Рішення № 12882271, 08.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/42-47/52008.12.10

За позовом Акціонерного банку “Діамант”

До Відкритого акціонерного товариства “Автоводсервіс”

Про стягнення 474904,48грн.

                                                                                           Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:

Від позивача: Береговий І.В. - предст. (дов. у справі);

Від відповідача: Шумлянський В.І. –предст. (дов. у справі);

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього 474904,48 грн. за мировою угодою, затвердженою ухвалою Господарського суду міста Києва № 34/264 від 18.05.2010 та судових витрат.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.02.2010 в справі № 34/42 позов задоволено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2010 рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2010 в справі № 34/42 змінено, а саме: присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 286000,00 грн. заборгованості за кредитним договором, 14 458,88 грн. пені та 168 858,81 грн. штрафу, 4693,18 грн. витрат по сплаті державного мита, 233,22 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, а також 2346,59 грн. витрат по сплаті державного мита за подачу апеляційної скарги.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.10.2010 рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2010 в справі № 34/42 та постанова Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2010 в справі № 34/42 скасовані, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції. Свою постанову Вищий господарський суд України мотивував тим, що судами попередніх інстанцій не було повно та об»єктивно досліджено обставини справи, дано помилкову юридичну оцінку встановленим фактичним обставинам справи, у зв»язку з чим ухвалені судові рішення по справі не можна вважати законними та обґрунтованими.

Згідно резолюції Голови Господарського суду міста Києва справу № 34/42 передано на новий розгляд судді Станіку С.Р.

Ухвалою від 29.10.2010 справу №34/42 прийнято суддею Станік С.Р. до свого провадження, присвоєно їй реєстраційний №34/42-47/520, розгляд якої призначено на 18.11.2010.

Представник позивача у судове засідання 18.11.2010 з»явився, надав суду пояснення по суті спору та заяву про зменшення позовних вимог, в якій просив суд стягнути з відповідача на користь позивача: 472922,09 грн. заборгованості за мировою угодою, 4759,22 грн. витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 18.11.2010, у зв»язку з неявкою представника відповідача у судове засідання, розгляд справи було відкладено на 08.12.2010.

В судовому засіданні 08.12.2010 представник позивача надав суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій просив суд стягнути з відповідача на користь позивача: 469317,69 грн. (286000,00 грн. основної заборгованісті по сплаті кредиту, 183317,69 грн. заборгованості зі сплати пені і штрафу), 4693,18 грн. витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що 18.05.2009 ухвалою господарського суду міста Києва затверджено укладену між сторонами мирову угоду у справі № 34/264 від 30.04.2009, якою було передбачено, що відповідач до 20 червня 2009 року погашає суму основної заборгованості по сплаті кредиту за Договором кредитної лінії №544 від 30 грудня 2008 року (надалі - Кредитний договір) у розмірі 400 000,00 грн., шляхом перерахування коштів на рахунок № 20627304609.544 в АБ “Діамантбанк” (м. Київ, МФО 320854), на суму основної заборгованості за кредитом у розмірі 400000,00грн. нараховуються проценти з розрахунку 23% річних, до моменту її фактичного повернення відповідачем, які підлягають сплаті відповідачем одночасно з поверненням суми основної заборгованості (пункти 1 та 2, затвердженої судом мирової угоди), відповідач протягом 10 (десяти) банківських днів після затвердження мирової угоди ухвалою Господарського суду міста Києва сплачує на користь позивача витрати зі сплати державного мита у розмірі 5 833,18 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 грн., шляхом перерахування коштів на рахунок № 20627304609.544 в АБ “Діамантбанк” (м. Київ, МФО 320854) (п. 3 цієї мирової угоди), позивач звільняє відповідача від обов'язку зі сплати пені в сумі 14 458,88 грн. та штрафу в сумі 168 858,81 грн., передбачених Кредитним договором, що разом складає 183 317,69 грн., нарахування яких передбачено Кредитним договором, цивільним та господарським законодавством, за умови виконання відповідачем пункту 1,2 умов мирової угоди (п.4 даної мирової угоди), у випадку невиконання відповідачем пункту 1,2 умов мирової угоди, пункт 4 умов мирової угоди за згодою позивача та відповідача втрачає чинність (п.5 цієї угоди). Оскільки відповідач взяті на себе зобов’язання у строк передбачений затвердженою мировою угодою в повному обсязі не виконав, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми заборгованості за мировою угодою: 286000,00 грн. основної заборгованості по сплаті кредиту, 183317,69 грн. заборгованості зі сплати пені і штрафу, а також про стягнення 4693,18 грн. витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представник відповідача в судове засідання 08.12.2010 з’явився, надав суду письмові пояснення по суті спору, в яких проти стягнення з відповідача на користь позивача 183317,69 грн. заборгованості зі сплати пені і штрафу заперечив, посилаючись на те, що умовами затвердженої судом мирової угоди від 30.04.2009, а саме п.4 цієї угоди, не встановлено жодного обов»язку відповідача щодо сплати нарахованих штрафних санкцій позивачу, п.4 мирової угоди від 30.04.2009, відповідно до умов п.5 цієї угоди, втратив чинність, а листом за вих.№ 3611/50.1/2-06 від 20.07.2009 позивач відмовився від застосування штрафних санкцій за весь період дії договору кредитної лінії №544 від 30 грудня 2008 року.

