Ухвала суду № 136586134, 19.03.2026, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

19 березня 2026 року Справа № 915/802/23

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.,

при секретарі судового засідання Матвєєвій А.В.,

за участю представників

від боржника: Важеніна С.А.

від АТ "УкрСиббанк": Безушко В.В.,

інші представники учасників у справі не з`явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про неплатоспроможність

боржника: фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса фактичного місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 )

кредитори:

1. Акціонерне товариство "Універсал Банк" (04082, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19; код ЄДРПОУ 21133352)

2. Акціонерне товариство "УкрСиббанк" (04070, м. Київ, вул. Андріївська, 2/12; адреса для листування: 49044, м. Дніпро, вул. Жуковського, 3, код ЄДРПОУ 09807750)

3. Акціонерне товариство "Таскомбанк" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30; код ЄДРПОУ 09806443)

4. Акціонерне товариство "Сенс Банк" (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100; e-mail: ccd@sensebank.com.ua, код ЄДРПОУ 23494714)

5. Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідентифікаційний код 14360570)

керуючий реструктуризацією: арбітражний керуючий Прохоров Володимир Сергійович (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1450 від 08.07.2013); РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса: 54001, м. Миколаїв, вул. Велика Морська, 49, оф. 65; поштова адреса: 54001, м.Миколаїв, а/с 313, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2 )

У С Т А Н О В И В:

22.05.2023 представник ОСОБА_1 - адвокат Важеніна Світлана Анатоліївна звернулась до Господарського суду Миколаївської області із заявою про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_1 (вх. №6518/23 від 23.05.2023), посилаючись на п. 1, 2 та 4 ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства, просила відкрити провадження у справі про її неплатоспроможність, призначити керуючим реструктуризацією боргів арбітражного керуючого Прохорова Володимира Сергійовича.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.05.2023 справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/802/23 та визначено головуючим у справі суддю Ткаченка О. В.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 29.05.2023 заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність прийнято до розгляду, підготовче засідання суду призначено на 21.06.2023.

За результатами підготовчого засідання ухвалою суду від 21.06.2023 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , введено щодо неї процедуру реструктуризації боргів та мораторій на задоволення вимог кредиторів. Керуючим реструктуризацією боржника призначено арбітражного керуючого Прохорова Володимира Сергійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1450 від 08.07.2013). Попереднє судове засідання призначено на 20.09.2023, яке було відкладено на 11.12.2023.

З метою виявлення кредиторів з вимогами за зобов`язаннями боржника, Господарським судом Миколаївської області здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність на офіційному вебпорталі судової влади України 30.06.2023 за №70910.

Впродовж строку, визначеного для заявлення грошових вимог, до суду та керуючого реструктуризацією надійшли наступні заяви.

19.07.2023 надійшла заява Акціонерного товариства "Універсал Банк" (далі - АТ "Універсал Банк") від 05.07.2023 за №5399-ЮД про визнання кредитором у справі про неплатоспроможність фізичної особи, у якій заявник просив визнати грошові вимоги до боржника у загальному розмірі 55878,56 грн (заборгованість за кредитом), а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 5368,00 грн.

26.07.2023 за вх. №9899/23 до суду надійшла заява Акціонерного товариства "Укрсиббанк" (далі - АТ "Укрсиббанк") від 19.07.2023 за №27-1-01/765 про визнання кредитором у справі про неплатоспроможність фізичної особи, у якій заявник просив визнати грошові вимоги до боржника у загальному розмірі 12251,20 грн (1458,03 грн заборгованість за кредитом, 822,83 грн - заборгованість за процентами, 6532,90 грн - заборгованість за кредитом "операція спеціальний платіжний план", 3437,44 грн - заборгованість по комісії за управління кредитом "операція спеціальний платіжний план") та 5368,00 грн витрат по сплаті судового збору за подачу заяви про визнання кредиторських вимог.

30.08.2023 за вх. №11333/23 надійшла заява Акціонерного товариства "Таскомбанк" (далі - АТ "Таскомбанк") від 18.08.2023 за №142916/70.1.1 про визнання кредитором у справі про неплатоспроможність фізичної особи, у якій заявник просив визнати грошові вимоги до боржника у загальному розмірі 90226,90 грн (49858,38 грн - заборгованість за тілом кредиту, 40368,52 грн - заборгованість по процентах), також заявлено 5368,00 грн витрат по сплаті судового збору.

06.09.2023 керуючим реструктуризацією подано до суду звіт про виявлення та складання опису майна боржника станом на 21.08.2023 за №02-01/114 від 21.08.2023 (т.2, а.с. 133-158), відповідно до якого єдиними активами боржника є грошові кошти на рахунках АТ КБ "ПриватБанк" на загальну суму 5465,71 грн.

06.09.2023 керуючим реструктуризацією подано до суду звіт про проведену роботу станом на 06.09.2023 за №02-01/120 від 06.09.2023 (т. 2, а.с. 148-150).

Керуючий реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_1 арбітражний керуючий Прохоров В.С. звернувся до суду із заявою вих. №02-01/121 від 07.09.2023 щодо виплати частини основної грошової винагороди арбітражного керуючого, в якій просив перерахувати йому частину грошової винагороди за виконання повноважень керуючого реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_1 за період виконання повноважень з 01.08.2023 по 31.08.2023 у розмірі 13420,00 грн за рахунок коштів, внесених боржником на депозитний рахунок Господарського суду Миколаївської області.

06.09.2023 керуючим реструктуризацією подано до суду звіт про перевірку майнових декларацій боржника станом на 11.09.2023 за №02-01/129 від 15.09.2023 (т. 2, а.с. 159-193), відповідно до якого керуючим реструктуризацією встановлено неповноту та неточність інформації.

14.09.2023 за вх. №12058/23 від Акціонерного товариства "Сенс Банк" (далі - АТ "Сенс Банк") надійшла заява від 14.09.2023 про визнання кредитором у справі про неплатоспроможність фізичної особи, у якій заявник просив визнати грошові вимоги до боржника у загальному розмірі 298952,03 грн, (259487,70 грн - заборгованість за тілом кредиту, 39464,33 грн - заборгованість по процентах), а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 5368,00 грн.

Ухвалою суду від 21.09.2023 постановлено задовольнити заяву арбітражного керуючого Прохорова В.С. від 07.09.2023 №02-01/121 про виплату частини основної грошової винагороди. Фінансово-економічному відділу Господарського суду Миколаївської області здійснити сплату частини основної грошової винагороди арбітражному керуючому Прохорову В. С. (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1450 від 08.07.2013) за виконання повноважень керуючого реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_1 у справі №915/802/23 про неплатоспроможність фізичної особи за період з 01.08.2023 по 31.08.2023 у сумі 13420,00 грн за рахунок коштів, авансованих боржником на депозитний рахунок Господарського суду Миколаївської області згідно квитанції від 17.03.2023 №2PL328341.

02.10.2023 представником боржниці у відповідності до вимог ч. 7 ст. 123 КУзПБ подано до суду клопотання, сформоване в системі "Електронний суд" 30.09.2023 (т. 2, а.с. 202-223), до якого додано уточнені декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2021, 2022 роки та станом на 01.04.2023.

09.10.2023 керуючим реструктуризацією подано до суду звіт про проведену роботу станом на 08.10.2023 за №02-01/141 від 08.10.2023 (т. 2, а.с. 235-240).

09.10.2023 керуючим реструктуризацією подано до суду звіт про перевірку майнових декларацій боржника станом на 06.10.2023 (уточнений) за №02-01/140 від 08.10.2023 (т. 2, а.с. 241-245), відповідно до висновку якого, керуючим реструктуризацією встановлено відсутність даних, що можуть свідчити про приховування майна боржницею.

Керуючий реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_1 арбітражний керуючий Прохоров В.С. звернувся до суду із заявою вих. №02-01/153 від 16.10.2023 щодо виплати частини основної грошової винагороди арбітражного керуючого, в якій просив перерахувати йому частину грошової винагороди за виконання повноважень керуючого реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_1 за період виконання повноважень з 01.09.2023 по 20.09.2023 у розмірі 8946,67 грн, за рахунок коштів, внесених боржником на депозитний рахунок Господарського суду Миколаївської області.

Ухвалою суду від 09.11.2023 постановлено задовольнити заяву арбітражного керуючого Прохорова В.С. від 16.10.2023 №02-01/153 про виплату частини основної грошової винагороди. Фінансово-економічному відділу Господарського суду Миколаївської області здійснити сплату частини основної грошової винагороди арбітражному керуючому Прохорову В.С. за виконання повноважень керуючого реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_1 у справі №915/802/23 про неплатоспроможність фізичної особи за період з 01.09.2023 по 20.09.2023 у сумі 8946,67 грн за рахунок коштів, авансованих боржником на депозитний рахунок Господарського суду Миколаївської області згідно квитанції від 17.03.2023 №2PL328341.

Ухвалою суду від 11.12.2023, за наслідками проведення попереднього засідання, визначено розмір та перелік усіх визнаних вимог для внесення керуючим реструктуризацією боржника до реєстру вимог кредиторів ОСОБА_1 : - позачергові вимоги: АТ "Укрсиббанк" - 5368,00 грн; АТ "Універсал Банк" - 5368,00 грн; АТ "Таскомбанк" - 5368,00 грн; АТ "Сенс Банк" - 5368,00 грн; - вимоги другої черги: АТ "Укрсиббанк" - 12182,15 грн; АТ "Універсал Банк" - 55878,56 грн; АТ "Таскомбанк" - 90226,90 грн; АТ "Сенс Банк" - 298761,07 грн; зобов`язано керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів не пізніше 14 днів з дня постановлення даної ухвали; призначено судове засідання для розгляду погодженого кредитором плану реструктуризації боргів/переходу до процедури погашення боргів/про закриття провадження на 29 лютого 2024 року о 10:30 год.

