Рішення № 134442368, 17.02.2026, Франківський районний суд м. Львова

Справа № 465/6471/21

Провадження 2/465/2446/26

РІШЕННЯ

Іменем України

17.02.2026 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Величка О.В.,

за участі секретаря судового засідання Венгринюк О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

Заочним рішенням Франківського районного суду м. Львова від 14.09.2023 року позов Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованість у загальному розмірі 114 782 (сто чотирнадцять тисяч сімсот вісімдесят дві) грн. 50 коп., яка включає: тіло кредиту - 49 212 (сорок дев`ять тисяч двісті дванадцять) грн. 77 коп., прострочене тіло кредиту - 57 289 (п`ятдесят сім тисяч двісті вісімдесят дев`ять) грн. 48 коп., відсотки за кредитом - 393 (триста дев`яносто три) грн. 66 коп., неустойку - 7 886 (сім тисяч вісімсот вісімдесят шість) грн. 59 коп. Цим же рішенням cтягнуто із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. на відшкодування судового збору, сплаченого позивачем при поданні позовної заяви.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 14.06.2024 року тимчасово обмежено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , паспорти громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 , виданий 02.01.2024 року органом 4656, та серії НОМЕР_3 , виданий 30.10.2018 року органом 4601, у праві виїзду за межі України без вилучення паспортних документів до виконання ним зобов`язань, що покладені на нього рішенням Франківського районного суду м. Львова від 14.09.2023 року у справі № 465/6471/21 та рішенням Франківського районного суду м. Львова від 13.11.2023 року у справі № 465/10098/21.

24.09.2025 року представником ОСОБА_1 адвокатом Приймаком В.О. подано до суду заяву про перегляд заочного рішення суду від 14.09.2023 року.

Як зазначив представник відповідача у поданій заяві, позивачем неправильно визначена сума заборгованості за кредитним договором від 27.06.2019 року, яка в дійсності повинна становити 106895, 91 грн. замість неправомірно нарахованих та стягнутих судовим рішенням 114782, 50 грн. Так, як стверджується у поданій заяві, позивачем не було взято до уваги пункт 15 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відповідно до якого у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID 19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 25.11.2025 року заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Приймака Володимира Олександровича про перегляд заочного рішення задоволено. Скасовано заочне рішення Франківського районного суду м. Львова від 14.09.2023 року у цивільній справі №465/6471/21 за позовною заявою Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Розгляд справи вирішено проводити у порядку загального позовного провадження.

Як вбачається із поданого позову, АТ «Альфа-Банк» звернувся до відповідача про стягнення на його користь заборгованість в розмірі 114 782 грн. 50 коп. та судовий збір в розмірі 2270 грн. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 27.06.2019 року Акціонерне товариство "Альфа-Банк" та фізична особа ОСОБА_1 уклали Угоду про обслуговування кредитної карти та відкриття відновлювальної кредитної лінії шляхом акцептування клієнтом Публічної пропозиції банку на комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (в рамках обслуговування продукту "Максимум"). Позивач свої зобов`язання за Договором виконав, відкривши відповідачеві картковий рахунок № НОМЕР_4 у валюті гривня, випустив міжнародну платіжну картку MC DEBIT WORLD строком дії 5 (п`ять) років з моменту її випуску та встановив ліміт відповідачеві (за Договором - позичальникові) у сумі 200000,00 грн. У порушення умов Договору відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, в результаті чого станом на 23.06.2021 року має заборгованість: тіло кредиту - 49 212,77 грн., прострочене тіло кредиту - 57 289,48 грн., відсотки за кредитом - 393,66 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості. Станом на 23.06.2021 року розмір неустойки за невиконання зобов`язань становить 7886,59 грн. Вказані суми позивач просить стягнути з відповідача.

В рамках розгляду справи після скасування заочного рішення суду 11.12.2025 року представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву. Зазначає, що позивачем неправильно визначена сума заборгованості за кредитним договором від 27.06.2019 року, яка повинна становити 106 895, 91 грн. замість неправомірно нарахованих та стягнутих судовим рішенням 114 782, 50 грн.

Сторона відповідача наголошує, що позивачем не було взято до уваги пункт 15 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України відповідно до якого у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID 19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.

Крім цього, Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», який введений в дію Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року. Воєнний стан неодноразово було продовжено і на даний час такий продовжений.

На переконання відповідача, з наведеного слідує, що позивачем неправомірно було включено до загального розміру заборгованості відповідача неустойку у розмірі 7 886, 59 грн., що однозначно порушує законні права та інтереси ОСОБА_1 .

