Рішення № 13492099, 10.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 33/49610.01.11

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «УНІСІСТЕМ»

до           публічного акціонерного товариства «БМ Банк»

про           стягнення 186147,03 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Слободніченко М.К. - представник за довіреністю б/н від 01.12.2010 року;

Шморгун А.К. - представник за довіреністю б/н від 01.12.2010 року;

Петраш В.В. - директор;

від відповідача: Овчинніков М.В. - представник за довіреністю № 04/103 від 06.07.2010 р.

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «УНІСІСТЕМ»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до публічного акціонерного товариства «БМ Банк»про стягнення 186147,03 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між товариством з обмеженою відповідальністю «УНІСІСТЕМ»та відкритим акціонерним товариством «БМ Банк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «БМ Банк», укладений договір № 1/32174 банківського рахунку юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 26.08.2009 року.

Відповідно п. 1.1. договору № 1/32174 банківського рахунку юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 26.08.2009 року банк в порядку, встановленому Інструкцією «Про порядок відкриття, використання та закриття рахунків у національній та іноземній валютах», затвердженою Постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 року № 492 (із змінами і доповненнями), відкриває клієнту поточні рахунки: № 2600601032174 у гривні, доларах США, євро та російських рублях та здійснює за ними розрахунково-касове обслуговування.

Згідно до п. 1.3. договору види послуг, які надає банк згідно з цим договором: розрахункове обслуговування; касове обслуговування; купівля-продаж іноземної валюти; інформаційні та консультаційні послуги.

За період з 27.10.2009 року по 23.03.2010 року позивачем було надано відповідачу 14 заяв на купівлю іноземної валюти.

Відповідач здійснив купівлю валюти з урахуванням фактичного курсу купівлі іноземної валюти на суму 24009570,11 грн. та відповідно до умов договору нарахував та утримав збір на обов’язкове державне пенсійне страхування у сумі 53571,68 грн.

Згідно з п. 2.1. договору банк має право отримувати від клієнта плату за надані послуги згідно з діючими на дату надання послуги або проведення операції тарифами банку.

Чинні тарифи банку, підписані та засвідчені печатками сторін, на момент здійснення операцій з купівлі іноземної валюти встановлювалися у наступних розмірах:

до 100000,00 USD –0,3 % але не менше 100,00 грн. без ПДВ від суми гривневого еквіваленту валюти за кожну заявку (конвертація здійснюватиметься за курсом, що встановлюватиметься департаментом казначейства Головного Банку згідно отриманого запиту клієнта та/або відділення ВАТ «БМ Банк»);

від 100000,00 до 500000,00 USD –0,2 % без ПДВ від суми гривневого еквіваленту валюти за кожну заявку (конвертація здійснюватиметься за курсом, що встановлюватиметься департаментом казначейства Головного Банку згідно отриманого запиту клієнта та/або відділення ВАТ «БМ Банк»);

більше 500000,00 USD –0,15 % без ПДВ від суми гривневого еквіваленту валюти за кожну заявку (конвертація здійснюватиметься за курсом, що встановлюватиметься департаментом казначейства Головного Банку згідно отриманого запиту клієнта та/або відділення ВАТ «БМ Банк»).

Таким чином, відповідач при здійсненні купівлі іноземної валюти від суми гривневого еквіваленту 24009570,11 грн. мав право на утримання комісійної винагороди в сумі 45713,25 грн.

Однак відповідачем стягнуто комісію у сумі 210768,26 грн., що підтверджується довідками банку про здійснення купівлі іноземної валюти, які додаються до позовної заяви.

Таким чином, відповідачем надлишково утримано з позивача 165055,01 грн.

Керуючись п. 4.5. договору позивач нарахував відповідачеві пеню у сумі 622,66 грн.

Також, за невиконання умов договору позивач нарахував відповідачеві індекс інфляції у сумі 15351,49 грн. та три проценти річних у сумі 5117, 87 грн.

У зв’язку з вищевикладеним позивач звернувся до суду.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.12.2010 року порушено провадження у справі № 33/496, розгляд справи призначено на 10.01.2011 року.

У судове засідання 10.01.2011 року представники сторін з’явились та подали документи на виконання вимог ухвали суду від про порушення провадження у справі № 33/496 від 13.12.2010 року.

Відповідно до відзиву відповідача від 10.01.2011 року відповідач позов не визнав.