27.02.2024 від керуючого реструктуризацією до суду подано звіт про проведену роботу у справі станом на 25.02.2024 за №02-01/29 від 25.02.2024 (т. 3, а.с. 34-67), з якого вбачається, що для визначення і урахування пропозицій боржника щодо плану реструктуризації боргів, на адресу електронної пошти боржника (його представника) було направлено лист №02-01/11 від 27.01.2024, на який отримано відповідь представника боржника - адвоката Важеніної С.А. від 28.01.2024 щодо пропозицій до плану реструктуризації боргів. Відповідно до вказаної відповіді, представник боржника вважає, що єдиним варіантом вирішення проблеми боргів перед кредиторами залишається списання (прощення) боргів або визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів. Надалі арбітражним керуючим було складено план реструктуризації боргів боржника з урахуванням вказаної відповіді представника боржника.

З поданого звіту вбачається, що 24.06.2025 керуючим реструктуризацією відповідно до п. 1-6 Перехідних та прикінцевих положень КУзПБ направлено всім кредиторам запит з проектом рішення із запропонованого питання:

1. Розгляд та схвалення звітів керуючого реструктуризацією Прохорова В.С. про результати перевірки декларації про майновий стан боржника від 15.09.2023 №02-01/129 (станом на 11.09.2023), від 08.10.2023 №02-01/140 (станом на 06.10.2023).

2. Розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника.

3. Прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника.

4. Прийняття рішення про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника.

15.03.2024 від керуючого реструктуризацією до суду надано інформацію про результати прийняття членами зборів кредиторів рішень шляхом опитування згідно запиту керуючого реструктуризацією від 12.02.2024 №02-01/19 (т. 3, а.с. 74-92), з якої вбачається, що до 27.02.2024 (дати визначеної, як встановлений строк для прийняття кредиторами рішень), а саме:

1. Від Акціонерного товариства "УкрСиббанк" надійшло рішення від 27.02.2024, у відповідності з яким кредитор прийняв рішення:

- по першому питанню порядку денного: Акціонерне товариство "УкрСиббанк" голосує "проти" схвалення звітів керуючого реструктуризацією Прохорова В.С. про результати перевірки майнових декларації ОСОБА_1 від 15.09.2023 № 02-01/129 (станом на 11.09.2023), від 08.10.2023 № 02-01/140 (станом на 06.10.2023);

- по другому питанню порядку денного: Акціонерне товариство "УкрСиббанк" голосує "за" прийняття до відома Проекту плану реструктуризації боргів боржника - ОСОБА_1 ;

- по третьому питанню порядку денного: Акціонерне товариство "УкрСиббанк" голосує "проти" схвалення плану реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 ;

- по четвертому питанню порядку денного: Акціонерне товариство "УкрСиббанк" голосує "проти" прийняття рішення про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника ОСОБА_1 ;

2. Від Акціонерного товариства "Сенс Банк" надійшло рішення від 27.02.2024, у відповідності з яким кредитор прийняв рішення:

- по першому питанню порядку денного: Акціонерне товариство "Сенс Банк" голосує "за" схвалення звітів керуючого реструктуризацією Прохорова В.С. про результати перевірки майнових декларації ОСОБА_1 від 15.09.2023 № 02-01/129 (станом на 11.09.2023), від 08.10.2023 № 02-01/140 (станом на 06.10.2023);

- по другому питанню порядку денного: Акціонерне товариство "Сенс Банк" голосує "за" прийняття до відома Проекту плану реструктуризації боргів боржника - ОСОБА_1 ;

- по третьому питанню порядку денного: Акціонерне товариство "Сенс Банк" голосує "проти" схвалення плану реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 ;

- по четвертому питанню порядку денного: Акціонерне товариство "Сенс Банк" голосує "проти" прийняття рішення про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника ОСОБА_1 .

Інші кредитори у визначений строк не проголосували.

Таким чином, з урахуванням ст. 48 КУзПБ (більшістю голосів) зборами кредиторів боржника ОСОБА_1 прийнято рішення зборів конкурсних кредиторів з правом вирішального голосу №1/2024 у справі №915/802/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 від 27.02.2024, а саме:

1. Звіти керуючого реструктуризацією Прохорова В.С. про результати перевірки майнових декларації ОСОБА_1 від 15.09.2023 № 02-01/129 (станом на 11.09.2023), від 08.10.2023 № 02-01/140 (станом на 06.10.2023) не схвалювати.

2. Проект плану реструктуризації боргів боржника - ОСОБА_1 прийняти до відома.

3. Відмовити у схваленні плану реструктуризації боргів боржника - ОСОБА_1 .

4. Відмовити у зверненні до господарського суду з клопотанням про перехід до процедури погашення боргів боржника - ОСОБА_1 .

Згідно розпорядження керівника апарату Господарського суду Миколаївської області №77 від 26.06.2024 призначено повторний автоматизований розподіл судових справ про банкрутство, які перебували у провадженні судді Ткаченка О.В.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.06.2024 головуючим у справі №915/802/23 визначено суддю Адаховську В.С.

Ухвалою суду від 05.07.2024 прийнято до свого провадження суддею Адаховською В.С. справу №915/802/23 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

До суду надійшла заява Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" про грошові вимоги кредитора до боржника, сформована в системі "Електронний суд" 11.11.2024 (вх. №13919/24), у якій заявник просив суд визнати його грошові вимоги до боржника в сумі 39904,24 грн (друга черга) та 4844,80 грн сплаченого судового збору.

Ухвалою суду від 12.12.2024 прийнято до розгляду заяву АТ КБ "ПриватБанк" про визнання грошових вимог до боржника; призначено розгляд заяви в судовому засіданні на 23.12.2024 об 11:30; зобов`язано боржника та керуючого реструктуризацією боргів боржника надати суду відзив на заяву АТ КБ "ПриватБанк" з грошовими вимогами до боржника з доказами направлення відзиву заявнику.

20.12.2024 від керуючого реструктуризацією боргів боржника до суду надійшло повідомлення №02-01/64 від 20.12.2024 про розгляд заяви АТ КБ "ПриватБанк" з кредиторськими вимогами до боржника, в якому визнає грошові вимоги у повному обсязі в сумі 44749,04 грн, з яких: 32484,50 грн - заборгованість за кредитом (задовольняються у другу чергу), 7419,74 грн - заборгованість за процентами (задовольняються у другу чергу), та 4844,80 грн - сплачений судовий збір за подання заяви про визнання кредиторських вимог (відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів).

Від представника боржниці до суду надійшли:

- відзив на заяву АТ КБ "ПриватБанк" з кредиторськими вимогами до боржника, сформований в системі "Електронний суд" 23.12.2024, в якому боржник визнає вимоги АТ КБ "ПриватБанк" у розмірі 39904,24 грн (32484,50 грн - заборгованість за кредитом, 7419,74 грн - заборгованість за процентами), а також судовий збір у розмірі 4844,80 грн;

- заява, сформована в системі "Електронний суд" 23.12.2024, в якій боржник підтримує позицію, висловлену у поданому відзиві та просить провести судове засідання, призначене на 23.12.2024 об 11:30, за відсутності його представника.

Ухвалою суду від 23.12.2024 задоволено подану до суду заяву АТ КБ "ПриватБанк" від 11.11.2024 (вх. №13919/24) про грошові вимоги кредитора до боржника; визнано грошові вимоги АТ КБ "ПриватБанк" до фізичної особи ОСОБА_1 в сумі 39904,24 грн із задоволенням у другу чергу (без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів), а також 4844,80 грн судового збору за подання заяви з грошовими вимогами до боржника із задоволенням, як позачергові.

Ухвалою суду від 16.06.2025 постановлено провести розгляд даної справи поза межами встановленого Кодексом України з процедур банкрутства строку у розумний строк, тривалість якого обумовлюється введенням в Україні за указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №21022-ІХ, воєнного стану через військову агресію Російської Федерації проти України; продовжити строк процедури реструктуризації боргів боржника у справі №915/802/23 до 30.06.2025 включно; призначити судове засідання, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі, на 30 червня 2025 року о 15:30; зобов`язати учасників справи (кредиторів та керуючого реструктуризацією) надати суду, не пізніше ніж за три дні до проведення судового засідання, відповідне рішення щодо подальшої процедури у справі про неплатоспроможність боржника.

27.06.2025 від АТ КБ "ПриватБанк" надійшло клопотання про закриття провадження у справі, сформоване в системі "Електронний суд" №бн від 27.06.2025, в якому кредитор, посилаючись на ч. 11 ст. 126 КУзПБ, просить закрити провадження у справі та провести судове засідання, призначене на 30.06.2025, без участі його представника.

30.06.2025 від керуючого реструктуризацією до суду надійшли, сформовані в системі "Електронний суд":

- клопотання (вх. №9708/25), в якому арбітражний керуючий просить розгляд справи, призначений на 30.06.2025, провести без його участі;

- клопотання (вх. №9686/25), в якому арбітражний керуючий просить продовжити строк процедури реструктуризації боргів у даній справі на два місяця та відкласти розгляд справи;

- оновлена інформація станом на 25.06.2025.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 30.06.2025 задоволено клопотання керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Прохорова В.С. про продовження строку процедури реструктуризації боргів боржника; продовжено строк процедури реструктуризації боргів боржника у справі №915/802/23 до 15.09.2025 включно та відкладено розгляд справи на 15 вересня 2025 року о 13:00; зобов`язано керуючого реструктуризацією надати до суду за три дні до дати проведення судового засідання пропозиції щодо подальшої процедури у справі про неплатоспроможність боржника.

