Ухвала суду № 127428560, 29.04.2025, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 29.04.2025Справа № 554/5649/25 Провадження № 1-кс/554/6100/2025

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.04.2025 року м. Полтава

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , розглянувши клопотання слідчого СВ Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області лейтенанта поліції ОСОБА_2 , в рамках досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025170420000403 від 01.04.2025 за ч. 4 ст. 185 КК України про арешт майна, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні СВ Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12025170420000403, внесеного 01.04.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Встановлено, що 31.03.2025 близько 15 год. 12 хв. невідома особа, таємно, в умовах воєнного стану, здійснила крадіжку грошових коштів у сумі 149 809 грн. із належного ОСОБА_3 банківського рахунку НОМЕР_1 , чим завдала матеріального збитку на вказану суму.

Допитаний потерпілий ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомив, що він є фізичною особою-підприємцем, 31.03.2025 головний бухгалтер ОСОБА_4 у його присутності, для здійснення платежів сплати дебіторської заборгованості, з рахунку ФОП НОМЕР_1 (відкритий у АТ «Полтава-банк»), здійснювала авторизацію у банківському застосунку АТ «Полтава-банк» на робочому комп`ютері, після чого екран вимкнувся, на ньому відобразився курсор, комп`ютер перезавантажився. Того ж дня близько 16 години ОСОБА_3 звернувшись до відділення банку АТ «Полтава-банк» дізнався, що з його банківського рахунку були перераховані грошові кошти в сумі 149809 грн. на банківський рахунок НОМЕР_2 (відкритий у АТ «Райффзайзен Банк»), що належить ФОП « ОСОБА_5 » - платіжна інструкція №1230301248. Дану банківську транзакцію потерпілий не здійснював.

Допитана в якості свідка головний бухгалтер ФОП « ОСОБА_3 » - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 пояснила, що 27.03.2025 на робочу електронну адресу надійшло повідомлення від невідомого користувача « ІНФОРМАЦІЯ_3 » з проханням підписати первинний документ. У повідомленні також містився файл під назвою «Сканований документ_044.pdf», який ОСОБА_4 завантажила.

З метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, 25.04.2025 на підставі ухвали слідчого судді, проведено слідчу дію, а саме обшук за адресою: АДРЕСА_1 за місцем фактичного проживання ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 .

У ході проведення обшуку гр. ОСОБА_5 добровільно видав речі вказані в ухвалі, а саме: 1) дві банківські картки: банківська картка «Сенс банк» НОМЕР_3 , банківська картка «А-банк» НОМЕР_4 , які вилучені та поміщені до спеціального пакету НПУ №RIC2127166; 2) мобільний телефон OPPO A5 3/64 Гб, IMEI1: НОМЕР_5 IMEI2: НОМЕР_6 який вилучений та поміщений до спеціального пакету НПУ №WAR1411867; 3)довідка про реквізити рахунку, лист від «Таскомбанк», поміщено до паперового спеціального пакету НПУ; 4) Сім-карта ТОВ «ЛайфСелл» з написом НОМЕР_7 яка вилучена та поміщена до паперового спеціального пакету НПУ.

25.04.2025 вищевказані речі постановою слідчого визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12025170420000403 від 01.04.2025.

Слідчий подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, прохав клопотання задовольнити.

Клопотання розглянуто за відсутності власника майна.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного.

Згідно п. 7 ч. 2ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

За змістом ч. 3ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цьогоКодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.2ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другоїстатті 170 цього Кодексу).

Згідно ч. 11ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

На виконання вимог ч.1ст.173 КПК Українислідчий довів необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч.1ст.170 КПК України.

На підставі викладено слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання та накладення арешту на майно.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 117, 131, 132, 167, 170-173, 175, 309 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на вилучене у ході обшуку від 25.04.2025 майно, а саме: 1) дві банківські картки: банківська картка «Сенс банк» НОМЕР_3 , банківська картка «А-банк» НОМЕР_4 ; 2) мобільний телефон OPPO A5 3/64 Гб, IMEI 1: НОМЕР_5 IMEI 2: НОМЕР_6 ; 3) довідку про реквізити рахунку, лист від «Таскомбанк»; 4) Сім-карту ТОВ «ЛайфСелл» з написом НОМЕР_7 , з позбавленням права на їх відчуження, розпорядження, та користування.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_6