Рішення № 12806857, 03.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 61/3903.12.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Майстер Центр»

До Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»

Про визнання недійсним частини кредитного договору

Суддя Івченко А.М.

Представники:

Від позивача Яременко Я.В., довіреність б/н від 05.10.2010 р.;

Від відповідача Шевченко Є.В., довіреність № 507/11.5.2 від 30.07.2010р.

У судовому засіданні 03.12.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним п.1.1.2.3., п.1.1.2.4., п.1.1.2.5. Договору про надання невідновлюваної відкличної кредитної лінії №10-0604/99к-07 від 04.04.2007р., укладеного між Закритим акціонерним товариством «Внєшторгбанк (Україна)»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Майстер Центр»у редакції та з урахуванням змін, внесених Договором №1 від 18.05.2007р. про внесення змін до Договору про надання невідновлюваної відкличної кредитної лінії №10-0604/99к-07 від 04.04.2007р., укладеного між Закритим акціонерним товариством «Внєшторгбанк (Україна)»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Майстер Центр», Договором №2 від 27.03.2008р. про внесення змін до Договору про надання невідновлюваної відкличної кредитної лінії №10-0604/99к-07 від 04.04.2007р., укладеного між Відкритим акціонерним товариством «ВТБ Банк»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Майстер Центр», Договором №3 від 25.09.2008р. про внесення змін до Договору про надання мультивалютної невідновлюваної відкличної кредитної лінії №10-0604/99к-07 від 04.04.2007р., укладеного між Відкритим акціонерним товариством «ВТБ Банк»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Майстер Центр», Договором №4 від 20.03.2009р. про внесення змін до Договору про надання мультивалютної невідновлюваної відкличної кредитної лінії №10-0604/99к-07 від 04.04.2007р., укладеного між Відкритим акціонерним товариством «ВТБ Банк»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Майстер Центр», Договором №5 від 30.04.2009р. про внесення змін до Договору про надання мультивалютної невідновлюваної відкличної кредитної лінії №10-0604/99к-07 від 04.04.2007р., укладеного між Відкритим акціонерним товариством «ВТБ Банк»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Майстер Центр», Договором №6 від 29.05.2010р. про внесення змін до Договору про надання мультивалютної невідновлюваної відкличної кредитної лінії №10-0604/99к-07 від 04.04.2007р., укладеного між Відкритим акціонерним товариством «ВТБ Банк»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Майстер Центр».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у кредитному договорі є положення, які дозволяють банку збільшувати в односторонньому порядку розмір відсотків, що на думку позивача суперечить ст. ст. 215 –216, ст. 1056-1 Цивільного кодексу України, ч. 4 ст. 55 Закону України «Про банки та банківську діяльність».

Ухвалою від 08.11.2010р. порушено провадження у справі.

22.11.2010 р. представником відповідача через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подано письмовий відзив б/н від 17.11.2010р. на позовну заяву, відповідно до якого Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк»просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову.

24.11.2010 р. представником відповідача через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подано письмову заяву в порядку ст. 25 ГПК України б/н від 23.11.2010р., відповідно до якої відповідач просить замінити Відкрите акціонерне товариство «ВТБ Банк»його правонаступником –Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк».

24.11.2010 р. представником відповідача через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подано письмову заяву про припинення провадження б/н від 24.11.2010р., відповідно до якої Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк»просить суд припинити провадження у справі.

Позивач та відповідач 03.12.2010р. в судове засідання з’явилися.

Розглянувши в судовому засіданні 03.12.2010р. заяву Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»про припинення провадження б/н від 24.11.2010р., суд дійшов до висновку про відмову в її задоволенні з огляду на таке.

Заява про припинення провадження обґрунтована тим, що в процесі розгляду справи № 14/120(8/164/20) Господарським судом Чернігівської області вже вирішено питання щодо визнання недійсними п. 1.1.2.3, п. 1.1.2.4 та п. 1.1.2.5 кредитного договору (з подальшими змінами та доповненнями), що є предметом позовної заяви ТОВ «Майстер Центр»у справі Господарського суду міста Києва № 61/39 і суд дійшов висновку, що умови зазначених пунктів кредитного договору не суперечать Цивільному кодексу України та діючому законодавству України.