06.08.2025 представником кредитора - АТ "УкрСиббанк" до суду подано клопотання, сформоване в системі "Електронний суд" 05.08.2025 (вх. №11428/25), про закриття провадження у справі на підставі ч. 11 ст. 126 Кодексу України з процедур банкрутства.

15.09.2025 від керуючого реструктуризацією до суду надійшли, сформована в системі "Електронний суд":

- заява за вих. №02-01/57 від 15.09.2025 (вх. №13067/25) (т. 3, а.с. 182-207), з додатками, зокрема, з запитом №02-01/57 від 14.09.2025 на прийняття, шляхом опитування, членами зборів кредиторів рішень про схвалення плану реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 (в порядку абзацу 3 пункту 1-6 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ), проектом плану реструктуризації боргів боржника в редакції станом на 14.09.2025;

- клопотання за вих. №02-01/58 від 15.09.2025 (вх. №13066/25), в якому арбітражний керуючий просить продовжити строк процедури реструктуризації боргів у даній справі на один місяць та відкласти розгляд справи.

Між тим судове засідання у даній справі 15.09.2025 не відбулося у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого у справі судді.

Ухвалою суду від 29.09.2025 постановлено продовжити строк процедури реструктуризації боргів боржника у справі №915/802/23 до 20.10.2025 включно; призначити розгляд справи у судовому засіданні на 20 жовтня 2025 року о 13:30; зобов`язати керуючого реструктуризацією надати до суду за три дні до дати проведення судового засідання пропозиції щодо подальшої процедури у справі про неплатоспроможність боржника.

01.10.2025 від представника АТ КБ "ПриватБанк" до суду надійшли пояснення, сформовані в системі "Електронний суд" 30.09.2025 (вх. №13913/25), щодо подальшої процедури у справі №915/802/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 , в яких кредитор підтримує подане ним 27.05.2025 клопотання про закриття провадження у справі.

20.10.2025 від керуючого реструктуризацією Прохорова В.С. до суду надійшло клопотання за вих.№02-01/61 від 19.10.2025, в якому арбітражний керуючий просив господарський суд продовжити строк процедури реструктуризації боргів боржника на один місяць та перенести засідання у справі на іншу дату, у зв`язку з його тимчасовою непрацездатністю.

Ухвалою суду від 20.10.2025 задоволено клопотання керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Прохорова В.С. про продовження строку процедури реструктуризації боргів боржника. Продовжено строк процедури реструктуризації боргів боржника у справі №915/802/23 до 20.11.2025 включно. Відкладено розгляд справи на 20 листопада 2025 року о 13:30. Зобов`язано керуючого реструктуризацією надати до суду за три дні до дати проведення судового засідання пропозиції щодо подальшої процедури у справі про неплатоспроможність боржника.

Ухвалою суду від 17.11.2025 відмовлено в задоволенні заяви АТ КБ "ПриватБанк" про участь в судовому засіданні, призначеному на 20.11.2025 о 13:30, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

19.11.2025 від представника АТ КБ "ПриватБанк" до суду надійшло клопотання, сформоване в системі "Електронний суд" 19.11.2025 (вх. №16254/25), в якому кредитор підтримує клопотання про закриття провадження у справі, просить його задовольнити та провести судове засідання, призначене на 20.11.2025 о 13:30, за його відсутності.

20.11.2025 від представника боржника до суду надійшли заперечення на клопотання АТ КБ "ПриватБанк" та АТ "Укрсиббанк" про закриття провадження у справі, просить відмовити в їх задоволенні.

Ухвалою суду від 20.11.2025 продовжено строк процедури реструктуризації боргів боржника у справі №915/802/23 до 22.12.2025 включно; відкладено розгляд справи на 22 грудня 2025 року о 14:30; запропоновано кредиторам завчасно надати суду та направити боржнику письмові пояснення/заперечення щодо заперечень боржника на клопотання про закриття, сформовані в системі "Електронний суд" 20.11.2025 (вх. №16287/25 від 20.11.2025); зобов`язано керуючого реструктуризацією надати до суду за три дні до дати проведення судового засідання пропозиції щодо подальшої процедури у справі про неплатоспроможність боржника.

22.12.2025 від представника боржниці до суду надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи, сформоване в системі "Електронний суд" 22.12.2025 (вх. №18476/25), в якому просить відкласти розгляд справи на іншу дату, оскільки приймає участь у розгляді іншої справи №490/4004/25 у Заводському районному суді м. Миколаєва.

22.12.2025 від представника АТ КБ "ПриватБанк" до суду надійшло клопотання, сформоване в системі "Електронний суд" 22.12.2025 (вх. №18531/25), в якому просить задовольнити клопотання АТ КБ "ПриватБанк" від 01.10.2025, клопотання АТ "УкрСиббанк" від 05.08.2025 про закриття провадження у справі та провести судове засідання, призначене на 22.12.2025 о 14:30, за його відсутності.

Ухвалою суду від 22.12.2025 відкладено розгляд справи на 12.02.2026 о 14:00. Продовжено строк процедури реструктуризації боргів боржника у справі №915/802/23 до дати наступного судового засідання. Зобов`язано керуючого реструктуризацією надати до суду, за п`ять днів до дати проведення судового засідання, пропозиції щодо подальшої процедури та протокол (рішення) зборів кредиторів у справі №915/802/23.

12.02.2026 від представника АТ КБ "ПриватБанк" до суду надійшло клопотання, сформоване в системі "Електронний суд" 12.02.2026 (вх. №1947/26), в якому просить задовольнити клопотання АТ КБ "ПриватБанк" від 01.10.2025, клопотання АТ "УкрСиббанк" від 05.08.2025 про закриття провадження у справі та провести судове засідання, призначене на 12.02.2026 о 14:00, за його відсутності.

У зв`язку із перебуванням головуючого у справі судді Адаховської В.С. у відпустці, судове засідання, призначене на 12.02.2026 о 14:00, не відбулось.

09.03.2026 від Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшов лист №4189/06.1-15 від 09.03.2026, сформований в системі "Електронний суд", в якому управління повідомляє суд про отримання від Відділу ДРАЦС у Миколаївській області інформації про смерть арбітражного керуючого Прохорова Володимира Сергійовича (актовий запис №168 від 27.02.2026), що є підставою для припинення дії свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого.

Ухвалою суду від 12.03.2026 призначено судове засідання у справі №915/802/23 на 19 березня 2026 року об 11:00.

У судове засідання 19.03.2026 з`явилися повноважні представники боржника та кредитора - АТ "УкрСиббанк", інші учасники справи не з`явилися, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується довідками про доставку документа в кабінет електронного суду від 13.03.2026.

Враховуючи те, що судом було здійснено заходи щодо належного повідомлення сторін про дату, час та місце розгляду справи, та приймаючи до уваги те, що судом не було визнано явку учасників справи в судове засідання обов`язковою, суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності інших учасників справи.

У судовому засіданні представник АТ "УкрСиббанк" підтримала подане клопотання про закриття провадження у справи, а представник боржника просила відмовити в задоволенні клопотань АТ "УкрСиббанк" та АТ КБ "ПриватБанк" про закриття провадження у справі, просила визнати боржника банкрутом та призначити нового арбітражного керуючого у справі.

На підставі ст. 233 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), судом 19.03.2026 підписано вступну та резолютивну частини ухвали без її проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши присутніх представників учасників справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 1 ст. 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Статтею 113 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Статтею 26 КУзПБ встановлено, що підставою для припинення діяльності арбітражного керуючого є смерть арбітражного керуючого, визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 28 КУзПБ відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень здійснюється господарським судом за клопотанням учасника провадження у справі або за власною ініціативою у разі, зокрема припинення діяльності арбітражного керуючого.

Одеським міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції України надіслано до суду листа №4189/06.1-15 від 09.03.2026, яким повідомлено суд про отримання від Відділу ДРАЦС у Миколаївській області інформації про смерть арбітражного керуючого Прохорова Володимира Сергійовича (актовий запис №168 від 27.02.2026), що є підставою для припинення дії свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого.

Таким чином, у зв`язку зі смертю арбітражного керуючого Прохорова В.С., суд вважає за необхідне відсторонити його від виконання повноважень керуючого реструктуризації у справі №915/802/23 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

Також суд зазначає, що станом на день проведення судового засідання, до суду не подано нової кандидатури арбітражного керуючого для призначення у даній справі.

Відповідно до ст. 115 КУзПБ, провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника.

Перелік документів (доказів), які в обов`язковому порядку додаються до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність чітко визначений, зокрема ч.3 ст. 116 КУзПБ.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 116 КУзПБ до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються:

1) довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;

2) документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця;

3) конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов`язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;

4) опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна;

5) копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно;

6) перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім`я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов`язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;

7) копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;

8) відомості про всі наявні рахунки/електронні гаманці боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, електронних гаманцях;

9) копія трудової книжки (за наявності);

10) відомості про роботодавця (роботодавців) боржника;

11) декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства;

12) докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень;

13) інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини;

14) інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.

Частинами 1, 3, 4 ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Тобто, саме на заявника покладено обов`язок надання доказів на підтвердження своїх вимог.

