Рішення № 136306536, 05.05.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 05.05.2026Справа № 554/18840/25 Провадження № 2/554/1457/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

05 травня 2026 року м. Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави в складі:

головуючого судді Михайлової І.М.,

за участю секретаря судового засідання Станкевич Н.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Полтава цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2025 року позивач АТ «Акцент-Банк» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просить стягнути з відповідача на користь АТ «Акцент-Банк» заборгованість за Договором кредиту № б/н від 24.01.2024 року в розмірі 34406,63 грн, яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 19344,41 грн, заборгованості за відсотками в розмірі 14112,22 грн, штрафу в розмірі 950 грн, а також 2422,40 грн судового збору та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20200 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 24.01.2024 року ОСОБА_1 підписав Акнету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського (поточного) рахунку. На підставі Анкети-Заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в А-Банку відповідачем ініційовано встановлення кредитного ліміту на його банківський рахунок та отримання платіжної картки, як засобу доступу до зазначеного рахунку. Відповідачу було відкрито поточний рахунок, видано платіжну карту та надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок у розмірі від 1000 грн до 200000 грн, строком кредитування на 240 місяців з можливістю атоматичної пролонгації, зі сплатою процентів за користування кредитом: процентна ставка відсотків річних - пільгова (до 62 днів 0,000001%), базова (3,4% на місяць, що становить 40,8 % річних); процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту збільшена (6,8% у місяць на загальну суму заборгованості у випадку наявності простроченої заборгованості). Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним Анкета-Заява разом з Умовами та правилами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms складає між ним та Банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві. Всі основні умови кредитування доведені відповідачеві, про що свідчить його підпис в паспорті споживчого кредиту за програмою «Кредитна карта «Зелена». Банк свої зобов`язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, надав відповідачу кредит у вигляді кредитного ліміту в розмірі, відповідно до умов договору. Відповідач, у порушення умов договору, своєчасно не сплатив банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками, внаслідок чого станом на 14.07.2025 року має заборгованість в сумі 34406,63 грн, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту в розмірі 19344,41 грн, заборгованості за відсотками в розмірі 14112,22 грн та штрафу в розмірі 950 грн.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 05.01.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача до суду не з`явився, згідно прохальної частини позову не заперечував проти розгляду справи за відсутності представника АТ «А-БАНК», а також винесення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, про місце та час слухання справи повідомлений належним чином.

Зокрема, надіслані за місцем реєстрації відповідача рекомендовані лист з копією ухвали про відкриття провадження у справі, копією позовної заяви, повідомленнями про розгляд справи, ОСОБА_1 не були вручені, а поштові відправлення повернуто з відміткою «адресат відсутній». Отже, відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд судом цивільної справи, учасником якої він є.

Право надати відзив на позовну заяву відповідач не реалізував та не повідомив суд про причини неявки в судове засідання.

За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника позивача та відповідача, на підставі наявних у справі доказів.

Згідно зі статтею 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, якщо відповідач не з`явився без поважних причин або без повідомлення причини, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Ураховуючи викладене та те, що представник позивача не заперечував проти ухвалення заочного рішення, суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі ст.ст. 280-281 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінюючи докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що 24.01.2024 року ОСОБА_1 підписав Анкету-заяву та приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського (поточного) рахунку

На підставі Анкети-Заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в А-Банку відповідачу було відкрито поточний рахунок, видано платіжну карту та надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок у розмірі від 1000 грн до 200000 грн, строком кредитування на 240 місяців з можливістю атоматичної пролонгації, зі сплатою процентів за користування кредитом: процентна ставка відсотків річних - пільгова (до 62 днів 0,000001%), базова (3,4% на місяць, що становить 40,8 % річних); процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту збільшена (6,8% у місяць на загальну суму заборгованості у випадку наявності простроченої заборгованості).

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним Анкета-Заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами Банку складає між ним та банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві.

Банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, надав відповідачу кредит у розмірі, відповідно до умов договору.

В порушення умов договору відповідач своєчасно не сплатив банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, внаслідок чого станом на 14.07.2025 року має заборгованість в сумі 34406,63 грн, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту в розмірі 19344,41 грн, заборгованості за відсотками в розмірі 14112,22 грн та штрафу в розмірі 950 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості.

На даний час відповідач продовжує ухилятися від виконання своїх зобов`язань і не погашати заборгованість за кредитним договором, що є порушенням законних прав та інтересів АТ «Акцент-Банк».

Відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартним формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому; друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.2 ст.1054 та ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 ЦК України порушення зобов`язання є й невиконання або виконання, порушення умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконанням ним грошового зобов`язання.

Позивач надав відповідачу в кредит грошові кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, виконавши таким чином свої зобов`язання в повному обсязі.

Відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, щомісячних платежів не здійснює, чим порушує права позивача.

Враховуючи викладене, суд вважає доведеним факт невиконання відповідачем свого зобов`язання за кредитним договором від 24.01.2024 року № б/н, у зв`язку з чим вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за кредитом в розмірі 33456,63 грн, з яких: 19344,41 грн - залишок заборгованості за тілом кредиту, 14112,22 грн - заборгованість за відсотками, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача ОСОБА_1 штрафу в розмірі 950 грн, суд зазначає наступне.

Згідно із статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, які були чинні, як на день укладення між АТ «Акцент-Банк» та відповідачем ОСОБА_1 кредитного договору від 24.01.2024 року, тобто станом на 24.01.2024 року, так і на час ухвалення судового рішення, в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З огляду на те, що кредитний договір між АТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 було укладено 24.01.2024 року, відповідач належним чином кредитні зобов`язання не виконує, з огляду на положення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у стягненні заборгованості за штрафом з відповідача на користь позивача слід відмовити.

Отже, позов АТ «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягає частковому задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 2354,57 грн, оскільки позовні вимоги задоволено на 97,2 %.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Згідно з п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Зі змісту ч.ч.1-3 ст. 134 ЦПК України вбачається, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження витрат на правничу допомогу представником позивача надано такі докази: копію договору про надання правової допомоги № 22012025 від 08.04.2025 року, копію додаткової угоди № 1 від 08.04.2025 року до Договору про надання правової допомоги № 22012025 від 08.04.2025 року, копію акту прийому-передачі наданої правової допомоги на суму 20200 грн, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та ордеру на надання правничої допомоги.

Виходячи з аналізу положень статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги.

При цьому адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у справах № 905/1795/18 та № 922/2685/19, зазначивши в своїх постановах, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі 904/4507/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (Рішення ЄСПЛ у справі «East/WestAllianceLimited» проти України»).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічний правовий висновок сформулювала Велика Палата Верховного Суду та вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

У додатковій постанові Верховного Суду від 08.09.2021 року у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

У свою чергу суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Ураховуючи категорію та складність даної справи, розгляд якої здійснювався у порядку спрощеного позовного провадження, обсяг досліджених доказів, який є не значним, та виконаних адвокатом послуг на час розгляду справи у суді першої інстанції, ціну позову, значення справи для сторін, зміст позовної заяви, те, що розгляд справи здійснювався за відсутності учасників, суд вважає необхідним зменшити розмір витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката та стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн, що відповідає засадам розумності та співмірності характеру наданої правової допомоги.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263-265, 282 ЦПК України, ст.ст.526, 546, 549, 599, 610, 611, 625, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 24.01.2024 року в розмірі 33456,63 грн, з яких: 19344,41 грн - залишок заборгованості за тілом кредиту, 14112,22 грн - заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» суму сплаченого судового збору в розмірі 2354,57 грн та витрати на правничу допомогу в сумі 5000 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути подано до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разу розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк», місце знаходження: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, код ЄДРПОУ 14360080;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Суддя І.М. Михайлова