Відповідно до ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Предмет позову –це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Предмет позову кореспондує зі способами захисту права, які визначені, наприклад, у ст. 16 Цивільного кодексу України.

Під способами захисту прав слід розуміти заходи, прямо передбачені законом з метою припинення оспорювання або порушення суб'єктивних цивільних прав та (або) усунення наслідків такого порушення.

Способами захисту цивільних прав та інтересів відповідно до ст. 16 ЦК можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Підстава позову –це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.

Предметом позову у справі № 14/120(8/164/20) є стягнення з ТОВ «Майстер Центр»на користь ПАТ «ВТБ Банк»грошових коштів, в тому числі заборгованості по кредиту, процентів за користуванням кредитом, пені, трьох процентів річних, інфляційних нарахувань та штрафу.

Підставою позову у справі № 14/120(8/164/20) є неналежне виконання ТОВ «Майстер Центр»своїх зобов’язань перед ПАТ «ВТБ Банк»за договором про надання невідновлюваної відкличної кредитної лінії №10-0604/99к-07 від 04.04.2007р., укладеного між ЗАТ «Внєшторгбанк (Україна)»та ТОВ «Майстер Центр» у редакції та з урахуванням внесених до нього змін.

Предметом позову у справі № 61/39 є визнання недійсним п.1.1.2.3., п.1.1.2.4., п.1.1.2.5. договору про надання невідновлюваної відкличної кредитної лінії №10-0604/99к-07 від 04.04.2007р., укладеного між ЗАТ «Внєшторгбанк (Україна)» та ТОВ «Майстер Центр»у редакції та з урахуванням внесених до нього змін.

Підставою позову у справі № 61/39 є невідповідність пунктів договору вимогам чинного законодавства.

Таким чином, суд доходить висновку, що предмет та підстави у справах № 14/120(8/164/20) та № 61/39 є різними, а отже немає підстав для задоволення заяви про припинення провадження.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Відповідач позов не визнає, свої заперечення виклав у письмовому відзиві на позовну заяву №б/н від 17.11.2010р.

Судом, у відповідності з вимогами ст.81-1 ГПК України, складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно з п.1.1 Статутом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», державна реєстрація якого проведена 17.11.2010р., номер запису 10741050075002928, Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк»є правонаступником всіх прав та обов’язків Акціонерного комерційного банку «Мрія»(свідоцтво про реєстрацію банку №128), створеного рішенням установчих зборів учасників банку (протокол №1 від 18.09.1992), перейменованого у Відкрите акціонерне товариство «ВТБ Банк»відповідно до рішення загальних зборів учасників (акціонерів) банку від 25.01.2007р.; перейменованого в Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк»відповідно до рішення позачергових загальних зборів учасників (акціонерів) банку від 16.07.2010р. (протокол №54). Відповідно до п.1.4 Статуту за типом та організаційно-правовою формою банк є публічним акціонерним товариством.

Згідно Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серія А01 №725805 Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк», ідентифікаційний код 14359319, місцезнаходження м. Київ, бульвар Т. Шевченка / вул. Пушкінська, будинок 8/26, зареєстровано Шевченківською районною у м. Києві Державною адміністрацією 11.11.1992р., заміна свідоцтва про державну реєстрацію проведена 29.07.2010р. у зв’язку зі зміною найменування юридичної особи.

Згідно ст.6 Закону України «Про банки і банківську діяльність»банки в Україні створюються у формі публічного акціонерного товариства або кооперативного банку.

Найменування банку відповідно до ст. 15 Закону України «Про банки і банківську діяльність»має містити слово «банк», а також вказівку на організаційно-правову форму банку.

Враховуючи, що відповідно до ст.90 Цивільного кодексу України організаційно-правова форма юридичної особи є складовою частиною її найменування, та враховуючи, що відповідно до ст.25 Господарського процесуального кодексу України процесуальне правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу.

