Рішення № 135954840, 20.04.2026, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/268/26

Провадження № 2/450/1157/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Мельничук І. І.

секретаря судового засідання Дикої О. Ю.

за участі відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

представник позивача звернулася до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором № 7660029 від 07.03.2024 у розмірі 25 844,00 грн; стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у виді судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрат на оплату правової допомоги в розмірі 7 100,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 07.03.2024 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_2 укладено електронний договір №7660029 про надання споживчого кредиту на суму 7 100,00 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача. Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов`язань, між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ФК «Онлайн фінанс» 23.10.2024 року укладено договір факторингу №23.10/24-Ф, відповідно до якого до останнього перейшло право грошової вимоги до відповідача за вищевказаним кредитним договором. 20.01.2025 між ФК «Онлайн фінанс» та позивачем укладено договір факторингу №20/01/2025-01, відповідно якого, до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за вищевказаним кредитним договором у розмірі 32 163,00 грн. Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача по кредитному договору перед позивачем не сплачена. У зв`язку із вищенаведеним, позовні вимоги підтримує, просить задоволити.

Ухвалою від 17.02.2026 року відкрито провадження у справі, а розгляд такої вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

У вказаний строк відповідач не надав суду відзиву на позовну заяву, відповідно до вимог ст. 178 ЦПК України, без поважних причин.

У судове засідання відповідач ОСОБА_1 з`явилась, позов визнала.

Представник позивача у судове засідання не з`явилась, однак при подачі позову просила справу розглядати без присутності представника, позов задоволити.

Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, оцінивши подані докази, дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII (надалі - Закон № 675-VIII) від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 Закону № 675-VIII визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону № 675-VIII, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону № 675-VIII).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. (частина 6 статті 11 Закону № 675-VIII).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

За приписами пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частина перша статті 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Судом встановлено, що 07.03.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНИ» та ОСОБА_2 укладено договір про надання споживчого кредиту № 7660029, відповідно до умов договору товариство (первісний кредитор) надало кредит на споживчі потреби у гривні, сума кредиту склала 7 100,00 грн,, строк кредиту 360 днів, стандартна процентна ставка 2,20 %, знижена 1,87% на день.

Згідно з п. 2.1 договору, кошти надаються кредитором у безготівковій формі шляхом перерахування за реквізитами платіжної картки № 5168-74XX-XXXX-3474, які надані споживачем товариству з метою отримання кредиту.

Відповідач підписала договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором А9646.

Відповідач, підписавши кредитний договір, прийняла на себе зобов`язання за вказаним кредитним договором, зокрема, здійснювати погашення кредиту.

На виконання умов Кредитного договору, 07.03.2024 Первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням через Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕЙТЕК» на платіжну картку № НОМЕР_1 , що, в свою чергу, свідчить доказом того, що Відповідач прийняла пропозицію Кредитодавця.

Кредитодавець виконав свої зобов`язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі в розмірі 7 100,00 грн, що підтверджується повідомленням від Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕЙТЕК", а також випискою по рахунку, наданою АТ «ПРИВАТБАНК» на виконання вимог ухвали суду.

23.10.2024 року між первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №23.10./24-Ф, відповідно до умов якого останньому відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором № 7660029 від 07.03.2024 року.

Таким чином, відповідно до реєстру боржників №Б/Н від 23.10.2024 року до договору факторингу та акту прийому передачі реєстру боржників від 23.10.2024 року до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» перейшло право грошової вимоги до відповідача в розмірі 32 163,00 гривень.

20.01.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивачем укладено договір факторингу №20/01/2025-01, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

Відповідно до Реєстру Боржників № Б/Н від 20.01.2025 за Договором Факторингу від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 32 163,00 гривень.

Враховуючи те, що Реєстр Боржників №Б/Н від 20.01.2025 містить інформацію щодо великої кількості позичальників, із зазначенням персональних даних інших фізичних осіб, які не мають відношення до предмета позову, Позивачем надано Витяг з Реєстру Боржників, що містить лише дані Відповідача (інші відомості були приховані за допомогою технічних засобів з метою захисту від неправомірного розповсюдження персональних даних інших осіб).

Факт переходу прав вимог за кредитними договорами, які зазначені у Реєстрі Боржників № Б/Н від 20.01.2025 року до Позивача підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором Факторингу.

Додатково, для підтвердження факту передачі грошових коштів у розпорядження (фінансування) ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» зі сторони Позивача згідно Договору Факторингу саме за відступлення права вимоги у обсязі кредитних договорів, які зазначені у Реєстрі Боржників № Б/Н від 20.01.2025 до Договору Факторингу 2 (до якого входило також відступлення права вимоги щодо заборгованості Відповідача по Кредитному договору) до позовної заяви долучено платіжний документ.

Матеріали справи містять належні та допустимі докази, які підтверджують відступлення прав вимоги за кредитним договором № 7660029 від 07.03.2024 року до ТОВ «Юніт Капітал».

