Рішення № 136306538, 05.05.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 05.05.2026Справа № 554/18849/25 Провадження № 2/554/1282/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

05 травня 2026 року м. Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого - судді Михайлової І.М.,

за участю секретаря судового засідання Станкевич Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮрКонсал т Груп Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2025 року позивач ТОВ «ЮрКонсалт Груп Плюс» звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики № 130/02415775 від 08.05.2021 року в розмірі 83000 грн, а також 2422,4 грн судового збору та 6000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Позов умотивований тим, що 08.05.2021 року між ТОВ «Партнер Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики №130/02415775. На підставі цього Договору Позикодавець передає у власність позичальнику грошові кошти у розмірі встановленому цим договором, а позичальник зобов`язується повернути суму позики позикодавцю та сплатити проценти, а також інші платежі за Договором у порядку та строки, передбачені цим Договором, зокрема Графіком платежів. Відповідачу надано позику шляхом передачі готівкових коштів у сумі 10000 грн, проте взяті на себе зобов`язання відповідач належним чином не виконав.

28.12.2023 року між ТОВ «Партер Фінанс» та ТОВ «ФК «Укрглобал фінанс» укладено Договір факторингу №28122023.

07.04.2025 року між ТОВ «ФК «Укрглобал фінанс» та ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» укладено Договір факторингу № 17-04/ФК-25.

25.08.2025 року між ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» та ТОВ «ЮрКонсалт Груп Плюс» укладено договір факторингу № 25-08/ФК-25.

Згідно вказаних договорів факторингу відбулося відступлення права вимоги за договором позики №130/02415775 від 08.05.2021 року.

З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ЮрКонсалт Груп Плюс» за договором позики №130/02415775 від 08.05.2021 року в розмірі 83000 грн, з яких: 10000 грн - заборгованість за сумою позики; 71600 грн - заборгованість по нарахованим процентам; 1400 грн - заборгованість за комісією.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.12.2025 року справу було розподілено до провадження головуючого судді Михайлової І.М.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 02.01.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Судове засідання, яке призначалося на 12.03.2026 року на 09 год. 30 хв., було знято з розгляду в зв`язку з наданням судді Михайловій І.М. дня відпочинку за раніше відпрацьований вихідний день. Судове засідання було призначено на 05.05.2026 року на 09 год. 30 хв.

В судове засідання представник позивача не з`явився, згідно прохальної частини позову просив проводити розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про місце та час слухання справи повідомлений належним чином.

Зокрема, надіслані за місцем реєстрації відповідача рекомендовані лист з копією ухвали про відкриття провадження у справі, копією позовної заяви, повідомленнями про розгляд справи, ОСОБА_1 не були вручені, а поштові відправлення повернуто з відміткою «адресат відсутній». Отже, відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд судом цивільної справи, учасником якої він є.

Право надати відзив на позовну заяву відповідач не реалізував та не повідомив суд про причини неявки в судове засідання.

За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника позивача та відповідача, на підставі наявних у справі доказів.

Згідно зі статтею 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, якщо відповідач не з`явився без поважних причин або без повідомлення причини, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Ураховуючи викладене та те, що представник позивача не заперечував проти ухвалення заочного рішення, суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі ст.ст. 280-281 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінюючи докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що 08.05.2021 року між ТОВ «Партнер Фінанс» та ОСОБА_1 укладений договір позики №130/02415775. Згідно п.1.2 Договору сума позики становить 10000,00 грн, строк на який надається позика становить 365 днів (п.1.4 Договору).

Пунктом 1.5 Договору передбачена комісія за видачу позики складає 14% від суми позики, що становить 1400 грн. Згідно п. 3.1 Договору позикодавець надає позику шляхом передачі готівкових коштів позичальнику. Згідно п. 3.2 Договору підписанням цього договору позичальник підтверджує, що він отримав від позикодавця суму позики у повному обсязі у дату підписання цього договору. Таким чином, підписавши 08.05.2021 договір позики відповідач підтвердив що він отримав позику у розмірі 10000,00 грн.

28.12.2023 між ТОВ «Партнер Фінанс» та ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» укладений договір факторингу №2812023, відповідно до якого до ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» перейшло право вимоги за кредитним договором №130/02415775 від 08.05.2021 року.

