Рішення № 12759585, 23.11.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.10 Справа№ 10/149(10)

За позовом Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 м. Луцьк

До відповідача ПАТ Акціонерний банку «Експес-Банк»в особі Львівської філії АБ «Експрес-Банк» м. Львів

Про стягнення суми заборгованості

Суддя Довга О.І.

Секретар Скремета О.О.

Представники :

від позивача ОСОБА_2 адвокат

від відповідача Олексів Р.І. - довіреність від 12.07.2010 року, Гончаренко М.Ю. - начальник юридичного відділу

Представникам сторін розяснено їх права та обовязки передбачені ст. 22 ГПК України та право відводу судді ( ст. 20 ГПК України) . Заяв та клопотань про відвід судді не подано ( не заявлено).

Суть спору :

На розгляді господарського суду Львівської області знаходиться справа за позовом СПД-ФО ОСОБА_1 м. Луцьк до ПАТ Акціонерний банк «Експрес-Банк» в особі Львівської філії про стягнення 214761,26 грн. суми заборгованості, 2147,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 3000,00 грн. правова допомога адвоката.

Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав, викладених у попередніх ухвалах суду.

Представник Позивача в судовому засіданні підтримує позовні вимоги повністю, просить позов задоволити відповідно до заяви про збільшення розміру позовних вимог, згідно якої просить стягнути з Відповідача заборгованість в розмірі 214761,26 грн. в т.ч. 204146,25 грн. основної заборгованості, 9067,99 грн. пені, 1547,02 грн. 3% річних, відшкодувати судові витрати державне мито, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрати на адвоката у розмірі 3000,00 грн.

Представники Відповідача проти позову заперечують з підстав:

14.05.2007р. між підприємцем ОСОБА_5 (орендодавець) та Акціонерним банком «ЕКСПРЕС-БАНК» (орендар) було укладено договір оренди та додаткові угоди до нього, які були нотаріально посвідчені приватним нотаріусом та договір внесено до Державного реєстру правочинів, про що свідчить витяг.

Відповідно до пункту 1.1 розділу 1 договору оренди від 14.05.2007р. Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування частину вбудованого приміщення магазину «Гастроном №37» площею 175,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно абзацу 1 пункту 4.1 розділу 4 договору розмір орендної плати, за користування приміщенням, що орендується, складає 50 у.о. за один квадратний метр приміщення з розрахунку за один календарний місяць, що на дату укладення договору становить 252,50 грн. за 1 кв.м. Додатковими угодами до договору оренди орендна плата змінювалася, а з 01.01.2010р. залишилася на рівні розміру, встановленого пунктом 4.1 договору оренди.

01.08.2007р. між підприємцем ОСОБА_6 (орендодавець) та Акціонерним банком «ЕКСПРЕС-БАНК» (орендар) було укладено додаткову угоду до договору оренди, пунктом першим якої сторону договору змінено на підприємця ОСОБА_6 В подальшому - 07.10.2008 року між Акціонерним банком «Експрес-Банк»та підприємцем ОСОБА_1 укладено договір піднайму приміщення.

В період з 12.01.2010р. по 23.03.2010р. Львівська філія АБ «ЕкспресБанк»направляла Підприємцю ОСОБА_1 листи, у яких повідомляла Відповідача про те, що у зв'язку з погіршенням показників у фінансовому секторі економіки України та зокрема в сегменті банківських послуг у позивача відсутня можливість повернення до розміру орендної плати, зафіксованої в договорі піднайму від 07.10.2008р.; пропонувала зафіксувати розмір орендної плати в сумі 18 427,33 грн.; а у випадку відмови підприємця, повідомляла про намір банку розірвати договір піднайму у передбаченому законом порядку.

Однак, не отримавши обгрунтованої відповіді від Відповідача - Банком прийнято рішення про переїзд в інше приміщення з 17.05.2010 року, про що повідомлено Відповідача. Факт звільнення приміщення з 17,05.2010 року підтверджено письмовими доказами.

З 17 травня 2010 року Позивачем приміщення вивільнене та не використовується за прямим призначенням згідно договору оренди, про що, як зазначають представники Відповідача, свідчить акт про зняття з-під охорони об'єкту Позивача Луцьке відділення, що розташоване : АДРЕСА_2 затверджений Директором ДП «Ефорт-Гарант »ТзОВ «ЕФОРТ ГАРАНТ»та акт про приймання під охорону обєкту Позивача Луцького відділення, розташованого за новою адресою: м.Луцьк, пр-кт Перемоги ,5 затверджений директором ДП «Ефорт-Гарант»ТзОВ «ЕФОРТ ГАРАНТ».