Додані до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність конкретизований список кредиторів і боржників, опис майна боржника, відомості про всі наявні рахунки боржника, відомості про роботодавця, пропозиції щодо реструктуризації боргів боржника підписані представником боржника адвокатом Важеніною С.А.

Також, до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додано засвідчені представником боржника копії декларацій про майновий стан боржника за 2020, 2021, 2022 роки та копію декларації про майновий стан боржника за 2023 рік (станом на 01.04.2023), яка підписана не особисто боржником, а її представником - адвокатом Важеніною С.А.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Згідно п. 1, 2 ч. 1 ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності є, зокрема: 1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; 2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку.

Враховуючи викладене, перелік документів, які в обов`язкову порядку подаються до заяви про відкриття провадження у справі мають бути підписані саме боржником, а не його представником, якому може і було надано право на підписання заяви про відкриття провадження (матеріали справи не містять таких документів), процесуальних та інших документів правового характеру, а не доказів у справі.

Щодо заявлених АТ КБ "ПриватБанк" та АТ "Укрсиббанк" клопотань про закриття провадження у справі, суд зазначає наступне.

У вказаних клопотаннях кредитори, посилаючись на ч. 11 ст. 126 КУзПБ, просять закрити провадження у справі, оскільки протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів боржника до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника.

Крім того, кредитор - АТ КБ "ПриватБанк" в обґрунтування клопотання про закриття провадження у справі додатково зазначає, що боржниця з 2020 року не працює, доходу не отримує, не вбачається її намір працевлаштуватись, проте має зареєстроване місце проживання або перебування, яке потребує витрат на утримання (оренда, комунальні послуги тощо), дітей, які також потребують витрат на утримання, зобов`язання перед кредиторами, що суттєво перевищує розмір пенсій та інших доходів членів сім`ї боржниці, зазначених в деклараціях за 2020-2022 (в 2023 році боржниця та члени сім`ї будь-яких доходів не отримують). Отже, АТ КБ "ПриватБанк" вважає, що ОСОБА_1 вказана неповна та недостовірна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів її сім`ї, що свідчить про намагання приховати дійсний фінансовий стан боржниці (що проігноровано арбітражним керуючим при перевірці декларацій), про недобросовісну поведінку боржниці та намагання надати кредиторам формальний план реструктуризації боргів боржника для уникнення від виконання зобов`язань перед кредиторами та можливості шляхом використання судової процедури неплатоспроможності боржника майже повністю списати свою заборгованість. За такого, посилаючись на практику Верховного Суду (постанови від 23.05.2023 у справі №910/5369/21, від 25.08.2021 у справі №915/473/20), просить закрити провадження у даній справі на підставі п. 1 ч. 7 ст. 123, ч. 11 ст. 126 КУзПБ.

В обґрунтування поданих заперечень на клопотання АТ КБ "ПриватБанк" та АТ "Укрсиббанк" про закриття провадження у справі, представник боржниці зазначає, що є неправомірними та безпідставними твердження АТ КБ "ПриватБанк" про те, що боржниця надала неповну, недостовірну інформацію про майно, доходи та витрати, оскільки:

- боржницею були заповнені та надані суду декларації за формою та змістом, що відповідають законодавству, в редакції, яка діяла на момент звернення боржниці до суду з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність;

- щодо відсутності зазначення в деклараціях про будь-які доходи, то боржниця отримувала допомогу від батьків та проживає разом з чоловіком, якій мав певний дохід;

- наявність боргів виникла у боржниці саме в період початку повномасштабної війни, а з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність звернулася до суду в травні 2023 року;

- боржниця не має будь-якого майна у власності, за рахунок якого можна погасити заборгованість, тому запропонувала (грошові кошти в сумі 50000,00 грн, які заплановано отримати у родичів протягом 10 місяців та грошові кошти з продажу 1/2 частки автомобіля, що належить боржниці на праві часткової власності з чоловіком), проте кредиторами дана пропозиція була відхилена.

Крім того, представник боржниці зазначає, що в клопотаннях АТ КБ "ПриватБанк" та АТ "Укрсиббанк" не наводять жодного доказу на підтвердження підстав для закриття провадження у справі, наведених у ч. 7 ст. 123 КУзПБ.

Також, представник боржниці зазначає, що ч. 11 ст. 126 КУзПБ, на яку посилаються кредитори АТ КБ "ПриватБанк" та АТ "Укрсиббанк", як на підставу для закриття провадження у справі, також передбачає, що у разі не затвердження протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів боржника до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника.

В обґрунтування своєї правової позиції, представник боржниці посилається на постанову Верховного Суду від 26.06.2025 у справі №912/1166/23.

Із введенням в дію 21.10.2019 Кодексу України з процедур банкрутства запроваджено новий інститут, який застосовується щодо врегулювання питання неплатоспроможності фізичної особи, фізичної особи-підприємця та не тотожний за метою і механізмом реалізації до інституту банкрутства юридичних осіб.

Як вбачається з пояснювальної записки до проєкту КУзПБ, метою запровадження інституту неплатоспроможності фізичних осіб було визначено врегулювання відносин щодо відновлення платоспроможності боржників, які опинилися в скрутній фінансовій ситуації не з їх вини та потребують допомоги з боку держави.

Таким чином, призначенням цих норм законодавець визначив забезпечення допомоги чесним боржникам шляхом передусім реструктуризації їх боргів, а у разі неможливості у майбутньому погасити борги - заслужити їх списання.

У преамбулі КУзПБ закріплено, що цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

За цим підходом, на відміну від банкрутства юридичних осіб, у назві та за змістом положень Книги п`ятої Кодексу України з процедур банкрутства - "Відновлення платоспроможності фізичних осіб" законодавець закцентував на пріоритеті реабілітаційної процедури щодо боржника, який залежно від власної волі та обставин справи може отримати звільнення від боргів за результатами обох судових процедур у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.

Отже, застосовуючи ці норми, слід враховувати, що на відміну від банкрутства юридичних осіб, задоволення вимог кредиторів як основна мета провадження про неплатоспроможність фізичних осіб КУзПБ не встановлена.

За умовами статті 116 КУзПБ лише боржник наділений правом ініціювати справу про його неплатоспроможність.

КУзПБ запроваджено "добровільне банкрутство" боржника фізичної особи, що не є обов`язком, а правом, яким боржник, у разі дотримання певних вимог, може скористатися задля реструктуризації його боргів, прощення (списання) вимог кредиторів та/або звільнення від боргів і відновлення його платоспроможності.

За змістом приписів Книги п`ятої КУзПБ законодавцем презюмується, що фізична особа - боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, прагне досягнути компромісу з кредиторами щодо зміни способу та порядку виконання його зобов`язань, а у разі недосягнення згоди стосовно плану реструктуризації боргів, такий боржник припускає визнання його банкрутом і задоволення кредиторських вимог за рахунок коштів від продажу його майна.

Частиною другою статті 6 КУзПБ визначено, що до боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури, як реструктуризація боргів боржника та погашення боргів боржника.

Згідно з частиною п`ятою статті 119 КУзПБ в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд серед іншого зазначає про введення процедури реструктуризації боргів боржника.

Реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника (стаття 1 КУзПБ).

Отже, ця судова процедура є першим, обов`язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об`єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.

З огляду на мету та цілі КУзПБ, інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.

Саме така правова позиція судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладена в постанові від 22.09.2021 у справі №910/6639/20.

За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема, у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 Цивільного кодексу України, відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини друга, третя статті 13 Цивільного кодексу України).

Відтак до боржника - фізичної особи КУзПБ встановлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов`язків.

Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов`язки:

- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), тобто обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов`язань перед кредиторами тощо;

- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім`ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4-11 частини третьої статті 116 КУзПБ), при цьому у разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;

- подати проєкт плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (частина четверта статті 116, частина сьома статті 126 КУзПБ);

- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (стаття 125 КУзПБ);

- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (частина перша статі 128 КУзПБ).

Водночас Кодекс України з процедур банкрутства містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, у тому числі передбачає:

- відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю чи визнано банкрутом протягом попередніх п`яти років (пункти 3, 4 частини четвертої статті 119 КУзПБ), а також заборону відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-боржника протягом року з дня закриття такого провадження стосовно того ж боржника з підстав, передбачених частиною сьомою статті 123 КУзПБ;

- закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім`ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім`ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю (пункти 1-3 частини сьомої статті 123 КУзПБ);

- відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність, якщо порушено порядок розроблення та погодження цього плану; умови реструктуризації боргів суперечать законодавству; боржник не погасив борги, що підлягають обов`язковій сплаті згідно з частиною третьою статті 125 КУзПБ або боржник вчиняє дії, спрямовані на перешкоджання проведенню стосовно нього процедур, передбачених цим Кодексом (пункти 1, 2, 5, 6 частини восьмої статті 126 КУзПБ);

- дискрецію господарського суду у вирішенні питання щодо можливості подальшого руху справи про неплатоспроможність, якщо протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника мета цієї процедури не досягнута (частина одинадцята статті 126 КУзПБ).

Системне тлумачення вищенаведених приписів свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах Кодексу України з процедур банкрутства принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.

Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.

Провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою (стаття 113 КУзПБ).

За такого правового регулювання у справі про неплатоспроможність фізичної особи застосовні загальні підстави закриття провадження у справі про банкрутство, передбачені частиною першою статті 90 КУзПБ з урахуванням особливостей, встановлених спеціальними нормами цього Кодексу, отже, тією мірою, якою ці підстави можуть стосуватися боржника - фізичної особи.

