Рішення № 134442365, 04.02.2026, Франківський районний суд м. Львова

Справа № 465/8239/25

Провадження 2/465/1/26

РІШЕННЯ

Іменем України

04.02.2026 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Величка О.В.,

з участю секретаря судового засідання Венгринюк О.Р.,

позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові в режимі відеоконференції цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа - Залізничний відділ Державної виконавчої служби у м. Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про припинення стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд із позовом до відповідача про припинення стягнення аліментів.

В обґрунтування поданого позову зазначає, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 31.01.2024 року шлюб між ним розірвано. 22.11.2023 року Залізничний районний суд м. Львова видав судовий наказ про стягнення із позивача на користь ОСОБА_2 аліментів на двох дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дітьми повноліття, починаючи з 16.11.2023 року.

На виконанні Залізничного відділу державної виконавчої служби у м. Львові перебуває виконавче провадження ВП № 73582903 з примусового виконання судового наказу № 462/8945/23, виданого Залізничним районним судом м. Львова 01.12.2023 року. Аліменти позивач сплачував кожного місяця.

З червня 2025 року діти почали проживати з позивачем та перебувають на його повному матеріальному утриманні і вихованні. Позивач турбується про них, матеріально забезпечує, займається вихованням, забезпечує всі необхідні умови для нормального розвитку дітей. Діти прихильно і з любов`ю ставиться до позивача. У свою чергу, ОСОБА_2 наразі перебуває під вартою у Львівському слідчому ізоляторі. Їй висунуто підозру у вчиненні злочину, передбаченого ст. 307 КК України. Позивач же створив нову сім`ю та проживає у м. Києві.

Вважає, що в інтересах дітей є проживання з позивачем, оскільки він має постійну роботу, стабільний дохід, у повному обсязі створив всі необхідні умови для проживання та нормального розвитку синів, а також для задоволення гармонійного розвитку їх особистості в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Відтак, просить суд припинити стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на двох дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дітьми повноліття, починаючи з 16.11.2023 року, що стягуються на підставі судового наказу виданого Залізничним районним судом м. Львова 01.12.2023 року (цивільна справа № 462/8945/23 ).

Ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова від 23.09.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

Відповідно до ухвали судді Франківського районного суду м. Львова від 18.11.2025 року залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Залізничний відділ Державної виконавчої служби у м. Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України. Окрім того, підготовче провадження в цивільній справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті. Забезпечено у цивільній справі за позовом участь адвоката для здійснення представництва інтересів відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка перебуває під вартою в Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№19)».

В судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги та просив припинити стягнення з нього аліментів на дітей в рамках виконавчого провадження № 73582903 з 01.08.2025 року.

Відповідач в судовому засіданні щодо задоволення уточнених позовних вимог не заперечила. Зазначила, що на даний час перебуває під вартою у ДУ «Львівська установа виконання покарань (№19)», а тому, діти справді проживають із позивачем та підстав сплачувати їй аліментів немає. Додатково пояснила, що позивачем сплачено аліменти включно за липень 2025 року, тому припинення стягнення аліментів доцільно розпочати з серпня 2025 року. Також звернула увагу на те, що після реєстрації нового шлюбу вона змінила прізвище на " ОСОБА_6 ". На даний час у зв`язку з пребуванням під вартою не може брати участі в утриманні спільних з позивачем дітей, тому закономірно, що фінансові ресурси для цього потрібні батьку, з яким діти проживають. Однак, після заврешення кримінального провадження, розпочатого щодо неї, планує відновити попереднє становище, проживати разом з дітьми, тому залишає на майбутнє за собою право знову звернутися до ОСОБА_1 за стягненням аліментів, якщо її плани, зазначені вище, справдяться.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, про наявність поважних причин неприбуття не заявляв.

Суд, заслухавши позиції сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Приписами ст.180 СК України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно із п.17 постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» право на звернення до суду із заявою про стягнення аліментів і, відповідно, право на отримання аліментів має той з батьків, з ким проживає дитина.

Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Зважаючи на викладене, розмір аліментів суд визначає з урахуванням, що батьки спільно зобов`язанні утримувати дітей до їх повноліття та інших обставин, що мають істотне значення.

Разом з тим, суд звертає увагу, що згідно ст.179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.

При цьому, відповідно до ст. 273 СК України якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати. Суд може звільнити від сплати аліментів осіб, зазначених у статтях 267-271 цього Кодексу, за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до п.17 постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» право на звернення до суду із заявою про стягнення аліментів і відповідно, право на отримання аліментів має той з батьків, з ким проживає дитина.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України) та підстави припинення сплати аліментів. Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом, а ст. 273 СК України додатково вказує на підстави припинення виплати аліментів. Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених статтями 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження, а відсутність імперативної заборони на припинення виплати аліментів, за положеннями ст. 273 СК України має на меті можливість скасування їх присудження.

