Рішення № 128837731, 08.07.2025, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/2767/25

Провадження № 2/487/1862/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.07.2025 року м.Миколаїв Заводський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого судді - Нікітіна Д.Г.,

при секретарі Марченко О.С.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу запозовом ОСОБА_1 доАкціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк», третя особа: Київський обласний державний нотаріальний архів, Приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Булахевич Степан Вікторович,про визнання виконавчого написа нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

23 квітня 2025 року позивачка звернулася до суду з позовною заявою до відповідача про визнання виконавчого написа нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

Ухвалою від 24.04.2025 року відкрито провадження по справі та ухвалено про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 4ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч. 1ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

24.04.2025до судунадійшла заявавід представникавідповідача АТ""Перший український міжнародний банк" провизнанняпозовних вимог.

Сторони в судове засіданнянез`явились, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином, причини неявки судунеповідомили.

Дослідивши матеріали справи і оцінивши отримані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 07.05.2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського РНОКО Грисюк О.В. було вчиненовиконавчийнаписза N 4958, яким стягнуто з ОСОБА_1 , як боржника за кредитним договором N 1001096056901 від 06.08.2018 року, укладеним ним ізПАТ "Перший український міжнародний банк"правонаступником усіх прав та обов`язків якого єАТ "Перший український міжнародний банк", ідентифікаційний код юридичної особи14282829, далі іменований - стягувач, Строк платежу за кредитним договором N 1001096056901 від 06.08.2018 року настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 20.02.2020 року по 19.02.2021 року. Сума заборгованості складає 140117,00 гривень в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту 61160,58 гривень; прострочена заборгованість за комісією 43949,59 гривень; прострочена заборгованість за відсотками за користування кредитом - 11,06 гривень; строкова заборгованість за сумою кредиту 0,00 гривень; строкова заборгованість за комісією 0,00 гривень; строкова заборгованість за несплаченими відсотками 0,00 гривень; строкова заборгованість за штрафами і пенями 34995,77 гривень. За вчинення цьоговиконавчогонаписунотаріусом на підставістатті 31 Закону України "Про нотаріат"стягнуто плати із стягувача,АТ "Перший український міжнародний банк", в розмірі 500,00 гривень, якіпідлягаютьстягненню з боржника на користь стягувача. Загальна сума, якапідлягаєстягненню з боржника, яким (якою) є ОСОБА_1 на користьАТ "Перший український міжнародний банк"складає 140617,00 гривень.

Правовідносини щодо видачівиконавчогонаписунотаріуса регулюються Законом України "Про нотаріат" та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженимнаказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року N 296/5та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за N 282/20595.

Згідно ч. 1ст. 1Закону України "Про нотаріат", нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Вчинення нотаріусомвиконавчогонапису- це нотаріальна дія (п. 19 ст. 34Закону України "Про нотаріат"). Правове регулювання процедури вчинення нотаріусамивиконавчихнаписіввизначено вГлаві 14Закону України "Про нотаріат" та Главі 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій.

Відповідно дост. 87Закону України "Про нотаріат"для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняютьвиконавчінаписина документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставівиконавчихнаписів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України "Про нотаріат"визначено умови вчиненнявиконавчихнаписів. Відповідно до приписів цієїстатті Законунотаріус вчиняєвиконавчінаписи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови що з дня виникнення права вимоги минулонебільше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціяминебільше одного року.

Порядок вчинення нотаріальних дій міститьтакісамі правила та умови вчиненнявиконавчогонапису(пункти 1, 3 Глави 16 розділу II Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку для вчиненнявиконавчогонаписустягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, якапідлягаєстягненню, або предметів, щопідлягатимутьвитребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчиненнявиконавчогонапису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчиненнявиконавчогонапису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу II Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставівиконавчихнаписівнотаріусів, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 року N 1172.

При вчиненнівиконавчогонаписунотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документівнепередбачає інших умов вчиненнявиконавчихнаписівнотаріусами ніж ті, які зазначені вЗаконі України "Про нотаріат" та в Порядку вчинення нотаріальних дій.

При цьому стаття 50Закону України "Про нотаріат"передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суд у. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуютьсятакідії чи акти.

Такимчином, вчинення нотаріусомвиконавчогонаписувідбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей15,16,18 ЦК України, статей 50,87,88 Закону України "Про нотаріат"захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусомвиконавчогонаписуполягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум. Це право існує, поки судневстановить зворотного.

Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусомвиконавчийнапис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчиненнявиконавчогонапису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненнямвиконавчогонапису.

В постанові Верховного Суду (справа N 310/9293/15ц від 23.01.2018 року) зазначається, що: "При вирішенні спору провизнаннявиконавчогонаписутаким, щонепідлягаєвиконанню, суднеповинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника. Для правильного застосування положеньстатей87,88 Закону "Про нотаріат"у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусомвиконавчогонаписуборжник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено увиконавчомунаписі, та чинебуло невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусомвиконавчогонапису".

Разом із тим, законодавствомневизначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів. Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у справі N 6-887цс17.

Отже, в основі вчинення вищевказаної нотаріальної дії лежить факт безспірності наявної у боржника заборгованості.

З тексту оспорюваноговиконавчогонаписуN 4958 від 07.05.2021 року судом встановлено, що приватний нотаріус при вчиненні нотаріальної дії керувався ст.ст. 87-91 Закону України "Про нотаріат"та пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставівиконавчихнаписівнотаріусів, затвердженогопостановою КМУ від 29.06.99 року за N 1172.