Системне тлумачення положень частини першої статті 90 КУзПБ у взаємозв`язку зі статтею 113 КУзПБ свідчить, що наведена норма та визначені нею підстави закриття провадження у справі про банкрутство (за винятком, визначених пунктами 1, 2, 5, які стосуються виключно юридичних осіб) є загальними приписами стосовно підстав закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи за Книгою четвертою цього Кодексу, адже застосовуються як до банкрутства юридичних осіб, так і фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців.

Таким чином, за змістом частини першої статті 90 КУзПБ термін "справа про банкрутство" слід тлумачити широко, як універсальне поняття, адже банкрутство боржника є одним з етапів провадження про неплатоспроможність фізичної особи, а підстави закриття провадження, які стосуються лише юридичних осіб, законодавець виділив у цій нормі відповідним уточненням щодо особи боржника або властивих лише банкрутству юридичних осіб судових процедур.

Крім того, з урахуванням положень статей 3, 12 ГПК України, статті 2 КУзПБ та відсилочного припису пункту 9 частини першої статті 90 КУзПБ у справі про неплатоспроможність фізичної особи можуть бути застосовані підстави закриття провадження у справі за статтею 231 ГПК України в тих межах, що стосуються фізичної особи та особливостей банкрутства.

Щодо спеціальних підстав закриття провадження у справі, які можуть бути застосовані лише у справі про неплатоспроможність фізичної особи, то аналіз приписів Книги п`ятої КУзПБ свідчить, що така процесуальна можливість передбачена на всіх стадіях судової процедури реструктуризації боргів боржника, за різних підстав та з неоднаковим ступенем імперативності відповідних норм.

Зокрема, частиною сьомою статті 123 КУзПБ визначено, що суд приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо:

1) боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи і витрати боржника та членів його сім`ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів і витрат боржника та членів його сім`ї;

2) майно членів сім`ї боржника було придбано за кошти боржника та/або зареєстровано на іншого члена сім`ї з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами;

3) судовим рішенням, що набрало законної сили та не було скасоване, боржник був притягнутий до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю.

Господарський суд враховує, що конструкція цієї норми побудована як безумовний захід відповідальності боржника за дії на шкоду кредиторам, тому не передбачає альтернативного вирішення та необхідності з`ясування мотивів боржника - фізичної особи, за встановлення відповідних фактів господарським судом.

До того ж розширене коло ініціаторів застосування частини сьомої статті 123 КУзПБ та відсутність процесуальних обмежень щодо її реалізації на всіх стадіях справи про неплатоспроможність фізичної особи забезпечують невідворотність такого наслідку очевидно недобросовісних дій боржника.

Враховуючи призначення цієї норми та можливість застосування її судом з власної ініціативи, господарський суд не може залишити поза увагою обставини, які вказують на наявність підстав для закриття провадження у справі за частиною сьомою статті 123 КУзПБ, тому з власної ініціативи, зокрема, вирішуючи питання про перехід до судової процедури погашення боргів, зобов`язаний перевірити такі обставини справи та надати їм юридичну оцінку, про що зазначити у відповідному судовому рішенні.

В абзаці п`ятому частини сьомої статті 123 КУзПБ визначено, що господарський суд протягом одного року з дня закриття провадження у справі про неплатоспроможність з підстав, визначених цією частиною, не може відкрити провадження у новій справі про неплатоспроможність щодо того самого боржника.

Таким чином, зібравши певний перелік підстав для закриття провадження у справі в окремій нормі (частина сьома статті 123 КУзПБ), законодавець акцентував насамперед на спеціальних наслідках її реалізації - неможливості протягом року повторно скористатися такою процедурою для очевидно недобросовісного боржника.

За таких обставин, перелік підстав для закриття провадження у справі за частиною сьомою статті 123 КУзПБ слід тлумачити як вичерпний лише в аспекті застосування передбачених цією ж нормою обмежувальних наслідків такого закриття.

У судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ передбачає право зборів кредиторів (кредитора у частині другій статті 128 цього Кодексу) звернутися до суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність якщо:

- збори кредиторів прийняли рішення про відмову у схваленні плану реструктуризації боргів боржника (пункт 2 частини восьмої статті 123 КУзПБ);

- господарський суд відмовив у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника (частина десята статті 126 КУзПБ);

- боржником порушено план реструктуризації боргів (частина друга статті 128 КУзПБ).

Системний аналіз зазначених норм свідчить, що за наведених вище підстав (окрім частини сьомої статті 123 КУзПБ) господарський суд може вирішити питання щодо доцільності подальшого руху справи лише за клопотанням зборів кредиторів (кредитора), яким на певній стадії судової процедури реструктуризації боргів боржника надано виключне право ініціювати за власним вибором перехід до наступної судової процедури неплатоспроможності фізичної особи або закриття провадження у справі.

При цьому, слід зазначити, що визначені у пункті 2 частини восьмої статті 123, частині десятій статті 126 та частині другій статті 128 КУзПБ підстави для звернення зборів кредиторів (кредитора) з клопотанням про закриття провадження у справі можуть бути зумовлені саме неконструктивною позицією останніх при погодженні плану реструктуризації боргів, порушеннями при схваленні зборами кредиторів плану реструктуризації боргів, іншими обставинами, які не залежать від волі боржника, що має врахувати господарський суд при вирішенні питання про задоволення чи відмову у задоволенні такого клопотання зборів кредиторів (кредитора) крізь призму мети провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.

З огляду на викладене, саме по собі клопотання зборів кредиторів про закриття провадження/перехід до наступної судової процедури, за відсутності передбачених спеціальним законом підстав та обставин, не може бути достатньою та безумовною підставою для задоволення господарським судом такого клопотання.

Відповідно до частини одинадцятої статті 126 КУзПБ, якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

За змістом вищенаведеної норми:

1) чітко визначений строк, з якого вона може бути застосована судом - після спливу трьох місяців у процедурі реструктуризації боргів боржника;

2) обов`язковою умовою її реалізації є неподання до господарського суду протягом визначеного строку погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника;

3) коло ініціаторів її застосування не конкретизовано;

4) господарський суд набуває право на альтернативне вирішення подальшого руху справи: ухвалити рішення про перехід до наступної судової процедури чи про закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.

Порівняльний аналіз положень частини одинадцятої статті 126 КУзПБ з частиною сьомою статті 123 КУзПБ свідчить, що хоча ці норми частково кореспондуються між собою, проте не є тотожними за ступенем імперативності, колом ініціаторів та передумовами їх застосування.

Вказані відмінності дають підстави для висновку, що неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів може бути самостійною підставою для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи відповідно до частини одинадцятої статті Кодексу України з процедур банкрутства.

Разом з тим, необхідно враховувати, що сам по собі факт недосягнення мети судової процедури реструктуризації боргів не є обов`язковою підставою для припинення реабілітації боржника у справі про відновлення платоспроможності фізичної особи, адже за змістом частини одинадцятої статті 126 КУзПБ у такому випадку закриття провадження у справі про неплатоспроможність є лише одним з варіантів вирішення господарським судом питання щодо подальшого руху такої справи, поряд з визнанням боржника банкрутом та переходом до процедури погашення його боргів.

За загальним правилом закриття провадження у справі є формою завершення судового розгляду без прийняття рішення по суті справи через виявлення після відкриття провадження таких обставин, з якими закон пов`язує неможливість її судового розгляду.

Крім виконання плану реструктуризації боргів боржника, у інших випадках за Книгою п`ятою КУзПБ закриття провадження у справі під час судової процедури реструктуризації боргів не може вважатися очікуваним процесуальним рішенням для боржника з огляду на "добровільність банкрутства" фізичної особи та основну мету цього провадження - соціальну реабілітацію добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.

При цьому очевидним є те, що неподання до господарського суду протягом трьох місяців з введення процедури реструктуризації боргів погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника може бути зумовлене як недобросовісною поведінкою боржника, так і неналежною реалізацією кредиторами власних правомочностей.

За таких обставин, однією з процесуальних гарантій захисту інтересів сторін та ухвалення справедливого рішення за частиною одинадцятою статті 126 КУзПБ є закріплена у цій нормі дискреція господарського суду - можливість обрати з двох варіантів рішення (про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність) такий, що є найбільш оптимальним у правових і фактичних умовах вирішення конкретної справи, з урахуванням принципів добросовісної поведінки боржника, неналежної реалізації кредиторами власних правомочностей та судового контролю у відносинах неплатоспроможності, а також відповідно до основної мети провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.

У випадку неподання до господарського суду протягом трьох місяців погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника, суд, через призму судового контролю, повинен за своїм внутрішнім переконанням оцінити за наявними у матеріалах справи доказами причини неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів, які можуть полягати за одних обставин у діях/бездіяльності кредиторів, за інших обставин - у діях/бездіяльності боржника, при цьому враховуючи добросовісність поведінки учасників провадження у справі про неплатоспроможність.

Саме такий правовий висновок судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду щодо застосування частини одинадцятої статті 126 КУзПБ міститься в постанові від 22.09.2021 у справі №910/6639/20.

Суд наголошує на тому, що добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав якими КУзПБ зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема, закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи у випадках, передбачених статтями 123, 126, 128 КУзПБ, тому обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника, у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника.

Такими обставинами можуть бути, серед іншого, ненадання боржником обґрунтованих пояснень стосовно обставин неплатоспроможності (руху активів, витрачання отриманих від кредиторів коштів тощо); зазначення у декларації працездатного боржника відомостей про доходи, що значно менші за відповідний середній показник у регіоні та за відповідною спеціальністю; посилання у декларації про майновий стан на ненадання інформації членом сім`ї боржника за умови, що така інформація є необхідною для з`ясування суттєвих для справи обставин, або у інший спосіб ухилення боржника від конструктивної співпраці з кредиторами, керуючим реструктуризацією чи від відкритої взаємодії з судом, економічна необґрунтованість та/або очевидна невиконуваність плану реструктуризації, яка може призвести до явного порушення прав кредиторів щодо отримання боргу в розумні строки.