За таких умов суд дійшов висновку, що заява відповідача є обґрунтованою та достатньою для здійснення процесуального правонаступництва відповідача у справі, та вирішив замінити Відкрите акціонерне товариство «ВТБ Банк»на Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк».

04 квітня 2007 року між Закритим акціонерним товариством «Внєшторгбанк (Україна)»(правонаступником якого є відповідач, кредитор за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Майстер Центр»(позивач у справі, позичальник за договором) укладено договір про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії №10-0604/99к-07 (далі за текстом –кредитний договір №10-0604/99к-07 від 04.04.2007р.).

За умовами кредитного договору №10-0604/99к-07 від 04.04.2007р. кредитор (відповідач по справі) зобов’язався надати позивачу кредит у безготівковій формі шляхом відкриття невідновлювальної відкличної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 15000000,00 доларів США 00 центів, на умовах визначених цим договором зі зменшенням максимального ліміту заборгованості згідно графіку наведеного в договорі, та кінцевим терміном повернення заборгованості за кредитом - 03.04.2013р. включно, зі сплатою позичальником кредитору процентів у розмірі 12% річних за користування кредитними коштами.

В статті 2 кредитного договору №10-0604/99к-07 від 04.04.2007р. сторони узгодили порядок надання, повернення кредиту та сплати процентів та комісій за користування кредитними коштами. Зокрема, сторони домовились, що видача траншів кредиту на цілі, визначені п.1.2. цього договору, проводиться шляхом виконання заяв про надання траншу з позичкового рахунку №20638013000419 в ЗАТ «Внєшторгбанк (Україна)». Моментом (днем) надання траншу кредиту вважається дата першого списання коштів з позичкового рахунку позичальника в сумі відповідного траншу кредиту. Моментом (днем) повернення траншу кредиту вважається день зарахування на позичковий рахунок кредитора траншу кредиту.

В п.1.1.1. кредитного договору сторони встановили графік погашення заборгованості за кредитом, яким передбачено зменшення максимального ліміту заборгованості та кінцевий термін повернення заборгованості за кредитом 03 квітня 2013 року. Згідно із п.2.7. кредитного договору повернення кредиту здійснюється позичальником у валюті кредиту на рахунок №20638013000419 в ЗАТ «Внєшторгбанк (Україна)».

Відповідно до п.п.2.4.-2.6. кредитного договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щоденно на фактичну суму залишку, за весь час користування кредитом у валюті кредиту із розрахунку факт/360. Сплата процентів здійснюється позичальником у валюті кредиту на рахунок №20683013000419 в ЗАТ «Внєшторгбанк (Україна)»в наступному порядку: щомісячно з 25 числа кожного місяця, але не пізніше останнього банківського дня поточного місяця включно –проценти, нараховані за період з 25 числа попереднього місяця по 24 число включно поточного місяця; в день повернення заборгованості за кредитом. При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день погашення кредиту.

Договором №1 від 18.05.2007р. про внесення змін до договору про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії №10-0604/99к-07 від 04.04.2007р. сторони внесли зміни до п.1.2. кредитного договору №10-0604/99к-07 від 04.04.2007р., встановивши, що кредит надається позичальнику на наступні цілі: кінцевий розрахунок за виконані роботи з генпідрядником –1750000,00 доларів США, оплата видатків, пов’язаних з будівництвом та реконструкцією нерухомості, що знаходиться за адресою: м. Чернігів, проспект Миру, 49 (ТРЦ «Мега Центр») –1420000,00 доларів США, поповнення оборотних коштів підприємства –6830000 доларів США, а також придбання додаткових торгово-офісних площ або земельних ділянок для забудови –5000000,00 доларів США.

