Рішення № 134398258, 26.02.2026, Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №613/1461/25 Провадження № 2/613/99/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2026 року м. Богодухів

Богодухівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Сеник О.С.,

за участю секретаря судового засідання Дегтяр А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богодухові за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу № 613/1461/25 за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач АТ «Перший Український Міжнародний Банк» звернувся до Богодухівського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 ,у якому просить : 1) стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (код ЄДРПОУ 14282829, 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4) заборгованість в сумі 109722,45 грн (сто дев`ять тисяч сімсот двадцять дві грн. 45 коп); 2) стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що між АТ «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитні договори:

1. 08.07.2020 кредитний договір №2001630652401, за яким Позичальнику видано кредит у сумі 51658,37 грн.;

2. 29.04.2023 кредитний договір №1011740462, за яким Позичальнику видано кредит у сумі 20000 грн.

Відповідач не виконує свої кредитні зобов`язання належним чином тривалий строк. Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 09.04.2025 склала:

1) по кредитному договору від 08.07.2020 № №2001630652401 84571,27 грн, з яких: 51658,37 грн заборгованість за кредитом; 32912,90 грн заборгованість за процентами; 0 грн заборгованість за комісією;

2) по кредитному договору від 29.04.2023 №1011740462 25151,18 грн, з яких: 13998,77 грн заборгованість за кредитом; 0,90 грн заборгованість процентами; 11151,51 грн заборгованість за комісією.

Позивач направив письмові вимоги (повідомлення) відповідачу на адресу місця проживання, яку він зазначив у анкеті на отримання кредиту, однак у наданий строк заборгованість відповідачем погашена не була.

З огляду на викладене, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за вказаними договорами у загальному розмірі 109722,45 грн.

Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 20.08.2025 позовну заяву АТ «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено у справі судове засідання.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності, вказав, що не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання повторно не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Про причини неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не подав, відзиву на позов не подав.

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 4 ст.223 ЦПК Україниу разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно зі ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, повторно не з`явився в судове засідання, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача та, зі згоди позивача, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.

Статтею 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін уформулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, якщо при цьому були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №2001630652401 від 08.07.2020 у розмірі 84571,27 грн, з яких: 51658,37 грн заборгованість за кредитом; 32912,90 грн заборгованість за процентами, суд зазначає наступне.

08.07.2020 між АТ «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_1 укладено Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб №2001630652401, шляхом власноручного підписання заяви №2001630652401 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, згідно з умовами якого ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді кредитного ліміту у сумі 16700,00 грн, який в подальшому було збільшено до 51658,37 грн, що підтверджується довідкою про збільшення кредитного ліміту.

Відповідно до вказаної Заяви №2001630652401, підписанням цієї заяви клієнт беззастережно підтверджує, що приймає публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ»: pumb.ua, в повному обсязі. Розрахунковий день 30 число кожного місяця. Платіжна дата 30 число місяця. Строк дії кредитного ліміту 12 місяців з дня надання кредитного ліміту. Зі спливом вказаного строку, дія кредитного ліміту продовжується кожного разу на такий самий строк у разі відсутності заперечень будь-якої із сторін. Стандартна процентна ставка складає 47,88%. Реальна річна процентна ставка складає 47,88%.

ОСОБА_1 підписав Паспорт споживчого кредиту, у якому зазначені основні умови кредитування. Строк кредитування - 12 місяців, який зі спливом вказаного строку продовжується кожного разу на такий самий строк у разі відсутності заперечень будь-якої із сторін. Стандартна процентна ставка 47,88% річних.

Відповідно до розрахунку заборгованості, доданим до позовної заяви, станом на 09.04.2025 за договором 2001630652401 від 08.07.2020 ОСОБА_1 має заборгованість в розмірі 84571,37 грн, а саме: 51658,37 грн заборгованість за сумою кредиту; 32912,90 грн заборгованість за відсотками.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №2001630652401 від 08.07.2020 у письмовій формі, відповідно до якого відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту у розмірі 16700,00 грн, який в подальшому було збільшено до 51658,37 грн.

Доказів повернення відповідачем кредитних коштів та сплати відсотків за за кредитним договором №2001630652401 від 08.07.2020 у повному обсязі матеріали справи не містять.

Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за кредитним договором №2001630652401 від 08.07.2020 у повному обсязі не виконав, у передбачений в договорі строк грошові кошти (суму кредиту) та нараховані відсотки за користування кредитом у повному розмірі не повернув, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 84571,27 грн, з яких: 51658,37 грн заборгованість за кредитом; 32912,90 грн заборгованість за процентами.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 за кредитним договором №2001630652401 від 08.07.2020 підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №1011740462 від 29.04.2023 у розмірі 25151,18 грн, з яких: 13998,77 грн заборгованість за кредитом; 0,90 грн заборгованість процентами; 11151,51 грн заборгованість за комісією, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Письмовими доказами, якими є документи, що містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (частина перша статті 95 ЦПК України).

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи з принципу змагальності сторін, закріпленого статтею 12 ЦПК України доведення умов кредитування і наявності заборгованості є обов`язком позивача.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 18 березня 2019 року у справі № 751/861/17 (провадження № 61-28582ск18).

У позовній заяві позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» заборгованість за кредитним договором №1011740462 від 29.04.2023 у розмірі 25151,18 грн, з яких: 13998,77 грн заборгованість за кредитом; 0,90 грн заборгованість процентами; 11151,51 грн заборгованість за комісією.

В силу ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Основним документом, що підтверджує укладення кредитного договору, узгодження його істотних умов є сам кредитний договір (з усіма підписаними додатками, актами, заявами, що фіксують істотні умови про суму, відсотки, строки), а також докази надання/отримання коштів (виписки з рахунків, платіжні інструкції) та факт виконання зобов`язань (квитанції про погашення).

Разом з тим, самого кредитного договору №1011740462 від 29.04.2023, укладеного між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 , позивачем не надано.

Ненадання копії договору позбавляє суд можливості перевірити факт досягнення сторонами згоди щодо істотних умов договору, зміст цих умов, їх дотримання сторонами, а також правильність нарахування позивачем відсотків за договором.

Враховуючи викладене, позивачем не підтверджено факту укладення вказаного договору, та не доведено існування зобов`язання у ОСОБА_1 перед АТ «ПУМБ».

За відсутності такого документа вимоги позивача не підтверджені належними доказами.

Оскільки позивачем не надано належного та допустимого доказу укладення між сторонами саме кредитного договору №1011740462 від 29.04.2023, на який він посилається у позовній заяві, не доведено факт виникнення у відповідача зобов`язань за цим договором, тобто, позивачем не доведено належними доказами свого права вимоги саме за кредитним договором №1011740462 від 29.04.2023, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №1011740462 від 29.04.2023.

Таким чином, позовні вимоги АТ «ПУМБ» до ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що частка задоволених позовних вимог складає 77,08%, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збо ру у розмірі 1867,19 грн. (2422,40 грн*77,08/100).

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 83, 141, 223, 247, 259, 263-265, 274-279, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість у розмірі 84571,27 грн (вісімдесят чотири тисячі п`ятсот сімдесят одна грн 27 коп.), та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1867,19 грн (одна тисяча вісімсот шістдесят сім грн 19 коп.).

В іншій частині в задоволенні позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», місцезнаходження за адресою: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4, код ЄДРПОУ 14282829.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складено 26.02.2026.

Суддя О.С. Сеник