Представник позивача надав пояснення по справі та просив стягнути з відповідача заборгованість у сумі 165055,01 грн., пеню в розмірі 622,66 грн., індекс інфляції у сумі 15351,49 грн., три проценти річних у сумі 5117, 87 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 1862,00 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Між товариством з обмеженою відповідальністю «УНІСІСТЕМ»та відкритим акціонерним товариством «БМ Банк»укладений договір № 1/32174 банківського рахунку юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 26.08.2009 року.

Відповідно п. 1.1. договору № 1/32174 банківського рахунку юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 26.08.2009 року банк в порядку, встановленому Інструкцією «Про порядок відкриття, використання та закриття рахунків у національній та іноземній валютах», затвердженою Постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 року № 492 (із змінами і доповненнями), відкриває клієнту поточні рахунки: № 2600601032174 у гривні, доларах США, Євро та російських рублях та здійснює за ними розрахунково-касове обслуговування.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 стаття 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно з пунктом 7.1.2 статті 7 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Відповідно до п. 1.3. договору № 1/32174 банківського рахунку юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 26.08.2009 року види послуг, які надає банк згідно з цим договором: розрахункове обслуговування; касове обслуговування; купівля-продаж іноземної валюти; інформаційні та консультаційні послуги.

Відповідно до ч.1 стаття 1067 ЦК України договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

За період з 27.10.2009 року по 23.03.2010 року позивачем було надано відповідачу заяви на купівлю іноземної валюти, які знаходяться в матеріалах справи.

Згідно п. 4 глави 2 розділу IV Постанови Правління Національного банку України від 10 серпня 2005 року N 281 «Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою»клієнт має право надсилати до уповноваженого банку, що його обслуговує, заяви про купівлю або продаж іноземної валюти або банківських металів в електронному вигляді.

Відповідач здійснив купівлю валюти з урахуванням фактичного курсу купівлі іноземної валюти на суму 24009570,11 грн. та відповідно до умов договору нарахував та утримав збір на обов’язкове державне пенсійне страхування у сумі 53571,68 грн.

Відповідно до п. 2.4.8 договору № 1/32174 банківського рахунку юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 26.08.2009 року клієнт приймає на себе зобов’язання забезпечувати необхідний залишок коштів на рахунку для утримання комісій згідно з тарифами банку, а також своєчасно оплачувати виконані банком операції і надані послуги згідно з діючими на дату проведення операції або надання послуги тарифами банку. Клієнт доручає банку здійснювати списання коштів з рахунку в оплату операцій, виконаних банком, у розмірі, визначеному чинними тарифами банку. Клієнт надає право та доручає банку здійснювати списання та продаж необхідної суми коштів з поточних рахунків в іноземних валютах для сплати комісії банку у випадках, якщо коштів у національній валюті недостатньо. Цей пункт є розпорядженням клієнта на списання коштів з рахунку в оплату послуг банку (договірне списання). Якщо клієнт самостійно здійснив оплату послуг, банк не здійснює списання за ці послуги.

Згідно з п. 3.2.5. договору № 1/32174 банківського рахунку юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 26.08.2009 року при купівлі безготівкової іноземної валюти клієнт доручає, а банк нараховує та перераховує до пенсійного фонду України суму збору на обов’язкове державне пенсійне страхування в розмірі, передбаченому чинним законодавством України.

Відповідно з п. 2.1. договору № 1/32174 банківського рахунку юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 26.08.2009 року банк має право отримувати від клієнта плату за надані послуги згідно з діючими на дату надання послуги або проведення операції тарифами банку.

Згідно абз. 13 п. 3 глави 1 розділу IV Постанови Правління Національного банку України від 10 серпня 2005 року N 281 «Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою»уповноважені банки зобов'язані нараховувати, утримувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування одночасно з прийняттям до виконання заяви про купівлю іноземної валюти від імені та за рахунок клієнтів цих банків та за власними операціями банку і перераховувати цей збір до спеціального фонду державного бюджету в установленому законодавством України розмірі від суми в гривнях, що була використана для купівлі зазначеної в заяві безготівкової іноземної валюти.