Договором №2 від 27.03.2008р. про внесення змін до договору про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії №10-0604/99к-07 від 04.04.2007р. сторони домовились змінити назву договору, зазначивши її як договір про надання мультивалютної невідновлювальної відкличної кредитної лінії №10-0604/99к-07 від 04.04.2007р. Крім того, договором №2 від 27.03.2008р. сторони домовились внести зміни до кредитного договору шляхом викладення його в новій редакції та встановили кінцевий термін повернення кредиту «02»квітня 2013 року.

У п.1.1.2. в редакції договору №2 від 27.03.2008р. сторони встановили, що за користування кредитом позичальник сплачує кредитору проценти у розмірі 12% річних за користування кредитними коштами в доларах США та 14,5% річних за користування кредитними коштами у гривні. Відсоткова ставка по траншам, що надаються в гривні підлягає перегляду щорічно.

Згідно пункту 2.1.1. в редакції договору №2 від 27.03.2008р. невикористаний ліміт заборгованості на дату видачі відповідного траншу кредиту визначається в валюті цього траншу, за офіційним курсом НБУ гривні до валюти цього ж траншу або крос-курсом валюти, в якій встановлено максимальний ліміт заборгованості до валюти траншу, який надається, визначеного через курси валют до гривні за офіційним курсом НБУ.

Сторони договору №2 від 27.03.2008р. змінили п.п.2.4., 2.5., 2.7. кредитного договору, та домовились, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту на фактичну суму залишку, за весь час користування кредитом у валюті кредиту із розрахунку факт/факт в національній валюті, факт/360 в доларах США. Сплата процентів здійснюється позичальником у валюті траншів. Повернення кредиту здійснюється позичальником у валюті кредиту.

Договором №3 від 25.09.2008р. про внесення змін до договору про надання мультивалютної невідновлювальної відкличної кредитної лінії №10-0604/99к-07 від 04.04.2007р. сторони внесли зміни до п.1.1.2. кредитного договору та встановили, що за користування кредитом позичальник сплачує кредитору проценти в розмірі 13,5% річних за користування кредитними коштами в доларах США та 20% річних за користування кредитними коштами у гривні з 23 жовтня 2008 року. Відсоткова ставка по траншам, що надаються в гривні, підлягає перегляду щорічно.

Договором №4 від 20.03.2009р. про внесення змін до договору про надання мультивалютної невідновлювальної відкличної кредитної лінії №10-0604/99к-07 від 04.04.2007р. сторони внесли зміни до п.1.1.1. кредитного договору та встановили, що надання кредиту буде здійснюватися в межах максимального ліміту заборгованості 10000000,00 доларів США та 25250000,00 грн. окремими траншами, на умовах визначених цим договором, зі зменшенням максимального ліміту заборгованості згідно наведеного в договорі графіку. Також договором №4 від 20.03.2009р. змінено графік погашення кредиту та номери рахунків, на які позичальник має сплачувати проценти за користування кредитними коштами та повертати отримані кредитні кошти, викладено в новій редакції п.3.3.21 кредитного договору.

Договором №5 від 30.04.2009р. про внесення змін до договору про надання мультивалютної невідновлювальної відкличної кредитної лінії №10-0604/99к-07 від 04.04.2007р. сторони за взаємною домовленістю внесли зміни до графіку погашення кредиту.

Договором №6 від 29.05.2009р. про внесення змін до договору про надання мультивалютної невідновлювальної відкличної кредитної лінії №10-0604/99к-07 від 04.04.2007р. сторони за взаємною домовленістю внесли зміни до графіку погашення кредиту, а також виклали в новій редакції пункти 1.1.1., 1.1.2.3., 1.1.2.4., 2.11., 3.3.22., 3.3.23. кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч.3 ст.1049 вказаного кодексу).

Згідно ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Кредитним договором в редакції договору №6 від 29.05.2009р. передбачено, що повернення кредиту має відбуватися відповідно графіку щомісяця рівними частинами по 272272,73 долара США та 573863,64 грн., починаючи з 31.08.2009р. та кінцевим терміном повернення заборгованості 02.04.2013р.

