Ухвала суду № 134420585, 26.02.2026, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/15503/25

Провадження № 2/727/755/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2026 року Шевченківський районний суд м. Чернівці, в складі:

головуючого судді Слободян Г.М.

за участю секретаря судового засідання Мадей Е.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці цивільну справу за позовом Акціонерне товариства «АкцентБанк» (місце знаходження м. Дніпро вул.. Батумська, б.11; код ЄДРПОУ:14360080) до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості ВСТАНОВИВ:

Позивач Акціонерне товариства «АкцентБанк» звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості..

В ході судового розгляду даного спору від представника позивача до суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку із відсутністю предмету спору, оскільки відповідач погасив борг перед банком і заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором відсутня. Представник позивача Шкапенко О.В. просив закрити провадження в справі, у зв`язку з відмовою від позову.

За змістом ст. 13 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У відповідності до вимог п. 2 ч. 1, ч. 2 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Так, поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

З урахуванням викладеного, відсутність предмету спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб. Доказом відсутності спору є дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Додатково слід зазначити, що відповідно до правового висновку сформованого Верховним Судом у постанові від 13.05.2020 року у справі № 686/20582/19-ц, тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні). Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо. Відсутність заперечень з боку відповідача не дає підстав стверджувати про відсутність предмета спору у справі.

Позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по кредитному договору, судовий розгляд був призначений на 29.12.2025 та відкладався; повторно справа була призначена на 26.02.2026 року. Борг по кредитному договору від 18.07.2023 року як вбачається з обставин клопотання погашено поточну заборгованість.

Як вбачається з положень ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

У відповідності до вимог п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Враховуючи вище викладене, суд вважає за можливе прийняти відмову позивача від позову та закрити провадження у справі.

Так, порядок розподілу судових витрат у разі закриття провадження у справі визначений у ст. 142 ЦПК України відповідно до ч. 1 якої у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст. 4, 13, 255, 258, 260, 272, 353 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача про закриття провадження у справі - задовольнити

Прийняти відмову представника позивача Акціонерне товариства «АкцентБанк» Шкапенко О.В. від позову Акціонерне товариства «АкцентБанк» (місце знаходження м. Дніпро вул.. Батумська, б.11; код ЄДРПОУ:14360080) до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості.

Провадження у справі за позовом Акціонерне товариства «АкцентБанк» (місце знаходження м. Дніпро вул.. Батумська, б.11; код ЄДРПОУ:14360080) до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості - закрити.

Роз`яснити сторонам, що повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів до Чернівецького апеляційного суду безпосередньо або Шевченківський районний суд м. Чернівці.

Суддя Слободян Г.М.