Чинні тарифи на послуги та операції, що надаються юридичним особам та фізичним особам-підприємцям від 12.10.09 р., від 19.11.09 р., від 24.11.09 р., від 01.02.10 р., від 22.02.10 р., від 22.03.10 р., підписані та засвідчені печатками сторін, які знаходяться в матеріалах справи, на момент здійснення операцій з купівлі іноземної валюти встановлювалися у наступних розмірах:

до 100000,00 USD –0,3 % але не менше 100,00 грн. без ПДВ від суми гривневого еквіваленту валюти за кожну заявку (конвертація здійснюватиметься за курсом, що встановлюватиметься департаментом казначейства Головного Банку згідно отриманого запиту клієнта та/або відділення ВАТ «БМ Банк»);

від 100000,00 до 500000,00 USD –0,2 % без ПДВ від суми гривневого еквіваленту валюти за кожну заявку (конвертація здійснюватиметься за курсом, що встановлюватиметься департаментом казначейства Головного Банку згідно отриманого запиту клієнта та/або відділення ВАТ «БМ Банк»);

більше 500000,00 USD –0,15 % без ПДВ від суми гривневого еквіваленту валюти за кожну заявку (конвертація здійснюватиметься за курсом, що встановлюватиметься департаментом казначейства Головного Банку згідно отриманого запиту клієнта та/або відділення ВАТ «БМ Банк»).

Таким чином, відповідач при здійсненні купівлі іноземної валюти від суми гривневого еквіваленту 24009570,11 грн. мав право на утримання комісійної винагороди в сумі 45713,25 грн., в чинних тарифах вказано, що конвертація здійснюватиметься за курсом, що встановлюватиметься департаментом казначейства Головного Банку згідно отриманого запиту клієнта та/або відділення ВАТ «БМ Банк».

Однак відповідачем стягнуто комісію у сумі 210768,26 грн., що підтверджується довідками банку про здійснення купівлі іноземної валюти, які знаходяться в матеріалах справи.

Таким чином, відповідач всупереч умовам договору та діючим тарифам надлишково утримав з позивача 165055,01 грн.

З Листа Національного банку України від 11.02.2009 року № 38-012/896-2112 вбачається, що з банками, які систематично здійснюватимуть валютні операції за курсом вищим за середньо ринковий, буде призупинена дія генеральної угоди про здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку та застосовані інші заходи впливу.

Згідно Листа Національного банку України від 01.07.2009 року № 13-008/4378-12474 курси, які встановлює уповноважений банк, мають ґрунтуватись на реальній кон’юнктурі міжбанківського валютного ринку України та реальних курсах за укладеними угодами з врахуванням орієнтирів, що на щоденній основі доводяться Національним банком України до відома уповноважених банків.

26 березня 2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю «УНІСИСТЕМ»та відкритим акціонерним товариством «БМ Банк»укладений додатковий договір № 1 договору банківського рахунку юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 1/32174 від 26 серпня 2009 року.

Листом № 09/1315 від 15.07.2010 року публічне акціонерне товариство «БМ Банк»відповіло товариству з обмеженою відповідальністю «УНІСИСТЕМ»на лист № 0107/10-1 від 01 липня 2010 року, що у зв’язку з тим, що Національний банк України змушує комерційні банки працювати на ринку за середньозваженими курсами, а ринкові курси вище середньозважених, АТ «БМ Банк» працюючи за ринковими курсами вимушений розрахувати клієнтів за схемою –середньозважений курс + комісія, яка відповідає різниці між ринковим та середньозважений курсами.

Відповідно до відзиву відповідача від 10.01.2011 року представник відповідача стверджує, що кошти були стягнені як комісійні витрати шляхом сплати додаткових комісій для компенсації банкам-контрагентам втрати курсових різниць між середньозваженим та ринковими курсами при купівлі іноземної валюти.

Також, зазначає відповідач, що з метою задоволення потреб клієнтів в частині купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України комерційні банки, вимушені були компенсувати банкам-контрагентам втрати курсових різниць між середньозваженим та ринковим курсами при купівлі іноземної валюти шляхом сплати додаткових комісій. Зазначені комісійні витрати покладаються на клієнта.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, додатковий договір № 1 до договору банківського рахунку юридичних та фізичних осіб-підприємців № 1/32174 був укладений лише 26 березня 2010 року і відповідно до якого банк має право в односторонньому порядку встановлювати індивідуальні тарифи на послуги банку. Повідомлення про встановлення такого тарифу здійснюється шляхом вручення особисто пред’явнику клієнта або направлення поштою на адресу клієнта відповідного повідомлення з зазначенням розміру індивідуального тарифу та терміну його дії, підписаного вповноваженим представником відділення.

Згідно з ч. 1 статті 1068 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

З листа № 04/1988/1 від 21.10.2010 року публічного акціонерного товариства «БМ Банк» вбачається, що вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «УНІСИСТЕМ», викладені у претензії № 2009/10-1 від 20 вересня 2019 року щодо повернення грошових коштів та сплати штрафних санкцій, відхилені відповідачем в повному обсязі.

Таким чином, суд встановив, що відповідач порушив умови договору № 1/32174 банківського рахунку юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 26.08.2009 року.

