Рішення № 13671782, 28.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/59828.01.11 За позовом Приватного акціонерного товариства "Нова Лінія" До          Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Добро-Буд"

Про                     стягнення 4957,32 грн.

Суддя М.Є. Літвінова

Представники:

від позивача          Колісник С.С. –предст. за довір. № б/н від 24.11.2010р.;

від відповідача          не з’явились.

В судовому засіданні 28.01.2011, на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Нова Лінія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Добро-Буд" про стягнення з відповідача на користь позивача 4 104,01 грн. суми основного боргу за Договором оренди №ДГУ-01-29 від 06.07.2009р., 434,77 грн. - пені, 168,78 грн. - інфляційних нарахувань, 249,76 грн. - процентів річних, та стягнення судових витрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконував належним чином свої договірні зобов’язання в частині своєчасної та повної оплати орендної плати, що призвело до виникнення заборгованості.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2010 порушено провадження у справі №35/598, розгляд справи призначено на 27.12.2010.

24.12.2010 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшов обґрунтований розрахунок пені.

Представник позивача в судовому засіданні 27.12.2010р. надав документи на часткове виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/599 від 06.12.2010р.

Відповідач свого представника в судове засіданні не направив, про причини неможливості його явки суд не повідомив, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, заяв та клопотань до суду не подавав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.12.2010, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 17.01.2011р.

Відповідач свого представника у судове засідання 17.01.2011 не направив, про причини неможливості його явки суд не повідомив, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, заяв та клопотань до суду не подавав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2011, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 28.01.2011.

У судове засідання, призначене на 28.01.2011р., відповідач свого представника не направив, про причини неможливості його явки суд не повідомив, відзив на позов та витребувані судом документи не надав.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 №01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з’ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 №01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Про поважні причини неявки в судові засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

За таких обставин, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

06.07.2009 між Закритим акціонерним товариством "Нова Лінія", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Нова Лінія" (далі –Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Добро-Буд" (далі –Відповідач) було укладено Договір оренди №ДГУ-01-29 (далі –Договір), відповідно до якого Позивач зобов’язується передати, а Відповідач прийняти в тимчасове платне користування об’єкт оренди, загальною площею 1 кв.м, що розташований на території майнового комплексу ЗАТ "Нова Лінія" за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 168 (літера А)

Згідно із п. 2.1. Договору орендодавець зобов'язується передати об'єкт оренди орендарю в тимчасове платне користування протягом 10 (десяти) календарних днів після підписання договору. Факт об'єкта оренди підтверджується Актом прийому-передачі об'єкта оренди. У п.2.4. Договору сторони зобов’язались не пізніше 10 календарних днів з дати підписання цього Договору, підписати Акт прийому –передачі об’єкта оренди.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору 15.07.2009. позивач передав відповідачеві об'єкт оренди, що підтверджується актом прийому-передачі об'єкту оренди, копія якого міститься в матеріалах справи.

Згідно із ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Строк дії Договору було встановлено з моменту його підписання та до 05.07.2010 (п. 9.1. Договору).

Відповідно до п. 3.1. Договору щомісячна ставка орендної плати дорівнює гривневому еквіваленту 100 USD за один метр квадратний об’єкту оренди, з врахуванням ПДВ, за курсом НБУ на перший банківський день поточного (розрахункового) місяця. На дату підписання договору загальний місячний платіж (орендна плата) за курсом НБУ (7,63 грн. за 1 долар США) становить: 635, 83 грн., ПДВ –127,17 грн., разом 763,00 грн.

Орендар зобов’язаний сплачувати орендну плату щомісячно, але не пізніше 12 числа поточного (розрахункового) місяця, незалежно від факту отримання (не отримання) Орендарем рахунку Орендодавця. (п. 3.5. Договору)

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає про те, що в порушення умов договору відповідач не сплатив у повному обсязі орендну плату за користування об'єктом оренди у лютому 2010 (на суму 799 грн. 90 коп.), березні 2010 (на суму 799 грн. 00 коп.), квітні 2010 (на суму 792 грн. 50 коп.), травні 2010 (на суму 792 грн. 59 коп.), червні 2010 (на суму 792 грн. 51 коп.), липні 2010 (на суму 127 грн. 51 коп.), у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 4 104,01 грн. і станом на дату звернення з позовом до суду та розгляду справи у судовому засіданні заборгованість відповідачем погашена не була.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 11, 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Договір оренди є одним з видів зобов'язального майнового найму, правовідносини за яким регламентуються загальними нормами зобов‘язального права та майнового найму.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов‘язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

З наданих суду доказів вбачається, що відповідачем були порушені договірні зобов’язання в частині повної та своєчасної сплати орендної плати, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 4104,01 грн.

Станом на дату звернення з позовом до суду та розгляду справи у судовому засіданні сума заборгованості відповідачем погашена не була.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на спростування обставин, викладених у позовній заяві.

Враховуючи вищенаведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості по орендній платі в розмірі 4104,01 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунків, наявних у матеріалах справи, позивач просить стягнути інфляційні нарахування у розмірі 168,78 грн. та 10% процентів річних у розмірі 249,76 грн., які відповідають вимогам закону та перевірені судом.

Відповідно до п. 7.2. Договору, у випадку порушення орендарем терміну перерахування орендної плати, орендар зобов'язується сплатити орендодавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожен день прострочення виконання зобов’язання та додатково 10% річних (від суми заборгованості) за кожен день прострочення (згідно з п. 2 ст.625 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов‘язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов‘язання. (ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України).Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов‘язання за кожен день прострочення виконання.

В силу ч. 1. ст. 547 Цивільного кодексу України, правочин щодо забезпечення виконання зобов‘язання вчиняється у письмовій формі.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання зі сплати орендної плати нарахована пеня у розмірі 434,77 грн. відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону та є арифметично вірним.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 434,77 грн., інфляційних нарахувань у розмірі 168,78 грн. та 10% річних у розмірі 249,76 є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представником позивача пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю у загальній сумі 4957,32грн.

З огляду на задоволення позову, витрати по оплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 193, 230 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 546, 547, 625, 626, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 43, 49, 75, 77, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Добро-Буд" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 11, ідентифікаційний код 36520298) на користь Приватного акціонерного товариства "Нова Лінія" (Юридична адреса: 02091, м. Київ, Харківське шосе, 168; адреса для листування: 08162, Київська область, Києво-Святошинський район, смт. Чабани, Одеське шосе, 8; ідентифікаційний код 30728887) 4 104,01 грн. (чотири тисячі сто чотири гривні 01 коп.) –заборгованості по орендній платі за Договором оренди № ДГУ-01-29 від 06.07.2009р.; 434,77 грн. (чотириста тридцять чотири гривні 77 коп.) –пені; 168,78 грн. (сто шістдесят вісім гривень 78 коп.) –інфляційні нарахування; 249,76 грн. (двісті сорок дев’ять гривень 76 коп.) процентів річних; 102,00 грн. (сто дві гривні 00 коп.) –державного мита; 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 03.02.2011