Рішення № 136589201, 18.05.2026, Золочівський районний суд Львівської області

Справа № 445/484/26

провадження № 2/445/1050/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М УК Р А Ї Н И

18 травня 2026 року Золочівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кіпчарського О.М.

секретаря судового засідання Кшемінської О.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золочеві Львівської області в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за позовом Акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

24.02.2026 року Акціонерне товариство «ОТП Банк», в інтересах якого дії представник Павленко С.В., звернулося до Золочівського районного суду Львівської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач 15.04.2025 року уклала із АТ «ОТП БАНК» кредитний договір №3000043863 шляхом підписання удосконаленим електронним підписом клієнта, на підставі якого банк надає позичальнику кредит, зобов`язується належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом, а також виконати всі інші зобов`язання, як вони визначені Кредитним договором та правилами користування( п.2 Кредитного договору). Таким чином, шляхом підписання договору відповідач приєднався до договору про дистанційне обслуговування та електронну взаємодію (публічний) від 31.03.2025 року, прийняла його умови, розуміючи значення своїх дій та діючи добровільно, попередньо ознайомлена з вимогами чинного законодавства України щодо недійсності правочинів. Відповідно до п.1 договору про дистанційне обслуговування та електронну взаємодію, в порядку та на умовах, передбачених договором, заявою-анкетою, правилами, тарифами банку, банк надає клієнту послуги дистанційного обслуговування засобами систем інтернет-банкінгу та забезпечує електронну взаємодію сторін. Відповідно до п.1.1 Кредитного договору Кредит видається у розмірі 30000, 00 грн. на цільове використання кредиту. Строк кредиту 60 місяців. Станом на 27.11.2025 року заборгованість відповідача перед АТ «ОТП Банк» становить суму у розмірі 33 026,04 грн. , що складається: 29 402,95 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 3 623,09 грн. - заборгованість за відсотками.

Як наслідок, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 вищевказану заборгованість, а також понесені судові витрати по справі щодо сплати судового збору.

Ухвалою судді Золочівського районного суду Львівської області від 03.03.2026 року відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.

Вказану ухвалу суду скеровано відповідачу ОСОБА_1 , яка 01.05.2025 року повернута до суду через закінчення терміну зберігання.

Відповідно до постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 13.05.2024 року у справі № 755/4829/23, останній зазначив, що суд зробив правильний висновок, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується відповідними поштовими відправленнями, які повернулися до суду з відмітками «за закінченням терміну зберігання» та «адресат відсутній за вказаною адресою», що є належним повідомленням учасника справи. Днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України).

Окрім цього, Верховний Суд звертав увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (Постанова ВП ВС від 25.04.2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), КГС ВС від 27.11.2019 року у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 року у справі № 10/249-10/19 та від 15.06.2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

На момент постановлення даного судового рішення від сторін не надходило заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав. Будь-яких інших заяв від сторін чи їх представників не надходило.

Оскільки розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Судом вивчено наявні матеріали справи, досліджено письмові докази, оцінено доказ кожен окремо та в їх сукупності, внаслідок чого встановлено наступне.

15.04.2025 року ОСОБА_1 уклала із АТ «ОТП Банк» кредитний договір № 3000043863, шляхом підписання удосконаленим електронним підписом клієнта, на підставі якого банк надає позичальнику кредит, який зобов`язується належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом, а також виконати всі інші зобов`язання, як вони визначені Кредитним договором та правилами користування (п.2 Кредитного договору).

Таким чином, шляхом підписання договору відповідач приєдналась до договору про дистанційне обслуговування та електронну взаємодію.

Відповідно до п.1.1 кредитного договору кредит видається у розмірі 30000, 00 грн. на споживчі цілі. Відповідно до додатку №1 до кредитного договору (графіку платежів) строк кредиту 60 місяців.

Сума кредитних коштів у розмірі 30000, 00 грн. була перерахована на рахунок відповідача, що підтверджується меморіальним ордером від 15.04.2025 року.

Згідно з розрахунком заборгованості, станом на 27.11.2025 року заборгованість відповідача перед АТ «ОТП Банк» становить суму у розмірі 33 026,04 грн, що складається: 29 402,95 грн - заборгованість за тілом кредиту; 3 623,09 грн - заборгованість за відсотками, яку відповідач не погашає.

Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626,628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1статті 638 ЦК України, встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 2статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Абзац другий частини 2 статті 639ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

З огляду на вищевикладене, суд доходить до висновку про належне ознайомлення відповідача з умовами укладеного кредитного договору, шляхом підписання паспорту споживчого кредиту за програмою «Швидка готівка» електронним підписом.

Згідно з вимогами ч. 1ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів їх розмір визначається нарівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Стаття 525 ЦК України визначає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ч. 1 ст.526, ч. 1 ст.527, ч. 1 ст.530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу у строк (термін), встановлений у зобов`язанні. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, враховуючи, вимоги частини другої статті 530 ЦК України, банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів в будь-яких час.

Частини 1, 5 ст. 81 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1, 3ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Враховуючи те, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «ОТП Банк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, що Банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Факт отримання та користування відповідачкою ОСОБА_1 кредитними коштами та їх несвоєчасне повернення знайшов своє підтвердження в процесі розгляду справи.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, заборгованість відповідача за кредитним договором від 15.04.2025 року станом на 27.11.2025 становить 33 026,04 грн, що складається: 29 402,95 грн - заборгованість за тілом кредиту; 3 623,09 грн - заборгованість за відсотками.

Таким чином, суд розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, вважає, що позов підлягає до задоволення шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 3000043863 від 15.04.2025 року у розмірі 33 026,04 грн, що складається: 29 402,95 грн - заборгованість за тілом кредиту; 3 623,09 грн - заборгованість за відсотками.

Відповідно до ч. 1ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Понесення позивачем судових витрат у виді судового збору в розмірі 2 662,40 грн. підтверджено відповідним платіжним дорученням від 18.12.2025 року та 27.01.2026 року.

Відтак, відповідно до положень ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь АТ «ОТП банк» підлягає стягненню сума вищевказаного судового збору.

Керуючись ст. 509, 526, 527, 530, 623, 638, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст. 4, 12, 13, 80, 81, 141, 263, 265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

позов Акціонерного товариства «ОТП банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного Товариства «ОТП банк», код ЄДРПОУ 21685166, місцезнаходження юридичної особи: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 43, заборгованість за договором кредиту № 3000043863 від 15.04.2025 року у розмірі 33 026,04 грн (тридцять три тисячі двадцять шість гривень 04 копійки), що складається: 29 402,95 грн (двадцять дев`ять тисяч чотириста дві гривні 95 копійок) - заборгованість за тілом кредиту; 3 623,09 грн (три тисячі шістсот двадцять три гривні 09 копійок) - заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного Товариства «ОТП банк», код ЄДРПОУ 21685166, місцезнаходження юридичної особи: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 43, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 662, 40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).

Копію рішення суду негайно надіслати сторонам.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення виготовлено 18 травня 2026 року.

Суддя О. М. Кіпчарський