Ухвала суду № 130939840, 26.09.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/38514/25

Провадження № 1-кс/761/24917/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2025 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні № 72023000500000026, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 травня 2023 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 203-2, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209 КК України, -

в с т а н о в и в:

11 вересня 2025 року на адресу Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про накладення арешту у кримінальному провадженні № 72023000500000026, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 травня 2023 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 203-2, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209 КК України, на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «СПЕЙСИКС» (код ЄДРПОУ 43635954), а саме:

- НОМЕР_1 (валюта рахунку: 980-Українська гривня), НОМЕР_1 (валюта рахунку: 840-Долар США), НОМЕР_1 (валюта рахунку: 978-Євро), НОМЕР_2 (валюта рахунку: 980-Українська гривня), НОМЕР_3 (валюта рахунку: 980-Українська гривня), відкритих в ПуАТ «КБ «АКОРДБАНК» (код ID NBU 380634, код за ЄДРПОУ 35960913);

- НОМЕР_4 (валюта рахунку: 980-Українська гривня), НОМЕР_5 (валюта рахунку: 980-Українська гривня), НОМЕР_6 (валюта рахунку: 980-Українська гривня), відкритих в ПАТ «МТБ БАНК» (код ID NBU 328168, код за ЄДРПОУ 21650966);

- НОМЕР_7 (валюта рахунку: 980-Українська гривня), НОМЕР_7 (валюта рахунку: 840-Долар США), НОМЕР_7 (валюта рахунку: 978-Євро), НОМЕР_8 (валюта рахунку: 980-Українська гривня), НОМЕР_9 (валюта рахунку: 980-Українська гривня), НОМЕР_10 (валюта рахунку: 980-Українська гривня), НОМЕР_11 (валюта рахунку: 980-Українська гривня), НОМЕР_12 (валюта рахунку: 840-Долар США), НОМЕР_12 (валюта рахунку: 980-Українська гривня), НОМЕР_13 (валюта рахунку: 980-Українська гривня), НОМЕР_14 (валюта рахунку: 980-Українська гривня), відкритих в АТ «КОМІНБАНК» (код ID NBU 322540, код за ЄДРПОУ 21580639), шляхом заборони розпорядження вказаними грошовими коштами та зупинення видаткових операцій по зазначених рахунках, за винятком видаткових операцій зі сплати податків та зборів до державного бюджету України та місцевих бюджетів, а також із виплати заробітної плати працівникам ТОВ «СПЕЙСИКС» (код ЄДРПОУ 43635954).

Своє клопотання прокурор обґрунтовує тим, що Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72023000500000026, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 травня 2023 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 203-2, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209 КК України.

Так, в ході досудового розслідування встановлено, що службові особи ТОВ «СПЕЙСИКС» (код ЄДРПОУ 43635954) за попередньою змовою з невстановленими особами, умисно ухилились від сплати податків та зборів, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах.

Співробітниками Головного управління ДПС у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «СПЕЙСИКС» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 28 травня 2020 року по 30 червня 2023 року, валютного - за період з 28 травня 2020 року по 30 червня 2023 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 28 травня 2020 року по 30 червня 2023 року та іншого законодавства за відповідний період, за результатами проведення якої складено акт № 71281/Ж5/26-15-07-01-06-03/43635954 від 03 листопада 2023 року про результати документальної перевірки ТОВ «СПЕЙСИКС» (код ЄДРПОУ 43635954).

Так, результатами перевірки встановлено, що ТОВ «СПЕЙСИКС» не було здійснено платіж по роялті на загальну суму 301 231 824,02 гривень та безпідставно віднесено витрати в 1 півріччі 2023 року по взаємовідносинам з XGEN SOLUTIONS LTD на загальну суму 301 231 824,02 гривень, що відображені в рядку 2180 «Інші операційні витрати» звіту про фінансові результати.

Крім того, ТОВ «СПЕЙСИКС» безпідставно віднесено витрати в 1 півріччі 2023 року по взаємовідносинам з ТОВ «ІНФЛЕНС СКІЛ» (код ЄДРПОУ 44224616), ТОВ «СТРОЙ СІТІ МЕНЕДЖМЕНТ» (код ЄДРПОУ 42642394), ТОВ «СПЕКТР СІСТЕМ ЛТД» (код ЄДРПОУ 43468436) зі створення нематеріальних активів «Рекламний ролик» на загальну суму 53 000 000 гривень, що відображені в рядку 2180 «Інші операційні витрати» звіту про фінансові результати.

Крім того, за період з 01 січня 2021 року по 30 червня 2023 року ТОВ «СПЕЙСИКС» (код ЄДРПОУ 43635954) здійснено виплати (повернення) на користь фізичних осіб (гравців) на загальну суму 5 713 749 950,77 гривень, з яких: 1 217 787 410 гривень перераховано фізичним особам (гравцям) у вигляді виграшів від участі в азартних іграх через мережу Інтернет; 4 495 962 540,77 гривень перераховано фізичним особам (гравцям) у вигляді повернення депозитів, які нібито не були використані з метою участі в азартних іграх онлайн казино в мережі Інтернет, однак перевіркою не встановлено доказів для підтвердження цього.

Отже, проведеною перевіркою встановлено порушення ТОВ «СПЕЙСИКС»:

- пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 з урахуванням пп. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, п. 171.2 «а» ст. 171, п.п. «а» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб до бюджету у сумі 1 005 308 394,21 гривень;

- пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, з урахуванням пп. 1.2 пп. 1.3 та пп. 1.6 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ, пп. 164.2.6 п. 164.2 ст. 164, п. 171.2 «а» ст. 171, п.п. «а» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження зобов`язання з військового збору у сумі 83 775 699,52 гривень.

Крім цього, відповідно до аналітичного продукту № 9.3/3.3.4/8566-23 від 22 грудня 2023 року, складеного Департаментом аналізу інформації та управління ризиками Бюро економічної безпеки України за результатами проведення аналітичного дослідження, вбачається, що службовими особами ТОВ «СПЕЙСИКС» (код ЄДРПОУ 43635954), в порушення пп. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, відображено в рядку 2180 «Інші операційні витрати» звіту про фінансові результати витрати, яких фактично не було, на суму 301 231 824 гривень та занижено відображений показник в рядках 02 «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (+, -)» та 04 «Об`єкт оподаткування» декларації з податку на прибуток за 1 півріччя 2023 року на загальну суму 301 231 824 гривень, що ймовірно призвело до несплати податку на прибуток у сумі 54 221 728,32 гривень.

Також встановлено, що починаючи з лютого 2024 року службовими особами ТОВ «СПЕЙСИКС» під час здійснення діяльності з організації та проведення азартних ігор казино в мережі Інтернет на вебсайті з доменним ім`ям cosmolot.ua та в мобільному додатку «Cosmolot» застосовується прихований механізм здійснення операцій з прийняття коштів від гравців та виплати їм коштів шляхом здійснення зазначених операцій із використанням електронних платіжних засобів, емітованих різними банками України, та рахунків, відкритих на ім`я фізичних осіб (так званих дропів), тобто шляхом здійснення так званих Р2Р-переказів коштів (перекази між картами фізичних осіб), а також прийняття коштів від гравців на електронні гаманці (адреси), без відображення здійснюваних операцій у бухгалтерському, податковому, фінансових обліках і, відповідно, приховуючи об`єкти оподаткування.

З метою реалізації зазначеного механізму, службові особи ТОВ «СПЕЙСИКС» вступили у злочинну змову з невстановленими досудовим розслідуванням особами, які здійснюють пошук та залучення фізичних осіб (так званих дропів), які за грошову винагороду надавали для використання свої електронні платіжні засоби - платіжні картки або їх реквізити, персональні ідентифікаційні номери, індивідуальну облікову інформацію та іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, здійснюють контроль за здійсненням та обліком операцій, пов`язаних з прийняттям коштів від гравців на залучені платіжні картки фізичних осіб під час поповнення балансів клієнтських (ігрових) рахунків гравців на вебсайті з доменним ім`ям cosmolot.ua за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 та в мобільному додатку «Cosmolot», а також здійснюють виплати коштів, які обліковуються як електронні грошові замінники на балансі клієнтських (ігрових) рахунків гравців на вебсайті з доменним ім`ям cosmolot.ua за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 та в мобільному додатку «Cosmolot», з карток фізичних осіб на користь гравців відповідно до поданих заявок гравців на виплату коштів, тобто шляхом здійснення так званих Р2Р-переказів (перекази між картками фізичних осіб).

З метою приховання вчинення протиправних дій та забезпечення неможливості їх викриття, співробітники ТОВ «СПЕЙСИКС» внесли зміни до інтерфейсу вебсайту з доменним ім`ям cosmolot.ua та мобільного додатку «Cosmolot», які полягають у внесенні змін у розділі «Каса» до вкладки «Історія» шляхом приховання інформації щодо історії транзакцій (поповнень та виплат), здійснених гравцями.

Постановами детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_6 від 05 січня 2024 року, 29 січня 2024 року, 11 липня 2024 року вищевказані грошові кошти на банківських рахунках визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

На даний час в органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на вищевказане майно, оскільки воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, а також з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав у ньому наведених.

Представник власника майна - адвокат ОСОБА_4 заперечував проти клопотання прокурора, обґрунтовуючи свою позицію тим, що прокурор вже звертався до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на зазначене майно. Більш того, ТОВ «СПЕЙСИКС», з метою відшкодування шкоди в рамках вказаного кримінального провадження, а також з метою реалізації положень ч. 4 ст. 212 КК України, у повному обсязі сплачено всі податки та збори у відповідності до проведеної органом досудового розслідування експертизи, а тому підстав вважати, що державі заподіяно шкоду вказаним товариством, на даний час немає. Крім того, рішеннями Київського окружного адміністративного суду податкові повідомлення-рішення, складені на підставі акту № 71281/Ж5/26-15-07-01-06-03/43635954 від 03 листопада 2023 року про результати документальної перевірки ТОВ «СПЕЙСИКС» (код ЄДРПОУ 43635954), скасовано та визнано претензії податкового органу, відображені в акті перевірки, необґрунтованими. При цьому, прокурором не надано відомостей, які б підтверджували, що органом досудового розслідування встановлено нові факти вчинення службовими особами ТОВ «СПЕЙСИКС» протиправних дій. На підтвердження своїх доводів надав письмові заперечення.

Заслухавши доводи прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна - адвоката ОСОБА_4 , дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст.ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні слідчого, та відповідати вимогам закону.

Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а тому суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

За змістом ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна..

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Положенням ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Частиною 5 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

У свою чергу, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

При вирішенні питання про арешт майна з метою збереження речових доказів, а також з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення та достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Згідно з Конституцією України та Законом України «Про міжнародні договори і угоди» чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд із національним законодавством України.

До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948 рік) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950 рік), учасником яких є й Україна.

Статтею 1 Протоколу № 1 (1952 рік) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства й на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини, найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи постановлення судом незаконного рішення, тоді як ст. 1 Протоколу № 1 до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

Практика Європейського суду з прав людини визначає, що ст. 1 Протоколу № 1, яка спрямована на захист особи (фізичної та юридичної) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідних заходів для захисту права власності (рішення по справі «Броньовський проти Польщі» від 22 червня 2004 року).

При цьому, у своїх висновках Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Протоколу № 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним.

У свою чергу, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

У рішенні по справі «Маркс проти Бельгії» Європейський суд з прав людини зазначив, що «визнаючи, що кожен має право мирно володіти своїм майном, ст. І у своїй суті забезпечує право власності».

Як Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував у рішеннях, зокрема у справі «Брумареску проти Румунії», позбавлення майна в значенні другого правила може бути виправданим лише тоді, якщо, зокрема, буде доведено, що воно здійснене «в інтересах суспільства» або «на умовах, передбачених законом». Крім того, будь-яке втручання у право власності має також відповідати вимозі пропорційності. Вимоги загального інтересу суспільства мають справедливо врівноважуватися з вимогами захисту основних прав особи, і пошук такої справедливої рівноваги є невід`ємною умовою всієї Конвенції.

Крім того, у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» Європейський суд з прав людини підтвердив цю позицію та наголосив, що таку необхідну рівновагу не буде забезпечено, якщо відповідна особа несе «особистий і надмірний тягар».

Тобто, таке обмеження права власності має бути передбачене законом, відповідати публічному інтересу та забезпечувати рівновагу між публічним інтересом та правом такої особи на мирне володіння майном.

При цьому, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Смирнов проти Росії» від 07 червня 2007 року було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Разом із цим, на переконання слідчого судді, у клопотанні належним чином не доведено той факт, що майно, на яке прокурором планується накласти арешт, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, та, ані в клопотанні, ані в ході судового розгляду прокурором належним чином не доведено той факт, що потреби досудового розслідування щодо накладення арешту на вказане майно, виправдовують такий ступінь втручання у права та свободи власника майна, а також відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, та має значення речових доказів для кримінального провадження № 72023000500000026 від 05 травня 2023 року.

Як вбачається з наданих прокурором доказів, в ході досудового розслідування проведено судово економічну експертизу, за результатами якої отримано висновок експерта від 08 серпня 2025 року № 6571/25-71, яким встановлено, що в обсязі наданих на дослідження документів та межах компетенції експерта-економіста, підтверджуються висновки Аналітичного продукту від 21 липня 2025 року № 9.3/3.3.4/5073-25, щодо розміру розрахунку: 1) заниження ТОВ «СПЕЙСИКС» податку на прибуток (ряд. 06 Декларації з податку на прибуток підприємств) за 2024 рік на загальну суму 80 840 471 грн; 2) заниження ТОВ «СПЕЙСИКС» податку на дохід, отриманого від діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор, крім доходу, отриманого від організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів (ряд. 15 Декларації з податку на прибуток підприємств) за 2024 рік на загальну суму 80 840 471 грн; 3) заниження ТОВ «СПЕЙСИКС» податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб за 2024 рік на загальну суму 16 913 535,07 грн; 4) заниження ТОВ «СПЕЙСИКС» зобов`язань з військового збору за 2024 рік на загальну суму 1 409 461,26 грн.

При цьому, в ході судового розгляду встановлено, що ТОВ «СПЕЙСИКС», з метою відшкодування шкоди в рамках вказаного кримінального провадження, а також з метою реалізації положень ч. 4 ст. 212 КК України, у повному обсязі сплачено всі податки та збори у відповідності до проведеної органом досудового розслідування експертизи.

Так, до моменту пред`явлення підозри ОСОБА_7 , сплачено до бюджету встановлені під час досудового розслідування податки, збори (обов`язкові платежі) на загальну суму 180 003 938, 33 гривень (сто вісімдесят мільйонів три тисячі дев`ятсот тридцять вісім гривень 33 копійки), які не надійшли до бюджету внаслідок вчинення кримінального правопорушення, у зв`язку з чим ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 29 серпня 2025 року директора ТОВ «СПЕЙСИКС» ОСОБА_7 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, на підставі ч. 4 ст. 212 України, у зв`язку із відшкодуванням завданих державі збитків.

Крім того, ухвалами слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21 серпня 2025 року встановлено, що ТОВ «СПЕЙСИКС», реалізуючи своє право у відповідності до ч. 4 ст. 212 КК України, добровільно усунуло шкоду, а тому у подальшому застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження як арешт грошових коштів на банківських рахунках, відпала потреба, оскільки підстав вважати, що державі заподіяно шкоду вказаним товариством, на даний час немає.

У той же час, рішеннями Київського окружного адміністративного суду податкові повідомлення-рішення, складені на підставі акту № 71281/Ж5/26-15-07-01-06-03/43635954 від 03 листопада 2023 року про результати документальної перевірки ТОВ «СПЕЙСИКС» (код ЄДРПОУ 43635954), скасовано та визнано висновки податкового органу, відображені в акті перевірки, необґрунтованими.

При цьому, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчим суддею не встановлено будь-яких нових обставин та доводів, яких не існувало на час накладення арешту на майно, а також не доведено, що грошові кошти на банківських рахунках товариства дійсно є предметом кримінально протиправних дій, а за наявних матеріалів дане твердження є передчасним та таким, що ґрунтується на припущеннях.

У той же час, наданий прокурором висновок експерта за результатами проведення судової економічної експертизи від 08 серпня 2025 року також не містить відомостей, які б давали розумні підстави і підозри вважати, що органом досудового розслідування встановлено нові факти вчинення службовими особами ТОВ «СПЕЙСИКС» протиправних дій, як і не надано даних, які б підтверджували, що органом досудового розслідування вжито всіх заходів, спрямованих на встановлення даних повторного ненадходження до бюджету коштів та заподіяння державі шкоди вказаним товариством.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин, на переконання слідчого судді, досягнення мети досудового слідства в рамках даного кримінального провадження не може бути компенсоване таким підходом органу досудового розслідування щодо невмотивованого ініціювання питання про накладення арешту на майно.

Таким чином, ініціювання прокурором питання про накладення арешту на зазначене в клопотанні майно, не відповідає положенням Конституції України, вимогам кримінального процесуального закону України та практиці Європейського суду з прав людини, у зв`язку із чим, слідчий суддя не знаходить достатніх підстав для задоволення клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні № 72023000500000026, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 травня 2023 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 203-2, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209 КК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 7, 9, 94, 98, 131-132, 170-173, 233-234, 309-310, 392-393, 395, 532 КПК України, слідчий суддя -

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні № 72023000500000026, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 травня 2023 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 203-2, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209 КК України - залишити без задоволення.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1