При нарахуванні Позивачу процентів за користування кредитними коштами Відповідачем були застосовані наступні розміри процентів:

- у період з 05.04.07р. по 23.10.08р. по доларовому кредиту –12,0% річних, по гривневому кредиту –14,5% річних;

- у період з 23.10.08р. по 05.03.09р. по доларовому кредиту –13,5% річних, по гривневому кредиту –20,0% річних;

- у період з 05.03.09р. по 05.04.09р. по доларовому кредиту –14,5% річних, по гривневому кредиту –21,0% річних;

- у період з 05.04.09р. по 12.06.09р. по доларовому кредиту –15,5% річних, по гривневому кредиту –22,0% річних;

- у період з 12.06.09р. по 14.03.10р. по доларовому кредиту –14,5% річних, по гривневому кредиту –21,0% річних;

- у період з 15.03.10р. по 24.10.10р. по доларовому кредиту –19,5% річних, по гривневому кредиту –26,0% річних.

Збільшення розміру відсоткової ставки за користування кредитом відбулося на підставі п.п.1.1.2.3., 1.1.2.4. кредитного договору у зв’язку з порушенням Позивачем умов пунктів 3.3.21. та 3.3.23. цього договору щодо проведення 100% оборотів коштів тільки через поточний рахунок, відкритий у ВТБ Банку, та щодо страхування предмета іпотеки від стандартного пакету ризиків.

У свою чергу Позивач вважає, що сторони передбачили кредитну ставку у розмірі 12% річних за доларовий кредит у п.1.1.2 кредитного договору станом на 04.04.2007р., 12% річних за доларовий кредит та 14,5% у гривні станом на 27.03.2008р. (додаткова угода №2) та згідно з додатковою угодою №3 –у розмірі 13,5% річних за доларовий кредит та 20% у гривні, яка починає діяти з 23.10.2008р. Також, Позивач вважає, що згідно з умовами додаткових угод №2 та №3 сторони досягли домовленості щодо розміру кредитних ставок –13,5% річних за доларовий кредит та 20,0% річних у гривні.

Заперечення позивача проти застосування відповідачем збільшених розмірів процентів за користування кредитними коштами за період з 05.03.2009р. спростовуються з огляду на наступне.

Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно з частинами 4, 7 статті 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Стаття 627 Цивільного кодексу України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Сторони за спільною домовленістю встановили у п.1.1.2.3 кредитного договору в редакції договору №2 від 27.03.2008р., що у разі невиконання або неналежного виконання позичальником зобов’язань, визначених у п.3.3.21 та/або 3.3.22. процентні ставки за користування кредитом, починаючи з четвертого робочого дня місяця, що йде за місяцем, в якому позичальником не виконані або виконані неналежним чином виконані зобов’язання передбачені п.3.3.21 та/або п. 3.3.22., збільшується на 1% відсоток річних.

Окрім того, за спільною домовленістю сторін у п.1.1.2.4. кредитного договору в редакції договору №2 від 27.03.2008р. встановлено, що у разі невиконання позичальником зобов’язань, визначених у п.3.3.23 процентні ставки за користування кредитом, збільшуються на 1% відсоток річних, починаючи з 21.04.2008р. і встановлюються на зазначеному рівні до виконання умов щодо страхування (дати надання кредитору документів, що підтверджують виконання вимоги).

Згідно ст.1056-1 Цивільного кодексу України, яка набрала чинності з 09.01.2009р., розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначається в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту й пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком, іншою фінансовою установою в односторонньому порядку. Умови договору щодо права банку, іншої фінансової установи змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.

Слід зазначити, що сторони після набрання ст. 1056-1 Цивільного кодексу України чинності за взаємною домовленістю уклали договір №6 від 29.05.2009р. про внесення змін до кредитного договору, та виклали в новій редакції п.1.1.2.3., п.1.1.2.4.

