Ухвала суду № 133835819, 04.02.2026, Вишгородський районний суд Київської області

"04" лютого 2026 р. Справа № 363/3791/25

УХВАЛА

Іменем України

04 лютого 2026 року м. Вишгород

Вишгородський районний суд Київської області в складі головуючої судді Дьоміної О.П., за участі секретаря Підопригори Х.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вишгороді в порядку окремого позовного провадження цивільну справу за заявою АТ «УКРСИББАНК» в особі представника Останкової В.О., заінтересовані особи - Бучанська територіальна громада, ОСОБА_1 про визнання спадщини відумерлою,-

ВСТАНОВИВ:

04.07.2025 року до Вишгородського районного суду Київської області надійшла вказана заява, в якій представник заявника просила суд визнати відумерлою спадщину, яка відкрилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та, з врахуванням клопотання про заміну неналежної сторони на належну, передати у власність Бучанської територіальної громади земельну ділянку, кадастровий номер 3221882001:06:037:0101, загальною площею 0,2500 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві власності належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Так, в обґрунтування заяви представником позивача зазначено, що між АКІБ «УкрСиббанк» (з 21.12.2009 року нова назва ПАТ АТ «УкрСиббанк», з 24.11.2018 року АТ «УКРСИББАНК») та ОСОБА_2 укладений договір про надання споживчого кредиту за №11259786000 від 30.11.2007 року, з додатковою угодою від 30.11.2007 року, відповідно до якого останній отримав грошові кошти в іноземній валюті у розмірі 33 000 доларів США та зобов`язався щомісячно погашати кредит у розмірі, встановленому графіком погашення та сплачувати проценти, але в будь-якому випадку повернути кредит та проценти у повному обсязі не пізніше 30.11.2017 року. За користування кредитними коштами у межах установленого строку кредитування позичальник зобов`язався сплатити проценти у розмірі 12,90% річних. В забезпечення виконання кредитних зобов`язань ОСОБА_2 уклав з АТ «УКРСИББАНК» договір іпотеки за №5171 від 30.11.2007 року та передав в іпотеку банку нерухоме майно, а саме: земельну ділянку, кадастровий номер 3221882001:06:037:0101, загальною площею 0,2500 гектар, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , ділянка за АДРЕСА_3 , що належала йому на праві власності на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Прокудіною Л.Д. від 30.11.2007 року за №2373. Під час укладення договору іпотеки на вказану ділянку накладено заборону відчуження та зареєстроване обтяження іпотекою на користь АТ «УкрСиббанк». Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 18.05.2017 року вирішено стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором за №11259786000 від 30.11.2007 року, за період з 30.11.2007 року по 26.05.2015 року, в розмірі 11 550 доларів США, заборгованість за процентами в розмірі 1 550,97 доларів США, а всього 13 100,97 доларів США. Крім того, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» пеню за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом та процентами, у період з 02.08.2014 року по 26.05.2015 року, в розмірі 16 268,46 грн. та судовий збір в розмірі 2 931,40 грн. Після набрання вказаним рішенням суду законної сили АТ «УКРСИББАНК» отримані виконавчі документи та направлені для примусового стягнення до органу державної виконавчої служби. Заявнику стало відомо, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті боржника ОСОБА_2 , станом на 26.06.2025 року залишається не погашеною заборгованість за вказаним кредитним договором у розмірі 32 224,51 доларів США та земельна ділянка за № НОМЕР_1 з кадастровим номером: 3221882001:06:037:0101, загальною площею 0,2500 гектар, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , яка належала на праві власності померлому.

