекодержателю здійснювати свої права, визначені статтею 12 цього Закону, без попереднього повідомлення іпотекодавця, якщо викликана таким повідомленням затримка може спричинити знищення, пошкодження чи втрату предмета іпотеки.

Відтак, на думку суду частина 1 статті 35 Закону має застосовуватись при позасудовому врегулюванні спору.

Як слідує з матеріалів справи, Банк не реалізував спосіб позасудового врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки (у випадку, що розглядається, шляхом набуття права власності на предмет іпотеки відповідно до вимог ст. 37 Закону), а враховуючи те, що в даному випадку Банк вимагає задоволення своїх вимог шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, який належить ВАТ трест «Київміськбуд-1» імені М.П. Загороднього на праві власності, оскільки строк на який надався Кредит, станом на момент розгляду справи вже сплив, відповідач-1 продовжує безпідставно користуватися отриманими коштами, а відтак Банк може значною мірою може позбавитися того, на що він розраховував при укладенні зазначених договорів, суд вважає вимоги Банку правомірними.

Крім того, суд зауважує, що з поданням даного позову відповідач-2 був повідомлений про порушення боржником своїх зобовязань за Кредитним договором, а тому протягом року мав можливість вжити заходів для усунення боржником порушень.

Як вбачається з матеріалів справи, копія позову була надіслана Прокуратурою м. Києва на адресу відповідачів ще 27.01.2010, що підтверджується фіскальними чеками.

Таким чином, звернення стягнення розпочнеться вже після спливу 30-ти денного строку після того, як відповідач-2 був повідомлений про порушення відповідачем-1 зобовязань за Кредитним договором.

Частиною 1 статті 11 Закону передбачено, що майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

За рахунок Предмета іпотеки, Іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи суму кредиту, процентів, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом, кредитним чи цим договорами, - пеню, штраф), витрати, повязані з предявленням вимоги за кредитним договором і зверненням стягнення та реалізації предмета іпотеки, витрати на утримання і збереження предмета іпотеки, витрати на страхування предмета іпотеки, а також інших збитків, завданих порушенням умов кредитного договору або цього договору (п.6.5 Договору іпотеки).

Крім того, судом при розгляді справи враховано, що викладені положення договору іпотеки встановлюють припис неподільності предмета зобовязання між відповідачами, тобто, з вищезазначених положень договорів, забезпечення випливає з солідарного обовязку відповідачів виконати зобовязання, зокрема, за рахунок предмета застави (іпотеки), а у позивача є безумовне та безспірне право задовольнити свої вимог за рахунок предмету застави.

Згідно зі статтею 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

При солідарному виконанні господарських зобовязань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України, якщо інше не передбачено законом.

Згідно ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 572 ЦК України визначено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до частини 1 статті 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до ст.ст.572, 589, 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави є правом кредитора. За відсутності судового рішення про таке звернення не можна визнати обґрунтованим та законним будь-які стягнення позивача, а тому, позивач обґрунтованою звернувся до суду з відповідним позовом на примусове виконання обовязку в натурі відповідачами, як солідарними боржниками, тобто, на стягнення боргу з відповідачів солідарно, в т.ч. за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки.

Статтями 541, 543 ЦК України визначено, що солідарні боржники залишаються зобовязаними доти, доки їхній обовязок не буде виконаний у повному обсязі.

Оскільки відповідач-1 не виконав взяті на себе зобовязання за Кредитним договором, а відповідач-2 взяв на себе відповідно до укладеного Договору іпотеки зобовязання по виконанню умов Кредитного договору за відповідача-1, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.39 Закону у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.

Згідно з п.6.8 Договору іпотеки реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження»та з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку».

З встановлених в ході судового розгляду обставин, господарський суд дійшов висновку, що задоволення вимог Іпотекодержателя (позивача) має відбуватись шляхом продажу на прилюдних торгах за ціною, згідно експертного висновку субєкту оціночної діяльності, що буде здійснений в процесі виконавчого провадження з виконання рішення господарського суду.

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідачами не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, повязані з розглядом справи, покладаються на відповідачів в повному обсязі, оскільки спір виник саме з його вини (стаття 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроіндекс МПК», як солідарного боржника (03083, м. Київ, пр.-т Науки, буд.54б, офіс 6, ідентифікаційний код 35138265) на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк»(03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1; 01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, 39, ідентифікаційний код 23697280) заборгованість за кредитним договором №53/VIP від 28.12.2007 в сумі 16865 514 (шістнадцять мільйонів вісімсот шістдесят пять тисяч пятсот чотирнадцять) грн. 95 коп., яка складається з:

У рахунок погашення зазначеної вище заборгованості ТОВ «Євроіндекс МПК» за кредитним договором №53/VIP від 28.12.2007 звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме:

- нежилі приміщення (в літ. А), загальною площею 603,90 кв.м., що складає 22/100 частини від нежилих приміщень в будинку площею 2684,20 кв.м., а саме: з №3 по №8, з №11 по №17 (групи приміщень №21) площею 78,90 кв.м.; №3 по №18, №22 (групи приміщень №11) площею 221,20 кв.м.; з №1 по №20 (групи приміщень №14) площею 205,50 кв.м.; МСК площею 98,30 кв.м., що знаходяться в будинку №36-38 (тридцять шість тире тридцять вісім), розташованому по вулиці Ярославів Вал в місті Києві, та належить Відкритому акціонерному товариству трест «Київміськбкд-1»імені М.П. Загороднього (04209, м. Київ, вул. Лебединська, б. 6, ідентифікаційний код 04012655) на праві приватної власності, як солідарному боржнику.

- нежилі приміщення з №1ио №3, з №5 по №9, з №11 по №18 (групи приміщень №20) (в літ. А), загальною площею 194,20 кв.м., що знаходяться в будинку №36-38 (тридцять шість тире тридцять вісім), розташованому по вулиці Ярославів Вал в місті Києві та - належить Відкритому акціонерному товариству тресту «Київміськбуд-1»імені М.П.Загороднього (04209, м. Київ, вул. Лебединська, б. 6, ідентифікаційний код 04012655) на праві приватної власності, як солідарному боржнику.

Визначити спосіб реалізації предмета іпотеки, для задоволення грошових вимог ПАТ АБ «Укргазбанк», шляхом проведення прилюдних торгів.

Встановити початкову ціну предмета іпотеки згідно експертного висновку субєкту оціночної діяльності, що буде здійснений в процесі виконавчого провадження з виконання рішення господарського суду.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроіндекс МПК» (03083, м. Київ, пр.-т Науки, буд.45б, офіс 6, ідентифікаційний код 35138265) та Відкритого акціонерного товариства тресту «Київміськбкд-1» імені М.П.Загороднього (04209, м. Київ, вул. Лебединська, б. 6, ідентифікаційний код 04012655) на користь державного бюджету України 25500 (двадцять пять тисяч пятсот) грн. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне судового процесу.

Видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

СуддяР.Б. Сташків

Повний текст рішення підписано 04.02.2011