Ухвала суду № 12696537, 25.11.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-13202/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шелест С.Б.

Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"25" листопада 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Костюк Л.О.;

суддів:Шостака О.О., Троян Н.М.;

при секретарі:Бундукову С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 листопада 2009 року у справі за позовом Акціонерного-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк»до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2009 року позивач - Акціонерний-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк»звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заявою до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про скасування податкових повідомлень-рішень (а.с. 2-46 том I).

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 жовтня 2009 року позовні вимоги у справі № 2а-6680/09/2670 розєднано в самостійні провадження.

Справа № 2а-13202/09/2670 про визнання протиправними дій відповідача та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000544310/3, № 0000274310/3, якими позивачу нараховані податкові зобовязання за платежем податок за землю юридичних осіб (а.с. 1 том I).

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 листопада 2009 року адміністративний позов задоволено, а саме: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 16.06.09 р. № 0000544310/3, № 0000274310/3 (а.с. 136-140 том II).

Не погоджуючись з прийнятим по справі судовим рішенням, відповідач по справі - Спеціалізована державна податкова інспекція у м. Києві по роботі з великими платниками податків подала заяву про апеляційне оскарження постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.11.2009 р. по справі № 2а-13202/09/2670 (а.с. 141 том II) та - апеляційну скаргу, в якій просить повністю скасувати Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.11.2009 р. у справі № 2а-13202/09/2670 та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог АКБ «Укрсоцбанк»повністю відмовити, мотивуючи тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального права (а.с. 146-149 том II).

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача про обставини справи, зміст судового рішення і апеляційної скарги, та, перевіривши доводи апеляції наявними у матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що набуття права власності на нерухоме майно (будівлю) не свідчить про автоматичний перехід до особи, яка стала власником майна - права власності або землекористування земельною ділянкою, на якій вказане майно розташоване, таке право потребує відповідного оформлення, визначення меж земельної ділянки, що передається у власність чи то в оренду, отримання правовстановлюючих документів і виникає з моменту державної реєстрації такого права. Враховуючи, що право власності або право користування позивача на вказану ділянку не оформлене у встановленому законом порядку, у суду першої інстанції відсутні підстави вважати, що позивач набув права на земельну ділянку в розумінні вимог земельного законодавства, а отже має обов'язок по сплаті плати за землю, яка справляється у вигляді земельного податку або орендної плати згідно з вимогами Закону України «Про плату за землю».

За наведених правових норм, помилковими є доводи податкового органу про те, що позивач є суб'єктом плати податку за землю в зв'язку з тим, що є власником нерухомого майна на земельній ділянці, яка у попереднього власника будівлі знаходилась в оренді.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов до висновку, про неправомірне визначення позивачу податкових зобов'язань за платежем податок за землю юридичних осіб, згідно оспорюваних податкових повідомлень-рішень, в зв'язку з чим податкові повідомлення-рішення 16.06.09 р. № 0000544310/3, № 0000274310/3, на думку суду першої інстанції, є неправомірними.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає за доцільне відмітити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків проведено виїзну планову документальну перевірку АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.05 р. по 30.06.08 р., за результатами якої складено Акт перевірки від 22.10.08 р. № 565/43-10/00039019 (а.с. 51-57 том I).

На підставі вказаного акту та прийнятих податковим органом рішень за результатами розгляду скарг позивача в процедурі адміністративного оскарження Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків прийнято податкове повідомлення - рішення від 16.06.09 р. № 0000544310/3, яким позивачу визначено податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) за платежем податок за землю юридичних осіб в сумі 263 317,95 грн., з якої 175 545,30 грн. - основний платіж та 87 772,65 грн. - штрафних (фінансових) санкцій (а.с. 47 том I).

Крім того, на підставі рішення ДПА у м. Києві від 23.03.09 р. № 2555/7/25-114, прийнятим за результатами повторної скарги позивачу збільшено донарахований земельний податок на суму 13 413,09 грн. та застосовану штрафну (фінансову) санкцію на суму 6 706,55 грн., в зв'язку з чим СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП прийнято податкове повідомлення-рішення № 00000274310/3 від 16.06.09 р., яким позивачу донараховано податок за землю юридичних осіб усього на суму 20 119,64 грн., з яких: 13 413,09 грн. до основного платежу та 6 706,55 до раніше нарахованої суми штрафних (фінансових) санкцій (а.с. 48 том I).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач набув права власності на нежитлову будівлю, яка знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Червонозоряний, 132, загальною площею 3 387,60 м2, оціночною вартістю 17 210639,00 грн., яка була предметом іпотеки за іпотечним договором, укладеним в забезпечення виконання зобов'язань за міжбанківськими кредитами ЗАТ «Український кредитний банк», внаслідок звернення стягнення на предмет іпотеки.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 до ст. 120 Земельного кодексу України, до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку передбачені Законом України «Про плату за землю»від 03.07.1992 року N 2535-ХІІ (далі по тексту - Закон).

Згідно з ст. 2 цього Закону, плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар (ст. 5 Закону).

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки (ст. 13 Закону).

Власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (ст. 15 Закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 125 Земельного кодексу України (у редакції, яка діяла до 02.05.2009 р.), право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України (ч. 1 ст. 126 ЗК України).

Виходячи з системного аналізу вказаних норм земельного законодавства, АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк»не є власником або землекористувачем земельної ділянки за адресою: м. Київ, пр-т Червонозоряний, 132.

Слід відмітити, що 26.09.06 р. позивач отримав згоду Київського міського голови від 18.09.06 р. № Д-1637 на розроблення документації із землеустрою; на даний час процедура оформлення прав користування зазначеною земельною ділянкою триває.

Таким чином, судова колегія вважає, що податкові повідомлення-рішення від 16.06.09 р. № 0000544310/3, № 0000274310/3 про визначення позивачу податкових зобов'язань за платежем податок за землю юридичних осіб, є неправомірними.

За таких обставин та, виходячи з системного аналізу норм права, колегія суддів приходить до висновку, що у Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків були відсутні належні правові підстави для прийняття податкових повідомлень-рішень № 0000544310/3, № 0000274310/3 від 16.06.09 року про визначення АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк»сум податкових зобов'язань за платежем податок за землю юридичних осіб у розмірі 175545,30 грн. та 13413,09 грн.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В звязку з цим, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даної справи всебічно, повно та обєктивно встановив обставини справи, дослідив та оцінив всі докази, які містяться в матеріалах справи.

З огляду на таке, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що Окружний адміністративний суд м. Києва правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

На підставі викладеного та, керуючись ст. ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 листопада 2009 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 01 грудня 2010 року.

Головуючий суддяЛ.О. Костюк

Судді:О.О. Шостак

Н.М. Троян

Ухвалу виготовлено в повному обсязі: 30.11.10.