Способи захисту сімейних прав та інтересів встановлені ч.2 ст.18 СК України, згідно з нормами якої способами захисту сімейних прав та інтересів, зокрема, є припинення правовідношення, а також його анулювання.

Відтак, з урахуванням предмета даного спору (припинення стягнення аліментів на утримання дитини), однією з обставин, яка підлягає доказуванню у справі, є те, з ким саме з батьків проживає дитина на час звернення до суду з позовом і розгляду справи судом та ухвалення рішення у справі, зокрема, з одержувачем аліментів чи з їх платником.

При вирішенні цього спору суд також враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 04.09.2019 року (справа № 711/8561/16), відповідно до якого за своєю суттю аліменти - це кошти, покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків, хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.

Окрім того, як зазначено в постанові Верховного Суду від 29.06.2022 року у справі №596/826/21-ц щодо звільнення від сплати аліментів, з урахуванням предмета цієї категорії спорів (припинення стягнення аліментів на утримання дитини, звільнення від сплати заборгованості) однією з обставин, яка підлягає доказуванню у справі, є те, з ким саме з батьків проживає дитина на час вирішення спору судом та ухвалення рішення у справі, зокрема з одержувачем аліментів чи з їх платником. Нарахування аліментів за період, коли дитина не проживала з матір`ю, суперечить цільовому призначенню аліментів, за рахунок яких утримується дитина.

Зміна фактичних обставин після ухвалення судом рішення про стягнення аліментів, а саме: встановлення судом факту проживання дитини з іншим з батьків, а не з тим, на чию користь стягуються аліменти, є тією істотною обставиною, яка в розумінні частини другої статті 197 Сімейного кодексу України може бути підставою для звільнення від сплати заборгованості за аліментами платника аліментів. Рішення про звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами повинно також відповідати найкращим інтересам дитини.

Висновки щодо застосування указаних норм матеріального права викладені у постановах Верховного Суду від 21.07. 2021 року у справі № 477/1165/20, від 03.02.2021 року у справі № 125/2525/18, від 26.12.2019 року у справі № 219/6287/17, від 26.09.2019 року у справі № 760/32225/18, від 27.02.2019 року у справі № 307/1186/17.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є батьками дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Шлюб між ОСОБА_1 до ОСОБА_2 розірвано рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 31.01.2024 року у справі №462/8943/23.

22.11.2023 року у справі №462/8945/23 Залізничним районним судом м. Львова видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на двох дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 заробітку (доходу) платника аліментів.

Як вбачається із листа ДУ «Львівська установи виконання покарань (№19)» від 14.10.2025 року відповідач ОСОБА_2 перебуває під вартою в ДУ «Львівська установи виконання покарань (№19)» у зв`язку із застосуванням до неї запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Згідно акту про підтвердження фактичного місця проживання від 14.08.2025 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чумак Ю.П. та зареєстрованого за №1025-1028, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також позивач ОСОБА_1 фактично проживають за адресою: АДРЕСА_1 .

Довідкою Залізничного відділу державної виконавчої служби у м. Львові № 73582903/136 від 12.09.2025 року підтверджено, що аліменти на утримання дітей позивачем ОСОБА_1 сплачені по липень 2025 року включно.

Суд також приймає до уваги те, що відповідач в судовому засіданні визнала, що діти на даний час дійсно проживають з батьком - позивачем у справі, оскільки вона перебуває під вартою в ДУ «Львівська установа виконання покарань (№19)».

Згідно з ч. 4 ст. 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Враховуючи загальні принципи регулювання сімейних відносин, способи захисту сімейних прав, судову практику, що склалася при вирішенні аналогічних справ, суд вважає за необхідне захистити порушене право позивача шляхом припинення примусового стягнення на користь відповідача аліментів на утримання неповнолітніх дітей, які стягуються на підставі судового наказу Залізничного районного суду м. Львова від 22.11.2023 року (цивільна справа № 462/8945/23).

Таким чином, вимоги позивача щодо припинення стягнення з нього аліментів є законними та обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене та на підставі ст.ст. 12, 81, 141, 258, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа - Залізничний відділ Державної виконавчої служби у м. Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про припинення стягнення аліментів задовольнити.

Припинити з 01.08.2025 року стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на двох дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 заробітку (доходу) платника аліментів, що стягуються на підставі судового наказу Залізничного районного суду м. Львова від 22.11.2023 року (цивільна справа № 462/8945/23) в рамках виконавчого провадження № 73582903.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 16.02.2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 .

Третя особа: Залізничний відділ Державної виконавчої служби у м. Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, м. Львів, вул. Городоцька, 299, код ЄДРПОУ - 35009206.

Суддя Величко О.В.