Відповідно п. 2 Переліку (із змінами внесенимиПостановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року N 662 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставівиконавчихнаписівнотаріусів"), для одержаннявиконавчогонаписупо кредитним договорам, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями подається: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року (справа N 826/20084/14) визнано незаконною танечинною з моменту прийняттяПостанову Кабінету Міністрів України N 662 від 26.11.2014 року "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставівиконавчихнаписівнотаріусів" в частині доповнення переліку після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами" новим розділом такого змісту, відповідно до якого для одержаннявиконавчогонаписудодаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості". Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду провизнаннянезаконною танечинноюПостанови Кабінету Міністрів України N 662 від 26.11.2014 року "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставівиконавчихнаписівнотаріусів" в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили. Постанова набрала законної сили з моменту її проголошення.

Підставою для скасування вказаного нормативного акту слугувало те, що саме по собі включення тих чи інших документів, які встановлюють заборгованість, до Переліку,незасвідчує безспірності заборгованості чи іншої відповідальності боржника перед стягувачем, а їх безспірний характер повинен бути затверджений відповідними документами відповідно до умов вчиненнявиконавчихнаписів, закріплених устатті 88Закону України "Про нотаріат". Встановлення оскаржуваною постановою виключного переліку документів, необхідних для отриманнявиконавчогонапису, звужує передбаченістаттею 88Закону України "Про нотаріат" умови вчиненнявиконавчихнаписівіневідповідає положеннямстатті 87 цьогоЗакону.

При прийнятті постанови 22.02.2017 року колегією суддів застосовано вимоги положення п. 10.2 постанови Пленуму ВАС України від 20.05.2013 року N 7 "Про судове рішення в адміністративній справі", згідно якоговизнанняакта суб`єкта владних повноваженьнечинним означає втрату чинностітакимактом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

У зв`язку з цим, суд з метою недопущення порушень прав та законних інтересів осіб, що є позичальниками, вважав за необхідне визнатинечинною Постанову Кабінету Міністрів України N 662 від 26.11.2014 року "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставівиконавчихнаписівнотаріусів" в частині, з моменту її прийняття.

Ухвалою від 06.03.2017 року у справі N 826/20084/14 Вищий адміністративний суд України відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року та до закінчення касаційного розгляду зупинив їївиконання.

Суд враховує, що касаційний розгляд справи було закінчено винесенням ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року, яка згідно інформації ЄДРСР України була опублікована 13.11.2017 року. Тобто на момент вчинення оскаржуваноговиконавчогонаписудія постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі N 826/20084/14 була відновлена.

Встановлено, що резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у N 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені "Офіційний вісник України" від 21.03.2017 року N 23; резолютивну частину ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі N 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені "Офіційний вісник України" від 24.11.2017 року N 92.

Відповідно достатті 124Конституції України,ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими довиконаннявсіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Суд приходить до висновку, що приватний нотаріус Києво-Святошинського РНОКО Грисюк О.В., при вчиненні оскаржуваноговиконавчогонапису07.05.2021неврахувала обставин, що норми, які дозволяють вчинятивиконавчінаписипо кредитним договорам, укладених у простій письмовій формі вженечинні і повинен був відмовити стягувачу у вчиненнівиконавчогонаписуу відповідності до нормЗакону України "Про нотаріат".

Такимчином, суд приходить до висновку, що внаслідок вчинення оспорюваноговиконавчогонаписунезабезпечено справедливий баланс інтересами позивача та суспільства, щоневідповідає нормі, викладеній у першому реченні частини 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому позовні вимоги в частинувизнаннявиконавчогонаписутаким, щонепідлягаєвиконаннюмають бути задоволені в повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 141ЦПК України звідповідача на користь позивачапідлягаютьстягненню понесені ним судові витрати в розмірі сплаченого судового збору, 1211,00 грн.

Відповідно ч. 1ст. 142 ЦПК Україниу разівизнанняпозову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, повернути позивачу 605,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 12, 17, 18, 76, 141, 259, 263-265, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 доАкціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк», третя особа: Київський обласний державний нотаріальний архів, Приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Булахевич Степан Вікторович,про визнання виконавчого написа нотаріуса таким, що не підлягає виконанню- задовольнити.

Визнатитаким, щонепідлягаєвиконанню,виконавчийнаписN 4958 від 07.05.2021 року виданий приватним нотаріусом Києво-Святошинського РНОКО Грисюк О.В., про стягнення з ОСОБА_1 суми в розмірі: 140617,00 гривень, за кредитним договором N 1001096056901 від 06.08.2018 року.

Стягнути зАкціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк"на користь ОСОБА_1 1211,20 грн. судових витрат.

Повернути ОСОБА_1 605,60 грн. сплачено судового збору.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Позивач: ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач:Акціонерне тов ариство "Перший Український Міжнародний Банк", код ЄДРПОУ14282829, місце знаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4.

Третя особа, яканезаявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: філія №1Київського обласного державного нотаріального архіву, місце знаходження: 08134, Україна, Бучанський р-н, Київська обл., місто Вешневе,вулиця Лесі Українки, будинок, 86

Третя особа, яканезаявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватний виконавецьвиконавчого округу Миколаївської області Булахевич Степан Вікторович, місце знаходження: 54030, м.Миколаїв, вул.. Спаська 13, оф.6

Суддя Д.Г. Нікітін