За приписами КУзПБ судова процедура реструктуризації боргів боржника має строковий характер та вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.

В ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд зазначає, зокрема, строк підготовки та подання до господарського суду плану реструктуризації боргів боржника, який не може перевищувати трьох місяців з дня проведення підготовчого засідання суду (пункт 8 частини п`ятої статті 119 КУзПБ).

Попереднє засідання суду проводиться не пізніше 60 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (частина друга статті 122 КУзПБ).

Згідно з частиною четвертою статті 122 КУзПБ в ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються: 1) обов`язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення такої ухвали; 2) дата засідання господарського суду, яке має відбутися не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.

Зазначене у сукупності дає підстави для висновку, що строк судової процедури реструктуризації боргів боржника від дня її введення та до затвердження судом погодженого кредиторами плану реструктуризації боргів або прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження, зокрема, у разі неподання чи незатвердження такого плану, не повинен перевищувати 120 днів.

Таке тлумачення кореспондується з приписами частини першої статті 130 КУзПБ про перехід до процедури погашення боргів боржника у разі, якщо протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не схвалено плану реструктуризації боргів боржника, що розуміється як додатковий стимул для дієвої реалізації кредиторами своїх правомочностей та засіб захисту інтересів добросовісного боржника від зволікання кредиторів.

Як зазначалося вище, відповідно до частини одинадцятої статті 126 КУзПБ, якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів боржника до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Тлумачення цієї норми у взаємозв`язку з пунктом 2 частини четвертої статті 122 КУзПБ свідчить, що за їх приписами на господарський суд покладено обов`язок розглянути та вирішити питання щодо подальшого руху справи після спливу тримісячного строку з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника, зокрема, у разі неподання на затвердження плану реструктуризації боргів боржника, а словосполучення "має право прийняти рішення" вказує на дискрецію господарського суду при вирішенні цього питання в межах диспозиції частини одинадцятої статті 126 КУзПБ.

Отже, до встановленого строку визнання боржника банкрутом за частиною першою статті 130 КУзПБ господарський суд у судовому засіданні, призначеному згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 122 КУзПБ, зобов`язаний з`ясувати причини неподання на затвердження плану реструктуризації боргів і позиції сторін та за результатами ухвалити рішення про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника, або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку частини одинадцятої статті 126 КУзПБ.

Таким чином, хоча КУзПБ докладно не регламентує закінчення процедури реструктуризації боргів боржника, проте, приписами пункту 8 частини п`ятої статті 119, частини одинадцятої статті 126 цього Кодексу визначено строк, три місяці з дня введення процедури реструктуризації боргів, протягом якого, але не пізніше строків установлених законом і судом, сторони мають здійснити свої права та обов`язки задля узгодження плану реструктуризації боргів боржника, у разі якщо господарський суд раніше не дійде висновку про наявність підстав для переходу до наступної судової процедури або закриття провадження у справі, зокрема відповідно до частини сьомої, пункту 2 частини восьмої статті 123 КУзПБ.

До спливу цього строку керуючий реструктуризацією зобов`язаний виконати в повному обсязі покладені на нього завдання, зокрема, щодо перевірки майнового стану боржника та забезпечення розгляду зборами кредиторів плану реструктуризації боргів, а господарський суд повинен забезпечити дотримання процесуальних строків та гарантій реалізації прав і захисту інтересів сторін у судовій процедурі реструктуризації боргів боржника.

Суд наголошує на такому визначенні спеціальним законом строків у судовій процедурі реструктуризації боргів, адже презюмується, що добросовісний боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, здатен без зволікань надати вичерпну інформацію щодо свого майнового стану та можливостей погасити борги, а динамічність цієї процедури попереджує ризик додаткових витрат боржника через вичерпання авансування винагороди арбітражного керуючого та відповідає принципу процесуальної економії господарського судочинства.

Аналогічна правова позиція судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладена в постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20.

За змістом частини першої статті 130 КУзПБ господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника у двох випадках, якщо:

1) протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника;

2) зборами кредиторів прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника.

Вказана норма хоча і регламентує початок судової процедури погашення боргів боржника, проте, не визначає всіх випадків її введення та усієї сукупності підстав, що належить з`ясувати суду для переходу до наступної судової процедури у справі.

В силу абзацу другого частини другої статті 6, частини першої статті 130 КУзПБ процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність фізичної особи одночасно з визнанням банкрутом боржника, тобто у разі встановлення ознак неплатоспроможності боржника.

Відтак, визнаючи боржника - фізичну особу банкрутом, господарський суд має встановити його неоплатність, тобто недостатність майна для задоволення вимог кредиторів, шляхом з`ясування та зіставлення активів і пасивів боржника.

Неплатоспроможність боржника є обов`язковою підставою для визнання боржника банкрутом та переходу до судової процедури погашення боргів, зокрема, в порядку частини першої статті 130 КУзПБ, а відсутність ознак неплатоспроможності боржника матиме наслідком закриття провадження у справі на підставі пункту 8 частини першої статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства.

Отже, приписи частини першої статті 130 КУзПБ не повинні застосовуватися суто формально та зводитися до підрахунку строків чи встановлення відсутності/наявності рішення зборів кредиторів про схвалення плану реструктуризації боргів боржника без встановлення господарським судом обставин справи, перевірки дотримання процесуальних гарантій реалізації прав і захисту інтересів сторін, а також з`ясування підстав для закриття провадження у справі, зокрема, за частиною сьомою статті 123, частиною одинадцятою статті 126 КУзПБ.

Враховуючи, що у частині одинадцятій статті 126 КУзПБ конкретизовано лише момент, з якого вона підлягає застосуванню господарським судом, реалізація цієї норми можлива після спливу трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника та до звершення цієї судової процедури, зокрема, безпосередньо перед вирішенням господарським судом питання про визнання боржника банкрутом та перехід до судової процедури погашення боргів в порядку частини першої статті 130 КУзПБ.

З огляду на викладене, приписи частини одинадцятої статті 126 та частини першої статті 130 КУзПБ у їх системному зв`язку є послідовністю процесуальних засобів, де дискреція господарського суду у вирішенні питання про перехід до наступної судової процедури чи закриття провадження у справі на підставі частини одинадцятої статті 126 КУзПБ є основним процесуальним інструментом, що застосовується крізь призму судового контролю та відповідно до мети провадження про неплатоспроможність фізичної особи, а частина перша статті 130 КУзПБ формалізує початок судової процедури погашення боргів боржника та є спеціальною процесуальною гарантією для добросовісного боржника у разі зволікання зборів кредиторів із прийняттям рішення щодо плану реструктуризації його боргів.

Перевіривши поведінку ОСОБА_1 в межах даної справи на предмет її добросовісності, що є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав, з якими чинне законодавство пов`язує можливість альтернативного вирішення господарським судом питання щодо подальшого руху справи (зокрема, і в частині можливості закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи), суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, єдиною обставиною, яка спричинила неплатоспроможність боржниці, зазначено: кризові явища, спричинені як спочатку карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню корона вірусної хвороби (COVID-19) у грудні 2020 року, а в подальшому внаслідок військової агресії російської федерації проти України та безпосередніх бойових дій на території у тому числі міста Миколаєва з 24.02.2022 році, призвели до втрати доходів сім`ї боржниці, та її невеликих доходів від роботи на дому в якості швачки по дрібному ремонту одягу.

Судом враховується, що реалізація обов`язку фізичної особи, яка звернулася до компетентного суду за визнанням факту її неплатоспроможності, у тому числі, надавати достовірну інформацію про все наявне майно, зумовлена не тільки формальними вимогами законодавця, а й сутнісним змістом процедур у справах про неплатоспроможність фізичної особи, тому надання повної і достовірної інформації у декларації про майновий стан є процесуальним обов`язком боржника у провадженнях про неплатоспроможність фізичної особи (подібний за змістом висновок викладено у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.09.2021 у справі №910/6639/20).

Інститут надання фізичною особою декларації про майновий стан боржника за останні три роки разом із заявою про визнання її неплатоспроможною обумовлений, передусім, необхідністю визначення обсягів майнових активів боржника з метою ефективного здійснення процедури погашення боргів такої особи, зокрема, шляхом їх реструктуризації та подальшого задоволення грошових вимог кредиторів.

Відтак подання декларації про майновий стан надає можливість не лише встановити перелік та вартість майна, стан доходів та витрат на відповідну дату, а й динаміку розміру активів за відповідний період.

Суд вбачає, що представником ОСОБА_1 до суду було подано копії декларацій про майновий стан за 2020, 2021, 2022 роки та декларацію станом на 01.04.2023, в яких, серед іншого, відображено відомості про відсутність у боржниці та її чоловіка доходів, що викликає у господарського суду обґрунтовані сумніви щодо достовірності такої інформації, адже у сучасному світі, очевидно, особа не може існувати без отримання доходів, у тому числі необхідних для забезпечення її фізіологічних та соціальних потреб і потреб членів її родини (зокрема, двох неповнолітніх синів).

Поряд з цим, у випадку відсутності доходів або, принаймні, заощаджень, ОСОБА_1 не мала б фінансової можливості взагалі ініціювати процедуру неплатоспроможності у цій справі, натомість останньою здійснено авансування винагороди арбітражного керуючого, а інтереси боржниці у межах цієї справи представляє адвокат, тобто кваліфікований фахівець у галузі права.

