Рішення № 12852013, 10.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 61/2610.12.10 За позовом:Державного підприємства «Придніпровська залізниця»

До відповідача:Приватного акціонерного товариства з іноземними

інвестиціями «Слобожанська будівельна кераміка»

Про: стягнення 15 230 грн. 00 коп.

Суддя Івченко А.М.

Представники Позивача:Трусова О.Г. –дов. № 84 від 01.01.2010 Відповідача:не з’явився

У судовому засіданні 10.12.2010 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

                    Державне підприємство «Придніпровська залізниця»звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Слобожанська будівельна кераміка»про стягнення штрафу в розмірі 15230 грн. 00 коп. за неправильно зазначеного коду вантажоодержувача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2010 порушено провадження у справі № 61/26 розгляд справи призначено на 23.11.2010 о 14:45.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2010 розгляд справи № 61/26 у зв’язку з неявкою представників сторін, було відкладено на 10.12.2010 о 09:45. Крім того, даною ухвалою суду на підставі ст. 25 ГПК України було здійснено процесуальне правонаступництво відповідача Закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Слобожанська будівельна кераміка»на його правонаступника –Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Слобожанська будівельна кераміка».

В судовому засіданні 10.12.2010 представник відповідача не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав. Про час і місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, відповідно до ст. 64 ГПК України, оскільки ухвала суду про порушення провадження у справі направлена на адресу відповідача, вказану у позовній заяві і у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 22.11.2010.

                    Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

ВСТАНОВИВ:

                    Згідно накладної на перевезення № 43693133 від 17.03.2010, відповідачем –Закритим акціонерним товариством з іноземними інвестиціями «Слобожанська будівельна кераміка»правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство з іноземними інвестиціями «Слобожанська будівельна кераміка», як відправником, зі станції відправлення Ромни Південної залізниці до станції призначення: Самарівка Придніпровської залізниці було відправлено вагон (70 мішків цегли), одержувачем якого зазначено ЗАТ «СБК», код 6025; перевізна плата –3046 грн. 00 коп. Правильність всіх вищенаведених внесених в накладну відомостей засвідчив працівник відправника.

Відповідно до календарних штемпелів на накладній на перевезення № 43693133 від 17.03.2010 вантаж (70 мішків цегли) 17.03.2010 відбув зі станції відправлення Ромни Південної залізниці і 24.03.2010 прибув до станції призначення Самарівка Придніпровської залізниці.

Відповідно до Актів загальної форми, складених станцією призначення: Самарівка Придніпровської залізниці № 57 від 21.03.2010 та № 58 від 24.03.2010, складених за результатами перевірки правильності відомостей зазначених у накладній на перевезення № 43693133 від 17.03.2010, було вставлено, що у перевізному документі –накладній на перевезення № 43693133 відповідачем було невірно зазначено код одержувача вантажу ЗАТ «СБК»про що 22.03.2010 надіслано телеграму на станцію відправлення - станцію Ромни Південної залізниці, вагон затриманий для з’ясування. На підставі телеграми відповіді № 222 від 22.03.2010 та листа відправника (відповідача) № 75 від 22.03.2010 та довіреності представника відповідача № 60 від 19.01.2010 на станції Самарівка Придніпровської залізниці у вищезазначеній накладній було виправлено код одержувача на 1149.

Згідно статті 908 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р. № 457 «Про затвердження Статуту залізниць України», було затверджено Статут залізниць України (далі - Статут) статтею 105 якого, визначено, що залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.

Відповідно до статті 6 Статуту, накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Відповідно до статті 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право (але не зобов’язана) перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Згідно п. 2.1 Правил оформлення перевізних документів (Далі Правила) - Затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, вантажовідправником заповнюються (в обов’язковому порядку) визначені цим пунктом графи комплекту перевізних документів, зокрема щодо «Одержувача вантажу», де зазначаються точне й повне найменування установи, підприємства, організації, особи - відправника вантажу та його цифровий код.

Відповідно до 5.5 Правил оформлення перевізних документів, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі статтею 122 Статуту, а факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про залізничний транспорт»від 4 липня 1996 року № 273/96-ВР обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів, засвідчуються актами, а порядок і терміни складання актів визначаються Статутом залізниць України відповідно до чинного законодавства України.

          Відповідно до статті 122 Статуту –за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача саме –з відправника, стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту і при цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

          Відповідно до статті 118 Статуту –за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п’ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

          Згідно до Роз’яснення ВГСУ «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею»№04-5/601 від 29.05.2002 року, а саме п. 3.15 за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі, передбаченому статтею 118 Статуту і даний штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених у цій статті порушень, встановлених залізницею як на станції призначення або під час перевезення, так і на станції відправлення після пред'явлення вантажу до перевезення, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

          Згідно п. 3.23 названого Роз’яснення ВГСУ «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею»№ 04-5/601 від 29.05.2002 року, передбачений статтею 122 Статуту штраф за неправильно зазначені відомості про масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача стягується з відправника і підставою для покладення на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним указаних відомостей є акт загальної форми або комерційний акт, складений у випадках передбачених статтею 129 Статуту залізниць України.

          Згідно статей 224, 225 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено (під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною, куди, зокрема, включаються додаткові витрати ((штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо)), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною).

          Статтею 549 Цивільного кодексу України 2004 року встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

          Частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

          Вимогами статті 233 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.           

          Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.          

          Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.          

          Враховуючи викладене, судом встановлено, що відповідачем, як вантажовідправником, у перевізному документі - накладній на перевезення № 43693133 від 17.03.2010 був неправильно зазначений цифровий код одержувача вантажу, що підтверджується Актами загальної форми, складеної станцією призначення: Самарівка Придніпровської залізниці № 57 від 21.03.2010 та № 58 від 24.03.2010 про невідповідність цифрового коду, внаслідок чого порушено вимоги п. 2.1 Правил оформлення перевізних документів (Затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644) щодо належного оформлення перевізного документа, що згідно ст.ст. 118, 122 Статуту є підставою для застосування до відповідача штрафу у розмірі пятикратної провізної плати за всю відстань перевезення в розмірі 15230 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не були надані суду докази на спростування викладеного в позові.

                    З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представником позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, то державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача повністю.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

                    1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Слобожанська будівельна кераміка»(02002, м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 2/Б; код 21129873) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Державного підприємства «Придніпровська залізниця»(49600, Дніпропетровськ, пр-т Карла Маркса, 108; код 01073828) 15 230 (п’ятнадцять тисяч двісті тридцять) грн. 00 коп. –штрафу, 152 (сто п’ятдесят дві) грн. 30 коп. –державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

                    3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяА.М. Івченко Дата підписання рішення: 15.12.2010