Банк звернувся з позовною заявою щодо розірвання договору оренди з ОСОБА_1 з 17.05.2010 року.

28.07.2010 року Господарський суд Волинської області ухвалив рішення у справі № 03/31-91 за позовом Акціонерного Банку «Експрес-Банк»(далі - Позивач) до підприємця ОСОБА_1 (далі - Відповідач) про розірвання договору піднайму, яким задовольнив позовні вимоги Позивача частково. Банк не погодився з мотивами та доказами по справі як Відповідача, викладеними в запереченні, так і з Рішенням Господарського суду Волинської області від 28.07.2010 року у справі №03/31-91, вважає його таким, що прийнято з порушенням норм процесуального та матеріального права. Виходячи з наведеного Банком внесено апеляцію на дане рішення.

21.06.2010 р. АБ «Експрес-Банк»було подано позовну заяву до Господарського суду Волинської обл. про розірвання договору оренди від 14.05.2007 р., в якій просить розірвати договір оренди з 17 травня 2010 р. Рішенням Господарського суду Волинської області від 28 липня 2010 р. Позов АБ «Експрес-Банк»задоволено частково договір оренди розірвано з 01 серпня 2010 р. та стягнуто з ФОП ОСОБА_6 судові витрати.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким позов задоволити повністю. Вимоги апеляційної скарги Відповідач обґрунтовує тим, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду, не відповідають обставинам справи.

Постановою Львівського апеляційного суду у справі за № 03/31-91 від 26.10.2010 р. апеляційну скаргу АБ «Експрес-Банк»задоволено. Апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1 залишено без задоволення. Згідно даної постанови Договір піднайму приміщення від 07.10.2008 р., укладений між СПД -ФО ОСОБА_1 та АБ «Експрес-Банк», розірваний з 17 травня 2010 року.

Відтак, Відповідач вважає, що згідно п. 4.2. Договору «До моменту підписання акту приймання-передачі згідно п. 3.1. цього Договору, але в будь-якому випадку не пізніше трьох днів з моменту підписання Сторонами даного Договору, Орендар перераховує на розрахунковий рахунок Орендодавця суму, еквівалентну розміру одномісячної орендної плати за орендоване приміщення станом на дату укладення цього Договору. Ця сума визначена Сторонами як засіб забезпечення належного виконання Орендарем своїх зобов'язань згідно цього Договору, і у випадку його припинення, зараховується в суму орендних платежів за 1 (один) останній місяць дії цього Договору».

Відповідач зазначає, що згідно з первісним договором, укладеним з ПП Бойко, 16 травня 2007 р. Відповідачем було сплачено авансовий платіж у розмірі 44 313,75 грн., призначення даного платежу: проплата авансу (забезпечення) орендної плати. Про сплату авансу свідчить платіжне доручення № 1532 від 16.05.2010 р. та Акт взаємозвірки від 12.07.2007 р.

Вищезазначеними договорами оренди та піднайму передбачено правонаступництво у разі зміни власника предмету оренди, а саме: згідно п. 7.1. Договору оренди «У разі зміни власника предмету оренди, до нового власника переходять права та обов'язки Орендодавця». Згідно п. 6.1. Договору піднайму приміщення «У разі відчуження Наймодавцем переданого в піднайм за цим договором об'єкта нерухомості, цей договір зберігає свою чинність, а до нового власника переходять як права, гак і обов'язки Наймодавця».

З врахуванням викладеного, представники Відповідача вважають, що зі сторони Відповідача повністю виконано зобов'язання щодо сплати орендної плати у порядку, передбаченому Договором та чинним законодавством.

Подача позову відбувається шляхом звернення до суду з письмовою заявою, в якій зацікавлена особа ( позивач ) формулює свою вимогу до осіб, до яких звернена вимога. Правова природа позову як процесуального засобу захисту права полягає у тому, щоб суд, прийнявши позовну заяву, у певному процесуальному порядку перевірив законність та обґрунтованість цієї матеріально-правової вимоги однієї особи до іншої, які стають сторонами процесу і між якими відбувається спір.

Сторони зобовязані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників, створивши, у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України сторонам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин і правильного застосування законодавства, суд встановив наступне.

07.10.2008 року між Позивачем (Наймач) та Відповідачем (Піднаймач) укладено договір піднайму приміщення.

