Рішення № 12759583, 07.12.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.12.10                                                                                           Справа№ 16/164(2010)

Господарський суд Львівської області в складі судді Іванчук С.В. при секретарі Шереметі О.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом: Прокурора Подільського району м.Києва в інтересах держави в особі Комунального підприємства «Київпастранс», м. Київ

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівські автобусні заводи», м.Львів

Про стягнення заборгованості

За участю представників сторін:

Від прокуратури: Яворський Ярослав Тадейович-старший прокурор відділу

Від позивача: Строїч Юрій Володимирович, Хмелюк Олег Михайлович

Від відповідача: не з»явився

Права та обов”язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз’яснено, заяв про відвід судді не поступало, за клопотанням присутніх представників, технічна фіксація судового процесу не проводилася.

Суть спору: Прокуратурою Подільського району м.Києва в інтересах держави в особі Комунального підприємства «Київпастранс», м. Київ заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівські автобусні заводи»,м.Львів про стягнення 262537,16грн. -3%річних, та 722549,44грн. –інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 10.11.10р. порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду. У зв”язку із необхідністю подання додаткових доказів, з метою забезпечення принципу змагальності, для всебічного, повного, об”єктивного вивчення усіх обставин у справі , розгляд справи відкладався ухвалою суду від 23.11.2010р.

В судове засідання представники прокуратури та позивача з”явилися, подали заяву №06-3/607 від 06.12.10р. (вх.№ 23816 від 07.12.10р.) , в якій збільшили розмір позовних вимог та просять стягнути з відповідача 1010270,28грн. –інфляційних втрат, 279206,19грн. -3%річних., із врахуванням даної заяви

позовні вимоги підтримали повністю з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, подав в канцелярію суду відзив №6/12-5 від 06.12.10р. (вх..№23812 від 07.12.10р), в якому позовні вимоги заперечив та просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Розглянувши документи і матеріали, подані суду, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, Господарський суд Львівської області в с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Львівської області від 09.06.2009 року у справі №14/62 задоволено позов КП “Київпастранс” до ТзОВ “Львівські автобусні заводи”: розірвано Договір №06/03-ТП від 25.04.2007 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю “Львівські автобусні заводи” ( місцезнаходження товариства : м.Львів, вул.Стрийська,45; код ЄДРПОУ 33894928) та Комунальним підприємством “Київпастранс” ( місцезнаходження підприємства : м. Київ, Набережне шосе,2; код ЄДРПОУ 31725604) та стягнено з ТзОВ “Львівські автобусні заводи” на користь КП “Київпастранс” 6 312 000 гривень 00 коп., як різницю між сумою перерахованих коштів та вартістю поставленого товару ; 25 585,00 грн. сплаченого по справі держмита; 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Зазначене вище рішення господарського суду Львівської області набрало законної сили.

Відповідно до ч.2 ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Господарським судом Львівської області в межах справи №14/62 встановлено, що 25 квітня 2007 року між ТзОВ “Львівські автобусні заводи” (Продавець) та Комунальним підприємством “Київпастранс” (Покупець) було укладено Договір №06/03-ТП про закупівлю. Договір укладено за результатами тендеру.Згідно з умовами Договору ( п.1.1) –Продавець взяв на себе зобов”язання здійснити поставку і передати у власність Покупця нові тролейбуси Е 183D1 в кількості 32 (тридцять дві) одиниці, а Покупець зобов”язувався прийняти та оплатити товар на умовах , визначених Договором.