Так, у п.1.1.2.3. сторони встановили, що у разі невиконання або неналежного виконання позичальником зобов’язань, визначених п.3.3.21 та/або п.3.3.22 цього договору, процентні ставки за користування кредитом, починаючи з сьомого календарного дня місяця, що йде за місяцем, в якому позичальником не виконані або неналежним чином виконані зобов’язання, передбачені п п.3.3.21 та/або п.3.3.22 цього договору, збільшуються на 1% річних і знижуються до початкового рівня з сьомого календарного дня місяця, що йде за місяцем, в якому позичальником виконані зобов’язання, передбачені п.3.3.21 та/або п.3.3.22 цього договору.

У п.1.1.2.4. (в новій редакції від 29.05.2009р.) сторони встановили, що у разі невиконання або неналежного виконання позичальником зобов’язань, визначених у п.3.3.23 цього договору, процентні ставки за користування кредитом, збільшуються на 5 (п’ять) процентів річних від плати встановленої п.1.1.2., починаючи з дати, що йде за датою закінчення строку, визначеного для виконання зобов’язання щодо страхування та надання документів про сплату страхової премії, і встановлюється до дати виконання умов щодо страхування та надання документів про сплату страхової премії, передбаченої п.3.3.23 цього договору.

При цьому відповідач та позивач у п.1.1.2.3. та 1.1.2.4. кредитного договору, як в редакції договору №2 від 27.03.2008р. так і в редакції договору №6 від 29.05.2009р., обумовили, що застосування змінених процентних ставок не потребує укладення між сторонами додаткових угод або договорів про внесення змін до даного Договору. Після зміни розміру плати за умовами вказаних пунктів договору всі вимоги, встановлені договором щодо розміру плати за користування кредитом застосовуються із врахуванням проведених змін.

Аналіз змісту умов кредитного договору свідчить про те, що відповідач та позивач добровільно та за спільною згодою обумовили в договорі (з урахуванням змін) підстави, порядок та розмір збільшення кредитних ставок за користування гривневим та доларовим кредитами, які підлягають сплаті Позивачем у випадку не виконання умов договору кредитування, що не суперечить приписам ст. 1056-1 Цивільного кодексу України.

Слід зазначити, що в кредитному договорі в редакції договору №2 від 27.03.2008р. у пункті 2.11 йдеться мова про право Відповідача ініціювати зміну розміру процентної ставки, визначеної п.1.1.2 договору, у разі зміни процентних ставок на кредитному ринку України, в тому числі внаслідок прийняття компетентними державними органами України рішень, що прямо або опосередковано впливають на стан кредитного ринку України, а також за рішенням правління, комітету з питань управління активами та пасивами, кредитного комітету, та інших колегіальних органів кредитора.

Кредитором при визначенні розміру процентних ставок, в тому числі збільшених, за користування гривневим та доларовим кредитами не застосовувалися умови пункту 2.11, підпунктів 2.11.1., 2.11.2, 2.11.3 кредитного договору (в редакції договору №2 від 27.03.2008р.), в яких передбачається одностороння зміна процентних ставок за ініціативи кредитора.

Позивач не надав до суду доказів, які б підтверджували той факт, що договір суперечить нормам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; не довів відсутність необхідного обсягу цивільної дієздатності будь-якої з осіб, яка вчинила спірний правочин; відсутність вільного волевиявлення та невідповідність його внутрішній волі учасника спірного правочину; не спрямованість будь-якої зі сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених спірним правочином.

Згідно роз’яснення Вищого господарського суду України № 02-5/111 від 12.03.1999р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними»вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно з частиною 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України.

Укладений між відповідачем та позивачем договір не суперечать вимогам чинного законодавства України, а тому враховуючи вищенаведене, вимога позивача про визнання недійсним оспорюваних пунктів кредитного договору є неправомірною і необґрунтованою, та не підлягає задоволенню.

Обов’язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами.

За таких обставин суд не вбачає підстав для задоволення позову щодо визнання частини кредитного договору недійсним.

Витрати по сплаті державного мита та по сплаті послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на позивача.

Враховуючи вище викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя А.М. Івченко

Дата підписання рішення: 08.12.2010