Згідно детального розрахунку сума заборгованості відповідача на момент відступлення права вимоги становить 32 163,00 гривень, яка складається з: 7 100,00 грн. боргу за тілом кредиту, 18 744,00 грн. боргу за несплаченими відсотками за користування кредитом та 6 319,00 грн за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Судом встановлено, що кредитний договір та додаткова угода до нього укладені між сторонами в електронній формі із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію». З матеріалів справи вбачається, що відповідач, використовуючи особистий кабінет на веб-сайті позивача, подав заявку на отримання кредиту, погодився з його умовами та підтвердив укладення договору шляхом введення одноразового ідентифікатора (SMS-коду), надісланого позивачем. Вчинення таких дій свідчить про вільне волевиявлення відповідача на укладення правочину, який за своїми правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Матеріалами справи підтверджено факт укладення між сторонами договору, в якому погоджені істотні умови для кредитного договору (сума кредиту, строк кредитування, відсотки за користування кредитом, інші права та обов`язки сторін за договором), а також факт виконання позивачем умов договору в частині надання кредиту в розмірі 7 100 грн. на строк 360 днів.

Натомість відповідачем не спростовано як факт укладення договору, так і факт отримання та повернення кредиту.

З огляду на викладене, суд вважає доведеною належними та допустимими доказами суму заборгованості по кредиту в розмірі 7 100 гривень.

Перевіряючи правильність нарахування заборгованості за кредитним договором, суд виходить саме з тієї суми кредиту, яка була узгоджена сторонами у договорі, яка вказана у паспорті споживчого кредиту і яка підтверджується документами про перерахування коштів, зарахування на рахунок відповідача (відповідь АТ «ПриватБанк» від 23.03.2026 року, якою підтверджується зарахування грошових коштів на картку № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) - 07.03.2024 в сумі 7 100,00 грн.).

Щодо нарахування процентів.

Згідно договору про надання споживчого кредиту № 7660029 від 07.03.2024 року визначено, що проценти це плата, яку здійснює позичальник за користування кредитом.

Тип процентної ставки фіксована (п. 1.5 Договору).

Судом встановлено, що умовами договору погоджено розмір стандартної процентної ставки 2,20%, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит.

Як вбачається із наданого позивачем розрахунку заборгованості проценти по кредиту нараховані за період з 07.03.2024 року по 05.07.2024, тобто за 121 календарний день, із застосування стандартної фіксованої процентної ставки в розмірі 2,20% в день, що складає 18 744,00 гривень.

Визначаючись із розміром заборгованості у частині процентів за користування кредитом, які підлягають стягненню з відповідача, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023, що набрав чинності 24.12.2023, доповнено ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч. 4 цієї статті, не може перевищувати 1%.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5%; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія п. 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Договір кредитної лінії № 7660029 від 07.03.2024 року був укладений після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому строк дії передбачений пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» не поширюється на вказаний кредитний договір.

Таким чином, умова укладеного кредитного договору щодо встановлення денної процентної ставки понад у 1,0% на день в порядку ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» є нікчемною.

Заборгованість за відсотками за укладеним кредитним договором, слід розраховувати, виходячи з встановленої ч.5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальної денної процентної ставки 1%.

Отже, сума процентів за користування кредитом, становить 8 591,00 грн. (7 100 грн. х 1% х 1 день = 71 грн., 7 100 грн. х 1% х 120 днів = 8 520, 00 грн.), обчислених в межах строку кредитування за період 07.03.2024-01.11.2025, згідно поданого розрахунку.

Сума процентів за користування кредитом, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 8 591,00 гривень.

Згідно з ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до приписів ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Зважаючи на вищенаведене, суд приходить до переконання, що відповідач належним чином не виконав своїх зобов`язань за договором про надання споживчого кредиту №7660029 від 07.03.2024 року, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по тілу кредиту в розмірі 7 100 грн., заборгованості по процентам в розмірі 8 591,00 грн. підлягають задоволенню.

Щодо заявленої вимоги про відшкодування понесених судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, на підставі чого та приймаючи до уваги, що позов підлягає частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1616,54грн.

В той же час суд не вбачає підстав для покладення на відповідача 7000,00 грн. понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, оскільки зі змісту поданих на підтвердження вказаних обставин документів вбачається, що Договір № 10/09/25-02 про надання правничої допомоги від 10.09.2025 року, додаткову угоду № 25770860212 від 11.09.2025 року до Договору про надання правничої допомоги № 10/09/25-02 від 10.09.2025 року, акт прийому передачі наданих послуг від 01.11.2025 року, підписані позивачем та Адвокатським бюро «Соломко та Партнери», в той час як скерована до суду позовна заява підписана не адвокатом, а директором ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» Хлопковою М., яка представляє інтереси позивача, тому надання останніми правничої професійної допомоги позивачу у цій справі є не доведеним належними доказами, що позбавляє суд можливості стягнути такі витрати з відповідача.

Керуючись ст. ст. 141, 142, 178, 259, 263-265, 268, 280-284 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, - задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333, ЄДРПОУ: 43541163, рахунок: НОМЕР_5 в АТ «Універсал Банк», ЄДРПОУ АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК»: 21133352, МФО: 322001) заборгованість за Кредитним договором № 7660029 від 07.03.2024 року у розмірі 15 691,00 (п`ятнадцять тисяч шістсот дев`яносто одну гривню 00 копійок).

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333, ЄДРПОУ: 43541163, рахунок: НОМЕР_5 в АТ «Універсал Банк», ЄДРПОУ АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК»: 21133352, МФО: 322001) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1616,54 (одна тисяча шістсот шістнадцять гривень 54 копійки).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 20.04.2026 року.

Суддя: І. І. Мельничук