На виконання умов п.2.3 договору №06/03-ТП від 25.04.07р. покупець (позивач у справі) здійснив частинами передоплату та оплату товару на загальну суму 14 322 000 грн. Зокрема :18.05.2007 року відповідно до платіжного доручення №50 –Покупець здійснив першу часткову передоплату на розрахунковий рахунок Відповідача за 10 одиниць товару на суму 2 640000,00 грн; 05.06.2007 року відповідно до платіжного доручення №60 –здійснив другу часткову передоплату на рахунок Відповідача за 10 одиниць товару на суму 2 700 000,00 грн; 06.06.2007 року відповідно до платіжного доручення №62 –здійснив третю часткову передоплату на рахунок Відповідача за 12 одиниць товару на суму 3 375 000,00 грн; 26.07.2007 р відповідно до платіжного доручення №87 –здійснив оплату поставленого товару на рахунок Відповідача на суму 3 738 000,00 грн. ( Зазначені проплати Відповідач підтвердив в Акті звірки взаєморозрахунків станом на 06.04.08 р).

Відповідно до умов п.3.4 Договору - товар, за який сплачено передоплату, повинен бути поставлений Відповідачем на протязі тримісячного строку з дати зарахування коштів на його рахунок. Станом на 12.03.2009 року Відповідачем, відповідно до Актів приймання –передачі ( копії актів: № 1 від 23.07.07 р; №2 від 23.07.07 р;№3 від 23.07.07 р;№4 від 30.07.07 р;№5 від 30.07.07 р;№6 від 30.07.07 р; №7 від 30.07.07 р; №8 від 01.08.07 р; №9 від 01.08.07 р долучено до матеріалів справи), було здійснено поставку Позивачу лише 9 тролейбусів, відтак, за умовами передоплати Відповідач за Договором не здійснив поставку 23 одиниць тролейбусів внаслідок чого, прострочено поставку тролейбусів в межах невикористаної суми авансу (попередньої оплати) у розмірі 6 312 000,00 грн.

Відповідно до ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України та ст.202 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином. Порушенням зобов'язання ст.610 Цивільного кодексу України визначає його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Рішенням господарського суду Львівської області від 09.06.2009 року у справі № 14/62 встановлено істотне порушення умов договору у спосіб прострочення поставок тролейбусів у встановлені договором строки. Зазначена вище обставина, в контексті приписів ст.651 ЦК України, слугувала підставою для розірвання договору №06/03-ТП про закупівлю від 25.04.2007р. і стягнення з ТзОВ “Львівські автобусні заводи” на користь КП “Київпастранс” суми попередньої оплати у розмірі 6 312 000,00 грн.

За умовами ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором, або законом.          Прострочення виконання Відповідачем грошового зобов’язання Прокурор Подільського району м. Києва пов’язує з обставиною невиконання Відповідачем, станом на момент звернення Прокурора з даним позовом, рішення господарського суду Львівської області від 09.06.2009 року у справі №14/62 в частині стягнення з відповідача 6 312 000,00 грн. При цьому належить зазначити, що приймаючи рішення від 09.06.2009 року у справі №14/62 господарський суд Львівської області застосував правові наслідки порушення зобов’язання, встановлені статтею 611 ЦК України та розірвав спірний договір укладений між позивачем та відповідачем, а також стягнув з відповідача суму попередньої оплати у розмірі 6 312 000,00 грн.

За визначенням Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” грошове зобов’язання –це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, в тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом. Вищезазначене свідчить про те, що грошовим є зобов’язання, за яким боржник зобов’язується сплатити кредитору певну суму грошових коштів. Грошовими є зобов’язання покупця за договором купівлі-продажу, орендаря за договором оренди, замовника за договором підряду тощо.

За договором про закупівлю №06/03-ТП від 25.04.2007р. грошове зобов’язання щодо оплати вартості поставленого товару виникало у позивача, у відповідача - виникало зобов’язання щодо поставки товару, тобто не грошове зобов’язання, невиконання якого не має своїм наслідком застосування санкцій, передбачених статей 625 ЦК України, а зумовлює настання правових наслідків, встановлених статтею 611 ЦК України. В свою чергу повернення попередньої оплати за непоставлений (непереданий) у строк товар, рішення щодо повернення якої прийнято господарським судом Львівської області в межах справи №14/62, також не є грошовим зобов'язанням, а є правовим наслідком порушення умов договору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи дані обставини суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3 % річних відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49,75, 82-84 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, з дня оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя