Рішення № 12985701, 21.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 40/47421.12.10 За позовом Фонду майна Автономної Республіки Крим

до Публічного акціонерного товариства «ПІРЕУС БАНК МКБ»

Третя особа, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача: Південний філіал "Кримського агротехнологічного університету" Національного аграрного університету

про стягнення неустойки за безпідставне користування майном

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від позивача: не з’явився.

від відповідача: не з’явився.

від третьої особи: не з’явився.

21.12.10. в порядку ч. 1 ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Фонду майна Автономної Республіки Крим до Публічного акціонерного товариства «ПІРЕУС БАНК МКБ»про стягнення неустойки за безпідставне користування майном.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що між Фондом майна Автономної Республіки Крим і Публічним акціонерним товариством «Піреус банк МКБ»було укладено договір оренди державного нерухомого майна від 15.09.05, відповідно до якого позивач передав відповідачу приміщення площею 93,7 кв.м, розташоване на першому поверсі будівлі гуртожитку за адресою: м. Сімферополь, смт Аграрне, вул. Наукова, 2, що знаходиться на балансі Південного філіалу "Кримського агротехнічного університету". Вищезазначене майно було передано відповідачу за актом приймання-передачі від 15.09.05. Листом від 29.09.09 №03/2561 позивач попередив відповідача про те, що договір вважається таким, що припинив дію з 29.09.09 р. у зв'язку з чим майно підлягає поверненню. Оскільки майно було повернено відповідачем балансоутримувачу за актом приймання-передачі тільки 09.02.10, тому позивач, керуючись п.2.6 Договору, ч.2 ст.785 ЦК України, просить суд стягнути з відповідача за період з 10.09.09р. по 09.02.10 р. неустойку за безпідставне користування майном у розмірі 10 413,42 грн .

Ухвалою суду від 22.10.10 р. порушено провадження у справі №40/474 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 09.11.10 р. Даною ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Південний філіал "Кримського агротехнічного університету" Національного аграрного університету.

У судове засідання 09.11.10 з’явився представник відповідача, вимоги ухвали суду від 22.10.10 виконав частково.

Ухвалою суду від 09.11.10 суд, керуючись ст. 77, 86 ГПК України, відклав розгляд справи на 02.12.10 у зв’язку з неявкою в судове засідання представників позивача та третьої особи.

15.11.10 Позивач через службу діловодства суду подав документи для залучення до матеріалів справи.

У судове засідання, призначене на 02.12.10, представник Відповідача з’явився, вимоги ухвали суду не виконав.

Представник позивача через службу діловодства суду подав додаткові пояснення, що залучені до матеріалів справи

Ухвалою суду від 02.12.10 суд, керуючись ст. 77, 86 ГПК України, відклав розгляд справи на 21.12.10 у зв’язку з необхідністю витребування додаткових доказів у відповідача.

У судове засідання 21.12.10 представники сторін не з’явились, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляли, хоча про час і місце судових засідань були повідомлені належним чином.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Судом досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд встановив:

15.09.2005 між Фондом державного майна Автономної Республіки Крим (позивачем) та відкритим акціонерним товариством «Міжнародний комерційний банк», правонаступником якого згідно з довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 11/01-05/2121 є Публічне акціонерне товариство «ПІРЕУС БАНК МКБ» (відповідачем) було укладено договір оренди державного нерухомого майна. Додатковою угодою № 1 від 31.05.07 до договору оренди від 15.09.05 сторонами було внесено зміни до пунктів 3.1, 3.5, 5.8, 10.6 договору.

Відповідно до п.1.1 договору оренди від 15.09.05 позивач передає, а відповідач приймає в термінове платне користування за актом приймання-передачі –приміщення загальною площею 93,7 кв.м., яке знаходиться на першому поверсі будівлі гуртожитку за адресою: м. Сімферополь, смт. Аграрне, вул. Наукова, 2, що перебуває на балансі південного філіалу «Кримського агротехнічного університету»Національного аграрного університету. Майно передається в оренду з метою розміщення відділення банку.

Згідно з п. 10.1 договору оренди сторони дійшли згоди встановити строк оренди майна з 15.09.05 по 13.09.06.

Відповідно до п.10.6 договору якщо орендар продовжує користуватися майном після закінчення строку договору оренди, то, за відсутності заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення терміну його дії, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором за погодженням органу, уповноваженого управляти цим майном.

Як встановлено судом на підставі ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та п. 10.6 договору, зазначений договір оренди в подальшому був продовжений до 09.09.2009 року.

Згідно зі статтею 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов’язаний повернути орендодавцеві об’єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до п.2.5, 2.6 договору оренди у разі припинення дії цього договору оренди майно повертається орендарем балансоутримувачу, майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.

Проте, як зазначає позивач, відповідач у встановлений нормами закону термін орендоване майно не звільнив та по акту приймання-передачі не передав.

10.02.2010 між відповідачем та Регіональним відділенням ФДМУ в АРК та м. Севастополі було укладено новий договір оренди приміщення загальною площею 93,7 кв.м., яке знаходиться на першому поверсі будівлі гуртожитку за адресою: м. Сімферополь, смт. Аграрне, вул. Наукова, 2, а отже, з 10.02.10 відповідач знову правомірно користується вказаним державним майном.

Враховуючи викладене, позивачем було нараховано відповідачу 10 413,42 грн неустойки за безпідставне користування майном за період з 10.09.09 по 09.02.10.

Листами від 21.07.10 № 08-13/4902 та від 30.08.2010 № 08-12/6337 позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату неустойки за безпідставне користування майном.

Відповідач листом від 09.08.10 № 6337/08-12 повідомив позивача, що банк належним чином виконував умови договору оренди від 15.09.05, своєчасно та в повній мірі сплачував орендні платежі, крім того, 10.02.2010 між відповідачем та Регіональним відділенням ФДМУ в АРК та м. Севастополі було укладено новий договір оренди № 162/2010-А, отже банк правомірно користується приміщенням, а тому підстави для застосування штрафних санкцій до баку відсутні.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення неустойки за безпідставне користування майном підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Листом від 29.09.09 позивач повідомив відповідача про те, що строк дії договору оренди від 15.09.05 закінчився 09.09.09, у зв’язку з чим орендарю необхідно надати позивачу в строк до 26.10.09 підписаний акт приймання-передачі орендованого майна з відображенням його стану.

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Таким чином, відповідач мав звільнити приміщення та передати орендоване майно за актом приймання-передачі до 26.10.09.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок.

Згідно зі ч.1 ст. 255 ЦК України якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Дії відповідача є порушенням зобов’язань, тому є підстави для застосування встановленої законодавством відповідальності.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов’язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій –неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Судом здійснено перерахунок розміру неустойки за безпідставне користування майном з урахуванням зазначених норм законодавства, а саме за період з 27.10.09 по 09.02.10. За перерахунком суду з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість в розмірі 5 147,97 грн (12 214,25 грн. неустойки –7 066,28 грн. переплати з орендної плати).

Відповідачем не було надано доказів на спростування обставин щодо закінчення терміну дії договору оренди, викладених позивачем у позовній заяві, а також не надано доказів звільнення ним орендованих приміщень у встановлений договором строк та передачі нерухомого майна за актом орендодавцю (балансоутримувачу).

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення неустойки за безпідставне користування майном підлягають частковому задоволенню в розмірі 5 147,97 грн.

Відповідно до ч. 5 статті 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Піреус Банк МБК»(04070 м. Київ, Контрактова площа, 4, код ЄДРПОУ 20034231) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, до Державного бюджету України (банк одержувача –Головне управління Державного казначейства в Автономній республіці Крим м. Сімферополь, МФО 824026, р/р 31117093700002, код платежу 22080200, ЗКПО 34740405) неустойку за безпідставне користування майном у сумі 5147 (п’ять тисяч сто сорок сім) грн. 97 коп.

3. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Піреус Банк МБК»(04070 м. Київ, Контрактова площа, 4, код ЄДРПОУ 20034231) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, до Державного бюджету України 51 (п’ятдесят одну) грн 48 коп. витрат по сплаті державного мита та 115 (сто п’ятнадцять) грн. 64 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Накази видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                             Пукшин Л.Г.

дата підписання рішення 22.12.2010р.