Відповідно до п. 1.1 Розділу 1 вказаного договору Наймач за згодою Наймодавця передає, а Піднаймач приймає у тимчасове платне користування (в піднайм) для розміщення банку вбудоване приміщення магазину «Гастроном № 37»площею 161,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Договір піднайму укладений до 14.05.2012 року.

Відповідно до умов договору та додаткової угоди визначена плата за користування приміщенням. Плата за один календарний місяць становить 40829,25 грн.

П. 3.2 договору піднайму від 07.10.2008 року встановлено, що плата за користування приміщенням здійснюється в національній валюті шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок Наймача не пізніше 10 числа поточного місяця.

Як встановлено в судовому засіданні Позивач свої зобовязання за договором виконав, передав Відповідачу частину вбудованого приміщення магазину «Гастроном № 37», площею 161,7 кв.м., що підтверджується актом приймання-передачі нежитлового приміщення від 07.10.2008 року, підписаного обома сторонами.

Відповідач доказів оплати орендної плати суду не представив.

Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно в користування за плату на певний строк.

Сторонами вказаного договору є наймодавець і наймач. Договір найму (оренди) належить до консенсуальних договорів, але він може бути і реальним. Договірні відносини найму (оренди) здійснюються на платній основі.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Частиною 3 ст. 774 ЦК України передбачено, що до піднаймача переходять права та обовязки наймача за договором найму. Відповідно застосовуються положення про договір найму в частині визначення умов договірних відносин.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 3 статті 653 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Рішення про розірвання договору піднайму приміщення набрало законної сили з моменту винесення Постанови колегією суддів Львівського апеляційного господарського суду 26.10.2010р., а отже у Позивача існують всі законні підстави для стягнення орендної плати до вказаної дати.

Відтак, вбудоване приміщення магазину «Гастроном №37»площею 161,7 м.кв., що знаходиться за адресою: Волинська область, АДРЕСА_2. орендується Відповідачем до моменту набрання рішенням про розірвання договору оренди законної сили. Відповідач не має законних підстав не платити за орендну плату поки приміщення знаходиться у його віданні.

Доказів повернення орендованого приміщення у встановленому порядку Відповідачем суду не надано.

З врахуванням викладеного, на день розгляду спору заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 204146,25 грн.

Пунктом 8.2 Розділу 8 договору піднайму приміщення передбачено, що за несвоєчасне перерахування плати за користування, Піднаймач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочки платежу.

Сума пені складає 9067,99 грн. пені.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного Кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, повинен сплатити за час прострочення три проценти річних з простроченої суми, а також відшкодувати інфляційні втрати.

Таким чином, відповідно до розрахунків, які подані Позивачем, Відповідач зобовязаний сплатити на користь Позивача 3 % річних від суми боргу у розмірі 1547,02 грн.

Судові витрати за участь адвоката у розгляді справи підлягають оплаті лише в тому разі, якщо вони сплачені адвокату стороною, якій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. Стаття 44 ГПК України передбачає відшкодування зазначених витрат лише адвокату.

Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в ст. 2 Закону «Про адвокатуру», яка зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

До матеріалів справи долучено докази сплати адвокату ОСОБА_2 кошти в сумі 3000 грн. 00 коп. за надані адвокатські послуги, сплачені Позивачем згідно договору про надання юридичних послуг адвоката б/н від 01.02.2010 року на ведення господарської справи власне адвокату ОСОБА_2, що підтверджується Квитанцією до прибуткового касового ордера № 03/10 від 01.07.2010р. (оригінал квитанції - в матеріалах справи).

Відтак, судові витрати слід віднести на Відповідача в сумі - 2205,24 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 300,00 грн. по оплаті юридичних послуг адвоката.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення у повному обсязі.

Судові витрати слід покласти на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 12,33,34,43,49,82-84 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задоволити.

2 . Стягнути з Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «ЕКСПРЕС-БАНК» в особі Львівської філії ( 03049, м. Київ, проспект Повітрофлотський,25, код ЄДРПОУ 20053145; Львівська філія АБ «Експрес-Банк»79058, м. Львів, пр. Чорновола,67, код ЄДРПОУ 25243353 ) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 ( 43000, АДРЕСА_1) 204146,25 грн. боргу, 9067,99 грн. пені, 1547,02 грн. 3% річних, 2205,24 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 300,00 грн. по оплаті юридичних послуг адвоката.

3. Наказ видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.

Суддя Довга О.І.

Згідно частини 3 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Львівського апеляційного господарського суду через господарський суд Львівської області.

Суддя