Згідно інформаційної довідки за №433402781 від 30.06.2025 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру права власності на нерухоме майно вказана нерухомість ні за ким із спадкоємців не зареєстрована, обтяжена іпотекою та забороною відчуження на користь АТ «УКРСИББАНК». А відтак, вказана земельна ділянка та заборгованість за кредитним договором увійшли до складу спадщини. Довідавшись про смерть ОСОБА_2 , банк 12.07.2024 року звернувся до Чотирнадцятої київської державної нотаріальної контори з вимогою до спадкоємців. За даними Чотирнадцятої київської державної нотаріальної контори відносно майна померлого ОСОБА_2 заведено спадкову справу за №342/24. На вимогу банку щодо надання інформації про спадкоємців, які звернулися з заявами про прийняття спадщини та про видані свідоцтва про право на спадщину Чотирнадцята київська державна нотаріальна контора повідомила, що станом на 26.07.2024 року спадкоємці з заявами про прийняття спадщини за померлим ОСОБА_2 до нотаріальної контори не зверталися. Станом на 01.07.2025 року інформації про спадкоємців померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 не виявлено. Докази щодо неприйняття спадщини, відсутності спадкоємців, зберігаються у спадковій справі за №342/24, що заведена Чотирнадцятою київською державною нотаріальною конторою до майна померлого ОСОБА_2 . Враховуючи, що з часу відкриття спадщини сплив однорічний строк, спадкоємці відсутні, є підстави для визнання спадщини щодо майна померлого ОСОБА_2 відумерлою та передачі земельної ділянки, кадастровий номер 3221882001:06:037:0101, загальною площею 0,2500 гектар, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 у власність територіальної громади за місцем знаходження нерухомого майна.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 08.07.2025 року справу прийнято до розгляду в порядку окремого провадження та витребувано у Чотирнадцятої державної Київської нотаріальної контори спадкову справу, заведену після померлого ОСОБА_2 за №342/24.

14.07.2025 року від представника Димерської селищної ради до суду спрямовано клопотання про заміну неналежної заінтересованої особи, належною. Так, представник ради просила суд замінити неналежну заінтересовану особу Димерську селищну раду на належну Бучанську територіальну громаду.

29.07.2025 року на адресу суду завідувачкою Чотирнадцятої державної Київської нотаріальної контори спрямовано копію спадкової справи за №342/2024 щодо спадщини померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 15.09.2025 року витребувано у приватного нотаріуса Гришка Н.В. належним чином завірену копію заповіту від 12.02.2024 року ОСОБА_2 . Витребувана судом копія заповіту, спрямована до суду приватним нотаріусом 15.10.2025 року.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 15.09.2025 року клопотання представника заінтересованої особи секретаря Димерської селищної ради задоволено та замінено заінтересовану особу Димерську селищну раду на Бучанську територіальну громаду.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 16.10.2025 року залучено до участі у вказаній справі в якості заінтересованої особи ОСОБА_1

15.10.2025 року представник заявника Гладиш Я.М. в судове засідання не з`явилась, подала до суду заяву, в якій просила розглянути справу без її участі. Крім того, 02.02.2026 року на адресу суду від представника АТ «УКРСИББАНК» Гладиш Я.М. спрямована заява, в якій остання надала згоду на розгляд вказаної справи 04.02.2026 року за відсутності представника банку.

Представник заінтересованої особи Бучанської територіальної громади у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, крім того повідомлявся через офіційний портал «Судова влада України» веб-сторінку Вишгородського районного суду Київської області, причини неявки суду невідомі.

Заінтересована особа ОСОБА_1 , про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, крім того повідомлявся через офіційний портал «Судова влада України» веб-сторінку Вишгородського районного суду Київської області, до суду не прибув, заяв чи клопотань суду не направляв.

Суд, враховуючи, що представник заявника спрямувала до суду заяву, в якій просила розгляд справи провести за її відсутності, а заінтересовані особи, будучи належним чином повідомленими, до суду не прибули, заяв та/або клопотань суду не спрямували, вважає можливим вирішити справу на підставі наявних доказів без участі зазначених осіб.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам, суд приходить до наступного:

30.11.2007 року між ОСОБА_2 та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» укладено договір про надання споживчого кредиту за №11259786000, згідно умов якого банк зобов`язався надати позичальнику кредитні кошти в сумі 33 000 доларів США, що дорівнює еквіваленту 166 650 грн. (а.с.28)

Того ж дня, між сторонами укладено додаткову угоду до договору про надання споживчого кредиту за №11259786000 від 30.07.2007 року (а.с.32 (на звороті))

До матеріалів справи також долучено додаток за №1 до договору про надання споживчого кредиту за №11259786000 від 30.11.2007 року - графік погашення кредиту. (а.с.31-32)

Додатком за №3 «Тарифи Банку» до кредитного договору про надання споживчого кредиту за №11259786000 від 30.11.2007 року передбачено комісії, що сплачуються позичальником на протязі строку дії кредитного договору (а.с.36)

30.07.2007 року між сторонами укладено договір іпотеки за №5171, предметом якого є нерухоме майно, а саме: земельна ділянка, загальною площею 0,2500 га, що знаходиться за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, с. Гаврилівка, мікрорайон за №1, ділянка за АДРЕСА_3 , кадастровий номер: 3221882001:06:037:0101, яку іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю, та яка належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокудіною Л.Д. від 30.11.2007 року. (а.с.37-38)

Черговими Загальними Зборами Акціонерів АТ «УКРСИББАНК» (протокол від 05.05.2025 року) затверджено Статут АТ «УКРСИББАНК» (09807750) (нова редакція) та Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підтверджується зміна найменування Публічного АТ «УКРСИББАНК» на АТ «УКРСИББАНК», яке є правонаступником за всіма правами та обов`язками Публічного АТ «УКРСИББАНК» (а.с.10-26)

Заборгованість ОСОБА_2 перед банком підтверджується довідкою розрахунком за кредитом станом на 26.06.2025 рік, за кредитним договором за №11259786000 від 30.11.2007 року, випискою за кредитним договором, рішенням Подільського районного суду м. Київ від 18.05.2017 року. (а.с.39-40,45,46-58)

Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта за №433402781 від 30.06.2025 року вбачається, що на все нерухоме майно, яке належить на праві власності ОСОБА_2 накладено обтяження у виді арешту нерухомого майна, заборона на нерухоме майно, тип обтяження - іпотека (а.с.42)

Згідно Актового запису про смерть за №549 від 19.02.2024 року - ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с.27)

АТ «УКРСИББАНК» листом, Чотирнадцятій київській державній нотаріальній конторі від 12.07.2024 року за №27-1-01/371, надіслано Вимогу до спадкоємців щодо повернення банку шляхом сплати одноразовим платежем заборгованості від спадкоємців померлого у розмірі 32 224,51 дол. США за договором про надання споживчого кредиту за №11259786000 від 30.11.2007 року, з проханням до нотаріуса повідомити спадкоємців про дану вимогу та надати інформацію щодо спадкоємців, прийняття ними спадщини та видачі свідоцтв про право на спадщину. (а.с.43)

З відповіді Чотирнадцятої київської державної нотаріальної контори за №1618/02-14 від 26.07.2024 року вбачається, що на підставі Вимоги АТ «УКРСИББАНК» до спадкоємців відкрито спадкову справу за №342/24 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 . Станом на 26.07.2024 року спадкоємці із заявами про прийняття спадщини за померлим ОСОБА_2 до нотаріальної контори не звертались. (а.с.44)

Зі змісту наданої суду спадкової справи за №342/24 від 24.07.2024 року щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 вбачається наявність Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) за №77754311 від 24.07.2024 року щодо наявності чинного заповіту ОСОБА_2 за №71987293 у спадковому реєстрі, посвідченого приватним нотаріусом Гришко Н.В. (а.с. 109)

Зі змісту заповіту від 12.02.2024 року, підписаним ОСОБА_2 , посвідченим приватним нотаріусом Гришко Н.В., спадкоємцем всього майна, де б воно не було та з чого б воно не складалося та все, що належатиме спадкодавцю на день його смерті і на що він матиме право за законом є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстрація заповіту підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі за №75791204 від 12.02.2024 року (а.с.139-140)

Згідно відповіді за №2119828 від 11.12.2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , був зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_4 , з 06.04.1993 року по 19.02.2024 року.

Згідно відповіді за №1900326 від 16.10.2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру вбачається, що заінтересована особа - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_5 до 23.08.2018 року.

Інформація щодо заінтересованої особи - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в Єдиній інформаційній системі соціальної сфери, згідно відповіді за №1900332 від 16.10.2025 року щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу відсутня.

З відповіді заступника голови Подільської районної в м. Києві державної адміністрації від 21.01.2026 року вбачається, що відповідно до даних інформаційної системи «Реєстр територіальної громади м. Києва», за адресою: АДРЕСА_4 , станом на 18.02.2024 року значилися зареєстрованими:

-ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 06.04.1993 року по 19.02.2024 рік;

-ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 10.08.2013 року по теперішній час.

Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України - завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України - кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 2 ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про визнання спадщини відумерлою (ст. 293 ЦПК України).