Відповідно до Реєстру боржників №1 від 28.12.2023 року кредитодавець/клієнт відступив фактору/позивачу право вимоги заборгованостей до боржників на умовах передбачених договором факторингу №2812023 від 28.12.2023 року, в тому числі до відповідача ОСОБА_1

17.04.2025 між ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» укладений договір факторингу №17-04/ФК-25, відповідно до якого до ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» перейшло право вимоги за кредитним договором №130/02415775 від 08.05.2021 року.

Відповідно до Реєстру боржників №1 від 17.04.2025 року кредитодавець/клієнт відступив Фактору/позивачу право вимоги заборгованостей до боржників на умовах передбачених договором факторингу 17-04/ФК-25 від 17.04.2025 року, в тому числі до відповідача ОСОБА_1

25.08.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» та ТОВ «ЮрКонсалт Груп Плюс» укладений договір факторингу №25-08/ФК-25, відповідно до якого до ТОВ «ЮрКонсалт Груп Плюс» перейшло право вимоги за кредитним договором №130/02415775 від 08.05.2021 року.

Відповідно до Реєстру боржників №1 від 25.08.2025 року кредитодавець/клієнт відступив фактору/позивачу право вимоги заборгованостей до боржників на умовах передбачених договором факторингу 25-08/ФК-25 від 25.08.2025 року в тому числі до відповідача ОСОБА_1 в сумі 83000 грн, з яких 10000 грн - заборгованість за сумою позики; 71600 грн - заборгованість по нарахованим процентам; 1400 грн - заборгованість за комісією.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

В силу ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином у відповідності з умовами договору. При цьому відповідач, як сторона кредитного договору зобов`язаний повернути позивачу одержаний кредит та сплатити відсотки (ч.1 ст.1054 ЦК України).

Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо в зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк. У разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки (пені).

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідачем всупереч положенням статті 81 ЦПК України не було надано суду жодних доказів на підтвердження належного виконання взятих на себе зобов`язань за договором позики.

З урахуванням викладеного, на підставі наданих позивачем доказів, які були досліджені та оцінені судом, суд приходить до висновку про доведеність позивачем наявності у відповідача перед ТОВ «ЮрКонсалт Груп Плюс» непогашеної заборгованості за договором позики №130/02415775 від 08.05.2021 року в розмірі 83000 грн, існування та розмір якої відповідачем не спростовано.

За таких обставин позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №130/02415775 від 08.05.2021 року є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, визначені у ч.3 ст.141 ЦПК України, зокрема обґрунтованість витрат та пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року в справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Аналогічний правовий висновок викладено і в пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію їх реальності (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (Рішення Європейського Суду з прав людини від 23.01.2014 року у справі «East/West Alliance Limited проти України», заява № 19336/04).

Як вбачається з матеріалів справи, понесені позивачем витрати на правничу допомогу в розмірі 6000 грн підтверджуються: договором про надання правничої допомоги №45714110 від 10.12.2025 року, додатковою угодою до Договору №2386112554 про надання правової допомоги, актом №2386112554 про підтвердження факту про надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 12.12.2025 року на суму 6000 грн, а також детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Горобей Р.Г., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «ЮрКонсалт Груп Плюс» щодо стягнення кредитної заборгованості на суму 6000 грн та копією свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, копією посвідчення адвоката.

Надавши оцінку доказам щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу, врахувавши співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), значенням справи для позивача, суд вважає обґрунтованою вимогу про відшкодування витрат на правничу допомогу у сумі 6000 грн.

Враховуючи, що позовна заява підлягає задоволенню у повному обсязі, відповідно до вимог статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000 грн.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст.526, 546, 549, 599, 610, 611, 625, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮрКонсалт Груп Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮрКонсалт Груп Плюс» заборгованість за договором позики № 130/02415775 від 08.05.2021 року в розмірі 83000 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮрКонсалт Груп Плюс» судовий збір в розмірі 2422,40 грн та 6000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮрКонсалт Груп Плюс», код ЄДРПОУ 45714110, адреса місцезнаходження: 04052, м. Київ, вул. Глибочицька, 17Б, оф. 503.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя І.М. Михайлова