Даний висновок господарського суду стосовно того, що не зазначення боржницею відомостей про те звідки у неї кошти для авансування винагороди керуючого реструктуризацією та витрат на адвоката щодо представлення її інтересів в суді, свідчить про неповідомлення повних та достовірних відомостей щодо майнового стану боржниці, повністю узгоджується з позицією Верховного Суду, відображеною в постанові від 26.10.2021 у справі №921/786/19.

Боржницею не вказано, які обставини об`єктивно (зокрема, але не виключно, повна або часткова недієздатність, непрацездатність тощо) перешкоджають їй, за наявності існуючої заборгованості, працевлаштуватися задля отримання доходу, частина якого у тому числі може бути спрямована на погашення заборгованості, а також на задоволення її побутових потреб.

Єдиною обставиною, що не дозволяє боржниці працевлаштуватись, зазначено - виховання дітей.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про те, що у поданих представником боржниці копіях декларацій про майновий стан за 2020, 2021, 2022 роки та декларації станом на 01.04.2023 зазначено неповну інформацію стосовно доходів боржниці та її чоловіка, який до того ж станом на 28.01.2023 зареєстрований як фізична особа-підприємець.

Недоліки у роботі арбітражного керуючого, який не здійснив всієї повноти дій, направлених на перевірку достовірності відображеної у деклараціях інформації, не скасовують обов`язку боржниці надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів її сім`ї, щодо розміру та джерел доходів, а у разі необхідності і додаткові пояснення та документи на їх підтвердження.

Як вбачається з матеріалів справи та зазначено судом, до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додано засвідчені представником боржниці копії декларацій про майновий стан боржника за 2020, 2021, 2022 роки та копію декларації про майновий стан боржника за 2023 рік (станом на 01.04.2023), яка підписана не особисто боржницею, а її представником - адвокатом ОСОБА_2 .

За результатом перевірки декларацій боржниці, керуючим реструктуризацією було подано суду 06.09.2023 звіт про перевірку майнових декларацій боржника станом на 11.09.2023 за №02-01/129 від 15.09.2023 (т. 2, а.с. 159-193), відповідно до якого керуючим реструктуризацією встановлено неповноту, неточність інформації, а саме:

- не зазначена інформація щодо володіння нерухомим майном чоловіком - ОСОБА_3 ; згідно отриманої інформації, за ним зареєстроване нерухоме майно: двокімнатна квартира загальною площею 45,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 , яка отримана ним у власність у спадщину (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний помер 63625521 від 22.02.2022);

- не зазначена інформація про залишок коштів на рахунках АТ КБ "ПриватБанк" у розмірі 5465,71 грн;

- у декларації за 2021 рік боржником не зазначені її доходи у розмірі 4000,00 грн (страхові виплати від страхових компаній);

- у декларації за 2022 рік боржником не зазначені її доходи у розмірі 7911,89 грн, (з яких: 5951,31 грн - додаткове благо, 1960,58 грн - дохід у зв`язку із прощенням боргу);

- у декларації за 2022 рік не зазначені доходи членів сім`ї у розмірі 24447,19 грн (з яких: 5326,71 грн - дохід від передачі в оренду земельних паїв, 19096,38 грн - інші види доходів (соціальні виплати), 24,10 грн - додаткове благо).

У подальшому, 02.10.2023 представником боржниці адвокатом Важеніною С.А. подано до суду клопотання, сформоване в системі "Електронний суд" 30.09.2023, до якого додано копії уточнених декларацій про майновий стан за 2021, 2022 роки та за 2023 рік (станом на 01.04.2023), які засвідчено електронним підписом представника боржниці.

Крім того, суд зазначає, що подана представником боржниці, як до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, так і на виконання вимог ч.7 ст. 123 КУзПБ, уточнена декларація про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2023 рік (станом на 01.04.2023), підписана не особисто боржницею, а її представником - адвокатом Важеніною С.А.

Вказані копії уточнених декларацій про майновий стан за 2021, 2022 роки та уточнена декларація про майновий стан боржника за 2023 рік (станом на 01.04.2023) не можуть бути прийняті судом як належний доказ виконання вимог ч. 7 ст. 123 КУзПБ в частині надання виправлених декларацій про майновий стан боржниці, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 11 ч. 3 ст. 116 КУзПБ, до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додається декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства.

Декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували року подання до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Боржник також подає декларацію про майновий стан за рік, в якому подається заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, станом на перше число місяця, що передує місяцю подання заяви до суду.

Так, із змісту ч. 3 ст. 116 КУзПБ вбачається, що декларація про майновий стан боржника подається до суду в оригіналі.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

Суд зазначає про те, що форма декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність затверджена наказом Міністерства юстиції України від 21.08.2019 №2627/5.

Пунктами 1, 3, 4 приміток до форми декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 21.08.2019 №2627/5, визначено, що декларація про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність заповнюється фізичною особою або фізичною особою - підприємцем. Декларація заповнюється власноруч або з використанням засобів комп`ютерної техніки українською мовою та не повинна містити виправлень, підчисток, помарок, дописок і закреслень. Декларація заповнюється і підписується особисто боржником із зазначенням дати її складання та подається до господарського суду у паперовому вигляді або засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу із застосуванням власного кваліфікованого електронного підпису.

Отже, уточнені декларації про майновий стан боржниці повинні бути подані до суду останньою в оригіналі у паперовому вигляді або засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу із застосуванням власного кваліфікованого електронного підпису.

Таким чином, вказані копії уточнених декларацій про майновий стан за 2021, 2022 роки та підписана представником боржниці уточнена декларація про майновий стан боржника за 2023 рік (станом на 01.04.2023) не приймаються судом як належний доказ виконання боржницею вимог ч. 7 ст. 123 КУзПБ в частині надання виправлених декларацій про майновий стан боржниці, що є самостійною підставою для закриття провадження у даній справі на підставі п. 1 ч. 7 ст. 123 КУзПБ.

Реструктуризація боргів боржника є першим, обов`язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, на якому задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності Кодекс України з процедур банкрутства покладає на боржника, серед іншого, обов`язок подати проєкт плану реструктуризації боргів, співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні та доповненні його змісту відповідно до вимог статті 124 КУзПБ.

Наведена норма визначає обов`язкові та факультативні вимоги до плану реструктуризації боргів боржника.

Відповідно до частини другої статті 124 КУзПБ у плані реструктуризації боргів боржника обов`язково мають бути зазначені: 1) обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника; 2) інформація про визнані судом вимоги кредиторів із зазначенням їх розміру та черговості задоволення; 3) інформація про майновий стан боржника за результатами проведених заходів з виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації); 4) інформація про всі доходи боржника, у тому числі доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів; 5) розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів; 6) вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів; 7) розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, у розмірі не менше одного прожиткового мінімуму на боржника та на кожну особу, яка перебуває на його утриманні.

Розгляд проєкту плану реструктуризації боргів боржника, а також прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність входять до переліку основних завдань зборів кредиторів у процедурі реструктуризації боргів (частина друга статті 123 КУзПБ).

Системний аналіз приписів статей 116, 123, 124 КУзПБ свідчить про те, що проєкт плану реструктуризації боргів, що доданий боржником до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, набуває ознак власне плану реструктуризації боргів боржника, який може бути поданий для схвалення зборам кредиторів, лише після включення до такого проєкту всіх передбачених законом обов`язкових положень, зміст яких має ґрунтуватися на компромісі між кредиторами і боржником щодо зміни способу та порядку виконання його грошових зобов`язань, з урахуванням майнового стану та об`єктивних можливостей боржника.

За змістом частини восьмої статті 123 КУзПБ саме стосовно плану реструктуризації боргів боржника, що містить принаймні обов`язкові положення згідно статті 124 КУзПБ, збори кредиторів приймають рішення про схвалення або відмову у його схваленні.

Отже, у випадку подання зборам кредиторів для схвалення проєкту плану реструктуризації боргів боржника (за умови невідповідності його змісту частині другій статті 124 КУзПБ) неприйняття зборами рішення щодо схвалення такого проєкту не може розглядатися як недобросовісне зволікання кредиторів з реалізацією своїх прав чи зловживання ними.

Саме такий правовий висновок Верховного Суду викладено в постанові від 08.12.2022 у справі №916/1941/21.

Відтак особливістю судової процедури реструктуризації боргів боржника є план реструктуризації боргів боржника, метою розроблення якого є відновлення платоспроможності боржника. Основними завданнями зборів кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника є, зокрема, розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника, прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність (частина перша статті 124, пункти 2, 3 частини другої статті 123 КУзПБ).

Метою і завданням процедури реструктуризації боргів є забезпечення розгляду кредиторами розробленого боржником проекту плану реструктуризації боргів для відновлення його платоспроможності. Розроблення боржником такого документу є закономірними очікуваннями кредиторів, як в частині розгляду, так і в частині фактичного погашення вимог в межах процедури.