Так, ст. 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст. ст. 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1221 ЦК України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Так, ст. ст. 1261-1265 ЦК України передбачені п`ять черг спадкоємців за законом, при цьому в першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкоємця, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України); у другу чергу рідні брати та сестри спадкодавця, баба та дід як з боку батька так і з боку матері (ст. 1262 ЦК України); у третю чергу рідні дядько та тітка спадкодавця (ст. 1263 ЦК України); у четверту особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (ст. 1264 ЦК України); у п`яту чергу - інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення; утриманці спадкодавця, які не були членами його сім`ї (ст. 1265 ЦК України).

Частиною 3 ст. 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

У частині першій ст. 1269 ЦК України зазначено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно із ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

У відповідності до ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Главою 9 розд. IV ЦПК України врегульовано, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про визнання спадщини відумерлою.

Відповідно до ст. 334 ЦПК України, заява про визнання спадщини відумерлою у випадках, встановлених ЦК України, подається до суду за місцем відкриття спадщини або за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини.

Статтею 337 ЦПК України визначено, що справа про визнання спадщини відумерлою розглядається судом з обов`язковою участю заявника та з обов`язковим повідомленням усіх заінтересованих осіб.

Справа про визнання спадщини відумерлою розглядається судом з обов`язковим залученням до участі у справі також органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини та (або) за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини.

У постанові від 18.05.2022 року у справі за №643/6125/16 Верховний Суд зауважив, що особливістю розгляду справи про визнання спадщини відумерлою, яка розглядається в окремому провадженні, як й інших справ окремого провадження, зокрема, є: заявлені вимоги у порядку окремого провадження повинні бути безспірними (відсутній спір про право); справи окремого провадження порушуються за заявою і розглядаються за участю заявника, заінтересованих осіб (відсутність спору про право зумовлює відсутність сторін з протилежними інтересами, відсутність позову); немає інститутів і категорій, властивих позовному провадженню (пред`явлення зустрічного позову, заміна сторін, співучасть, мирова угода, треті особи, звернення до третейського суду тощо); справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених ЦПК України, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Заявник у справі про визнання спадщини відумерлою - це особа, в інтересах якої в суді порушується справа про підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваного права на спадщину, необхідних для реалізації нею майнових прав, без судового підтвердження яких вона позбавлена можливості здійснити ці права.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про іпотеку», за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про іпотеку», у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Так, відповідно до ст. 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

Заява про визнання спадщини відумерлою може також бути подана кредитором спадкодавця, а якщо до складу спадщини входять земельні ділянки сільськогосподарського призначення - власниками або користувачами суміжних земельних ділянок. У такому разі суд залучає до розгляду справи органи місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини та/або за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини.

Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини.

Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно - за його місцезнаходженням.

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Частиною 1 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Аналізуючи зазначені норми діючого законодавства можна прийти до висновку про те, що відумерлою є спадщина, визнана такою на підставі встановлення судом існування (чи не існування) кількох юридичних фактів: факту смерті спадкодавця, відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від спадщини, неприйняття спадкоємцями спадщини чи відмови від її прийняття, дотримання органом місцевого самоврядування відповідної процедури.

Територіальна громада, яка стала власником відумерлого майна, зобов`язана задовольнити вимоги кредиторів спадкодавця, що заявлені відповідно до ст. 1231 цього Кодексу.

Якщо власниками відумерлого майна стали декілька територіальних громад, вимоги кредиторів спадкодавця задовольняються територіальними громадами пропорційно до вартості відумерлого майна, набутого у власність кожною з них. Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 19.11.2019 року у справі за №199/353/17-ц, від 20.01.2021 року у справі за №644/3546/17, від 08.11.2021 року в справі за №646/6443/18.

Згідно з вимогами ст. 338 ЦПК України, суд, встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді відповідно до закону.

Так, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Києві у віці 52 років помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

12.02.2024 року ОСОБА_2 склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гришко Н.В., зареєстрований в реєстрі за №236, яким все своє майно та все те, що буде належати йому на день його смерті і на що він матиме право за законом, заповів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 заінтересована особа по вказаній справі.

Таким чином, після смерті ОСОБА_2 залишив заповіт, яким все своє майно заповів ОСОБА_1 , в той же час цей спадкоємець у встановленому законом порядку спадщину не прийняв.

Так, ст. 1268 ЦК України зазначає, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому н е допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто, передбачено ст. 1269 ЦК України.