В судовому засіданні 08.12.2010 представникам сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Таким чином, розглянувши у судових засіданнях матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ухвали господарського суду міста Києва від 18.05.2009, судом було затверджено мирову угоду сторін від 30.04.2009 у справі № 34/264, яка була укладена між Акціонерним банком “Діамант” та Відкритим акціонерним товариством “Автоводсервіс”.

Відповідно до умов вказаної мирової угоди відповідач до 20 червня 2009 року погашає суму основної заборгованості по сплаті кредиту за Договором кредитної лінії №544 від 30 грудня 2008 року (надалі - Кредитний договір) у розмірі 400 000,00 грн., шляхом перерахування коштів на рахунок № 20627304609.544 в АБ “Діамантбанк” (м. Київ, МФО 320854) (п.1), на суму основної заборгованості за кредитом у розмірі 400 000,00 грн. нараховуються проценти з розрахунку 23% річних, до моменту її фактичного повернення відповідачем, які підлягають сплаті відповідачем одночасно з поверненням суми основної заборгованості (п. 2), відповідач протягом 10 (десяти) банківських днів після затвердження мирової угоди ухвалою Господарського суду міста Києва сплачує на користь позивача витрати зі сплати державного мита у розмірі 5 833,18 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 грн., шляхом перерахування коштів на рахунок № 20627304609.544 в АБ “Діамантбанк” (м. Київ, МФО 320854) (п. 3), позивач звільняє відповідача від обов'язку зі сплати пені в сумі 14 458,88 грн. та штрафу в сумі 168 858,81 грн., передбачених Кредитним договором, що разом складає 183 317,69 грн., нарахування яких передбачено Кредитним договором, цивільним та господарським законодавством, за умови виконання відповідачем пункту 1,2 умов мирової угоди (п.4), у випадку невиконання відповідачем пункту 1,2 умов мирової угоди, пункт 4 умов мирової угоди за згодою позивача та відповідача втрачає чинність (п.5).

Оскільки, відповідач не виконав умови затвердженої судом у справі №34/264 мирової угоди повністю, у строк передбачений цією мировою угодою, позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 286000,00 грн. основної заборгованість по сплаті кредиту, 183317,69 грн. заборгованості зі сплати пені і штрафу, а також про стягнення 4693,18 грн. витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В силу ст.ст. 11, 202 Цивільного кодексу України, затверджена судом мирова угода за своєю правовою природою є правочином, який за загальними принципами цивільного законодавства має бути виконаний за правилами ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та положень статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог діючого законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.

