Ухвала суду № 136149869, 28.04.2026, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 713/3736/25

Провадження № 2/309/66/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2026 року м. Хуст

Суддя Хустського районного суду Орос Я.В. вивчивши заяву адвоката Серікбаєва Аскара Арнуровича про виправлення описки в ухвалі суду по справі за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк», в інтересах якого діє представник Шкапенко Олександр Віталійович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

АТ «Акцент-Банк», в інтересах якого діє представник Шкапенко О.В., звернувся до Вижницького районного суду Чернівецької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою судді Вижницького районного суду Чернівецької області справу передано за підсудністю до Хустського районного суду у порядку ст.31 ЦПК України.

Згідно протоколу авторозподілу справа надійшла у провадження судді Орос Я.В.

Ухвалою судді Хустського районного суду Закарпатської області від 19.01.2026 року відкрито провадження за даною позовною заявою та призначено судове засідання.

Ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області від 20.04.2026 року позовну заяву Акціонерного товариства «Акцент-Банк», в інтересах якого діє представник Шкапенко Олександр Віталійович, залишено без руху.

Згідно ухвали суду зазначено, що у змісті позовної заяви вбачається, що АТ «Акцент-Банк», в інтересах якого діє представник Шкапенко О.В., звертається з позовом про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 . Однак, до позовної заяви, яка надійшла до Хустського районного суду Закарпатської області з Вижницького районного суду Чернівецької області, долучено паспорт споживчого кредиту ТОВ «Споживчий центр» (а.с.15-18), Пропозиція укладення договору між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_2 (а.с.19-24), Довідка-розрахунок про стан заборгованості за кредитним договором де позичальником є ОСОБА_2 (а.с.25), Квитанція про сплату судового збору за позовом ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_2 від 27.11.2025 року (а.с.30).

Ухвалу суду від 20.04.2026 року про залишення позову без руху позивачем отримано до електронної скриньки 24.04.2026 року, що підтверджено Довідкою про доставку електронного листа.

28.04.2026 року від представника заявника Серікбаєва А.А. надійшла заява про продовження процесуального строку та виправлення описки в ухвалі суду від 20 квітня 2026 року.

Заяву про виправлення описки представник позивача мотивує тим, що у мотивувальній частині ухвали зазначено, що до позовної заяви долучено документи, які не відповідають її змісту, а саме: паспорт споживчого кредиту ТОВ «Споживчий центр», пропозиція укладення договору між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_2 , довідка-розрахунок заборгованості, де позичальником є ОСОБА_2 , а також квитанція про сплату судового збору за позовом ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_2 . Разом з тим, зазначена інформація не відповідає фактичним обставинам справи та матеріалам позовної заяви, поданої Акціонерним товариством «Акцент-Банк», що свідчить про наявність описки (технічної помилки) в ухвалі суду. З огляду на викладене, наявність такої описки унеможливлює належне виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху. Просить суд виправити зазначену описку в судовому рішенні.

Відповідно до ст. 269 ЦПК, суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 269 ЦПК України, питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала.

Так, ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області від 20.04.2026 року позовну заяву Акціонерного товариства «Акцент-Банк», в інтересах якого діє представник Шкапенко Олександр Віталійович, залишено без руху. В зазначеній ухвалі суду викладені обставини, які стали підставою для залишення позову без руху.

Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення.

Опискою слід вважати спотворення графічного образу слова або цифри, а арифметична помилка полягає у неточності виконання арифметичних операцій, обчислення розміру величин, які мають цифровий вираз. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його невірного сприйняття.

Для того щоб були наявні підстави для виправлення описки, помилка має відповідати таким критеріям: 1) вона повинна бути технічною, тобто спричиненою випадковими огріхами під час друкування тексту судового рішення (неуважністю суду, автоматичним виправленням текстовим редактором тощо); 2) таку технічну помилку має бути допущено під час складання тексту судового рішення самим судом; 3) помилка повинна бути мимовільною та випадковою, а не обумовленою цитуванням документів, у яких було допущено помилки іншими учасниками судового процесу (позивачем, відповідачем, експертом тощо).

Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.

Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Виходячи з позиції Верховного Суду України (ухвала Верховного Суду України у справі №6-788цс16 від 22.02.2017р.), суд може виправити лише ті описки або арифметичні помилки, яких він сам припустився.

Згідно з п. 19 Постанови Пленуму ВС України N 14 від 18.12.2009 «Про судове рішення у цивільній справі» питання про внесення виправлень може бути вирішене судом, що ухвалив рішення, тільки в межах установленого законом строку, протягом якого воно може бути пред`явлено до примусового виконання. Внесення виправлень у судове рішення, яке не підлягає примусовому виконанню, строком не обмежено.

Виходячи з правової позиції Верховного Суду України, суд може виправити лише ті описки або арифметичні помилки, яких він сам припустився.

Таким чином, в ухвалі Хустського районного суду Закарпатської області від 20 квітня 2026 року по справі №713/3736/25 описки судом допущено не було, в змісті мотивувальної частини ухвали суду зазначено ті матеріали, які є долученими до позовної заяви, яка надійшла до Хустського районного суду Закарпатської області , що й слугували підставою залишення позовної заяви без руху.

Суд, дослідивши заяву про виправлення описки, матеріали справи, не знаходить підстав для виправлення описки в ухвалі суду, оскільки зазначене позивачем не є опискою.

Керуючись ст.ст. 258-261, 269, 353 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні заяви адвоката Серікбаєва Аскара Арнуровича про виправлення описки в ухвалі суду по справі за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк», в інтересах якого діє представник Шкапенко Олександр Віталійович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 261 Цивільного процесуального кодексу України.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Хустського

районного суду: Орос Я.В.