Так, з моменту відкриття спадщини до часу звернення банку до суду минуло майже півтора року. Відомості про те, що спадкоємець за заповітом ОСОБА_1 вчинив будь-які дії щодо прийняття спадщини за заповітом, чи є таким, що прийняв спадщину в силу закону, суду не надано. Спадкоємець ОСОБА_1 у встановленому законом порядку із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 до нотаріуса не звертався, а спадкову справу нотаріальною конторою заведено, за заявою кредитора АТ «УКРСИББАНК». Докази того, що на момент відкриття спадщини 18.02.2024 року ОСОБА_1 постійно проживав разом із спадкодавцем теж відсутні.

В той же час, судом встановлено, що на день смерті ОСОБА_2 з ним спільно проживала ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 10.08.2013 року по теперішній час, яка відповідно до вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України вважається такою, що прийняла спадщину за законом, оскільки у визначений ст. 1270 ЦК України строк не подала заяву про відмову від спадщини.

Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах (ч. 6 ст. 294 ЦПК України).

Визначальною обставиною під час розгляду заяви про визнання спадщини відумерлою у порядку окремого провадження є те, що розгляд такої заяви не пов`язаний з наступним вирішенням спору про право цивільне.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

Так, у постанові від 18.12.2024 року у справі за №208/9501/21 - Верховний Суд дійшов висновку, що право кредитора спадкодавця на звернення із заявою про визнання спадщини відумерлою прямо передбачено законом і така заява, за загальним правилом, розглядається в порядку окремого провадження. Тобто сама собою відповідна заява кредитора не свідчить про виникнення спору про право, адже в ній відсутні вимоги про стягнення боргу чи звернення стягнення на забезпечувальне майно. Задоволення заяви кредитора спадкодавця про визнання спадщини відумерлою лише створює передумови для вирішення питання щодо задоволення майнових вимог кредитора. За таких обставин визначається правовий статус спадкового майна, яке не прийнято жодним із спадкоємцем, тобто коли відсутній відповідач за позовом кредитора про стягнення боргу чи звернення стягнення на предмет іпотеки. Передача відумерлої спадщини до органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням нерухомого майна створює кредитору правову можливість заявляти свої вимоги.

Під спором про право розуміють перешкоди в здійсненні цивільного права, які згідно із законом можуть бути усунені за допомогою суду.

Спір про право пов`язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також недоведенням суб`єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права. За відсутності цих елементів відсутній спір про право. Такі висновки викладені в постановах Верховного Суду від 14.11.2024 року в справі за №352/2129/23, від 04.01.2023 року у справі за №198/99/15-ц, від 28.09.2022 року у справі за №139/122/14-ц.

Тобто спір про право - це формально визнана суперечність між суб`єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб`єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і яка потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом.

Отже, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають в реалізації такого права.

Оцінивши усі зібрані у справі докази, суд виходить із відсутності підстав для розгляду заяви АТ «УКРСИББАНК» про визнання спадщини відумерлою в порядку окремого провадження, оскільки встановлено прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 його спадкоємцем за законом ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка на момент відкриття спадщини спільно проживала зі спадкодавцем з 10.08.2013 року та яка, відповідно до вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України вважається такою, що прийняла спадщину за законом, оскільки у визначений ст. 1270 ЦК України строк не подала заяву про відмову від спадщини, тобто наявний спір про право, що підлягає розгляду у порядку позовного провадження.

Статтею 67 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, строком не обмежена.

Таким чином, наявні підстави для залишення заяви АТ «УКРСИББАНК» без розгляду. В той же час, суд звертає увагу, що залишення без розгляду заяви, поданої в порядку окремого провадження, не перешкоджає зверненню до суду із відповідним позовом для вирішення спору.

Керуючись ст. ст. 263-265,338 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву АТ «УКРСИББАНК» в особі представника Останкової В.О., заінтересовані особи - Бучанська територіальна громада, ОСОБА_1 про визнання спадщини відумерлою залишити без розгляду.

Роз`яснити АТ «УКРСИББАНК» право на подання позову на загальних підставах.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Заявник: Акціонерне товариство «УКРСИББАНК», місце знаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 2/12, ЄДРПОУ: 19390819.

Заінтересована особа: Бучанська територіальна громада, місце знаходження: 08292, м. Буча, вул. Енергетиків, 12.

Заінтересована особа: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , останнє місце реєстрації: АДРЕСА_5 .

Головуюча суддя О.П.Дьоміна