За змістом ст.ст.599, 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

П.п. 3.9.6. Роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»зокрема визначено, що якщо ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у статті 19 Закону України «Про виконавче провадження», то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про спонукання до виконання мирової угоди.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 604 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін. Зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація). Новація не допускається щодо зобов'язань про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, про сплату аліментів та в інших випадках, встановлених законом. Новація припиняє додаткові зобов'язання, пов'язані з первісним зобов'язанням, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи викладене, господарський суд міста Києва приходить до висновку про те, що невиконання відповідачем умов мирової угоди щодо погашення заборгованості перед позивачем в порядку та строки, передбачених цією мировою угодою свідчить про наявність в його діях складу цивільної відповідальності, а тому вимоги позивача про стягнення заборгованості за мировою угодою, яка, відповідно до ст.604 Цивільного кодексу України є новацією щодо попереднього зобов’язання за яким відповідачем не виконуються свої обов»язки є цілком обґрунтовані, відповідають нормам чинного законодавства та підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивача несплаченої суми основної заборгованості у розмірі 286000,00 грн., строк виплати якої настав 20.06.2009.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача відповідно до умов п.4 затвердженої судом у справі №34/264 мирової угоди від 30.04.2009 14 458,88 грн. пені та 168 858,81 грн. штрафу, що разом складає 183317,69 грн., то суд прийшов до висновку про те, що підстав для задоволення вказаної позовної вимоги позивача у суду немає, оскільки п.4 вищевказаної мирової угоди визначає, що «Позивач звільняє відповідача від обов'язку зі сплати пені в сумі 14 458,88 грн. та штрафу в сумі 168 858,81 грн., передбачених Кредитним договором, що разом складає 183 317,69 грн., нарахування яких передбачено Кредитним договором, цивільним та господарським законодавством, за умови виконання відповідачем пункту 1,2 умов мирової угоди», отже, даний пункт вищеназваної мирової угоди не містить будь-якого обов»язку відповідача сплатити 183317,69 грн. пені та штрафу, а також строку виконання даного зобов»язання, а містить лише посилання на дії, які повинен вчинити позивач у випадку виконання відповідачем умов п.п. 1, 2 мирової угоди сторін від 30.04.2009.

Щодо твердження відповідача у письмових поясненнях по справі про те, що п.4 мирової угоди у справі №34/264 від 30.04.2009 втратив чинність на підставі п. 5 цієї угоди, то суд, вважає за необхідне зазначити про те, що відповідно до п. 5 названої мирової угоди сторонами було погоджено, що у випадку невиконання відповідачем пунктів 1, 2 умов мирової угоди, пункт 4 умов мирової угоди за згодою позивача та відповідача втрачає чинність, а оскільки письмової згоди сторін в матеріалах справи не міститься (п.1 ст.208 Цивільного кодексу України передбачено вчинення правочинів між юридичними особами у письмовій формі), то відповідно, пункт 4 мирової угоди у справі №34/264 від 30.04.2009 чинність не втратив, а щодо листа позивача за вих. № 3611/50.1/2-06 від 20.07.2009, в якому позивач відмовився від застосування штрафних санкцій за весь період дії договору кредитної лінії №544 від 30 грудня 2008 року та на який відповідач посилається у своїх письмових поясненнях по суті спору, то суд вказує на те, що даний лист має відношення не до правовідносин сторін, які суд розглядає у справі №34/42-47/520 та які виникли на підставі укладеної між сторонами мирової угоди від 30.04.2009, а має відношення до попередніх зобов’язань сторін по договору кредитної лінії №544 від 30 грудня 2008 року, які в даному провадженні не розглядалися.

Таким чином, суд визнає позовні вимоги законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, у зв»язку з чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 286 000,00 грн. основного боргу.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарській суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов”язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову – на відповідача: при відмові в позові –на позивача; при частковому задоволенні позову –на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зокрема з відповідача підлягає стягненню на користь позивача –2915,87 грн. витрат по сплаті державного мита та 144,90 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Відкритого акціонерного відповідальністю “Автоводсервіс” (код ЄДРПОУ 16306563, місцезнаходження: 01103, м. Київ, Залізничне шосе, 45) на користь Акціонерного банку “Діамант” (код ЄДРПОУ 23362711, місцезнаходження: 04070, м. Київ, пл. Контрактова, 10-А) 286 000 (двісті вісімдесят шість тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 2 915 (дві тисячі дев»ятсот п»ятнадцять) грн. 87 коп. витрат по сплаті державного мита та 144 (сто сорок чотири) грн. 90 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4.          В задоволенні позовних вимог в іншій частині –відмовити.

5.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                           С.Р. Станік

дата складання повного тексту рішення –14.12.2010