Рішення № 13492100, 12.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 36/1312.01.11 За позовом Державного підприємства «Укрінвестбуд»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша будівельна

компанія»

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державне управління справами

про розірвання договору суборенди земельної ділянки

          Суддя Трофименко Т.Ю

Представники:

Від позивача Дяченко Т.В. –по дов. №4 від 12.01.2011 р.

Від відповідача не з'явився

Від третьої особи Говорун О.В. –по дов. №01-14-0019 від 10.01.2011р.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Державного підприємства «Укрінвестбуд»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша будівельна компанія»про розірвання договору суборенди земельної ділянки площею 0,4095 га по вул. Генерала Матикіна,1 6 у Голосіївському районі м. Києва (кадастровий номер 8000000000:90:359:0023) від 02.06.2009р., який зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 11.06.2009р. за №19-6-00702 у книзі записів державної реєстрації договорів, укладеного між Державним підприємством «Укрінвестбуд»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Перша будівельна компанія».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від14.12.2010р.ю порушено провадження у справі №36/13 та призначено справу до розгляду на 12.01.2011.

В судовому засіданні 12.01.2011р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач в порушення умов договору суборенди та ч. 2 ст. 25 Закону України «Про оренду землі» більше ніж півтора року використовує земельну ділянку не у відповідності до її цільового призначення.

В судове засідання 12.01.2011р. представник відповідача не з»явився, не виконав вимог суду викладених в ухвалі суду про порушення провадження у справі.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки ухвала суду про порушення провадження у справі направлялась на адресу відповідача, що зазначена в позовній заяві та Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців. Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на адресу визначену за матеріалами справи.

Представник третьої особи позовні вимоги в судовому засіданні підтримав.

Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи, суд –

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків. Цивільні права і обов’язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. До зобов’язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов’язань.

02.06.2009р. між Державним підприємством “Укрінвестбуд” (далі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Перша універсальна будівельна компанія” (далі відповідач) укладено Договір суборенди земельної ділянки площею 0,4095 га по вул. Генерала Матикіна,1 6 у Голосіївському районі м. Києва (кадастровий номер 8000000000:90:359:0023) від 02.06.2009р., який зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 11.06.2009р. за №19-6-00702 у книзі записів державної реєстрації договорів

Земельна ділянка надана позивачу в оренду терміном на 5 (п'ять) років для завершення будівництва житлового будинку згідно з п.1 рішення Київської міської ради від 24.05.2007р. № 661/1322 та укладеного на підставі даного рішення Договору оренди земельної ділянки зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), про що зроблено запис від 24.07.2008 р. за № 79-6-00637 у книзі записів державної реєстрації договорів.

На земельній ділянці знаходиться незавершений будівництвом трисекційний (3-4-5 поверхи) житловий будинок (початок будівництва - 1995 рік), що перебуває у державній власності.

Вищезазначений об'єкт незавершеного будівництва був переданий на баланс позивача відповідно до Розпоряджень Керівника Державного управління справами від 10.12.2002 року № 588, від 12.03.2004 року № 128 та від 21.01.2005року № 25.

21 серпня 2007 року між позивачем та відповідачем укладено Договір № 01/08-07 про спільну інвестиційну діяльність (простого товариства) щодо будівництва житлового комплексу, що складається з житлових будинків, паркінгів, підприємств обслуговування та культурно-торгівельного центру по вулиці Генерала Матикіна, у Голосіївському районі м. Києва, відповідно до якого відповідачу були надані права «Замовника будівництва», щодо забудови земельної ділянки.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 11.11.2010 р. у справі № 6/452 позовні вимоги ДП «Укрінвестбуд» задоволено повністю.

Договір № 01/08-07 про спільну інвестиційну діяльність (простого товариства) від 21.08.2007 року, укладений між Держаним підприємством «Укрінвестбуд» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Перша універсальна будівельна компанія»- розірвано.

На час розгляду даної справи вищезазначене рішення суду набуло законної сили.

Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України). Відповідно до статті 629 цього Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 1 Закону України «Про оренду землі»визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 8 Закону «Про оренду землі» орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця. Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно положень ст. 15 Закону «Про оренду землі»однією з істотних умов договору оренди землі є умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду.

Відповідно до п.2 Договору суборенди земельної ділянки від 02.06.2009 р. об'єктом оренди є земельна ділянка площею 0,4095 га по вул. Генерала Матикіна, 16 у Голосіївському районі м. Києва цільове призначення якої - завершення будівництва житлового будинку.

Згідно вимог абз. 1, 2 п. 8.3 Договору Відповідач зобов'язаний приступати до використання земельної ділянки після підписання Договору, акта приймання-передачі земельної ділянки та державної реєстрації договору. Ураховуючи те, що Договір підписаний 02.06.2009, акт приймання-передачі земельної ділянки - 11.06.2009, зареєстрований договір Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) 11.06.2009, відповідач зобов'язаний приступити до використання земельної ділянки за її цільовим призначенням ще 11 червня 2009 року.

При розгляді справи судом встановлено, що відповідачем не виконуються як організаційні так і будівельні роботи на земельній ділянці, яка передана в суборенду для завершення будівництва житлового будинку, що підтверджується актом обстеження благоустрою земельної ділянки, по вул. Генерала Матикіна, 16, м. Київ від 23.04.2010 року додається).

Зазначені обставини встановлені рішенням Господарського суду м. Києва від 11.11.2010 р. у справі № 6/452.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Статті 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України передбачають, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В порушення абз. 1, 2 п. 8.3 Договору та ч. 2 ст. 25 Закону України «Про оренду землі»відповідач протягом більш ніж півтора роки використовує земельну ділянку не у відповідності до її цільового призначення.

Крім того, в порушення абз. 4 п. 8.3 Договору, відповідачем не розроблена та не затверджена в установленому порядку проектна документація на будівництво, що обумовлює не завершення будівництва в строки, встановлені такою документацією.

Відповідно до приписів ст. 32 Закону «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених, зокрема, ст. 24 Закону «Про оренду землі»та умовами договору.

У відповідності до ст. 143 Земельного кодексу України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку, зокрема, у разі використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно зі ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору , допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки порушення виконання зобов’язання відповідачем є істотним в розумінні ст. 651 Цивільного кодексу України, суд вважає позовні вимоги про розірвання Договору обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов’язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

В зв’язку з задоволенням позову відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва –

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Розірвати договір суборенди земельної ділянки площею 0,4095 га по вул. Генерала Матикіна,1 6 у Голосіївському районі м. Києва (кадастровий номер 8000000000:90:359:0023) від 02.06.2009р., який зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 11.06.2009р. за №19-6-00702 у книзі записів державної реєстрації договорів, укладеного між Державним підприємством «Укрінвестбуд»(01024, м. Київ, вул. Банкова, 3, код 31405158) 85 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Перша будівельна компанія»(03055, м. Київ, вул. В. Василевської,7, каб.409, код 37696509).

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Перша універсальна будівельна компанія»(03055, м. Київ, вул. В. Василевської,7, каб.409, код 37696509) на користь державного підприємства «Укрінвестбуд»(01024, м. Київ, вул. Банкова, 3, код 31405158) 85 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т. Ю. Трофименко

Повний текст рішення складено

14.01.2011р.