Рішення № 12852012, 07.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/52807.12.10 За позовом Публічне акціонерне товариство «Марфін Банк» До Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Арсенал»

про стягнення 794346,85 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники:

Від позивача Кулєшов В.І. –представник за довіреністю

Від відповідача Шевченко Р.І. –представник за довіреністю

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 07.12.2010 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення з відповідача 794346,85 грн. заборгованості по кредитному договору № 185/К від 05.07.2007р., а також відшкодування витрат по сплаті державного мита –7943,47 грн., витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу - 236,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2010 було порушено провадження у справі № 47/528, розгляд справи було призначено на 30.11.2010р., ухвалою від 30.11.2010р. відкладено до 07.12.2010р.

03.12.2010 відповідач через канцелярію Господарського суду міста Києва подав письмове клопотання про зупинення провадження в справі № 47/528 до розгляду господарським судом Одеської області справи № 24/149-10-4781 за позовом ТОВ «Авто-Арсенал» до ПАТ «Морський транспортний банк»про визнання недійсним кредитного договору № 185/К від 05.07.2007р.

В судовому засіданні 07.12.2010 представник відповідача заявлене клопотання про зупинення провадження в справі –підтримав, просив суд задовольнити заявлене клопотання.

Представник позивача в судовому засіданні 07.12.2010 проти заявленого клопотання –заперечував.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, враховуючи те, що вимогами статті 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, дійшов висновку, що підстави для зупинення провадження в справі № 47/528 на підставі наявності іншого спору в Господарському суді Одеської області в справі № 24/149-10-4781 між сторонами щодо визнання недійсним укладеного між ними кредитного договору № 185/К від 05.07.2007р. –відсутні, оскільки зазначені справи не є пов’язаними, адже наявність у сторін спору щодо стягнення заборгованості та визнання недійсним зобов’язання –не ставляться в залежність одне від одного і не виключають одне одного. З огляду на викладене, клопотання відповідача про зупинення провадження в справі задоволенню не підлягає і судом відхиляється.

В судовому засіданні 07.12.2010р. представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на те, що відповідачем всупереч умов кредитного договору не було своєчасно внесено платежі по погашенню суми кредиту, не сплачувались відсотки, оскільки позивач відкрив не поновлювальну кредитну лінію на суму 100000,00 доларів США, який відповідачем було отримано, але своєчасно в строки встановлені договором не повернено та відсотки не сплачено. Заборгованість, яку позивач просив стягнути, складає 794346,85 грн.

В судовому засіданні 07.12.2010р.представник відповідача проти заявлених вимог заперечував, посилаючись на те, що кредитний договір є недійсним, та станом на момент розгляду справи № 47/528 Господарським судом міста Києва, в Господарському суді Одеської області розглядається справа № 24/149-10-4781 про визнання кредитного договору № 185/К недійсним.

Розглянувши надані учасниками процесу документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

          ВСТАНОВИВ:           

05.07.2007р. між ВАТ «Морський Транспортний Банк»(правонаступником якого є позивач - ПАТ «Марфін Банк», що підтверджується п. 1.1 Статуту останнього та рішенням загальних зборів акціонерів № 36 від 08.07.2010), та відповідачем – ТОВ «Авто-Арсенал», як позичальником, було укладено кредитний договір № 185/К, відповідно до умов якого банк зобов’язався надати позичальнику на повернення обігових коштів кредит у вигляді не поновлювальної кредитної лінії на суму 100000 доларів США з 05.07.2007р. і терміном погашення по 05 липня 2012р. включно, зі сплатою 14% річних за фактичний період користування кредитними коштами від фактичної суми заборгованості за кредитом, а позичальник зобов’язався на умовах в розмірі та в строки встановлені в цьому договорі, повернути банку кредит, сплатити відсотки за користування кредитними коштами, а також сплатити комісії, пені та штрафи, та інші платежі, які передбачені умовами цього договору. Кредит видається з можливістю конвертації у національну валюту (1.1).

Умовами договору № 185/К від 05.07.2007р. сторони погодили, що позивальник зобов’язується повернути кредит зазначений у п. 1.1 договору термін, при цьому залишок заборгованості кредитної лінії змінюється відповідно до графіку (п. 3.2.3), позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунка до дати погашення кредиту згідно п.п. 1.1, 3.2.3, даного договору, в розмірі відповідно із п. 1.1.

Відсотки нараховуються банком на фактичну суму заборгованості за кредитом 25 числа кожного місяця, в день повного погашення кредиту, та в день передбачений для повного погашення відповідно п. 1.1 даного договору. Відсотки нараховуються за фактичний період користування коштами з дати попереднього нарахування/дати виникнення заборгованості (включно) до 24 числа поточного місяця включно/дати повного погашення кредиту (не включаючи день повного погашення/дати, передбаченої для повного погашення кредиту відповідно із п. 1.1даного договору) (п. 5.5), при порушенні позичальником зобов’язань по погашенню кредиту, передбачених п.п. 1.1, 3.2.3 цього договору, і/або відсотків за користування кредитом, передбачених п. 3.2.2, 5.5, даного договору, банк має право здійснювати списання коштів з рахунків позичальника в порядку, що передбачений чинним законодавством (п. 3.3.5), банк має право достроково стягнути кредит, відсотки комісію в порядку, передбаченому п.п. 3.2.6, 3.3.5 даного договору, а також шляхом звернення стягнення на заставлене майно, за умов передбачених п. 3.3.2 даного договору (п. 3.3.7).