Представником позивача подано до суду письмові пояснення. Зазначає, що умова договору щодо нарахування та оплати комісії за обслуговування кредиту відповідає вимогам закону, чинному на день укладення кредитного договору. Просить задоволити позовні вимоги.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 26.01.2026 року підготовче провадження в цивільній справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судове засідання представник позивача не з`явився, належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи. Водночас подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явилися, представником подано до суду клопотання про розгляд справи у відсутності сторони відповідача.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 27.06.2019 року відповідачем ОСОБА_1 прийнята оферта на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлюваної кредитної лінії. Вказана оферта акцептована відповідачем та передбачає відкриття відповідачеві карткового рахунку № НОМЕР_4 у валюті гривня, випуск міжнародної платіжної картки MC DEBIT WORLD строком дії 5(п`ять) років з моменту її випуску та встановлення ліміту відповідачеві у сумі 200 000,00 грн.

27.06. 2019 року відповідачем також підписано паспорт споживчого кредитку а також анкету заяву, які передбачають умови кредитування та розмір процентної ставки (у даному випадку - фіксована, 35,99% річних), штрафні санкції, які застосовуються до боржника у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань.

Відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, в результаті чого станом на 23.06.2021 року має заборгованість: тіло кредиту - 49 212,77 грн., прострочене тіло кредиту - 57289,48 грн., відсотки за кредитом - 393,66 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості, неустойка - 7 886 грн. 59 коп.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит - це вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Частинами першою, третьою статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.ст. 526, 615 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись у встановлений термін, відповідно до вимог закону та умов договору.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За нормою ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Підписавши 27.06.2019 договір про надання кредиту, відповідач ОСОБА_1 , відповідно до статей 3, 627 ЦК України, добровільно погодився на такі умови кредитного договору та взяв на себе відповідні зобов`язання по поверненню кредитних коштів та сплати процентів за їх користування. Однак, відповідач порушив взяті на себе, згідно кредитного договору, зобов`язання, зокрема не повертає кредит і не сплачує відсотки за користування кредитом,у зв`язку з чим вимога позивача про дострокове стягнення тіла кредиту та відсотків підлягає до задоволення.

Відповідач ОСОБА_1 заперечує позовні вимоги в частині стягнення за нього неустойки в розмірі 7 886 грн. 59 коп..

Суд зазначає, що згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 631196374, заборгованість щодо сплати неустойки нараховувалася ОСОБА_1 з 27.05.2020 року по 23.06.2021 року.

Відповідно по постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 року установлено з 12.03.2020 року на всій території України карантин. Постановою КМУ № 651 від 27.06.2023 року відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (частина перша статті 549 ЦК України).

У разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення (пункт 15 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

Водночас пунктом 1 статті 1 Закону України від 16.06.2020 року № 691-ІХ «Про внесення змін до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19», який набрав чинності 04.07.2020 року та яким внесено зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України і доповнено пунктом 15 такого змісту: «У разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення».

Верховний Суд зазначає, що Законом України від 16 червня 2020 року № 691-ІХ «Про внесення змін до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19» скасовано цивільну відповідальність (щодо сплати неустойки, штрафу, пені) за прострочення грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем) на період дії карантину або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину, тобто передбачено правило зворотної дії в часі положень цього Закону до відносин, що виникли до введення його в дію та продовжують існувати після введення його в дію, щодо ненарахування штрафних санкцій під час дії карантину.

Тлумачення пункту 15 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину

в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від обов`язку сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку (штраф, пеню) за таке прострочення. Законодавець на рівні акту цивільного законодавстві (пункт 15 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України) передбачив спеціальний випадок звільнення від обов`язку позичальника сплатити неустойку (штраф, пеню). Такий обов`язок припиняється без його виконання.

Таким чином, оскільки відповідачем допущено прострочення сплати платежів в період дії карантину та заборгованість нарахована за період з 27.05.2020 року по 23.06.2021 року, позовна вимога щодо стягнення неустойки в розмірі 7 886 грн. 59 коп. задоволенню не підлягає.

Судові витрати у вигляді судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 2114 грн. 03 коп.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 258-259, 264-265, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованість у загальному розмірі 106 895 (сто шість тисяч вісімсот дев`яносто п`ять) грн. 91 коп., яка включає: тіло кредиту - 49 212 (сорок дев`ять тисяч двісті дванадцять) грн. 77 коп., прострочене тіло кредиту - 57 289 (п`ятдесят сім тисяч двісті вісімдесят дев`ять) грн. 48 коп., відсотки за кредитом - 393 (триста дев`яносто три) грн. 66 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» 2114 (дві тисячі сто чотирнадцять) грн. 03 коп. на відшкодування судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Акціонерне товариство «Сенс Банк», код ЄДРПОУ 23494714, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Величко О.В.