Згідно ч.1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частина 2 статті 193 ГК України передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч.7 статті 193 ГК України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Згідно з ч. 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Таким чином, враховуючи вищезазначене та беручи до уваги те, що відповідачем порушено умови укладеного з позивачем договору № 1/32174 банківського рахунку юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 26.08.2009 року та те, що за період з 27.10.2009 року по 23.03.2010 року позивачем було надано відповідачу заяви на купівлю іноземної валюти, тобто до укладення додаткового договору № 1 до договору банківського рахунку юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 1/3214від 26.03.2010 року, тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 165055 грн. 01 коп. визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись п. 4.5. договору позивач нарахував відповідачеві пеню у сумі 622,66 грн.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.1 статті 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч.6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 4.5. договору № 1/32174 банківського рахунку юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 26.08.2009 року передбачено, що у разі переказу з рахунків клієнта без законних підстав, за ініціативою неналежного стягувача, з порушенням умов доручення клієнта на здійснення договірного списання або внаслідок інших помилок банку, повернення клієнту цієї суми здійснюється у встановленому законом судовому порядку. При цьому банк має сплатити клієнту пеню у розмірі 0,001 відсотка від суми безпідставно списаних коштів за кожний день, починаючи від дня переказу до дня повернення суми переказу на рахунки клієнта.

Таким чином враховуючи п. 4.5. договору № 1/32174 банківського рахунку юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 26.08.2009 року нарахування пені починається від дня переказу.

Оскільки, пеня в розмірі 0,001 % не перевищує подвійну облікову ставку Національного Банку України, розрахунок пені проводиться за ставкою 0,001 % .

Розрахунок суми пені:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір пені за кожний день простроченняСума пені за період прострочення (грн.)

20565,8827.10.2009-29.04.20101840,001 %37,90

15179,7628.10.2009-30.04.20101840,001 %29,81

23512,1630.10.2009-02.05.20101840,001 %43,24

36987,2710.11.2009-13.05.20101840,001 %68,08

5184,2613.11.2009-16.05.20101840,001 %9,57

7378,2717.11.2009-20.05.20101840,001 %13,62

8916,2818.11.2009-21.05.20101840,001 %16,38

109,2930.11.2009-02.06.20101840,001 %0,18

23520,4215.12.2009-17.06.20101840,001 %43,24

9064,7022.12.2009-24.06.20101840,001 %16,74

770,0429.12.2009-01.07.20101840,001 %1,47

8528,9709.02.2010-12.08.20101840,001 %15,64

3302,9211.03.2010-10.10.20101840,001 %6,07

1034,7823.03.2010-22.10.20101840,001 %1,84

Всього: 303,78

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення пені підлягає частковому задоволенню в розмірі 303 грн. 78 коп.

В частині стягнення пені у розмірі 318 грн. 88 коп. відмовити.

Також, за невиконання умов договору позивач нарахував відповідачеві індекс інфляції у сумі 15351,49 грн. та три проценти річних у сумі 5117, 87 грн.

Відповідно до ч.2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги позивача про стягнення індексу інфляції у сумі 15351, 49 грн. та трьох процентів річних у сумі 5117, 87 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.5 статті 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати по сплаті державного мита покладаються:

на позивача в сумі 3,16 грн., на відповідача 1858,84 грн.

Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються:

на позивача в розмірі 0,40 грн., на відповідача 235,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, ч.5 ст. 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства «БМ Банк» (01032, м. Київ, бульв. Тараса Шевченка, 37/122, код ЄДРПОУ 33881201) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УНІСІСТЕМ»(03039, м. Київ, Голосіївська, буд. 7 корп. 3; р/р 2600601032174 в ПАТ «БМ Банк», МФО 380913, код ЄДРПОУ 35755234) суму заборгованості в розмірі 165055 (сто шістдесят п’ять тисяч п’ятдесят п’ять) грн. 01 коп., пеню у сумі 303 (триста три) грн. 78 коп., індекс інфляції у сумі 15351 (п'ятнадцять тисяч триста п’ятдесят одна) грн. 49 коп., три проценти річних у сумі 5117 (п’ять тисяч сто сімнадцять) грн. 87 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 1858 (одна тисяча вісімсот п’ятдесят вісім) грн. 84 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 235 (двісті тридцять п’ять) грн. 60 коп.

3. В частині стягнення пені в розмірі 318 грн. 88 коп. відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                             С.М.Мудрий

Дата підписання рішення: 13.01.2011 року.