Згідно з розпорядженням на відображення операцій в іноземній валюті, позивач на виконання умов кредитного договору № 185/К від 05.07.2007р. було перераховано на рахунок відповідача грошові кошти в сумі 100000,00 доларів США.

25.03.2009р. позивач направив на адресу відповідача вимогу № 419/04, якою вимагав останнього у семиденний строк з моменту отримання вищезазначеної вимоги сплатити прострочену суму у розмірі 4554,82 долара США.

Також позивачем долучено до матеріалів справи розрахунок заборгованості по кредитному договору № 185/к від 25.03.2009р., згідно з якою заборгованість відповідача станом на 03.11.2009р. складає 794346,85 грн.

Як зазначив представник позивача у позові, відповідачем всупереч умов кредитного договору не було своєчасно внесено платежі по погашенню суми кредиту, не сплачувались відсотки, оскільки позивач відкрив не поновлювальну кредитну лінію на суму 100000 доларів США, який відповідачем було отримано, але своєчасно в строки встановлені договором не повернено та відсотки не сплачено. Заборгованість відповідача за розрахунками позивач складає –794346,85 грн.

В судовому засіданні 07.12.2010р.представник відповідача проти заявлених вимог заперечував, посилаючись на те, що кредитний договір є недійсним, та станом на момент розгляду справи № 47/528 Господарським судом міста Києва, в Господарському суді Одеської області розглядається справа № 24/149-10-4781 про визнання кредитного договору № 185/К недійсним, а тому просив провадження у справі № 47/528 – зупинити.

Згідно статті 25 Господарського процесуального кодексу України, в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив.

Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність заміни ВАТ «Морський Транспортний Банк»у спірних правовідносинах його правонаступником - ПАТ «Марфін Банк», правонаступництво якого підтверджується п. 1.1 Статуту останнього та рішенням загальних зборів акціонерів № 36 від 08.07.2010.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з статтею 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов’язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 Цивільного кодексу.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Твердження відповідача про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають оскільки кредитний договір є недійсним, та в Господарському суді Одеської області розглядається справа № 24/149-10-4781 про визнання кредитного договору № 185/к –недійсним, а справа підлягає зупиненню, судом відхиляється, оскільки відповідно до статті 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, та оскільки відповідачем станом на момент вирішення спору не було надано належних доказів визнання зазначеного договору недійсним.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивач, як банк, на виконання умов п. 1.1 кредитного договору № 185/К від 05.07.2007р. відкрив відповідачу не поновлювальну кредитну лінію на суму 100000 доларів США та перерахував відповідачу зазначені кошти у якості кредиту, який відповідачем було отримано, що підтверджується розпорядженням на відображення операції в іноземній валюті, а відповідач свої зобов’язання щодо своєчасного повернення кредитних коштів та сплати відсотків не виконав. На вимогу позивача, в порядку статті 625 ЦК України та п. 3.3.5, 3.3.7 договору грошові кошти не повернув, доказів протилежного станом на момент вирішення справи по суті, суду надано не було.

Відповідно до наданих позивачем розрахунків заборгованості по кредитному договору № 185/к від 05.07.2007р., які судом перевірені і з якими суд погоджується, розмір заборгованості складає 794346,85 грн.          

Таким чином, на даний час у відповідача перед позивачем по кредитному договору № 185/к від 05.07.2007р. існує непогашена заборгованість в сумі 794346,85 грн., а тому суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за наданий відповідачем, але не оплачений відповідачем кредит законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами та такою що підлягає задоволенню в повному обсязі в сумі 794346,85 грн.

З огляду на викладене, вимоги позивача підлягають задоволенню, а саме в розмірі наявної непогашеної кредитної заборгованості – 794 346,85 грн. основного боргу.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Арсенал»(код ЄДРПОУ 33883062, юридична адреса: 02166, м. Київ, вул. Братиславська, 52) з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк»(код ЄДРПОУ 21650966, адреса: 68003, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Леніна, 28, поштова адреса: 03150, м. Київ, вул. Щорса, 15, корпус 1, літ «А») суму заборгованості 794 346 (сімсот дев’яносто чотири тисячі триста сорок шість) грн. 85 коп., а також судові витрати по сплаті державного мита –7943 (сім тисяч дев’ятсот сорок три) грн. 46 коп. та витрат по сплаті інформаційно-технічних послуг –236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

3.          Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя           С.Р. Станік

Дата складання повного тексту рішення – 13.12.2010