Формальний підхід та вільне трактування норм матеріального права у цьому випадку є неприпустимим, адже, насамперед, метою і завданням процедури реструктуризації боргів є забезпечення розгляду кредиторами розробленого боржником проекту плану реструктуризації боргів для відновлення його платоспроможності, а не формальний перехід до процедур, за результатами яких усі борги боржника будуть погашені, в чому, звісно, зацікавлений лише боржник.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 29.08.2024 у справі №918/806/21, якщо боржниця не розробила та не подала до суду проект плану реструктуризації боргів, а на зборах кредиторів запропонувала 100% прощення її боргів, то така поведінки свідчить про відсутність намірів боржниці щодо досягнення цілей та завдань процедури реструктуризації та містить ознаки ухилення боржниці від виконання зобов`язань, а метою звернення до суду із заявою про неплатоспроможність, очевидно, було не реструктуризація боргів перед кредиторами, як передбачає закон (стаття 124 КУзПБ), а фактичне списання наявної заборгованості.

Як вбачається з матеріалів справи, представником боржниці при зверненні до Господарського суду Миколаївської області подано проект плану реструктуризації боргів, яким взагалі не передбачено розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів, натомість вказаний план визначає лише фактичне списання заборгованості (100% боргу), який в подальшому не був схвалений кредиторами у справі.

Суд зазначає, що вказаний проект плану реструктуризації боргів не підписаний боржницею.

Між тим, відсутність визначених щомісячних грошових сум погашення вимог кредиторів свідчить про відсутність фактичної реструктуризації боргу, що взагалі суперечить самій природі відповідної процедури, яка не є процедурою прощення/списання боргів, а натомість передбачає обов`язки боржника, за умови виконання яких, він зможе отримати від неї певні пільги в результаті конструктивної взаємодії з кредиторами та арбітражним керуючим.

Виконання мети процедури реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність фізичної особи можливе лише за умови, коли боржник істинно бажає виконати взяті на себе грошові зобов`язання, але через певні майнові/фінансові причини не може їх виконати в повному обсязі належним чином.

З наведеного та аналізу положень статті 116 КУзПБ, що визначають обсяг та перелік документів та відомостей, які боржник - фізична особа зобов`язаний додати до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, вбачається, що такий боржник повинен повно та всебічно сприяти кредиторам та керуючому реструктуризацією у встановлені свого реального майнового стану, а також запропонувати обґрунтований та виконуваний (реальний) проект плану реструктуризації своїх зобов`язань.

Саме така позиція Верховного Суду міститься в постанові від 25.08.2021 у справі №925/473/20.

У справах про неплатоспроможність фізичних осіб існує ризик ігнорування боржниками мети і завдань процедури реструктуризації боргів, що може полягати у не розробленні та не поданні на розгляд кредиторам проекту плану реструктуризації, надання фіктивного (зазначення вигаданих розмірів сум погашення чи інших відомостей) та невиконуваного плану реструктуризації, який не відповідатиме вимогам статті 124 КУзПБ, пасивній участі боржника в цій процедурі. Така поведінка може пояснюватись прагненням боржників спонукати кредиторів до відхилення такого плану (не прийняття рішення щодо його схвалення зборами кредиторів), що зі спливом 120 днів з дня відкриття провадження у справі (частина перша статті 130 КУзПБ) створює формальні підстави для переходу в процедуру погашення боргів.

У постанові від 25.08.2021 у справі №925/473/20 Верховний Суд зауважив, що вказане безперечно не повинно залишатись поза судовим контролем, оскільки господарський суд та сторони (учасники) справи не позбавлені можливості надавати оцінку поведінці боржника: чи є вона відкритою, зрозумілою, своєчасною та добросовісною чи, навпаки, недобросовісною, такою, що містить ознаки ухилення від виконання зобов`язань, маючи на меті фактичне списання заборгованості перед кредиторами, що може свідчити про зловживання правом на доступ до суду зі зверненням із заявою про неплатоспроможність.

Суд зауважує на тому, що зі змісту наданого представником боржниці плану реструктуризації не вбачається жодних сум, які можуть бути виплачені кредиторам за час його виконання, а також взагалі наміру задоволення кредиторських вимог, що викликає сумнів у наданні достовірної інформації, зазначеній у деклараціях, та, як наслідок, зумовлює недобросовісну поведінку боржниці у вигляді складання формального, заздалегідь неможливого до виконання плану реструктуризації та вимушеного переходу до процедури погашення боргів.

Наданий керуючим реструктуризацією проект плану реструктуризації боргів, в редакції від 14.09.2025, (п.5) передбачає, зважаючи на згоду родичів щодо надання допомоги, погашення кредиторам боргів в сумі 50000,00 грн протягом 10 місяців рівними частками (по 5000,00 грн). Також, боржник пропонує половину коштів від продажу автомобілю PEUGEOT PARTNER 2006 р.в. (близько 40000,00 грн), який належить її чоловіку ОСОБА_3 , спрямувати на погашення боргів перед кредиторами. Відповідно до п. 6 вказаного проекту плану реструктуризації майна боржника, вбачається, що при прийнятті кредиторами плану реструктуризації боргів, який передбачає погашення вимог кредиторів у розмірі 90000,00 грн, залишок вимог у загальному розмірі 413269,72 грн при застосуванні процедур, передбачених КУзПБ, будуть прощені (списані).

Отже, за останнім проектом плану реструктуризації, кредиторам фактично пропонується по закінченню 10 місяців (незважаючи на те, що за нормами ч. 6 ст. 124 КУзПБ строк виконання плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність може тривати до п`яти років) та погашенню кредиторських вимог приблизно на 90000 грн списати заборгованість перед кредиторами.

Суд зазначає, що і дана редакція проекту плану реструктуризації боргів боржниці не містить її підпису.

Між тим, підписання вже уточненого плану реструктуризації після розгляду господарським судом грошових вимог та формування реєстру кредиторів є необхідною умовою для його подання на затвердження зборам кредиторів, оскільки саме підпис демонструє згоду боржниці із запропонованими кредиторам умовами проекту плану реструктуризації боргів.

Водночас, жодної причини не підписання запропонованого арбітражним керуючим плану реструктуризації ОСОБА_1 не наведено, про намір виконання такого плану також не повідомлено. Така пасивність та відсутність будь-яких пояснень розцінюється судом як недотримання боржницею обов`язку сумлінної участі у процедурі неплатоспроможності, суперечать самій природі цієї процедури, метою якої є досягнення компромісу між боржником і кредиторами на основі співпраці, прозорості та активності сторін.

У постанові від 13.05.2025 у справі №904/3275/23 Верховний Суд зауважив на тому, що процедура неплатоспроможності фізичної особи не є процедурою списання боргів, в цій процедурі необхідно дотримуватись балансу інтересів та враховувати правомірні очікування кредиторів.

Також суд зазначає, що матеріали справи не містять поданих керуючим реструктуризацією результатів розгляду кредиторами у справі вказаного проекту (в редакції від 14.09.2025).

За відсутності достатніх та достовірних відомостей про майнові активи боржниці та враховуючи складання формального, заздалегідь неможливого до виконання плану реструктуризації, наданий представником боржниці, проект плану реструктуризації боргів не відповідає ознакам реального (виконуваного), що, виходячи з обставин цієї конкретної справи, виключає можливість переходу до наступної процедури у справі про неплатоспроможність.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на не надання боржницею вичерпних та достовірних відомостей щодо доходів останньої та членів її сім`ї (чоловіка), а також подання формальних планів реструктуризації та ухилення від їх підписання, відсутність намірів боржниці досягнути компромісу з кредиторами і, як наслідок, відсутність погодженого і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів зі спливом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації, суд дійшов висновку про те, що зазначені обставини не можуть свідчити про добросовісну поведінку ОСОБА_1 та її реальне прагнення співпрацювати з арбітражним керуючим і кредиторами з метою досягнення компромісу та відновлення своєї платоспроможності, що відповідно до приписів чинного законодавства є підставою для задоволення клопотання Акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" №бн від 27.06.2025, з урахуванням пояснень №б/н від 30.09.2025, та клопотання Акціонерного товариства "УкрСиббанк" №29-3-02/7818 від 05.08.2025, відповідно, для закриття провадження у цій справі.

При цьому господарський суд наголошує на тому, що, з урахуванням встановлених обставин, застосування до боржниці наступної судової процедури, зокрема, визнання її банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника, може призвести до недобросовісного використання ОСОБА_1 судових процедур неплатоспроможності у вигляді безпідставної реалізації бажання останньої перейти у процедуру погашення боргів задля їх списання, що, в свою чергу, призведе до протиправного ігнорування інтересів кредиторів, оскільки єдиними активами боржниці є грошові кошти на рахунках АТ КБ "ПриватБанк" на загальну суму 5465,71 грн.

Керуючись ст. 26, 28, ч. 7 ст. 123, ч. 11 ст. 126 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 232-234 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Відсторонити арбітражного керуючого Прохорова Сергія Володимировича (свідоцтво про право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1450 від 08.07.2013) від виконання повноважень керуючого реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у справі №915/802/23.

2. Задовольнити клопотання Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" №бн від 27.06.2025 про закриття провадження у справі, з урахуванням пояснень №б/н від 30.09.2025.

3. Задовольнити клопотання Акціонерного товариства "УкрСиббанк" №29-3-02/7818 від 05.08.2025 про закриття провадження у справі.

4. Припинити процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), введену ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 21.06.2023 у справі №915/802/23.

5. Припинити дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 21.06.2023 у справі №915/802/23.

6. Закрити провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

7. Копію цієї ухвали надіслати до електронного кабінету користувача підсистеми "Електронний суд": представнику боржниці, кредиторам, контролюючому органу, визначеному Податковим кодексом України за місцем проживання боржника ? Головному управлінню ДПС у Миколаївській області, органу державної виконавчої служби - Центральному відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, державному органу з питань банкрутства - Одеському міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги.

Повний текст ухвали складено та підписано 14.05.2026, з урахуванням умов воєнного стану.

Суддя В.С. Адаховська